Рішення
від 16.04.2024 по справі 924/1317/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" квітня 2024 р. Справа № 924/1317/23

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Яроцького А.М., при секретарі судового засідання Томковій А.І., розглянувши матеріали справи

за позовом Комунального підприємства по будівництву, ремонту та експлуатації доріг виконавчого комітету Хмельницької міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРАЗІЙСЬКА ТОРГОВЕЛЬНА ГРУПА"

про стягнення 2 320 492,85 грн.

Представники сторін:

від позивача: Черняк І.

від відповідача: Білий В.В.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 16.04.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі, заяви, клопотання.

22.12.2023 року через підсистему "Електронний суд" до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Комунального підприємства по будівництву, ремонту та експлуатації доріг виконавчого комітету Хмельницької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРАЗІЙСЬКА ТОРГОВЕЛЬНА ГРУПА" про стягнення 2 320 492,85 грн., з яких: 76928,80 грн. вартість оплаченого, але не поставленого товару, 918571,30 грн. пені, 1 324 993,75 грн. штрафу, заявлених з підстав неналежного виконання умов договору про закупівлю №389 від 09.08.2023.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2023 вказану позовну заяву передано для розгляду судді Яроцькому А.М.

Ухвалою суду від 25.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10:30 год. 23.01.2024 року. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву до 15 січня 2024 року, а позивачу строк для подання відповіді на відзив до 23 січня 2024 року.

15.01.2024 через підсистему "Електронний суд" надійшов відзив відповідача на позовну заяву з доданими документами.

16.01.2024 від відповідача надійшла заява про долучення доказів направлення копії відзиву стороні позивача.

19.01.2024 через підсистему "Електронний суд" представником позивача подано відповідь на відзив.

22.01.2024 представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Судом у підготовчому засіданні 23.01.2024 постановлено ухвалу, з занесенням до протоколу судового засідання, про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, встановлення позивачу строку для подання заперечень на відповідь на відзив до 05.02.2024 та про відкладення підготовчого засідання на 11:00 год. 20.02.2024.

16.02.2024 року від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів та клопотання про долучення доказів, зокрема коносаменту від 20.11.2023, вантажних декларацій від 20.11.2023, звіту про завантаження від 20.11.2023, попереднього плану розміщення вантажу, повідомлення про готовність, платіжних інструкцій від 05.12.2023 та від 10.10.2023.

У підготовчому засіданні 20.02.2024 постановлено ухвалу, з занесенням до протоколу судового засідання, про відмову у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів та відкладення підготовчого засідання на 12:00 год. 05.03.2024 року.

04.03.2024 через підсистему "Електронний суд" представником позивача подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, зокрема запиту на отримання публічної інформації від 15.02.2024 №9 з доказом надіслання позивачу та копії листа позивача від 19.02.2024 №127 з додатками до нього, зокрема, копіями платіжних інструкцій за 16.12.2023 - 25.12.2023.

05.03.2024 представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Судом у підготовчому засіданні 05.03.2024 постановлено ухвалу, з занесенням до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті у судовому засіданні на 12:30 год. 19.03.2024.

У судовому засіданні 19.03.2024 постановлено ухвалу, з занесенням до протоколу судового засідання, про оголошення перерви до 12:00 год. 16.04.2024 року.

Виклад позицій учасників судового процесу.

Комунальне підприємство по будівництву, ремонту та експлуатації доріг виконавчого комітету Хмельницької міської ради звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРАЗІЙСЬКА ТОРГОВЕЛЬНА ГРУПА" про стягнення 2 320 492,85 грн., з яких: 76928,80 грн. вартість оплаченого, але не поставленого товару, 918571,30 грн. пені, 1 324 993,75 грн. штрафу.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на виконання умов договору про закупівлю №389 від 09.08.2023 та заявки на поставку товару від 16.08.2023 №1481, відповідачем поставлено товар згідно видаткових накладних, за що позивач здійснив оплати. 15.09.2023 між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до вказаного договору. На виконання виставленого відповідачем рахунку на оплату №393 від 21.09.2023 року позивач проавансував згідно платіжної інструкції №662 від 22.09.2023 постачання 27 тон товару на суму 153 630,00 грн., з яких відповідач фактично поставив лише 13,48 тон, згідно видаткової накладної №575 від 13.11.2023. Таким чином, відповідач не виконав у повному обсязі заявку позивача №1481 від 16.08.2023, поставивши лише 673,38 з 2000 тон товару. Загальна вартість недопоставленого товару за заявкою складає 1326,62 тони * 5 690,00 грн. = 7 548 467,80 грн. При цьому, залишились фактично оплаченими, але не поставленими 13,52 тон товару на загальну суму 76 928,80 грн.

У позовній заяві вказано, що 16.10.2023 року згідно з умовами договору позивач направив відповідачу заявку №1608 на поставку наступної партії товару у кількості 2000 тон зі строком виконання 19.10.2023, однак 31.10.2023 відповідачем подано лист від 30.10.2023, у якому просив розглянути можливість перенесення графіку поставки товару до 30 листопада 2023 у зв`язку з накопиченням черги кораблів, які стають під вивантаження до порту Ізмаїл Україна без надання жодних доказів наявності вказаної обставини.

У відповідності до п.п. 7.2. та 9.3 договору позивач направив на юридичну та електронну адреси відповідача повідомлення №1676 від 02.11.2023 про розірвання договору з 13.11.2023, а також претензію №1675 від 02.11.2023 про сплату штрафних санкцій та повернення коштів за фактично сплачений, але непоставлений товар. Позивач зазначає, що у відповідь відповідач надіслав позивачу листа №01 від 06.11.2023, у якому посилався на існування форс-мажорних обставин, що перешкоджали йому виконати умови договору у зв`язку з збройною агресією російської федерації проти України, постійними обстрілами припортових зон у Одеській області, з огляду на що станом на 06.11.2023 товар знаходиться у черзі на розвантаження у ДП «Ізмаїльський МТП». До вказаного листа відповідачем також не додано жодних доказів на підтвердження викладених обставин.

Позивач стверджує, що при виконанні першої заявки від 16.08.2023 та після отримання другої заявки на постачання товару від 16.10.2023 відповідач не повідомляв про дію форс-мажорних обставин. При цьому, лист №01 від 06.11.2023 відповідач направив лише після спливу загального строку постачання товару відповідно до п. 5.1. договору та після отримання повідомлення про розірвання договору. Враховуючи викладене, відповідачу було направлено лист №1697 від 09.11.2023 про відсутність та недоведеність заявлених ним форс-мажорних обставин та ще одну претензію №1720 від 15.11.2023 з вимогою сплатити 76 928,80 грн. вартості оплаченого, але не поставленого товару у кількості 13,52 т, однак відповідач жодним чином не відреагував на вказану претензію.

У відповідності до п. 9.4 договору позивач нарахував до стягнення пеню у розмірі 634 071,30 грн. за період з 16.08.2023 по 13.11.2023 та штраф у розмірі 528 392,75 грн. обраховані на суму 7 548 467,80 грн. за непоставлений товар за заявкою від 16.08.2023. За непоставлений товар по заявці від 16.10.2023 на суму 11 380 000,00 грн. позивач нарахував за 25 днів прострочення поставки 284 500,00 грн. пені за період 19.10.2023 - 13.11.2023 та 796 600,00 грн. штрафу.

