Постанова
від 25.06.2024 по справі 924/1317/23
ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2024 року Справа № 924/1317/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Грязнов В.В. , суддя Розізнана І.В.

секретар судового засідання Соколовська О.В.

за участю представників:

позивача - Черняк Р.І.

відповідача - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРАЗІЙСЬКА ТОРГОВЕЛЬНА ГРУПА" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 16.04.2024 у справі №924/1317/23 (ухвалене суддею Яроцьким А.М., повний текст складений 19.04.2024)

за позовом Комунального підприємства по будівництву, ремонту та експлуатації доріг виконавчого комітету Хмельницької міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРАЗІЙСЬКА ТОРГОВЕЛЬНА ГРУПА"

про стягнення 2 320 492,85 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 16.04.2024 у справі №924/1317/23 позов задоволений частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРАЗІЙСЬКА ТОРГОВЕЛЬНА ГРУПА" на користь Комунального підприємства по будівництву, ремонту та експлуатації доріг виконавчого комітету Хмельницької міської ради 76 928,80 грн вартості оплаченого, але не поставленого товару, 459285,65 грн пені, 662496,37 грн штрафу та 27845,91 грн витрат по сплаті судового збору.

У решті позовних вимог відмовлено.

Вказане рішення мотивоване тим, що відповідачем порушено зобов`язання з поставки оплаченого позивачем товару згідно платіжної інструкції №662 від 22.09.2023 на суму 76928,80 грн за договором про закупівлю №389 від 09.08.2023, а тому наявне у позивача наявне право на підставі ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України вимагати повернути кошти за оплачений, але не поставлений відповідачем товар. Судом першої інстанції не встановлено підстав для звільнення відповідача від відповідальності за невиконання своїх зобов`язань перед позивачем за спірним договором у відповідності до розділу 10 договору про закупівлю. Також місцевим господарський судом встановлено, що заявлені ним суми до стягнення в розмірі 918571,30 грн пені, 1 324 993,75 грн штрафу є арифметично вірними. Суд першої інстанції частково задоволив клопотання відповідача та зменшив розмір заявлених позивачем до стягнення пені та штрафу до 459 285,65 грн пені та 662 496,37 грн.

Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРАЗІЙСЬКА ТОРГОВЕЛЬНА ГРУПА" звернулося до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивача 76 928,80 грн вартості оплаченого, але не поставленого товару, 459285,65 грн пені, 662496,37 грн штрафу та 27845,91 грн витрат по сплаті судового збору та ухвалити нове рішення, у відповідній частині, яким у задоволенні позовних вимог позивача відмовити повністю.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає наступне:

- судом першої інстанції не враховано, що погодження заявок зі сторони постачальника не відбувалося з огляду на нереальність їх виконання та не відповідність форми Заявки законодавству. В свою чергу, постачання Товару відбувалося згідно строків, передбачених пунктом 5.1. Договору;

- позивачем помилково тлумачиться Позивачем пункту 9.4. Договору;

- відповідачем добросовісно здійснювалось виконання умов Договору щодо поставки Товару відповідно до видаткових накладних, що підписані обома сторонами без зауважень;

- суд залишив поза увагою, що Договором не передбачена відповідальність у вигляді штрафу чи пені у разі не поставки Товару взагалі;

- відповідач довів належними та достатніми доказами що запроваджений в Україні воєнний стан та обстріли порту Ізмаїл, вплинули на можливість належного виконання ним свого зобов`язання за договором щодо поставки замовленого обсягу товару у строк до 31.10.2023;

- не зважаючи на перемовини та домовленості щодо продовження стоку поставки Товару, всупереч своїй попередній поведінці, позивач паралельно ініціював розірвання договору, вимагав сплати штрафних санкцій та здійснював підготовку до проведення нових (наступних) публічних закупівель на аналогічний товар. Відповідач вважає, що КП "БРЕД" було порушено принцип добросовісності, оскільки - цей стандарт поведінки характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення;

- дії відповідача свідчать про цілеспрямоване "штучне" створення умов Замовником, за яких Постачальник не матиме змоги виконати власні договірні зобов`язання;

- позивачем не доведено понесення збитків, оскільки останній фактично створив такі умови для відповідача, за яких спірний договір не можливо було виконати. При цьому, послідовно реалізуючи свої наміри, КП "БРЕД" фактично уклало інший договір, на завідомо не вигідних умовах для себе щодо вартості Товару та термінів його поставки;

- розмір нарахованих позивачем штрафних санкцій носить не компенсаторний характер, а каральний. Будь-яких збитків відповідач не заподіяв, матеріали справи таких відомостей не містять.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРАЗІЙСЬКА ТОРГОВЕЛЬНА ГРУПА" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 16.04.2024 у справі №924/1317/23 залишено без руху. Запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали та надати Північно-західному апеляційному господарському суду належні докази сплати 41 768,87 грн судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.

05.06.2024 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРАЗІЙСЬКА ТОРГОВЕЛЬНА ГРУПА" надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучено докази сплати судового збору.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.06.2024 відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРАЗІЙСЬКА ТОРГОВЕЛЬНА ГРУПА" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 16.04.2024 у справі №924/1317/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на "25" червня 2024 р. об 11:30 год. Запропоновано учасникам справи у строк до 20.06.2024 надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмові відзиви на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст. 263 ГПК України, та докази надсилання копії відзивів та доданих до них документів іншим учасникам справи.

13.06.2024 на адресу суду через Електронний суд від Комунального підприємства по будівництву, ремонту та експлуатації доріг виконавчого комітету Хмельницької міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити рішення Господарського суду Хмельницької області від 16.04.2024 у справі №924/1317/23 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.

В судове засідання представник відповідача не з`явився. Однак, 25.06.2024 на адресу суду через систему Електронний суд відповідач надіслав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із перебуванням у відпустці.

Щодо клопотання про відкладення колегія суддів зазначає наступне.

За приписами ч. 11 ст. 270 ГПК України, яка встановлює порядок розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Колегія суддів зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи, що відповідач як юридична особа не позбавлений права надавати повноваження на представництво своїх інтересів будь-якій кількості осіб та будь-якому іншому представникові, а не з`явлення в судове засіданні представників учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні.

Окрім того, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу в судовому засіданні 25.06.2024 за відсутності уповноваженого представника відповідача. Відсутність представника відповідача в цьому випадку не перешкоджає розгляду апеляційної скарги та не повинна заважати здійсненню правосуддя, оскільки процесуальну позицію відповідача викладено у апеляційній скарзі, а участь представників в судовому засіданні не була визнана обов`язковою.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийняття оскаржуваного рішення суду, зазначає наступне.

