Рішення

від 18.04.2024 по справі 922/64/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2024 року м. ХарківСправа № 922/64/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Трофімова І.В.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Нова" про ухвалення додаткового рішення по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Нова" (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 66) до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, 1) про стягнення 410'461,97 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Нова" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз", в якій (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) просило стягнути з відповідача грошові коштів у сумі 80'173,95 грн, які були надмірно сплачені під час виконання договору розподілу природного газу №42FPKh19806-18 від 01.11.2018.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 03.04.2024 у справі №922/64/24 позов задоволено в повному обсязі.

08.04.2024 позивач подав через систему "Електронний суд" заяву про ухвалення додаткового рішення (вх.№9335 від 09.04.2024), в якій просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 45'420 грн.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Суд установив, що до закінчення судових дебатів у справі, представником позивача подано заяву, у якій було зазначено, що протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду ним буде надано суду заяву про ухвалення додаткового рішення та додаткові докази, що підтверджують розмір витрат на професійну правничу допомогу.

Заява позивача про ухвалення додаткового рішення подана 08.04.2024. Відтак, враховуючи приписи ч. 7 ст. 116 ГПК України, вказана заява подана до суду з дотриманням п`ятиденного строку з дня ухвалення рішення суду (03.04.2024).

За приписами ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Оскільки у рішенні Господарського суду Харківської області від 03.04.2024 у справі № 922/64/24 не було здійснено розподіл витрат на професійну правничу допомогу, які поніс позивач, суд вважає за необхідне вирішити заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

16.04.2024 представник відповідача подав заперечення (вх. 10173 від 17.04.2024), в яких проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 45'420 грн заперечував, посилаючись на те, що представництво інтересів ТОВ "Птахокомплекс "Нова" здійснювалося адвокатом Кувакіною Надією Віталіївною на підставі ордеру Серія АХ №1168825 від 24 січня 2024 року, виданого Адвокатським об`єднанням "ЛІБЕРТІ ВЕЙ", виданого на підставі Договору про надання правової допомоги №5-ПК від 08 серпня 2022 року. При цьому, заявником до суду надано копію Договору про надання правової допомоги №5-ПК від 08 серпня 2022 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Нова" та Адвокатським об`єднанням "ЛОУ УОЛВС". Водночас ніяких доказів ототожнення юридичних осіб Адвокатське об`єднання "ЛОУ УОЛВС" та Адвокатське об`єднання "ЛІБЕРТІ ВЕЙ" заявником до суду не надано. Також відповідач вказав, що акт прийому-передачі наданих послуг не містить детального опису наданих послуг та розрахунку їх вартості, а до матеріалів справи не надано Звіт про фактично надані послуги. Крім того, відповідач зазначив, що матеріали справи не підтверджують надання окремих послуг саме адвокатом Кувакіною Н.В. Відповідач також зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Водночас послуги - надання консультацій з вивченням документів (4 год. 30 хв. на суму 13'626 грн), надання консультацій без вивчення документів (2 год 15 хв. на суму 6813 грн.) та аналіз судової практики (формування правової позиції) (1 год. 15 хв. На суму 3785 грн) - не відповідають критеріям реальності, а відтак - не підлягають задоволенню судом.

Враховуючи те, що представник відповідача надав письмові заперечення на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, суд не вбачає за необхідне викликати представників сторін у судове засідання для прийняття додаткового рішення у справі. У зв`язку з цим додаткове рішення ухвалюється без виклику сторін.

При ухваленні додаткового рішення суд виходить з наступного.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Разом з тим чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини третьої статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За частиною першою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Висновки, аналогічні відображеним вище, викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та у постанові Великою Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

В якості доказів понесених витрат на оплату послуг адвоката в сумі 45'420 грн представник позивач надав суду копії:

- ордеру на представництво позивача № 1168825 від 24 січня 2024 року;

- договору про надання правової допомоги 5-ПК від 08 серпня 2022 року з додатками;

- акта приймання передачі наданих послуг від 08 квітня 2024 року;

- додаткової угоди 6 від 01 січня 2024 року.

За змістом частини третьої статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону № 5076-VI).

Закон № 5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Велика Палата Верховного Суду постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

Частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру,

- погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Суд установив, що 08 серпня 2022 року між ТОВ "ПК "НОВА" (Клієнт за Договором) і АО "ЛОУ УОЛВС" (Адвокатське об`єднання за Договором) було укладено Договір про надання правової допомоги № 5-ПК відповідно до якого Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання, зокрема, по наданню послуг з представництва інтересів Клієнта у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, а також в інших органах під час розгляду правових спорів.

Відповідно до п.4.1 Договору №5-ПК про надання правової допомоги від 08 серпня 2022 року, вартість послуг визначається відповідно до затраченого часу. Час, затрачений на надання послуг, визначається відповідно до Додатку до Договору, що є невід`ємною частиною Договору. Ціна однієї години затраченого часу на надання послуг дорівнює розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначається відповідно до закону на 01 січня року, в якому надаються послуги. Загальна сума наданих послуг визначається сторонами в акті наданих послуг. При встановленні гонорару враховується складність справи, кваліфікація, досвіді завантаженість адвоката та інші обставини.