У відзиві на позов відповідач повідомляє про наявні договірні відносини з КП "БРЕД", однак має на увазі позивача у справі №924/1317/23 та не заперечує обставини викладені у позовній заяві щодо укладення між сторонами договору, часткового виконання заявок на поставку партій товару, отримання претензій позивача. Водночас стверджує, що до відповіді на претензію від 06.11.2023 останнім додано лист ТОВ «ПОРТІНВЕСТ ЛОДЖИСТІК» від 03.11.2023 №30/2023 та договір транспортного експедирування №8496 від 16.01.2023 року. У відзиві відповідач зазначив, що погодження заявок зі сторони постачальника не відбувалося з огляду на нереальність їх виконання та не відповідність форми заявки законодавству. В свою чергу, постачання товару відбувалося згідно строків, передбачених пунктом 5.1. договору. Зокрема, позивач надсилав заявки на електронну пошту, яка навіть не передбачена договором як належний засіб зв`язку, які до того ж не підписано засобами ЕЦП позивача у відповідності до ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", за відсутності доказів вручення заявок та схвалення останніх відповідачем.

Стосовно нарахування позивачем до сплати пені та штрафу, відповідач вказує на неправильне системне та буквальне тлумачення останнім п. 9.4 договору, адже поставка товару згідно видаткових накладних виконувалась і прийнята без зауважень, а у договорі сторонам узгоджено, що базою для нарахування штрафних санкцій є сукупна вартість товару, що поставлена з простроченням. При цьому, договором не передбачена відповідальність у вигляді штрафу чи пені у разі не поставки товару взагалі. В свою чергу, у випадку невиконання обов`язку щодо поставки товару, пункт 9.4 договору надає стороні замовника право розірвати договір в односторонньому порядку. Дану відповідальність застосовано замовником. Крім того, за порушення умов договору, позивачем застосовано відповідальність, передбачену п. 9.10.3. договору щодо відмови від укладення в майбутньому господарських договорів.

З приводу існування форс-мажорних обставин, про які повідомлено позивача, відповідач посилається на лист ТПП №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, який на його думку, є достатньою підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору та оприлюднення на сайті інформації, що задля спрощення процедури засвідчення форс-мажорних обставин, вказаний лист ТПП слід вважати загальним офіційним листом щодо засвідчення форс-мажорних обставин, і його можна роздрукувати в якості відповідного підтвердження. Тобто, не потрібно звертатися за видачею індивідуального сертифіката. Відповідач у відзиві наводить обставини здійснення доставки вантажу з Єгипту ТОВ "Глобал Оушен Лінк" та зміну останнім порту вивантаження Чорноморськ на Ізмаїл через ракетну небезпеку. На підтвердження вказаних обставин надає коносамент (bill of lading), Вантажний маніфест (Cargo Manifest) (документ, що включає перелік вантажних відправлень усього вантажу), констатацію фактів (statement of facts), SGR, попередній план складування (PRE STOWAGE PLAN), повідомлення про готовність (Nоtice of READINESS), Swift платежі без перекладу, оскільки станом на дату подачі відзиву переклад не отримано адвокатом. Зокрема, відповідач зазначає, що у період липень-жовтень 2023 року російською федерацією здійснювались постійні ракетні обстріли та атаки ударними безпілотниками морських портів України. За наслідками обстрілів, були часті влучання по виробничо-перевантажувальних комплексах, елеваторах та інших об`єктах портової та промислової інфраструктури. Атака ворожої країни на морські порти, спричинила відмову ряду компаній-перевізників доставляти вантаж в Україну. Значна частина суден була змушена перебувати на якірних стоянках на підходах до морських портів. Вказані обставини є загальновідомими, підтверджуватися з офіційних джерел та не підлягають додатковому підтвердженню компетентним органом (відомості з офіційних джерел додаються). На думку відповідача, останній вживав всіх можливих від нього дій, щоб доставити вантаж в обумовлені сторонами строки, а причиною порушення господарських зобов`язань були обставини непереборної сили, наявні підстави для звільненням від відповідальності у відповідності до п.п. 10.1, 10.5 договору.

У відзиві відповідач стверджує, що ініціюванням 07.11.2023 підписання додаткової угоди до договору з відстроченням поставки товару до 30.11.2023, шляхом надіслання примірника останньої на електронну пошту ТОВ "ЄВРАЗІЙСЬКА ТОРГОВЕЛЬНА ГРУПА", підтверджується факт обізнаності позивача про форс-мажорні обставини. Однак, не зважаючи на вказані перемовини та домовленості щодо продовження строку поставки товару, всупереч своїй попередній поведінці, позивач паралельно ініціював розірвання договору, вимагав сплати штрафних санкцій та здійснював підготовку до проведення нових (наступних) публічних закупівель на аналогічний товар вже 20.10.2023, що є порушенням принципу добросовісності. Вказані обставини не свідчать про завдання збитків позивачу, який зокрема уклав інший договір з переможцем торгів ТОВ "Торговий Дім "КИП І КО" на завідомо невигідних для себе умовах щодо вартості та термінів поставки товару.

У відзиві міститься клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій до 50000,00 грн. у випадку задоволення позовних вимог. Відповідач просить врахувати добросовісність своєї поведінки, матеріальний стан з підтверджуючими документами, загрозу банкрутства у випадку задоволення позову та штучне створення позивачем умов для розірвання договору та застосування до постачальника заходів юридичної відповідальності. Крім того, відповідач заперечив проти судових витрат позивача, оскільки не погоджується з позовом у повному обсязі. До відзиву додано копії реєстру тендерних пропозицій, наказу №1 від 11.08.2022, оголошення про проведення відкритих торгів, протоколу від 30.10.2023, електронного листа від 07.11.2023, повідомлення, додаткової угоди, договору про закупівлю №565 від 29.11.2023 та додаткової угоди до договору, гарантійного листа від 25.10.2023, листа ТПП від 28.02.2024, протоколів №804 від 06.11.2023 та №810 від 09.11.2023, повідомлення ТОВ "ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК", листа ТОВ "Торговий Дім "КИП І КО" від 19.12.2023, виписки АТ "ПУМБ" за 01.12.2023-12.01.2024, повідомлень від 06.12.2023 та від 13.02.2023, довідок від 09.05.2023 та від 11.07.2023, повідомлень форми №20-ОПП від 26.09.2022, від 08.02.2023 та від 04.12.2023, роздруківки з веб-сторінки tsn.ua, slovoidilo.ua, unian.ua, ports.ua, suspilne.media, facbook.com, видаткових накладних за період 16.12.2023-22.12.2023, товаросупровідних документів, листа-відгуку №1816 від 27.07.2023, фінансової звітності ТОВ "ЄВРАЗІЙСЬКА ТОРГОВЕЛЬНА ГРУПА" за 31.12.2023, листа від 03.11.2023, адвокатських запитів від 15.01.2024 з доказами надіслання електронною поштою.

У відповіді на відзив позивач вказує, що відповідачем не надано сертифікату Торгово-промислової палати України щодо наявності форс-мажорних обставин, що унеможливили виконання ним вчасно своїх зобов`язань за договором про закупівлю №389 від 09 серпня 2023 року. Додана відповідачем до відзиву публічна інформацію щодо обстрілів містить у собі скріншоти повідомлень інформаційних агентств, які датовані зокрема 02 серпня 2023, 16 серпня 2023 та 23 серпня 2023 року. Натомість, проаналізувавши додані представником відповідача документи щодо простою морського судна M/V BALKIS, можна прийти до висновку, що обставини такого простою не можуть бути форс-мажорними обставинами щодо невиконання відповідачем умов договору про закупівлю №389 від 09 серпня 2023 року, оскільки вони виникли вже після спливу загального строку виконання таких зобов`язань, а також після дати розірвання позивачем в односторонньому порядку договору.