Судом встановлено, що 09.08.2023 між Комунальним підприємством по будівництву ремонту та експлуатації доріг, виконавчого комітету Хмельницької міської ради (замовник) та ТОВ "ЄВРАЗІЙСЬКА ТОРГІВЕЛЬНА ГРУПА" (постачальник) укладено договір №389 на закупівлю, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується у 2023 році поставити замовнику товар згідно предмету закупівлі "Матеріали для експлуатаційного утримання інфраструктури у сфері дорожнього господарства (вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах): сіль кам`яна з антизлежувачем для посипання доріг, сорт вищий, крупність 3, без пакування", код національного класифікатора України ДК 021:2015 Єдиний закупівельний словник 14410000-8 Сіль кам`яна" (надалі - товар), а замовник - прийняти і оплатити такий товар.

Відповідно до п. 3.1 договору загальна сума закупівлі товару по договору становить 23 562 403,79 грн., в тому числі ПДВ 3 927 06730 грн, та складається з вартості всіх партій товару, які замовлятимуться замовником.

У п. 4.1. договору передбачено, що оплата за товар здійснюється у безготівковому порядку шляхом перерахування замовником відповідної суми коштів на поточний рахунок постачальника, та відповідно до норм, передбачених ст. 49 Бюджетного кодексу України.

Розрахунки за цим договором здійснюються після прийняття товару у власність замовника, що підтверджується видатковою накладною, в якій зазначено номенклатуру (асортимент), кількість і ціну товару, який перейшов у власність покупця, та загальну суму для оплати товару (п. 4.2 договору).

Відповідно до п.п. 5.1 - 5.5 договору строк поставки товару складає до 31.10.2023 року. Місце поставки товару 29016, м. Хмельницький, вул. Львівське шосе, 14/1. Датою поставки є дата фактичного отримання товару згідно підписаної накладної, що підтверджує прийняття товару. Поставка товару здійснюється партіями, та за рахунок постачальника, згідно заявки протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання заявки від замовника (шляхом листування, телеграмою, через телефонний або факсимільний зв`язок, по електронній пошті е-mail, тощо). Разом з поставкою товару постачальник надає замовнику видаткову накладну. Після отримання накладних замовник зобов`язаний негайно її підписати та направити другий примірник постачальнику.

У п.п. 7.2.1 - 7.2.3. визначено права замовника, в тому числі: достроково розірвати цей договір у разі невиконання зобов`язань постачальником, повідомивши його про це не пізніш ніж за 14 календарних днів до дати розірвання договору; контролювати поставку товару у строки, встановлені цим договором; зменшувати обсяг закупівлі товару та загальну вартість цього договору залежно від реального фінансування видатків. У такому разі сторони вносять відповідні зміни до цього договору.

До обов`язків постачальника у пунктах 7.3.1 та 7.3.2 віднесено: забезпечити відпуск товару у строки, встановлені цим договором; передати товар у власність замовника в межах строків, передбачених п. 5.1. цього договору та конкретизованих в замовленні, та фактично відпустити замовнику товар.

За змістом п. 9.3. договору у разі порушення постачальником своїх зобов`язань за цим договором, у тому числі при несвоєчасному виконані замовлень замовника, ухиленні від прийняття замовлень замовника, відмові або ухиленні від підтвердження прийняття замовлення замовника протягом трьох днів з дати подачі замовником замовлення на поставку товару, замовник має право в односторонньому порядку достроково розірвати цей договір з визначенням відповідної дати розірвання цього договору, надіславши постачальнику відповідне письмове повідомлення про розірвання цього договору за 10-ть (десять) календарних днів до визначеної дати одностороннього розірвання цього договору.

Постачальник за порушення строку поставки товару сплачує - пеню в розмірі 0,1% вартості товару, що поставлений із простроченням за кожен день прострочення, а за прострочення понад 10 днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% вказаної вартості (п. 9.4. договору).

Сплата штрафних санкцій не звільняє сторони від виконання взятих на себе зобов`язань за цим договором (9.9 договору).

Відповідно до п. 10.1 договору сторони прийшли до згоди про те, що у випадку виникнення форс-мажорних обставин (виникнення непереборної сили, яка не залежить від волі сторін, а саме: війни, військових дій. блокади, ембарго, пожежі, повені та інших стихійних лих чи сезонних природних явищ, міжнародних санкцій, валютних обмежень, зміни національною законодавства, обмежень, введених органами державної влади), які роблять неможливим виконання сторонами своїх обов`язків, сторони звільняються від виконання своїх обов`язків на час дії вказаних обставин.

Сторона, що підпала під дію форс-мажорних обставин та внаслідок цього була позбавлена можливості належним чином виконувати свої зобов`язання за договором, зобов`язана негайно (протягом 5 (п`яти) календарних днів) повідомити про їх дію іншу сторону. Не інформування або несвоєчасне інформування про дію форс-мажорних обставин позбавляє відповідну сторону посилатися на їх дію (п. 10.2 договору).

У п. 10.3 договору передбачено, що в разі якщо форс-мажорні обставини, що вказані вище, за умови їх належного підтвердження, продовжують діяти впродовж одного місяця, кожна зі сторін цього договору має право виступити з ініціативою про перегляд умов цього договору або його припинення у відповідності до умов чинного законодавства України.

Достатнім доказом дії форс-мажорних обставин є довідка, видана компетентними органами державної влади України або компетентними підприємствами, установами, організаціями за місцезнаходженням сторони, яка піддалася дії обставин непереборної сили (п. 10.4 договору).

У п. 10.5 договору визначено, що сторони підтверджують та визнають обставинами непереборної сили (форс-мажором) збройну агресію рф проти України та (або) її наслідки, що настали після укладання договору та безпосередньо впливають на можливість сторони виконувати зобов`язання за договором. Загальновідомі обставини (ракетні, артилерійські обстріли, бомбардування, пошкодження логістичних шляхів, критичної інфраструктури. тощо) можуть підтверджуватися з офіційних джерел та не підлягають в такому разі додатковому підтвердженню компетентним органом. Причинно-наслідковий зв`язок між обставинами непереборної сили наведеними в цьому пункті та неможливістю виконання/вчасного чи належного виконання зобов`язань за договором покладається на ту сторону, яка посилається на такі обставини.

Згідно з п. 13.1. цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє по 31.12.2023, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Цей договір може бути скріплений печатками сторін, у разі їх використання.

Зміна істотних умов може здійснюватися за згодою сторін у випадках, що передбачені п. 19 "Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України 12.10.2022 №1178. про що укладається додаткова угода із подальшим оприлюдненням таких змін відповідно до вимог ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі» та з урахуванням цих особливостей (п. 13.6 договору).