Отже, Договір №5-ПК передбачає погодинну оплату послуг адвоката.

16 серпня 2023 року Адвокатським об`єднанням було змінено назву з "ЛОУ УОЛВС" на "ЛІБЕРТІ ВЕЙ", що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

01 січня 2024 року між ТОВ "ПК "НОВА" і АО "ЛІБЕРТІ ВЕЙ" було укладено Додаткову угоду № 6 (далі Додаткова угода), відповідно до якої Адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання з написання позовної заяви про стягнення грошових коштів за договором розподілу природного газу № 42FPKh19806-18 від 01 листопада 2018 року (далі Типовий договір) з АТ "ХАРКІВГАЗ", аналіз судової практики, надання усних консультацій без / з вивченням документів, написання інших процесуальних документів, представництво інтересів в суді.

Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг від 08.04.2024 Адвокатське об`єднання "ЛІБЕРТІ ВЕЙ" надало, а ТОВ "ПК "НОВА" прийняло послуги на загальну суму 45'420 грн, в тому числі:

- складання позову та інших процесуальних документів: написання позовної заяви; додаткових пояснень; відповідні на відзив; складання процесуальних заяв (7 год., загальна вартість 21'196 грн);

- надання консультацій з вивченням документів (4 год. 30 хв, загальна вартість 13'626 грн);

- надання консультацій без вивчення документів (2 год. 15 хв, загальна вартість 6813 грн);

- аналіз судової практики (формування правової позиції) (1 год. 15 хв., загальна вартість 3785 грн).

Розглянувши наданий позивачем акт приймання-передачі наданих послуг суд вважає, що зазначений в ньому розмір витрат на правову допомогу є неспівмірним з ціною позову та фактичними обставинами справи.

Суд частково погоджується з запереченнями представника відповідача в частині відсутності доказів надання окремих послуг саме адвокатом Кувакіною Н.В.

Так, у своїй заяві (вх.№9335 від 09.04.2024) представник позивача зазначає, що представництво інтересів ТОВ "ПК "НОВА" та надання зазначених послуг здійснював адвокат Кувакіна Н.В.

При цьому ордер на надання правничої (правової) допомоги ТОВ "ПК "Нова" адвокатом Кувакіною Надією Віталіївною видано 24.01 2024.

Водночас, як убачається з матеріалів справи, позовну заяву підписав 04.01.2024 саме керівник позивача - Борщ І.І.; заява про усунення недоліків та додаткові пояснення також підписані керівником позивача 19.01.2024.

Таким чином, позовна заява, заява про усунення недоліків та додаткові пояснення були підписані керівником позивача ще до надання АО "ЛІБЕРТІ ВЕЙ" доручення Кувакіній Н.В. представляти інтереси позивача в судах України.

Адвокатом Кувакіною Н.В. подано до суду лише відповідь на відзив та заяву про зменшення розміру позовних вимог від 01.04.2024.

Суд наголошує, що витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 ЦПК України (див. пункт 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 (провадження № 14- 44цс21)).

Враховуючи викладене, суд вважає, що кількість годин, які витрачені на послугу "складання позову та інших процесуальних документів" має становити 2 год. 30 хв. (вартістю 7570 грн), а не 7, як це зазначено в акті.

Крім того суд не може погодитися з тим, що на послуги "надання консультацій з вивченням документів" та "надання консультацій без вивчення документів" у цій справі може бути витрачено 6 год. 45 хв. Така справа є типова і не вимагає нестандартного підходу для належного здійснення адвокатом своїх обов`язків за договором про надання правової допомоги. Докази у справі не вимагають надзвичайно складного способу їх дослідження. Те ж стосується аналізу судової практики, яка в цій категорії справ є незмінною та узгодженою протягом десятиліть.

На думку суду в даному випадку співмірний час для надання послуг з "надання консультацій з вивченням документів", "надання консультацій без вивчення документів" та " аналіз судової практики (формування правової позиції)" становить 2 години, а розмір гонорару 6056 грн.

Отже, виходячи з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, приймаючи до уваги конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін, а також заперечення відповідача, суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу до 13'626 грн (7570 грн + 6056 грн).

Відтак, суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 13'626 грн.

Суд зазначає, що сама лише незгода учасника спору із сумою понесених витрат на професійну правничу допомогу не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат.

Суд також звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 відступила від висновку щодо необхідності зазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги та дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Всі інші доводи та міркування представника відповідача залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як такі, що не спростовують зазначених вище висновків суду.

Керуючись ст. 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Нова" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у справі № 922/64/24.

Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, 1; ідент. код 03359500) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Нова" (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 66; ідент. код 34328899) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 13'626 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту додаткового рішення до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Трофімов