Позивач наголошує на тому, що у наданих відповідачем товаросупровідних документах щодо поставки товару з Єгипту наявні наступні відомості: - у коносаменті (bill of landing) зазначено, що товар був повністю завантажений на судно 20.11.2023 (CLEAN ON BOARD 20/11/2023); - аналогічні відомості зазначені і у вантажному маніфесті, і у констатації фактів; - у констатації фактів (statement of facts) зазначена дата відплиття судна M/V BALKIS з порту Аль-Аріш, ELARISH 21.11.2023. Натомість відповідно до п. 5.1. договору строк поставки товару складає до 31.10.2023 року, а тому всі обставини щодо простою морського судна M/V BALKIS мали місце пізніше уже після розірвання договору та не можуть бути визнані форс-мажорними обставинами. Відомості про простій судна «BALKIS», викладені у листі ОВ «ПОРТІНВЕСТ ЛОДЖИСТІК» №30/2023 від 03.11.2023 , позивач вважає недостовірними оскільки простій стався у жовтні, а завантаження і відправлення товару відбулось 21.11.2023. З посиланням на ст. 612 ЦК України позивач наголошує на тому, що порушенням зобов`язання за договором є випадки, коли боржник або взагалі не приступив до виконання зобов`язання, або хоча і приступив, але не виконав його у встановлений договором чи законом строк, з огляду на що нарахування пені та штрафу є правомірним.

У відповіді на відзив вказано, що відповідачем до відзиву додано проект додаткової угоди, у якій відсутні підписи та печатки сторін, тому така додаткова угода є неукладеною, а всі переговори, що могли мати місце щодо неї, не створюють будь-яких правових наслідків для позивача та відповідача щодо умов договору про закупівлю №389 від 09 серпня 2023 року та порядку його виконання, а тому такий непідписаний проект не може бути доказом згоди на продовження терміну поставки за договором. Крім того, ініціатором пропозиції про продовження строку поставки за договором був саме відповідач згідно листа від 30.10.2023.

З приводу заперечень відповідача щодо непогодження заявок та невизнання електронної пошти як належного засобу зв`язку за договором, позивач зазначає, що вказане спростовується п.п. 5.4, 13.9 договору та надісланням усієї кореспонденції щодо виконання договору саме електронною поштою. Водночас, про акцептування заявки відповідачем свідчить поступове постачання товару у період 21.08.2023-25.09.2023.

Позивач звертає увагу на те, що договірні відносини його з ТОВ "ТД "КИП І КО" не мають жодного відношення до предмету спору у справі №924/1317/23, не відповідають критерію належності доказів та не можуть братись до уваги при вирішенні справи. Представник позивача заперечив щодо зменшення розміру штрафних санкцій, вказуючи, що відповідачем не дотримано жодного із строків поставки та кількості товару визначених у п.п. 5.1, 5.4 договору, а низький прибуток підприємства відповідача у 2023 склався у зв`язку з реалізацією продукції лише на 0,4% вище собівартості продукції, що є комерційним ризиком діяльності останнього.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві, у позові просив відмовити, клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій підтримав.

Будь-які не розглянуті судом клопотання, подані учасниками процесу в межах розгляду справи, в матеріалах справи №924/1317/23 відсутні.

Обставини, які є предметом доказування у справі, та докази, якими сторони підтверджують або спростовують їх наявність.

09 серпня 2023 року між комунальним підприємством по будівництву ремонту та експлуатації доріг, виконавчого комітету Хмельницької міської ради (замовник) та ТОВ «ЄВРАЗІЙСЬКА ТОРГІВЕЛЬНА ГРУПА» (постачальник) укладено договір №389 на закупівлю, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується у 2023 році поставити замовнику товар згідно предмету закупівлі «Матеріали для експлуатаційного утримання інфраструктури у сфері дорожнього господарства (вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах): сіль кам`яна з антизлежувачем для посипання доріг, сорт вищий, крупність 3, без пакування», код національного класифікатора України ДК 021:2015 Єдиний закупівельний словник 14410000-8 Сіль кам`яна» (надалі - товар), а замовник - прийняти і оплатити такий товар.

Відповідно до п. 3.1 договору загальна сума закупівлі товару по договору становить 23 562 403,79 грн., в тому числі ПДВ 3 927 06730 грн., та складається з вартості всіх партій товару, які замовлятимуться замовником.

У п. 4.1. договору передбачено, що оплата за товар здійснюється у безготівковому порядку шляхом перерахування замовником відповідної суми коштів на поточний рахунок постачальника, та відповідно до норм, передбачених ст. 49 Бюджетного кодексу України.

Розрахунки за цим договором здійснюються після прийняття товару у власність замовника, що підтверджується видатковою накладною, в якій зазначено номенклатуру (асортимент), кількість і ціну товару, який перейшов у власність покупця, та загальну суму для оплати товару (п. 4.2 договору).

Відповідно до п.п. 5.1 - 5.5 договору строк поставки товару складає до 31.10.2023 року. Місце поставки товару 29016, м. Хмельницький, вул. Львівське шосе, 14/1. Датою поставки є дата фактичного отримання товару згідно підписаної накладної, що підтверджує прийняття товару. Поставка товару здійснюється партіями, та за рахунок постачальника, згідно заявки протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання заявки від замовника (шляхом листування, телеграмою, через телефонний або факсимільний зв`язок, по електронній пошті е-mail, тощо). Разом з поставкою товару постачальник надає замовнику видаткову накладну. Після отримання накладних замовник зобов`язаний негайно її підписати та направити другий примірник постачальнику.

У п.п. 7.2.1 - 7.2.3. визначено права замовника, в тому числі: достроково розірвати цей договір у разі невиконання зобов`язань постачальником, повідомивши його про це не пізніш ніж за 14 календарних днів до дати розірвання договору; контролювати поставку товару у строки, встановлені цим договором; зменшувати обсяг закупівлі товару та загальну вартість цього договору залежно від реального фінансування видатків. У такому разі сторони вносять відповідні зміни до цього договору.

До обов`язків постачальника у пунктах 7.3.1 та 7.3.2 віднесено: забезпечити відпуск товару у строки, встановлені цим договором; передати товар у власність замовника в межах строків, передбачених п. 5.1. цього договору та конкретизованих в замовленні, та фактично відпустити замовнику товар.

За змістом п. 9.3. договору у разі порушення постачальником своїх зобов`язань за цим договором, у тому числі при несвоєчасному виконані замовлень замовника, ухиленні від прийняття замовлень замовника, відмові або ухиленні від підтвердження прийняття замовлення замовника протягом трьох днів з дати подачі замовником замовлення на поставку товару, замовник має право в односторонньому порядку достроково розірвати цей договір з визначенням відповідної дати розірвання цього договору, надіславши постачальнику відповідне письмове повідомлення про розірвання цього договору за 10-ть (десять) календарних днів до визначеної дати одностороннього розірвання цього договору.

Постачальник за порушення строку поставки товару сплачує - пеню в розмірі 0,1% вартості товару, що поставлений із простроченням за кожен день прострочення, а за прострочення понад 10 днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% вказаної вартості (п. 9.4. договору).

Сплата штрафних санкцій не звільняє сторони від виконання взятих на себе зобов`язань за цим договором (9.9 договору).