Відповідно до п. 13.7 договору усі доповнення та/або зміни цього договору оформлюються у письмовій формі у вигляді окремих документів (додатків або додаткових угод), які є невід`ємною частиною цього договору. Такі доповнення та/або зміни вступають в силу виключно з моменту підписання їх уповноваженими особами сторін та скріплення печатками сторін у разі їх використання. Ненадходження відповіді (заперечень, відмови) на пропозицію щодо внесення доповнень та/або змін до цього договору (в т.ч. і на протокол розбіжностей) не є згодою сторони на внесення до цього договору таких доповнень та/або змін.

Усі повідомлення, вимоги, запити, листи, заявки, замовлення та інша кореспонденція може бути замовником передана уповноваженому представнику постачальника особисто, направлена поштою, по факсу або за допомогою мережі Інтернет, засобами мобільного зв`язку за допомогою SMS, ММS, мобільних додатків Vibeг, WatsАрр, Теlegram та інших. Підтвердженням направлення таких документів є наявність підпису уповноваженого представника постачальника та його розшифровки на другому примірнику документу, що дає змогу ідентифікувати таку особу, поштове повідомлення про вручення кореспонденції або поштове повідомлення з відміткою про неотримання чи відмову від отримання постачальником чи його уповноваженим представником таких документів направлених за їх адресою для листування, роздруківка з факсу, скріншот відповідної Інтернет сторінки, скріншот з систем миттєвого обміну повідомлень Vibeг, WatsАрр, Теlegram, SMS, ММS та інших, що містять інформацію про відправлення/доставку вказаної кореспонденції (п. 13.9 договору).

У Додатку №1 до договору "Специфікація" до договору про закупівлю №389 від 09.08.2023 сторонами передбачено назву товару - сіль кам`яна з антизлежувачем для посипання доріг, кількість товару - 4141,02 тони, ціна з ПДВ за 1 тону - 5690,00 грн. та загальну вартість з ПДВ - 23 562 403,79 грн.

Договір про закупівлю №389 від 09.08.2023 та Додаток №1 до нього підписані та скріплені відтисками печаток сторін.

На підставі умов договору про закупівлю №389 від 09.08.2023 позивач виставив відповідачу заявку на поставку №1481 від 16.08.2023 у кількості 2000 тон, на виконання якої останній поставив товар у кількості 673,38 т на загальну суму 4 979 831,00 грн, що підтверджується видатковими накладними: №379 від 21.08.2023 на суму 135 194,40 грн. у кількості 23,76 т, №380 від 21.08.2023 на суму 140 087,80 грн. у кількості 24,62 т., №394 від 22.08.2023 на суму 141 794,80 грн. у кількості 24,92 т., №395 від 22.08.2023 на суму 141 382,70 грн у кількості 24,83 т., №396 від 22.08.2023 на суму 127 228,40 грн у кількості 22,36 т., №397 від 23.08.2023 на суму 129 276,80 грн у кількості 22,72 т, №404 від 31.08.2023 на суму 130 983,80 грн у кількості 23,02 т; №475 від 12.09.2023 на суму 121 538,40 грн у кількості 21,36 т.; №476 від 12.09.2023 на суму 140656,80 грн. у кількості 24,72 т; №477 від 12.09.2023 на суму 136 1004,80 грн у кількості 23,92 т; №478 від 12.09.2023 на суму 144 526,00 грн у кількості 25,4 т; №479 від 12.09.2023 на суму 142 250,00 грн. у кількості 25 т.; №480 від 13.09.2023 на суму 133 601,20 грн. у кількості 23,48 т; №481 від 14.09.2023 на суму 144 412,20 грн. у кількості 25,38 т; №482 від 14.09.2023 на суму 144 639,80 грн у кількості 25,42 т.; №483 від 14.09.2023 на суму 141 908,60 грн. у кількості 24,94 т; №499 від 19.09.2023 на суму 140 201,60 грн. у кількості 24,64 т; №500 від 19.09.2023 на суму 141 794,80 грн. у кількості 24,92 т.; №501 від 19.09.2023 на суму 140 884,40 грн. у кількості 24,76 т; №502 від 19.09.2023 на суму 144 867,40 грн. у кількості 25,46 т; №503 від 20.09.2023 на суму 141 453,40 грн. у кількості 24,86 т; №504 від 20.09.2023 на суму 143 103,50 грн. у кількості 25,15 т; №505 від 20.09.2023 на суму 140 144,70 грн у кількості 24,63 т; №518 від 22.09.2023 на суму 138 210,10 грн у кількості 24,29 т.; №519 від 22.09.2023 на суму 143 388,00 грн у кількості 25,2 т; №520 від 22.09.2023 на суму 143 729,40 грн. у кількості 25,26 т; №529 від 25.09.2023 на суму 141 567,20 грн у кількості 24,88 т.

На виконання умов договору в частині оплати за поставлений товар, позивач оплатив відповідачу кошти, що підтверджується платіжними інструкціями №849 від 30.08.2023 на суму 135 194,40 грн., №850 від 30.08.2023 на суму 140 087,80 грн., №851 від 30.08.2023 на суму 141 282,70 грн., №852 від 30.08.2023 на суму 141 794,80 грн, №853 від 30.08.2023 на суму 127 228,40 грн, №854 від 30.08.2023 на суму 129 276,80 грн, №1024 від 21.09.2023 на суму 130 983,80 грн, №1025 від 26.09.2023 на суму 144 526,60 грн, №1026 від 21.09.2023 на суму 133 601,20 грн, №1027 від 21.09.2023 на суму 136 104,80 грн, №1028 від 21.09.2023 на суму 140 656,80 грн, №1029 від 21.09.2023 на суму 121 538,40 грн, №652 від 22.09.2023 на суму 153 630,00 грн, №1030 від 26.09.2023 на суму 144 639,80 грн, №1065 від 26.09.2023 на суму 141 908,60 грн, №1066 від 26.09.2023 на суму 142 250,00 грн, №1067 від 26.09.2023 на суму 144 412,20 грн, №1068 від 26.09.2023 на суму 140 201,60 грн, №1070 від 28.09.2023 на суму 140 144,70 грн, №1071 від 26.09.2023 на суму 141 794,80 грн, №1072 від 26.09.2023 на суму 140 884,40 грн, №1073 від 28.09.2023 на суму 144 867,40 грн, №1074 від 28.09.2023 на суму 141 453,40 грн, №1075 від 26.09.2023 на суму 143 103,50 грн, №1125 від 05.10.2023 на суму 143 729,40 грн, №1184 від 20.10.2023 на суму 143 388,00 грн, №1216 від 27.10.2023 на суму 138 210,10 грн, №1217 від 28.10.2023 на суму 141 567,20 грн.

15.09.2023 між сторонами була укладена Додаткова угода №1 до договору про закупівлю №389 від 09.08.2023 , згідно з якою п. 3.2. було викладено у наступній редакції: "Закупівля товару за цим договором фінансується в сумі 23 408 773,79 грн, в тому числі 3 901 462,30 грн ПДВ, за кошти бюджету Хмельницької міської територіальної громади. Закупівля товару за цим договором фінансується в сумі 153 630,00, в тому числі 25 605,00 грн ПДВ, за власні кошти підприємства".

Позивач стверджує, що проавансував згідно платіжної інструкції №662 від 22.09.2023 постачання 27 тон товару на суму 153 630,00 грн, проте з цих оплачених 27 тон товару відповідач поставив лише 13,48 тон згідно видаткової накладної №575 від 13.11.2023 на суму 76 701,20 грн. Решта 13,52 тони товару не поставлено, а кошти в сумі 76928,80 грн. відповідачем не повернуті.

В подальшому позивачем сформовано на підставі договору про закупівлю №389 від 09.08.2023 заявку на поставку №1608 від 16.10.2023 у кількості 2000 тон з зазначенням про строк поставки товару до 31.10.2023 року.

За змістом листа від 30.10.2023 ТОВ "ЄВРАЗІЙСЬКА ТОРГОВЕЛЬНА ГРУПА" просила розглянути можливість перенесення графіку поставки солі технічної до 30.11.2023 у зв`язку з збільшенням часу на прибуття корабля від заводу виробника до порту Ізмаїл Україна та накопиченням черги кораблів, які стають під вивантаження у порту. Отримання вказаного листа позивачем не заперечується.

Відповідно до повідомлення про розірвання договору від 02.11.2023 №1676, позивач на підставі п. 9.3. договору повідомив відповідача, що у зв`язку з закінченням строку поставки, який визначено у п. 5.1 до 31.10.2023, та недотриманням термінів поставки товару згідно надісланої заявки від 16.10.2023. договір вважається достроково розірваним 13.11.2023.

Крім того, позивач підготував претензію №1675 від 02.11.2023 про сплату штрафних санкцій нарахованих згідно п. 9.4 договору та повернення коштів за фактично сплачений, але непоставлений товар.

Повідомлення та претензію від 02.11.2023 надіслано на поштову адресу відповідача, що підтверджується описом вкладення, фіскальним чеком та накладною АТ "Укрпошта" від 02.11.2023.

06.11.2023 відповідач надіслав позивачу лист-відповідь на претензію №1, у якому з посиланням на п. 10.1 договору зазначив, що країною виробником товару є республіка Туреччина, та підлягає доставці до України морським транспортом. Повідомлено, що у зв`язку із наявною збройною агресією російської федерації проти України, постійними обстрілами припортових зон в Одеській області - дані обставини унеможливлюють вчасне виконання договірних зобов`язань за договором, оскільки станом на 06.11.2023 товар знаходиться у черзі на розвантаження у ДП "Ізмаїльський МТП", що у свою чергу, призводить до порушення строків розвантаження та подальшої поставки товару. На підтвердження викладеного надано лист від ТОВ "ПОРТІНВЕСТ ЛОДЖИСТІК", з котрим підписаний договір транспортного експедирування від 16.01.2023 №8496. За змістом листа ТОВ "ПОРТІНВЕСТ ЛОДЖИСТІК" від 03.11.2023 повідомлено, що враховуючи систематичні повітряні тривоги, під час яких порти не функціонують та значні пошкодження портової інфраструктури спричинені ракетними обстрілами українських портів та транспортної інфраструктури - відбуваються порушення планів обробки вантажів збоку ДП "Ізмаїльський МТП", що у свою чергу, викликає утворення великої черги суден до порту та як наслідок порушуються строки завезення вивезення вантажів із порту, внаслідок чого зміщуються плани по відвантаженню вантажів.

09.11.2023 КП по будівництву, ремонту та експлуатації доріг надіслало відповідачу повідомлення про врахування обставин, як форс-мажор, у якому вказано, що для визнання тих чи інших обставин форс-мажорними, ТОВ "ЄВРАЗІЙСЬКА ТОРГОВЕЛЬНА ГРУПА" слід довести, що обставини пов`язані з веденням війни на території України призвели до неможливості вчасного виконання ним саме конкретного договору №389 від 09.08.2023, надати обґрунтування причинно-наслідкового зв`язку між обставинами і неможливістю вчасного виконання зобов`язань, що має підтверджуватись сертифікатом ТПП. У повідомленні позивач наголошує, що новини про перші ракетні обстріли морських портів, зокрема і порту "Ізмаїл" датуються задовго до дати укладення договору, зокрема 20.07.2023, 25.07.2023, та згідно тендерної документації, постачання товару не вимагалось з конкретної країни чи виключного виробника та постачальник міг здійснювати поставку товару виробництва будь-якої країни (крім російської федерації) та обрати інший логістичний ланцюжок. У повідомленні зазначено, що з огляду на те, що обстріли припортових зон в Одеській області були до моменту укладення договору №389 від 09.08.2023, позивач вважає, що такі обставини класифікуються не як форс-мажор, а як комерційні ризики і від відповідальності за невиконання договору не звільняють, оскільки ТОВ "Євразійська торгівельна група" могла і мала передбачити такі обставини, при укладення договору з КП по будівництву, ремонту та експлуатації доріг.

15.11.2023 позивач підготував претензію №2, за змістом якої вимагав у відповідача повернути 76928,80 грн. перерахованих коштів за непоставлений товар та сплатити штрафні санкції у зв`язку з простроченням поставки товару на 25 днів починаючи з 13.11.2023 за заявкою від 16.10.2023.

Повідомлення від 09.11.2023 та претензію №2 від 15.11.2023 надіслано на поштову адресу відповідача, що підтверджується описом вкладення та рекомендованим з повідомленням про вручення АТ "Укрпошта" від 16.11.2023.

До матеріалів справи додано коносамент від 20.11.2023, за змістом якого вантажовідправник - ТОВ "ЕМ САЛЬТ ГРУП", вантажоодержувач - ТОВ "ЄВРАЗІЙСЬКА ТОРГОВЕЛЬНА ГРУПА", порт завантаження - ЕЛЬ - АРІШ (Єгипет), моторне судно "BALKIS", порт розвантаження - "Ізмаїл - Україна", опис вантажу вантажовідправником - сіль морська мита (0-12 мм), фасована у БІГ-БЕГИ 1,35 мт., всього БІГ-БЕГІВ 3702 шт., вага нетто - 4997,7 м. Фрахт сплачується згідно з умовами договору чартеру. Місце і дата видачі - ЕЛЬ АРІШ (Єгипет) 20.11.2023. У вантажних деклараціях від 20.11.2023 міститься аналогічна інформація.