Відповідно до п. 10.1 договору сторони прийшли до згоди про те, що у випадку виникнення форс-мажорних обставин (виникнення непереборної сили, яка не залежить від волі сторін, а саме: війни, військових дій. блокади, ембарго, пожежі, повені та інших стихійних лих чи сезонних природних явищ, міжнародних санкцій, валютних обмежень, зміни національною законодавства, обмежень, введених органами державної влади), які роблять неможливим виконання сторонами своїх обов`язків, сторони звільняються від виконання своїх обов`язків на час дії вказаних обставин.

Сторона, що підпала під дію форс-мажорних обставин та внаслідок цього була позбавлена можливості належним чином виконувати свої зобов`язання за договором, зобов`язана негайно (протягом 5 (п`яти) календарних днів) повідомити про їх дію іншу сторону. Не інформування або несвоєчасне інформування про дію форс-мажорних обставин позбавляє відповідну сторону посилатися на їх дію (п. 10.2 договору).

У п. 10.3 договору передбачено, що в разі якщо форс-мажорні обставини, що вказані вище, за умови їх належного підтвердження, продовжують діяти впродовж одного місяця, кожна зі сторін цього договору має право виступити з ініціативою про перегляд умов цього договору або його припинення у відповідності до умов чинного законодавства України.

Достатнім доказом дії форс-мажорних обставин є довідка, видана компетентними органами державної влади України або компетентними підприємствами, установами, організаціями за місцезнаходженням сторони, яка піддалася дії обставин непереборної сили (п. 10.4 договору).

У п. 10.5 договору визначено, що сторони підтверджують та визнають обставинами непереборної сили (форс-мажором) збройну агресію рф проти України та (або) її наслідки, що настали після укладання договору та безпосередньо впливають на можливість сторони виконувати зобов`язання за договором. Загальновідомі обставини (ракетні, артилерійські обстріли, бомбардування, пошкодження логістичних шляхів, критичної інфраструктури. тощо) можуть підтверджуватися з офіційних джерел та не підлягають в такому разі додатковому підтвердженню компетентним органом. Причинно-наслідковий зв`язок між обставинами непереборної сили наведеними в цьому пункті та неможливістю виконання/вчасного чи належного виконання зобов`язань за договором покладається на ту сторону, яка посилається на такі обставини.

Згідно з п. 13.1. цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє по 31 грудня 2023 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Цей договір може бути скріплений печатками сторін, у разі їх використання.

Зміна істотних умов може здійснюватися за згодою сторін у випадках, що передбачені п. 19 «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України 12.10.2022 №1178. про що укладається додаткова угода із подальшим оприлюдненням таких змін відповідно до вимог ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі» та з урахуванням цих особливостей (п. 13.6 договору).

Відповідно до п. 13.7 договору усі доповнення та/або зміни цього договору оформлюються у письмовій формі у вигляді окремих документів (додатків або додаткових угод), які є невід`ємною частиною цього договору. Такі доповнення та/або зміни вступають в силу виключно з моменту підписання їх уповноваженими особами сторін та скріплення печатками сторін у разі їх використання. Ненадходження відповіді (заперечень, відмови) на пропозицію щодо внесення доповнень та/або змін до цього договору (в т.ч. і на протокол розбіжностей) не є згодою сторони на внесення до цього договору таких доповнень та/або змін.

Усі повідомлення, вимоги, запити, листи, заявки, замовлення та інша кореспонденція може бути замовником передана уповноваженому представнику постачальника особисто, направлена поштою, по факсу або за допомогою мережі Інтернет, засобами мобільного зв`язку за допомогою SMS, ММS, мобільних додатків Vibeг, WatsАрр, Теlegram та інших. Підтвердженням направлення таких документів є наявність підпису уповноваженого представника постачальника та його розшифровки на другому примірнику документу, що дає змогу ідентифікувати таку особу, поштове повідомлення про вручення кореспонденції або поштове повідомлення з відміткою про неотримання чи відмову від отримання постачальником чи його уповноваженим представником таких документів направлених за їх адресою для листування, роздруківка з факсу, скріншот відповідної Інтернет сторінки, скріншот з систем миттєвого обміну повідомлень Vibeг, WatsАрр, Теlegram, SMS, ММS та інших, що містять інформацію про відправлення/доставку вказаної кореспонденції (п. 13.9 договору).

У Додатку №1 до договору "Специфікація" до договору про закупівлю №389 від 09.08.2023 сторонами передбачено назву товару - сіль кам`яна з антизлежувачем для посипання доріг, кількість товару - 4141,02 тони, ціна з ПДВ за 1 тону - 5690,00 грн. та загальну вартість з ПДВ - 23 562 403,79 грн.

Договір про закупівлю №389 від 09.08.2023 та Додаток №1 до нього підписані та скріплені відтисками печаток сторін.

На підставі умов договору про закупівлю №389 від 09.08.2023 позивач виставив відповідачу заявку на поставку №1481 від 16.08.2023 у кількості 2000 тон, на виконання якої останній поставив товар у кількості 673,38 т. на загальну суму 4 979 831,00 грн., що підтверджується видатковими накладними: №379 від 21.08.2023 на суму 135 194,40 грн. у кількості 23,76 т., №380 від 21.08.2023 на суму 140 087,80 грн. у кількості 24,62 т., №394 від 22.08.2023 на суму 141 794,80 грн. у кількості 24,92 т., №395 від 22.08.2023 на суму 141 382,70 грн. у кількості 24,83 т., №396 від 22.08.2023 на суму 127 228,40 грн. у кількості 22,36 т., №397 від 23.08.2023 на суму 129 276,80 грн. у кількості 22,72 т., №404 від 31.08.2023 на суму 130 983,80 грн. у кількості 23,02 т.; №475 від 12.09.2023 на суму 121 538,40 грн. у кількості 21,36 т.; №476 від 12.09.2023 на суму 140656,80 грн. у кількості 24,72 т.; №477 від 12.09.2023 на суму 136 1004,80 грн. у кількості 23,92 т.; №478 від 12.09.2023 на суму 144 526,00 грн. у кількості 25,4 т.; №479 від 12.09.2023 на суму 142 250,00 грн. у кількості 25 т.; №480 від 13.09.2023 на суму 133 601,20 грн. у кількості 23,48 т.; №481 від 14.09.2023 на суму 144 412,20 грн. у кількості 25,38 т.; №482 від 14.09.2023 на суму 144 639,80 грн. у кількості 25,42 т.; №483 від 14.09.2023 на суму 141 908,60 грн. у кількості 24,94 т.; №499 від 19.09.2023 на суму 140 201,60 грн. у кількості 24,64 т.; №500 від 19.09.2023 на суму 141 794,80 грн. у кількості 24,92 т.; №501 від 19.09.2023 на суму 140 884,40 грн. у кількості 24,76 т.; №502 від 19.09.2023 на суму 144 867,40 грн. у кількості 25,46 т.; №503 від 20.09.2023 на суму 141 453,40 грн. у кількості 24,86 т.; №504 від 20.09.2023 на суму 143 103,50 грн. у кількості 25,15 т.; №505 від 20.09.2023 на суму 140 144,70 грн. у кількості 24,63 т.; №518 від 22.09.2023 на суму 138 210,10 грн. у кількості 24,29 т.; №519 від 22.09.2023 на суму 143 388,00 грн. у кількості 25,2 т.; №520 від 22.09.2023 на суму 143 729,40 грн. у кількості 25,26 т.; №529 від 25.09.2023 на суму 141 567,20 грн. у кількості 24,88 т.