У звіті про завантаження від 20.11.2023 зазначено, що моторне судно "BALKIS" вийшло з порту ЕЛЬ-АРІШ 11.11.2023, початок завантаження 16.11.2023, закінчення завантаження - 20.11.2023, відправлення 21.11.2023.

Згідно з платіжними інструкціями в іноземній валюті від 05.12.2023 та від 10.10.2023 ТОВ "ЄВРАЗІЙСЬКА ТОРГОВЕЛЬНА ГРУПА" сплачено 62 416,50 та 87 500,00 доларів США ТОВ "ЕМ САЛЬТ ГРУП" з призначенням платежу - "Передоплата за технічну сіль за контрактом №10052023 віл 05.10.2023".

До матеріалів справи додано копії попереднього плану розміщення вантажу, повідомлення про готовність, реєстру тендерних пропозицій, наказу №1 від 11.08.2022, оголошення про проведення відкритих торгів, протоколу від 30.10.2023, електронного листа від 07.11.2023, повідомлення, додаткової угоди, договору про закупівлю №565 від 29.11.2023 та додаткової угоди до договору, гарантійного листа від 25.10.2023, листа ТПП від 28.02.2024, протоколів №804 від 06.11.2023 та №810 від 09.11.2023, повідомлення ТОВ "ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК", листа ТОВ "Торговий Дім "КИП І КО" від 19.12.2023, виписки АТ "ПУМБ" за 01.12.2023-12.01.2024, повідомлень від 06.12.2023 та від 13.02.2023, довідок від 09.05.2023 та від 11.07.2023, повідомлень форми №20-ОПП від 26.09.2022, від 08.02.2023 та від 04.12.2023, родруківки з веб-сторінки tsn.ua, slovoidilo.ua, unian.ua, ports.ua, suspilne.media, facbook.com, видаткових накладних за період 16.12.2023-22.12.2023, товаросупровідних документів, листа-відгуку №1816 від 27.07.2023, фінансової звітності ТОВ "ЄВРАЗІЙСЬКА ТОРГОВЕЛЬНА ГРУПА" за 31.12.2023, листа від 03.11.2023, адвокатських запитів від 15.01.2024 з доказами надіслання електронною поштою.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Зокрема, правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлено Законом України "Про публічні закупівлі".

Основні вимоги до договору про закупівлю регламентовані у ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", у ч. 1 якої передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції / пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків наведених у ч. 5 статті, в тому числі: 4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вказаного Закону 09.08.2023 між комунальним підприємством по будівництву ремонту та експлуатації доріг, виконавчого комітету Хмельницької міської ради (замовник) та ТОВ "ЄВРАЗІЙСЬКА ТОРГІВЕЛЬНА ГРУПА" (постачальник) укладено договір №389 на закупівлю, відповідно до п. 1.1. якого відповідач зобов`язався у 2023 році поставити позивачу товар згідно предмету закупівлі, а позивач - прийняти і оплатити такий товар.

У Додатку №1 до договору "Специфікація" до договору про закупівлю №389 від 09.08.2023 сторонами передбачено назву товару - сіль кам`яна з антизлежувачем для посипання доріг, кількість товару - 4141,02 т, ціна з ПДВ за 1 т - 5690,00 грн та загальну вартість з ПДВ - 23 562 403,79 грн та в подальшому підписано 15 вересня 2023 року Додаткову угоду №1 до договору.

За змістом п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Згідно зі ст. 185 Господарського кодексу України, до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом (ч. 4, ч. 5 ст. 656 Цивільного кодексу України).

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2, 6 статті 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За змістом ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

У ст.ст. 663-664 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

За змістом п.п. 5.1, 5.4 договору строк поставки товару складає до 31.10.2023. Поставка товару здійснюється партіями, та за рахунок постачальника, згідно заявки протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання заявки від замовника (шляхом листування, телеграмою, через телефонний або факсимільний зв`язок, по електронній пошті е-mail, тощо).

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 665 ЦК України унормовано, що у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

У п. 9.3. договору передбачено, що у разі порушення постачальником своїх зобов`язань за цим договором, у тому числі при несвоєчасному виконані замовлень замовника, ухиленні від прийняття замовлень замовника, відмові або ухиленні від підтвердження прийняття замовлення замовника протягом трьох днів з дати подачі замовником замовлення на поставку товару, замовник має право в односторонньому порядку достроково розірвати цей договір з визначенням відповідної дати розірвання цього договору, надіславши постачальнику відповідне письмове повідомлення про розірвання цього договору за 10-ть (десять) календарних днів до визначеної дати одностороннього розірвання цього договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У ст. 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Судом встановлено, що на виконання умов договору про закупівлю №389 від 09.08.2023 та заявки на поставку товару №1481 від 16.08.2023 у кількості 2000 т, відповідач поставив позивачу товар частково у кількості 673,38 т на загальну суму 4 979 831,00 грн, що підтверджується видатковими накладними за період з 21.08.2023 по 25.09.2023.

Як стверджує позивач, згідно платіжної інструкції №662 від 22.09.2023 останнім проавансовано постачання 27 тон товару на суму 153 630,00 грн, проте відповідач поставив лише 13,48 т згідно видаткової накладної №575 від 13.11.2023 на суму 76 701,20 грн. Решта 13,52 т товару не поставлено, а кошти в сумі 76928,80 грн відповідачем не повернуті. Вказане не спростовано ТОВ "ЄВРАЗІЙСЬКА ТОРГОВЕЛЬНА ГРУПА".

Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Докази поставки товару на підставі договору про закупівлю №389 від 09.08.2023 на решту 1326,62 тони на суму 7 548 467,80 грн на виконання заявки №1481 від 16.08.2023, а також згідно заявки на поставку №1608 від 16.10.2023 у кількості 2000 тон на суму 11 380 000,00 грн відповідачем не додано.

Крім того, позивач надсилав відповідачу претензії №1675 від 02.11.2023 та №2 від 15.11.2023, за змістом яких вимагав у відповідача повернути 76928,80 грн перерахованих коштів за непоставлений товар та сплатити штрафні санкції у зв`язку з простроченням поставки товару.

Враховуючи встановлені судом обставини справи та зміст позовних вимог, з огляду на доведеність порушення відповідачем зобов`язання з поставки оплаченого позивачем товару згідно платіжної інструкції №662 від 22.09.2023 на суму 76928,80 грн за договором про закупівлю №389 від 09.08.2023, наявне у позивача право на підставі ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України вимагати повернути кошти за оплачений, але не поставлений відповідачем товар, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, правомірними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо доводів скаржника, що надіслання останньому заявок на поставку товару електронною поштою без підписання ЕЦП, вказане спростовується п. 5.4, 13.9 договору, надісланням усієї кореспонденції щодо виконання договору саме електронною поштою та прийняттям відповідачем до виконання заявки від 16.08.2023 та умовами спірного договору загалом.

Щодо посилання скаржника на форс-мажорні обставини, які стали наслідком неналежного виконання умов договору, колегія суддів звертає увагу на наступне.

ТОВ "ЄВРАЗІЙСЬКА ТОРГОВЕЛЬНА ГРУПА" звертає увагу на існування форс-мажорних обставин з посиланням на лист ТПП №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 та загальновідомі обставини щодо обстрілів портів у Одеській області, що не потребують додаткового підтвердження компетентним органом у відповідності до п. 10.5 договору. На думку відповідача, останнім вжито всіх можливих від нього дій, щоб доставити вантаж в обумовлені сторонами строки, а причиною порушення господарських зобов`язань були обставини непереборної сили, з огляду на що наявні підстави для звільненням його від відповідальності згідно п.п. 10.1, 10.5 договору. Вказана позиція судом відхиляється з огляду на таке.

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено в Законі України "Про торгово-промислові палати в Україні" та в розділі 6 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням президії ТПП України від 15.07.2014 №40 (3) (з наступними змінами).

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Згідно ч. 2 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув грунту, інші стихійні лиха тощо.

В сертифікаті про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) вказуються дані заявника, сторони за договором (контрактом, угодою тощо), дата його укладення, зобов`язання, що за ним настало чи настане найближчим часом для виконання, його обсяг, термін виконання, місце, час, період настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які унеможливили його виконання, докази настання таких обставин (п. 6.12 регламенту).

Листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 ТПП України на підставі ст. ст. 14, 14 ЗУ "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

Враховуючи наведене, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

У постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.01.2022 у справі №904/3886/21 та від 30.11.2021 у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17.

Колегія суддів звертає увагу, що лист ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 (на який посилається відповідач) не містить і не може містити ідентифікуючих ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Вказаний лист ТПП України адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні.

Лист ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 видано без дослідження наявності причинно-наслідкового зв`язку між військовою агресією російської федерації проти України та неможливістю виконання конкретного зобов`язання. Введення воєнного стану на території України не означає, що відповідач не може здійснювати господарську діяльність, а протилежного відповідачем не доведено належними доказами.

Відповідач доводить існування форс-мажорних обставин, які унеможливили виконання зобов`язань останнім за спірним договором в частині своєчасної поставки товару у строк узгоджений сторонами у п. 5.1 договору, зокрема збільшенням часу на прибуття корабля від заводу виробника до порту Ізмаїл Україна та ракетними обстрілами морських портів України, що призвело до порушення строків розвантаження товару та подальшої поставки. На підтвердження вказаних обставин надано листи ТОВ "ПОРТІНВЕСТ ЛОДЖИСТІК" від 03.11.2023 та від 30.11.2023, договір транспортного експедирування від 16.01.2023, роздруківки з веб-сторінки tsn.ua, slovoidilo.ua, unian.ua, ports.ua, suspilne.media, facbook.com щодо обстрілів порту Ізмаїл датовані за серпень 2023 року, товаросупровідні документи щодо поставки товару з Єгипту.

У п. 10.2 договору передбачено, що сторона, що підпала під дію форс-мажорних обставин та внаслідок цього була позбавлена можливості належним чином виконувати свої зобов`язання за договором, зобов`язана негайно (протягом 5 (п`яти) календарних днів) повідомити про їх дію іншу сторону. Не інформування або несвоєчасне інформування про дію форс-мажорних обставин позбавляє відповідну сторону посилатися на їх дію.

Отже, сторони у п.п. 10.4, 10.5 договору про закупівлю передбачили можливість доказування дії форс-мажорних обставин довідкою, виданою компетентними органами державної влади України або компетентними підприємствами, установами, організаціями за місцезнаходженням сторони, яка піддалася дії обставин непереборної сили та загальновідомими обставинами з офіційних джерел. При цьому, причинно-наслідковий зв`язок між обставинами непереборної сили наведеними в цьому пункті та неможливістю виконання/вчасного чи належного виконання зобов`язань за договором покладається на ту сторону, яка посилається на такі обставини.

З дослідження наданих відповідачем товаросупровідних документів, що стосуються доставки товару з Єгипту, суд дійшов висновку про неналежність наданих доказів, оскільки останні підтверджують обставину поставки товару відповідачу морем після узгодженого кінцевого строку поставки товару позивачу - 31.10.2023 та після дострокового розірвання договору про закупівлю №389 від 09.08.2023.

Судом враховується, що позивач та відповідач укладали спірний договір, коли вже був запроваджений воєнний стан в Україні, а тому ТОВ "ЄВРАЗІЙСЬКА ТОРГОВЕЛЬНА ГРУПА" могло та повинне було передбачити негативні наслідки, які можуть виникнути, пов`язані з цим. Водночас, надані відповідачем роздруківки з веб-сторінок tsn.ua, slovoidilo.ua, unian.ua, ports.ua, suspilne.media, facbook.com щодо обстрілів порту Ізмаїл датовані за серпень 2023 року свідчать про обізнаність останнього станом на дату укладення спірного договору та прийняття до виконання заявки на поставку від 16.08.2023 про можливі наслідки організації доставки товару через порти України в період дії воєнного стану, та мав вжити усіх можливих дій для їх недопущення та належного своєчасного виконання своїх обов`язків за договором. Крім того, необхідність поставки позивачу товару виробництва Єгипту чи будь-якої іншої країни не передбачено договором.

Підписуючи спірний договір відповідач оцінював можливість виконання робіт у встановлені строки, при наявних форс-мажорних обставинах та розумів про наслідки невиконання таких зобов`язань.

Відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Юридична особа здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, а тому укладаючи господарський договір, кожна зі сторін приймає на себе відповідні ризики можливого погіршення економічної ситуації, фінансового становища та інших чинників, що впливають на діяльність свого підприємства, підприємств своїх контрагентів та країни в цілому та, при цьому, учасник договору не має відповідати за негативні наслідки підприємницької діяльності контрагента.