На виконання умов договору в частині оплати за поставлений товар, позивач оплатив відповідачу кошти, що підтверджується платіжними інструкціями №849 від 30.08.2023 на суму 135 194,40 грн., №850 від 30.08.2023 на суму 140 087,80 грн., №851 від 30.08.2023 на суму 141 282,70 грн., №852 від 30.08.2023 на суму 141 794,80 грн., №853 від 30.08.2023 на суму 127 228,40 грн., №854 від 30.08.2023р|. на суму 129 276,80 грн., №1024 від 21.09.2023 на суму 130 983,80 грн., №1025 від 26.09.2023 на суму 144 526,60 грн., №1026 від 21.09.2023 на суму 133 601,20 грн., №1027 від 21.09.2023 на суму 136 104,80 грн., №1028 від 21.09.2023 на суму 140 656,80 грн., №1029 від 21.09.2023 на суму 121 538,40 грн., №652 від 22.09.2023 на суму 153 630,00 грн., №1030 від 26.09.2023 на суму 144 639,80 грн., №1065 від 26.09.2023 на суму 141 908,60 грн., №1066 від 26.09.2023 на суму 142 250,00 грн., №1067 від 26.09.2023 на суму 144 412,20 грн., №1068 від 26.09.2023 на суму 140 201,60 грн., №1070 від 28.09.2023 на суму 140 144,70 грн., №1071 від 26.09.2023 на суму 141 794,80 грн., №1072 від 26.09.2023 на суму 140 884,40 грн., №1073 від 28.09.2023 на суму 144 867,40 грн., №1074 від 28.09.2023 на суму 141 453,40 грн., №1075 від 26.09.2023 на суму 143 103,50 грн., №1125 від 05.10.2023 на суму 143 729,40 грн., №1184 від 20.10.2023 на суму 143 388,00 грн., №1216 від 27.10.2023 на суму 138 210,10 грн., №1217 від 28.10.2023 на суму 141 567,20 грн.

15 вересня 2023 року між сторонами була укладена Додаткова угода №1 до договору про закупівлю №389 від 09.08.2023 , згідно з якою п. 3.2. було викладено у наступній редакції: «Закупівля товару за цим договором фінансується в сумі 23 408 773,79 (двадцять три мільйони чотириста вісім тисяч сімсот сімдесят три грн. 79 коп.), в тому числі 3 901 462,30 грн. ПДВ, за кошти бюджету Хмельницької міської територіальної громади. Закупівля товару за цим договором фінансується в сумі 153 630,00 (сто п`ятдесят три тисячі шістсот тридцять грн. 00 коп.), в тому числі 25 605,00 грн. ПДВ, за власні кошти підприємства».

Позивач стверджує, що проавансував згідно платіжної інструкції №662 від 22.09.2023 постачання 27 тон товару на суму 153 630,00 грн., проте з цих оплачених 27 тон товару відповідач поставив лише 13,48 тон згідно видаткової накладної №575 від 13.11.2023 на суму 76 701,20 грн. Решта 13,52 тони товару не поставлено, а кошти в сумі 76928,80 грн. відповідачем не повернуті.

В подальшому позивачем сформовано на підставі договору про закупівлю №389 від 09.08.2023 заявку на поставку №1608 від 16.10.2023 у кількості 2000 тон з зазначенням про строк поставки товару до 31.10.2023 року.

За змістом листа від 30.10.2023 ТОВ "ЄВРАЗІЙСЬКА ТОРГОВЕЛЬНА ГРУПА" просила розглянути можливість перенесення графіку поставки солі технічної до 30.11.2023 у зв`язку з збільшенням часу на прибуття корабля від заводу виробника до порту Ізмаїл Україна та накопиченням черги кораблів, які стають під вивантаження у порту. Отримання вказаного листа позивачем не заперечується.

Відповідно до повідомлення про розірвання договору від 02.11.2023 №1676, позивач на підставі п. 9.3. договору повідомив відповідача, що у зв`язку з закінченням строку поставки, який визначено у п. 5.1 до 31.10.2023, та недотриманням термінів поставки товару згідно надісланої заявки від 16.10.2023. договір вважається достроково розірваним 13.11.2023.

Крім того, позивач підготував претензію №1675 від 02.11.2023 про сплату штрафних санкцій нарахованих згідно п. 9.4 договору та повернення коштів за фактично сплачений, але непоставлений товар.

Повідомлення та претензію від 02.11.2023 надіслано на поштову адресу відповідача, що підтверджується описом вкладення, фіскальним чеком та накладною АТ "Укрпошта" від 02.11.2023.

06.11.2023 відповідач надіслав позивачу лист-відповідь на претензію №1, у якому з посиланням на п. 10.1 договору зазначив, що країною виробником товару є республіка Туреччина, та підлягає доставці до України морським транспортом. Повідомлено, що у зв`язку із наявною збройною агресією російської федерації проти України, постійними обстрілами припортових зон в Одеській області - дані обставини унеможливлюють вчасне виконання договірних зобов`язань за договором, оскільки станом на 06.11.2023 року товар знаходиться у черзі на розвантаження у ДП «Ізмаїльський МТП», що у свою чергу, призводить до порушення строків розвантаження та подальшої поставки товару. На підтвердження викладеного надано лист від ТОВ «ПОРТІНВЕСТ ЛОДЖИСТІК», з котрим підписаний договір транспортного експедирування від 16.01.2023 №8496. За змістом листа ТОВ «ПОРТІНВЕСТ ЛОДЖИСТІК» від 03.11.2023 повідомлено, що враховуючи систематичні повітряні тривоги, під час яких порти не функціонують та значні пошкодження портової інфраструктури спричинені ракетними обстрілами українських портів та транспортної інфраструктури - відбуваються порушення планів обробки вантажів збоку ДП «Ізмаїльський МТП», що у свою чергу, викликає утворення великої черги суден до порту та як наслідок порушуються строки завезення вивезення вантажів із порту, внаслідок чого зміщуються плани по відвантаженню вантажів.

09.11.2023 КП по будівництву, ремонту та експлуатації доріг надіслало відповідачу повідомлення про врахування обставин, як форс-мажор, у якому вказано, що для визнання тих чи інших обставин форс-мажорними, ТОВ "ЄВРАЗІЙСЬКА ТОРГОВЕЛЬНА ГРУПА" слід довести, що обставини пов`язані з веденням війни на території України призвели до неможливості вчасного виконання ним саме конкретного договору №389 від 09.08.2023, надати обґрунтування причинно-наслідкового зв`язку між обставинами і неможливістю вчасного виконання зобов`язань, що має підтверджуватись сертифікатом ТПП. У повідомленні позивач наголошує, що новини про перші ракетні обстріли морських портів, зокрема і порту "Ізмаїл" датуються задовго до дати укладення договору, зокрема 20.07.2023, 25.07.2023, та згідно тендерної документації, постачання товару не вимагалось з конкретної країни чи виключного виробника та постачальник міг здійснювати поставку товару виробництва будь-якої країни (крім російської федерації) та обрати інший логістичний ланцюжок. У повідомленні зазначено, що з огляду на те, що обстріли припортових зон в Одеській області були до моменту укладення договору №389 від 09 серпня 2023 року, позивач вважає, що такі обставини класифікуються не як форс-мажор, а як комерційні ризики і від відповідальності за невиконання договору не звільняють, оскільки ТОВ «Євразійська торгівельна група» могла і мала передбачити такі обставини, при укладення договору з КП по будівництву, ремонту та експлуатації доріг.

15.11.2023 позивач підготував претензію №2, за змістом якої вимагав у відповідача повернути 76928,80 грн. перерахованих коштів за непоставлений товар та сплатити штрафні санкції у зв`язку з простроченням поставки товару на 25 днів починаючи з 13.11.2023 за заявкою від 16.10.2023.

Повідомлення від 09.11.2023 та претензію №2 від 15.11.2023 надіслано на поштову адресу відповідача, що підтверджується описом вкладення та рекомендованим з повідомленням про вручення АТ "Укрпошта" від 16.11.2023.

До матеріалів справи додано коносамент від 20.11.2023, за змістом якого вантажовідправник - ТОВ "ЕМ САЛЬТ ГРУП", вантажоодержувач - ТОВ "ЄВРАЗІЙСЬКА ТОРГОВЕЛЬНА ГРУПА", порт завантаження - ЕЛЬ - АРІШ (Єгипет), моторне судно "BALKIS", порт розвантаження - "Ізмаїл - Україна", опис вантажу вантажовідправником - сіль морська мита (0-12 мм), фасована у БІГ-БЕГИ 1,35 мт., всього БІГ-БЕГІВ 3702 шт., вага нетто - 4997,7 м. Фрахт сплачується згідно з умовами договору чартеру. Місце і дата видачі - ЕЛЬ АРІШ (Єгипет) 20.11.2023. У вантажних деклараціях від 20.11.2023 міститься аналогічна інформація.

У звіті про завантаження від 20.11.2023 зазначено, що моторне судно "BALKIS" вийшло з порту ЕЛЬ-АРІШ 11.11.2023, початок завантаження 16.11.2023, закінчення завантаження - 20.11.2023, відправлення 21.11.2023.

Згідно з платіжними інструкціями в іноземній валюті від 05.12.2023 та від 10.10.2023 ТОВ "ЄВРАЗІЙСЬКА ТОРГОВЕЛЬНА ГРУПА" сплачено 62 416,50 та 87 500,00 доларів США ТОВ "ЕМ САЛЬТ ГРУП" з призначенням платежу - "Передоплата за технічну сіль за контрактом №10052023 віл 05.10.2023".

До матеріалів справи додано копії попереднього плану розміщення вантажу, повідомлення про готовність, реєстру тендерних пропозицій, наказу №1 від 11.08.2022, оголошення про проведення відкритих торгів, протоколу від 30.10.2023, електронного листа від 07.11.2023, повідомлення, додаткової угоди, договору про закупівлю №565 від 29.11.2023 та додаткової угоди до договору, гарантійного листа від 25.10.2023, листа ТПП від 28.02.2024, протоколів №804 від 06.11.2023 та №810 від 09.11.2023, повідомлення ТОВ "ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК", листа ТОВ "Торговий Дім "КИП І КО" від 19.12.2023, виписки АТ "ПУМБ" за 01.12.2023-12.01.2024, повідомлень від 06.12.2023 та від 13.02.2023, довідок від 09.05.2023 та від 11.07.2023, повідомлень форми №20-ОПП від 26.09.2022, від 08.02.2023 та від 04.12.2023, родруківки з веб-сторінки tsn.ua, slovoidilo.ua, unian.ua, ports.ua, suspilne.media, facbook.com, видаткових накладних за період 16.12.2023-22.12.2023, товаросупровідних документів, листа-відгуку №1816 від 27.07.2023, фінансової звітності ТОВ "ЄВРАЗІЙСЬКА ТОРГОВЕЛЬНА ГРУПА" за 31.12.2023, листа від 03.11.2023, адвокатських запитів від 15.01.2024 з доказами надіслання електронною поштою.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду:

Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Зокрема, правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлено Законом України "Про публічні закупівлі".

Основні вимоги до договору про закупівлю регламентовані у ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», у ч. 1 якої передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції / пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків наведених у ч. 5 статті, в тому числі: 4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вказаного Закону 09 серпня 2023 року між комунальним підприємством по будівництву ремонту та експлуатації доріг, виконавчого комітету Хмельницької міської ради (замовник) та ТОВ «ЄВРАЗІЙСЬКА ТОРГІВЕЛЬНА ГРУПА» (постачальник) укладено договір №389 на закупівлю, відповідно до п. 1.1. якого відповідач зобов`язався у 2023 році поставити позивачу товар згідно предмету закупівлі, а позивач - прийняти і оплатити такий товар.

За змістом п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Згідно зі ст. 185 Господарського кодексу України, до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом (ч. 4, ч. 5 ст. 656 Цивільного кодексу України).

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2, 6 статті 265 Господарського кодексу України (далі ГК України) встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За змістом ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

У ст.ст. 663-664 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

За змістом п.п. 5.1, 5.4 договору строк поставки товару складає до 31.10.2023 року. Поставка товару здійснюється партіями, та за рахунок постачальника, згідно заявки протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання заявки від замовника (шляхом листування, телеграмою, через телефонний або факсимільний зв`язок, по електронній пошті е-mail, тощо).

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 665 ЦК України унормовано, що у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

У п. 9.3. договору передбачено, що у разі порушення постачальником своїх зобов`язань за цим договором, у тому числі при несвоєчасному виконані замовлень замовника, ухиленні від прийняття замовлень замовника, відмові або ухиленні від підтвердження прийняття замовлення замовника протягом трьох днів з дати подачі замовником замовлення на поставку товару, замовник має право в односторонньому порядку достроково розірвати цей договір з визначенням відповідної дати розірвання цього договору, надіславши постачальнику відповідне письмове повідомлення про розірвання цього договору за 10-ть (десять) календарних днів до визначеної дати одностороннього розірвання цього договору.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У ст. 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Судом встановлено, що на виконання умов договору про закупівлю №389 від 09.08.2023 та заявки на поставку товару №1481 від 16.08.2023 у кількості 2000 тон, відповідач поставив позивачу товар частково у кількості 673,38 т. на загальну суму 4 979 831,00 грн., що підтверджується видатковими накладними за період з 21.08.2023 по 25.09.2023.

Як стверджує позивач, згідно платіжної інструкції №662 від 22.09.2023 останнім проавансовано постачання 27 тон товару на суму 153 630,00 грн., проте відповідач поставив лише 13,48 тон згідно видаткової накладної №575 від 13.11.2023 на суму 76 701,20 грн. Решта 13,52 тони товару не поставлено, а кошти в сумі 76928,80 грн. відповідачем не повернуті. Вказане не спростовано ТОВ "ЄВРАЗІЙСЬКА ТОРГОВЕЛЬНА ГРУПА".

Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Докази поставки товару на підставі договору про закупівлю №389 від 09.08.2023 на решту 1326,62 тони на суму 7 548 467,80 грн. на виконання заявки №1481 від 16.08.2023, а також згідно заявки на поставку №1608 від 16.10.2023 у кількості 2000 тон на суму 11 380 000,00 грн. відповідачем не додано.

Крім того, позивач надсилав відповідачу претензії №1675 від 02.11.2023 та №2 від 15.11.2023, за змістом яких вимагав у відповідача повернути 76928,80 грн. перерахованих коштів за непоставлений товар та сплатити штрафні санкції у зв`язку з простроченням поставки товару.

Враховуючи встановлені судом обставини справи та зміст позовних вимог, з огляду на доведеність порушення відповідачем зобов`язання з поставки оплаченого позивачем товару згідно платіжної інструкції №662 від 22.09.2023 на суму 76928,80 грн. за договором про закупівлю №389 від 09.08.2023., наявне у позивача право на підставі ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України вимагати повернути кошти за оплачений, але не поставлений відповідачем товар, а тому позовні вимоги в цій частині є обгрунтованими, правомірними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

З приводу позиції представника відповідача стосовно надіслання останньому заявок на поставку товару електронною поштою без підписання ЕЦП, вказане спростовується п. 5.4, 13.9 договору, надісланням усієї кореспонденції щодо виконання договору саме електронною поштою та прийняттям відповідачем до виконання заявки від 16.08.2023 та умовами спірного договору загалом.

Щодо заперечень ТОВ "ЄВРАЗІЙСЬКА ТОРГОВЕЛЬНА ГРУПА" щодо існування форс-мажорних обставин з посиланням на лист ТПП №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 та загальновідомі обставини щодо обстрілів портів у Одеській області, що не потребують додаткового підтвердження компетентним органом у відповідності до п. 10.5 договору. На думку відповідача, останнім вжито всіх можливих від нього дій, щоб доставити вантаж в обумовлені сторонами строки, а причиною порушення господарських зобов`язань були обставини непереборної сили, з огляду на що наявні підстави для звільненням його від відповідальності згідно п.п. 10.1, 10.5 договору. Вказана позиція судом відхиляється з огляду на таке.

Згідно з нормами статті 218 ГК у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести, а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним (позиція узгоджується з висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 21.07.2021 у справі №912/3323/20).

Разом з тим, форс-мажор є окремою, самостійною обставиною, яка звільняє від відповідальності за порушення договірних зобов`язань, яка характеризується тим, що обставини форс-мажору повинні виникнути після укладення договору, неможливість виконання зобов`язання повинна бути у період існування таких обставин і такі обставини повинні бути зазначені в договорі.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (частина 2 статті 14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні").

Згідно з ч.ч. 5, 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

У постанові від 25.01.2022 у справі №904/3886/21 Верховний Суд щодо застосування статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" зазначив, що:

- ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності;

- форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об`єктивної неможливості виконати зобов`язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, девальвація гривні, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання;

- наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" шляхом видачі сертифіката.

Як вбачається з матеріалів справи, наявність форс-мажорних обставин у цій справі обумовлена повномасштабною військовою агресією російської федерації проти України, що стало підставою для введення в Україні воєнного стану на підставі Указу Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022.

Відповідач посилається на лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, яким засвідчено, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).

Вказаний лист ТПП України адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні.

У постанові від 15.06.2023 у справі № 910/8580/22 Верховний Суд виклав наступні висновки:

- лист ТПП України від 28.02.2022 є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин;

- наявність сертифікату ТПП України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не можна вважати сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", а також такий лист не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта (відповідача), для якого могли настати певні форс-мажорні обставини (вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 07.06.2023 у справі №912/750/22).

Торгово-промислова палата засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб (абзац 3 частини третьої статті 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні").

Згідно з частиною першою статті 14-1 Закону ""Про торгово-промислові палати в Україні" торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Водночас сертифікат ТПП не є єдиним або обов`язковим доказом існування форс-мажорних обставин, наявність форс-мажорних обставин може доводитися й іншими доказами, якщо інше не передбачено законом або договором.

У постанові від 13.09.2023 у справі №910/7679/22, Верховний Суд звертає увагу, що навіть за відсутності сертифіката ТПП, отриманого в передбаченому законом порядку, сторона не позбавлена можливості доводити наявність форс-мажорних обставин іншими доказами, якщо інше не встановлено законом чи договором.

Відповідач доводить існування форс-мажорних обставин, які унеможливили виконання зобов`язань останнім за спірним договором в частині своєчасної поставки товару у строк узгоджений сторонами у п. 5.1 договору, зокрема збільшенням часу на прибуття корабля від заводу виробника до порту Ізмаїл Україна та ракетними обстрілами морських портів України, що призвело до порушення строків розвантаження товару та подальшої поставки. На підтвердження вказаних обставин надано листи ТОВ "ПОРТІНВЕСТ ЛОДЖИСТІК" від 03.11.2023 та від 30.11.2023, договір транспортного експедирування від 16.01.2023, роздруківки з веб-сторінки tsn.ua, slovoidilo.ua, unian.ua, ports.ua, suspilne.media, facbook.com щодо обстрілів порту Ізмаїл датовані за серпень 2023 року, товаросупровідні документи щодо поставки товару з Єгипту.

У п. 10.2 договору передбачено, що сторона, що підпала під дію форс-мажорних обставин та внаслідок цього була позбавлена можливості належним чином виконувати свої зобов`язання за договором, зобов`язана негайно (протягом 5 (п`яти) календарних днів) повідомити про їх дію іншу сторону. Не інформування або несвоєчасне інформування про дію форс-мажорних обставин позбавляє відповідну сторону посилатися на їх дію.

Отже, сторони у п.п. 10.4, 10.5 договору про закупівлю передбачили можливість доказування дії форс-мажорних обставин довідкою, виданою компетентними органами державної влади України або компетентними підприємствами, установами, організаціями за місцезнаходженням сторони, яка піддалася дії обставин непереборної сили та загальновідомими обставинами з офіційних джерел. При цьому, причинно-наслідковий зв`язок між обставинами непереборної сили наведеними в цьому пункті та неможливістю виконання/вчасного чи належного виконання зобов`язань за договором покладається на ту сторону, яка посилається на такі обставини.

З дослідження наданих відповідачем товаросупровідних документів, що стосуються доставки товару з Єгипту, суд дійшов висновку про неналежність наданих доказів, оскільки останні підтверджують обставину поставки товару відповідачу морем після узгодженого кінцевого строку поставки товару позивачу - 31.10.2023 та після дострокового розірвання договору про закупівлю №389 від 09.08.2023.

Судом враховується, що позивач та відповідач укладали спірний договір, коли вже був запроваджений воєнний стан в Україні, а тому ТОВ "ЄВРАЗІЙСЬКА ТОРГОВЕЛЬНА ГРУПА" могло та повинне було передбачити негативні наслідки, які можуть виникнути, пов`язані з цим. Водночас, надані відповідачем роздруківки з веб-сторінок tsn.ua, slovoidilo.ua, unian.ua, ports.ua, suspilne.media, facbook.com щодо обстрілів порту Ізмаїл датовані за серпень 2023 року свідчать про обізнаність останнього станом на дату укладення спірного договору та прийняття до виконання заявки на поставку від 16.08.2023 про можливі наслідки організації доставки товару через порти України в період дії воєнного стану, та мав вжити усіх можливих дій для їх недопущення та належного своєчасного виконання своїх обов`язків за договором. Крім того, необхідність поставки позивачу товару виробництва Єгипту чи будь-якої іншої країни не передбачено договором.

Враховуючи, що відповідач не довів належними та достатніми доказами як саме запроваджений в Україні воєнний стан та обстріли порту Ізмаїл, вплинули на можливість належного виконання ним свого зобов`язання за договором щодо поставки замовленого обсягу товару у строк до 31.10.2023, неподання сертифікату встановленої форми, виданого Торгово-промисловою палатою України про форс-мажор стосовно договору про закупівлю №389 від 09.08.2023, недоведеність невідворотності обставин та причинно-наслідкового зв`язку між обставинами непереборної сили та неможливістю виконання/вчасного чи належного виконання зобов`язань за договором, судом не встановлено підстав для звільнення відповідача від відповідальності за невиконання своїх зобов`язань перед позивачем за спірним договором у відповідності до розділу 10 договору про закупівлю.

Судом додані відповідачем до матеріалів справи документи стосовно договірних відносини позивача з ТОВ "ТД "КИП І КО" щодо поставки солі до уваги не приймаються, оскільки останні не спростовуються обов`язку виконання відповідача умов договору про закупівлю №389 від 09.08.2023 у погоджений строк та не звільняє від застосування до останнього відповідальності визначеної у п. 9.4 договору.

У ст. 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідач, як юридична особа, що здійснює господарську діяльність з метою отримання прибутку, взяв на себе відповідні зобов`язання і об`єктивно усвідомлював усі можливі ризики ведення господарської діяльності.

Ризики при збитковій господарській діяльності несе суб`єкт господарювання, а, відповідно, нерентабельність та неприбутковість відповідача стосується діяльності самого відповідача, у зв`язку з чим наведені ризики не можуть бути ризиками іншої сторони, оскільки в протилежному випадку порушується принцип збалансованості інтересів сторін.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 19.02.2018 у справі №910/15430/16, від 27.04.2018 у справі № 910/313/17 та від 02.05.2018 у справі № 910/3816/16.

Відповідно до п. 19 "Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 № 1178 зі змінами, істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків в тому числі: 4) продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Судом встановлено, що зміни у договір про закупівлю №389 від 09.08.2023 у відповідності до п.п. 13.6, 13.7 договору та Закону України "Про публічні закупівлі" сторонами не вносились, строк виконання відповідачем поставки товару не змінився (до 31.10.2023).

У відповідності до п. 9.4 договору позивач нарахував до стягнення пеню у розмірі 634 071,30 грн. за 84 дні прострочення поставки товару за період з 16.08.2023 по 13.11.2023 та штраф у розмірі 528 392,75 грн. обраховані на суму 7 548 467,80 грн. за непоставлений товар за заявкою від 16.08.2023. За непоставлений товар по заявці від 16.10.2023 на суму 11 380 000,00 грн. позивач нарахував за 25 днів прострочення поставки 284 500,00 грн. пені за період 19.10.2023 по 13.11.2023 та 796 600,00 грн. штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Так, правовідносини із застосування неустойки (штрафних санкцій) за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, правила її застосування, умови зменшення її розміру врегульовані положеннями Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України неустойка є штрафною санкцією, яка застосовується до учасника господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойка має подвійну правову природу - є одночасно способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов`язання (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі, у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Водночас застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Статтею 233 Господарського кодексу України передбачено, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому належить взяти до уваги ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; а також не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

З аналізу наведених норм убачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки відповідача тощо.

Суд наголошує, що неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013. Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 918/116/19 та від 08.02.2024 у справі №916/2266/22.

Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши подані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Водночас, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру неустойки, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України), а також принципах господарського судочинства відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України. Такий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №910/16579/20.

Слід зазначити, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 20.12.2023 у справі №910/3600/22.

У відзиві на позов від 15.01.2024 міститься клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій до 50000,00 грн. у випадку задоволення позовних вимог. Відповідач просить врахувати добросовісність своєї поведінки, матеріальний стан з підтверджуючими документами, загрозу банкрутства у випадку задоволення позову та штучне створення позивачем умов для розірвання договору та застосування до постачальника заходів юридичної відповідальності. Крім того, відповідач заперечив проти судових витрат позивача, оскільки не погоджується з позовом у повному обсязі.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Отже, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора. Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 14.12.2023 у справі №916/2550/22.

Водночас, як свідчить судова практика, суди звертають увагу на те, що зменшення розміру пені на 99% фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін (правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду викладеними в постановах від 04.02.2020 у справі №918/116/19 (пункт 8.15), від 15.06.2022 у справі №922/2141/21, від 05.04.2023 у справі № 910/18718/21 тощо).

При цьому, слід звернути увагу, що законодавець надає суду право зменшувати розмір неустойки, а не звільняти боржника від її сплати. Поряд з цим сукупність обставин у конкретних правовідносинах (формальні ознаки прострочення боржника, порушення зобов`язання з вини кредитора - стаття 616 ЦК України тощо) можуть вказувати на несправедливість стягнення з боржника неустойки в будь-якому істотному розмірі. Визначення справедливого розміру неустойки належить до дискреційних повноважень суду.

У зв`язку з викладеним суд зазначає, що індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права. Позиція узгоджується з висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 04.02.2020 у справі № 918/116/19 та від 08.02.2024 у справі №916/2266/22.

Здійснивши перерахунок пені (за допомогою системи „Законодавство"), за визначені позивачем періоди, та штрафу відповідно до умов договору та наданих по справі доказів, судом встановлено, що заявлені ним суми до стягнення в розмірі 918571,30 грн. пені, 1 324 993,75 грн. штрафу є арифметично вірними.

Судом взято до уваги те, що відповідачем поставлено частину товару позивачу, значний розмір позовних вимог про стягнення пені та штрафу у порівнянні з сумою основного боргу, відсутність достатніх доказів понесення позивачем негативних наслідків (збитків) внаслідок порушення відповідачем договірних зобов`язань у спірних правовідносинах, а також посилання відповідача на значне утруднення своєчасності доставки товару внаслідок обстрілів портів України та загрозу неплатоспроможності останнього у разі повного задоволення позовних вимог.

Оцінивши за внутрішнім переконанням встановлені у справі обставини та подані докази в сукупності, враховуючи подане клопотання представником відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, застосувавши дискреційні повноваження, суд вважає за можливе клопотання представника відповідача задовольнити частково та зменшити розмір заявлених позивачем до стягнення пені та штрафу, стягнути з відповідача 459285,65 грн. пені, 662496,37 грн. штрафу, розмір яких є справедливим, обгрунтованим та таким, що цілком відповідає принципу верховенства права та забезпечує дотримання балансу інтересів сторін та принципів розумності, справедливості та пропорційності, оскільки позивач, як кредитор, не позбавляється можливості захистити власні інтереси шляхом стягнення суми процентів річних та інфляційних втрат у тому розмірі, який відповідно до обставин справи виконує компенсаційну функцію для кредитора.

Крім того, при прийнятті рішення суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає за належне позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача 76928,80 грн. вартості оплаченого, але не поставленого товару, 459285,65 грн. пені, 662496,37 грн. штрафу. У стягненні решти позовних вимог належить відмовити.

З метою забезпечення правильного і однакового застосування законодавства господарським судам Пленумом Вищого господарського суду України у постанові від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" надано роз`яснення, зокрема зазначено, що у резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору у справі покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог без врахування зменшення судом розміру неустойки.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 14, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРАЗІЙСЬКА ТОРГОВЕЛЬНА ГРУПА" (29000, Хмельницька обл., Хмельницький р-н., м. Хмельницький, вул. Трудова, буд. 9/4, кв. 67, код ЄДРПОУ 44689471) на користь Комунального підприємства по будівництву, ремонту та експлуатації доріг виконавчого комітету Хмельницької міської ради (29000, Хмельницька обл., Хмельницький р-н., м. Хмельницький, вул. Ярослава Мудрого, буд. 5, код ЄДРПОУ 03335445) 76928,80 грн. вартості оплаченого, але не поставленого товару, 459285,65 грн. пені, 662496,37 грн. штрафу та 27845,91 грн. витрат по сплаті судового збору.

Після набрання рішенням законної сили, видати наказ.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Рішення надіслати сторонам за допомогою підсистем ЄСІТС в електронний кабінет, а у разі відсутності такої можливості - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Повний текст рішення складений та підписаний 19.04.2024.

СуддяА.М. Яроцький


Суд	Господарський суд Хмельницької області
Дата ухвалення рішення	16.04.2024
Оприлюднено	22.04.2024
Номер документу	118482602
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг

Судовий реєстр по справі —924/1317/23

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 16.04.2024 по справі 924/1317/23ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —924/1317/23

Рішення від 16.04.2024

Рішення
від 16.04.2024 по справі 924/1317/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