Таким чином, відповідач не довів належними та достатніми доказами як саме запроваджений в Україні воєнний стан та обстріли порту Ізмаїл, вплинули на можливість належного виконання ним свого зобов`язання за договором щодо поставки замовленого обсягу товару у строк до 31.10.2023, не подав сертифікат встановленої форми, виданого Торгово-промисловою палатою України про форс-мажор стосовно договору про закупівлю №389 від 09.08.2023, не довів невідворотність обставин та причинно-наслідкового зв`язку між обставинами непереборної сили та неможливістю виконання/вчасного чи належного виконання зобов`язань за договором

Отже, відсутні підстави для звільнення відповідача від відповідальності за невиконання своїх зобов`язань перед позивачем за спірним договором у відповідності до розділу 10 договору про закупівлю.

Судом додані відповідачем до матеріалів справи документи стосовно договірних відносини позивача з ТОВ "ТД "КИП І КО" щодо поставки солі до уваги не приймаються, оскільки останні не спростовуються обов`язку виконання відповідача умов договору про закупівлю №389 від 09.08.2023 у погоджений строк та не звільняє від застосування до останнього відповідальності визначеної у п. 9.4 договору.

Щодо нарахованих позивачем пені та штрафу колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положення статті 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За умовами ст.ст. 546, 548 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання.

Відповідно до статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання.

Статтею 549 ЦК України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.12.2019 у справі №904/4156/18 зазначає, що за наведеними вище положеннями ГК України господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов`язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Судом встановлено, що зміни у договір про закупівлю №389 від 09.08.2023 у відповідності до п.п. 13.6, 13.7 договору та Закону України "Про публічні закупівлі" сторонами не вносились, строк виконання відповідачем поставки товару не змінився (до 31.10.2023).

Разом з цим судом апеляційної інстанції установлено, що відповідач свого обов`язку з поставки товару у визначені строки не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, такі дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань, що є підставою для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

У відповідності до п. 9.4 договору позивач нарахував до стягнення пеню у розмірі 634 071,30 грн за 84 дні прострочення поставки товару та штраф у розмірі 528 392,75 грн обраховані на суму 7 548 467,80 грн за непоставлений товар за заявкою від 16.08.2023. За непоставлений товар по заявці від 16.10.2023 на суму 11 380 000,00 грн. позивач нарахував за 25 днів прострочення поставки 284 500,00 грн пені та 796 600,00 грн штрафу.

Згідно із ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Верховний суд в постанові від 10.09.2020 у справі №916/1777/19 зазначив: "За змістом положень частин четвертої і шостої статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Судом встановлено, що сторонами у Договорі не було встановлено інший термін для нарахування пені, який є більшим за той, що визначений у ст. 232 ГК України.

Також судом встановлено, що за заявкою замовника №1481 від 16.08.2013 постачальник поставив 673,38 т із 2000 т товару. Отже, загальна вартість недопоставленого товару за заявкою замовника №1481 від 16.08.2023 складає 7 548 467,80 грн (1326,62 т * 5690,00 (ціна згідно специфікації). Строк виконання заявки сплив 21.08.2023. Пеня нарахована позивачем до 13.11.2023, тобто до дати з якої Договір вважається розірваним.

Отже, період нарахування пені за заявкою №1481 розпочинається 22.08.2023 (день, наступний за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано) та закінчується 13.11.2023, всього 84 дні.

Колегія суддів за допомогою Калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій на веб-сайті Ligazakon здійснила перерахунок пені (0,1%) і встановила, що розмір пені за вказаний період становить 634 071,30 грн, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ. Розрахунок додається.

Судом встановлено, що за заявкою замовника №1608 від 16.10.2023 на суму 11 380 000,00 грн постачальник мав поставити 2000 т товару, однак не поставив товар взагалі. Отже, загальна вартість недопоставленого товару за заявкою замовника №1608 від 16.10.2023 складає 11 380 000,00 грн. Строк виконання заявки сплив 19.10.2023. Пеня нарахована позивачем до 13.11.2023, тобто до дати з якої Договір вважається розірваним.

Отже, період нарахування пені за заявкою №1608 розпочинається 20.10.2023 (день, наступний за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано) та закінчується 13.11.2023, всього 25 днів.

Водночас, подвійна облікова ставка НБУ пені за вказаний період становить 266 884,38 грн, який належить до стягнення. Розрахунок додається.

Отже, арифметично правильний розмір пені за вказані періоди становить 900 955,68 грн (634 071,30 грн + 266 884,38 грн).

Колегія суддів здійснила перерахунок штрафу, та встановила, що 7% штрафу за заявкою №1481 становить 528 392,75 грн, за заявкою №1608 796 600,00 грн. Всього 1 324 992,75 грн (528 392,75 грн + 796 600,00 грн).

Щодо зменшення штрафних санкцій колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

За частиною другою статті 233 ГК України якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналогічні положення також містить частина третя статті 551 ЦК України, положення якої України надають суду право зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому Суд наголошує, що неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013. Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 918/116/19.

Крім цього, таку функцію, як сприяння належному виконанню зобов`язання, стимулювання боржника до належної поведінки, неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер (постанова Верховного Суду від 02.11.2022 у справі №910/14591/21).

Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити

У цих висновках Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 18.04.2023 у справі №199/3152/20 (Провадження № 14-224цс21) з посиланням на висновки в постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18, (провадження № 12-79гс19) (пункт 8.24) та від 28.06.2019 у справі №761/9584/15-ц, (провадження № 14-623цс18) (пункт 85).

У визначенні підстав для зменшення розміру неустойки Суд виходить з такого.

Так, положеннями статті 3 ЦК України регламентовано загальні засади цивільного законодавства, якими, згідно з пунктами 3, 6 частини першої цієї статті ЦК України, є свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність.

Добросовісність є не тільки однією з основоположних засад цивільного законодавства, а також імперативним принципом щодо дій усіх учасників цивільних правовідносин (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Добросовісність - це відповідність дій учасників цивільних правовідносин певному стандарту поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість.

Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №910/16579/20.

Отже, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності, добросовісності та справедливості.

А тому, в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності, може бути застосований також закріплений законодавцем в статті 3 ЦК України принцип можливості обмеження свободи договору (статті 6, 627 цього Кодексу) і як норма прямої дії, і як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах.

Главою 24 ГК України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Тож справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.

За частиною другою статті 216 ГК України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов`язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції (частина третя статті 216 ГК України).

За частинами першою та другою статті 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Отже, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

У наведених висновках Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.

Таким чином, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі вичерпного переліку обставин як підстав для зменшення судом розміру неустойки (частина третя статті 551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 26.08.2021 у справі №911/378/17 (911/2223/20).

З огляду на судову практику, у вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суди, зокрема, беруть до уваги ступінь виконання основного зобов`язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов`язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов`язання (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 22.05.2019 у справі №910/11733/18).

При вирішенні питання про зменшення пені суд бере до уваги також співвідношення розміру заборгованості боржника та розміру пені. Такий підхід є усталеним в судовій практиці (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18 та Верховного Суду від 23.09.2019 у справі №920/1013/18, від 26.03.2020 у справі №904/2847/19).

При цьому вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 04.06.2019 у справі №904/3551/18).

Поряд з викладеним Суд зазначає, що у вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки підлягають врахуванню та оцінці на предмет підтвердженості та обґрунтованості як ті підстави для зменшення неустойки, що прямо передбачені законом (частина третя статті 551 ЦК України, стаття 233 ГК України), так і ті, які хоча прямо і не передбачені законом, однак були заявлені як підстави для зменшення розміру неустойки та мають індивідуальний для конкретних спірних правовідносин характер.

Крім цього категорії "значно" та "надмірно", які використовуються в статті 551 ЦК України та в статті 233 ГК України, є оціночними і мають конкретизуватися у кожному окремому випадку, з урахуванням того, що правила наведених статей направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, а також недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником (висновок сформульований в постанові Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №916/878/20).

Між тим, відповідно до обставин, встановлених судами у цій справі, відповідач не виконав договірне зобов`язання перед позивачем з товару, заявлена до стягнення вартість якого 76 928,80 грн, тоді як заявлена у спірних правовідносинах сума відповідальності за таке порушення складає 2 225 948,43 грн (900 955,68 грн (арифметично правильний розрахунок) + 1 324 992,75 грн). Тобто у 28,93 рази більше, ніж сума заборгованості за непоставлений товар, яка заявлена до стягнення.

Отже, наслідки невиконання боржником (Відповідачем) зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання.

Колегія суддів зазначає, що розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90%, 70% чи 50% тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частини першої, другої статті 233 ГК України та частини третьої статті 551 ЦК України, тобто у межах судового розсуду.

Таким чином, в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватись з положенням статті 233 ГК України і частині третій статті 551 ЦК України, а також досліджуватись та оцінюватись судом в порядку статей 86, 210, 237 ГПК України.

Такий підхід є усталеним в судовій практиці, зокрема Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (постанови від 11.07.2023 у справі №914/3231/16, від 10.08.2023 у справі №910/8725/22, від 26.09.2023 у справі № 910/22026/21, від 02.11.2023 у справі №910/13000/22, від 07.11.2023 у справі №924/215/23, від 09.11.2023 у справі №902/919/22).

У зв`язку з викладеним Суд зазначає, що індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.

З урахуванням конкретних обставин даної справи, які мають юридичне значення, судом враховано:

- правовий зміст інституту неустойки, основною метою якого є стимулювання боржника до виконання основного грошового зобов`язання, при цьому остання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора;

- відсутність підстав вважати, що порушення зобов`язання відповідачем потягло за собою значні збитки для позивача, доказів на підтвердження понесення збитків позивачем не надано;

- очевидну неспівмірність заявлених до стягнення суми пені та штрафу, коли наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання;

- пеня та штраф не є основною заборгованістю і, відповідно, при зменшенні її розміру позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому становищі;

- з урахуванням конкретних обставин і в їх сукупності, зменшення розміру штрафу, пені та відсотків річних на 90% є оптимальним балансом інтересів сторін та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.

Отже, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зменшення розміру пені на 90 % (від визначеного арифметично правильного розміру пені) та штрафу на 90%, що ґрунтується на правильному застосуванні судами норм чинного законодавства України, зокрема, статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України, та відповідає сформованій та сталій судовій практиці, зокрема і висновкам Верховного Суду, щодо застосування цих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Враховуючи вищенаведене, стягненню з відповідача підлягають 90 095,57 грн пені та 132 499,28 грн штрафу.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч. 4 ст. 277 ГПК України).

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, а рішення в частині стягнення з відповідача пені та штрафу - змінити та визначити розмір пені та штрафу, який підлягає стягненню - 90 095,57 грн пені та 132 499,28 грн штрафу. Відмовити у решті позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України визначено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 у разі зменшення неустойки в резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Отже, судовий збір, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за подання позовної заяви становить 27 635,01 грн.

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи часткове задоволення апеляційної скарги, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 36 334,74 грн покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРАЗІЙСЬКА ТОРГОВЕЛЬНА ГРУПА" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 16.04.2024 у справі №924/1317/23 задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 16.04.2024 у справі №924/1317/23 змінити в частині стягнення пені та штрафу.

Резолютивну частину рішення Господарського суду Хмельницької області від 16.04.2024 у справі №924/1317/23 викласти в наступній редакції:

" Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРАЗІЙСЬКА ТОРГОВЕЛЬНА ГРУПА" (29000, Хмельницька обл., Хмельницький р-н., м. Хмельницький, вул. Трудова, буд. 9/4, кв. 67, код ЄДРПОУ 44689471) на користь Комунального підприємства по будівництву, ремонту та експлуатації доріг виконавчого комітету Хмельницької міської ради (29000, Хмельницька обл., Хмельницький р-н., м. Хмельницький, вул. Ярослава Мудрого, буд. 5, код ЄДРПОУ 03335445) 76928,80 грн вартості оплаченого, але не поставленого товару, 90 095,57 грн пені, 132 499,28 штрафу та 27 635,01 грн витрат по сплаті судового збору.

У решті позовних вимог відмовити.".

3. Стягнути з користь Комунального підприємства по будівництву, ремонту та експлуатації доріг виконавчого комітету Хмельницької міської ради (29000, Хмельницька обл., Хмельницький р-н., м. Хмельницький, вул. Ярослава Мудрого, буд. 5, код ЄДРПОУ 03335445) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРАЗІЙСЬКА ТОРГОВЕЛЬНА ГРУПА" (29000, Хмельницька обл., Хмельницький р-н., м. Хмельницький, вул. Трудова, буд. 9/4, кв. 67, код ЄДРПОУ 44689471) судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 36 334,74 грн.

4. Господарському суду Хмельницької області видати відповідні накази на виконання цієї постанови.

5. Справу №924/1317/23 повернути Господарському суду Хмельницької області.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "27" червня 2024 р.

Головуючий суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.


Суд	Північно-західний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	25.06.2024
Оприлюднено	01.07.2024
Номер документу	120057948
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг

Судовий реєстр по справі —924/1317/23

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 25.06.2024 по справі 924/1317/23ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —924/1317/23

Постанова від 25.06.2024

Постанова
від 25.06.2024 по справі 924/1317/23
ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД