Постанова

від 16.04.2024 по справі 922/3714/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 922/3714/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратової І.Д. - головуючої, суддів - Вронської Г.О., Губенко Н.М.,

за участю секретаря судового засідання - Омельчук А.В.,

за участю представників учасників справи:

позивача - Грішина Н.О. (адвокат)

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "ПроКредит Банк"

на ухвалу Господарського суду Харківської області

(суддя - Чистякова І.О.)

від 27.11.2023

та постанову Східного апеляційного господарського суду

(головуючий - Лакіза В.В., судді - Бородіна Л.І., Здоровко Л.М.)

від 25.01.2024

у справі за позовом Акціонерного товариства "ПроКредит Банк"

до Приватного сільськогосподарського підприємства "Рідкодуб"

про стягнення 4 936 562,95 грн

Короткий зміст позовних вимог

1. У серпні 2023 року Акціонерне товариство "ПроКредит Банк" (далі - Банк) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства "Рідкодуб" (далі - Підприємство) про стягнення заборгованості за кредитним договором №202.50792/FW/202.1464 від 27.07.2021 та кредитним договором, які є невід`ємною частиною рамкової угоди № FW/202.1464 від 24.03.2020, у розмірі 4 936 562,95 грн.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

2. У серпні 2013 року Банк звернувся з позовом до Підприємства.

3. Господарський суд Харківської області ухвалою від 28.08.2023 прийняв позовну заяву Банку та призначив її до розгляду у підготовчому засіданні на 25.09.2023.

4. 05.09.2023 представник Банку звернувся до суду з клопотанням про участь у судовому засіданні, призначеному на 25.09.2023, у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке суд першої інстанції задовольнив ухвалою від 06.09.2023.

5. 25.09.2023 представник Банку взяв участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції. Суд відклав підготовче засідання на 16.10.2023.

6. 06.10.2023 представник Банку звернувся до суду з клопотанням про участь у судовому засіданні, призначеному на 16.10.2023, у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке суд першої інстанції задовольнив ухвалою від 09.10.2023.

7. 16.10.2023 представник Банку взяв участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції. Суд закрив підготовче засідання та призначив справу до розгляду по суті на 12 годину 30 хвилин 30.10.2023.

8. 30.10.2023 сторони у судове засідання не з`явились.

9. Суд першої інстанції ухвалою від 30.10.2023 відклав розгляд справи на 11 годину 20 хвилин 20.11.2023, у зв`язку з неявкою представників сторін. Банк отримав вказану ухвалу в електронному кабінеті 31.10.2023.

10. 20.11.2023 сторони у судове засідання не з`явились.

11. Суд першої інстанції ухвалою від 20.11.2023 відклав розгляд справи на 11 годину 20 хвилин 27.11.2023, у зв`язку з неявкою представників сторін. Банк отримав вказану ухвалу в електронному кабінеті 22.11.2023.

12. 27.11.2023 сторони у судове засідання не з`явились.

13. Банк та його представник не звертались до суду першої інстанції з клопотаннями про відкладення або розгляд справи без участі представника позивача перед судовими засіданнями 30.10.2023, 20.11.2023, 27.11.2023.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

14. Господарський суд Харківської області ухвалою від 27.11.2023, яка залишена без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2024, позов залишив без розгляду на підставі частини четвертої статті 202, пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України.

15. Судові рішення мотивовані таким:

- позивач двічі брав участь у підготовчому засіданні, які за його двома клопотаннями проводились у режимі відеоконференції;

- 30.10.2023, 20.11.2023, 27.11.2023 представник позивача у судові засідання не з`явився, про дату, час та місце судових засідань позивач повідомлений належним чином. Позивач не подав жодних клопотань щодо відкладення або розгляду справи без участі його представника;

- неявка належним чином повідомленого позивача у судове засідання, без заявлення клопотання про розгляд справи без участі представника є підставою для залишення позову без розгляду згідно з частиною четвертою статті 202, пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21;

- залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання або неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою;

- представником позивача була адвокат Артем`єва Г.О., яка є кваліфікованим спеціалістом у галузі права та особою, що безумовно обізнана з вимогами ГПК України, що ставляться до порядку розгляду справ у загальному позовному провадженні, відповідно, і з можливими процесуальними наслідками у вигляді залишення позову без розгляду в разі нез`явлення позивача у судове засідання або неповідомлення суду про причини своєї неявки. Тому доводи, що суд не роз`яснив позивачу наслідки нез`явлення у вигляді залишення позову без розгляду та про обов`язок повідомити суд про причини неявки, необґрунтовані;

- посилання позивача на повітряні тривоги, як причини неявки, є необґрунтованими, оскільки позивач не скористався своїми процесуальними правами на участь у судових засіданнях 30.10.2023, 20.11.2023, 27.11.2023 в залі суду чи за допомогою відеоконференцзв`язку поза межами приміщення суду. Позивач не подав заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача або про відкладення судових засідань, призначених на 30.10.2023, 20.11.2023, 27.11.2023.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

16. 27.02.2024 позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

17. В обґрунтування касаційної скарги позивач зазначає таке:

- суд першої інстанції передчасно залишив позов без розгляду за відсутності на те правових підстав, передбачених статтями 202, 226 ГПК України, оскільки не врахував, що у дні судових засідань у місті Харкові було оголошено сигнали повітряної тривоги і представник позивача з об`єктивної причини особисто не зміг з`явитися у судове засідання;

- позивач є явно зацікавленою стороною у вирішенні справи;

- явка позивача не визнавалася обов`язковою, а матеріалів справи було достатньо для вирішення справи по суті;

- суд не просив надати додаткових документів чи пояснень;

- неявка позивача не є перешкодою для розгляду справи;

- представник позивача був присутнім у підготовчому засіданні 16.10.2024 та підтримав позов повністю;

- суд апеляційної інстанції порушив норми частини першої статті 2, пункту 6 частини першої статті 275 та пункту 4 частини першої статті 280 ГПК України, частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки помилково залишив таку ухвалу без змін.

18. Скаржник посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 21.02.2023 у справі № 916/3496/20, від 04.04.2023 у справі №523/11536/19 щодо вирішення питання про наявність підстав для відкладення розгляду справи, у якій на початок судового засідання оголошено сигнал повітряна тривога, суд має керуватися пріоритетом збереження життя і здоров`я людини, а обов`язком суду є сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, зокрема на участь у судовому розгляді, та виходити з того, що відсутній учасник справи не з`явився в судове засідання з об`єктивних і поважних причин, за відсутності клопотання про розгляд справи за його відсутності; від 12.02.2020 у справі № 904/11194/15 щодо можливості залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України лише у випадку, якщо суд викликав позивача у судове засідання і визнав його явку обов`язковою.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство

19. Верховний Суд вважає, що підстави для задоволення касаційної скарги відсутні з огляду на таке.

20. Згідно з частиною першою статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

21. У разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина четверта статті 202 ГПК України).

22. Підстави залишення позову без розгляду визначені статтею 226 ГПК України.

23. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

24. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21 сформулював висновок, що системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду, як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання або неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

25. Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 сформувала висновок щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України без встановлення заборон чи обмежень судам у кожному конкретному випадку надавати оцінку діям сторін у справі та іншим обставинам, зокрема з урахуванням введення воєнного стану в Україні, і, відповідно, визначати подальші процесуальні дії, які суди повинні вчинити для розгляду кожної конкретної справи.

26. У справі, що переглядається, позивач тричі не з`явився у судове засідання, не повідомив про причини неявки і не заявив клопотання про розгляд справи без участі його представника.

27. При цьому позивач зареєстрований в підсистемі Електронний суд та має свій електронний кабінет, що вказує на можливість повідомити суд щодо наміру взяти участь у судовому засіданні особисто та неможливості з`явитись у визначені судом дати та час (через повітряну тривогу, зайнятість у інших справах, тощо) або ж заявити клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщенням суду. Жодної з наведених процесуальних дій позивач не вчинив.

28. Верховний Суд вважає необґрунтованими посилання скаржника на обставини оголошення повітряної тривоги, як поважної причини нез`явлення в судові засідання, з огляду на таке.

29. По-перше, скаржник наводить перелік сигналів повітряної тривоги тільки за 30.10.2023. Переліку оголошень повітряної тривоги 20.11.2023 та 27.11.2023 скаржник не навів.

30. Сигнали повітряної тривоги 30.10.2023 (згідно з даними інтернет ресурсу "Карта надзвичайних ситуацій", режим доступу: alarmmap.online) оголошувались з 11 години 4 хвилини до 12 години 2 хвилин і з 12 години 44 хвилин до 13 години. Судове засідання 30.10.2023 було призначено на 12 годину 30 хвилин. Тобто повітряна тривога не була оголошена на момент початку судового засідання.

31. При цьому скаржник не заявив клопотання про відкладення розгляду справи та не повідомив про неможливість з`явитись у судове засідання через оголошення повітряної тривоги засобами електронного зв`язку (електронний кабінет). Скаржник не зазначає про неможливість повідомити суд через електронний кабінет, що він не мав можливості взяти участь у судовому засіданні з поважних причин (оголошення тривоги) до початку судового засідання чи після.

32. По-друге, 20.11.2023 повітряна тривога у Харківській територіальній громаді оголошена з 8 години 53 хвилини до 9 години 24 хвилин, наступна тривога - о 21 годині 26 хвилин. 27.11.2023 повітряна тривога оголошена з 9 години 55 хвилин до 10 години 26 хвилин, наступна - о 12 годині 22 хвилини. Судові засідання 20.11.2023 та 27.11.2023 були призначені на 11 годину 20 хвилин. Тобто з моменту оголошення про відбій повітряної тривоги до судового засідання 20.11.2023 залишалося майже дві години (1 година 56 хвилин), а 27.11.2023 - майже година (54 хвилини).

33. Скаржник не наводить жодних обставин, які б перешкоджали йому: з`явитись у судові засідання 20.11.2023 та 27.11.2023 після оголошення про відбій повітряної тривоги; заявити клопотання про відкладення розгляду справи через електронний кабінет, у зв`язку з неможливістю забезпечити явку представника або ж скористатись можливістю участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (з урахуванням безпекової ситуації).

34. При цьому представник позивача брав участь у двох підготовчих засіданнях в режимі відеоконференції. Скаржник не обґрунтовує необхідність особистої участі представника у судових засіданнях, а не в режимі відеоконференції або ж неможливості участі в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення з будь-яких інших причин (технічних, тощо).

35. Отже, враховуючи, що позивач був належним чином повідомлений про час і місце судових засідань; тричі не з`явився у судові засідання; не повідомив суд про неможливість з`явитись у судові засідання; не подав заяву про розгляд справи за його відсутності, а також не оголошення повітряної тривоги у час, на які було призначено судові засідання (а 20.11.2023 та 27.11.2023 було достатньо часу для прибуття до суду), суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку щодо залишення позову без розгляду на підставі частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України.

36. Доводи скаржника не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

37. Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 904/11194/15, оскільки у постанові від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відступила від висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 12.02.2020 у справі № 904/11194/15 в частині можливості залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України лише у випадку, якщо суд викликав позивача у судове засідання і визнав його явку обов`язковою.

38. Також Верховний Суд вважає необґрунтованими доводи скаржника щодо не врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 21.02.2023 у справі № 916/3496/20 та від 04.04.2023 у справі 523/11536/19 стосовно необхідності вирішення питання про відкладення розгляду справи у разі, коли на початок судового засідання оголошено сигнал повітряної тривоги з огляду на відмінність обставин вказаних справ та справи, що переглядається.

39. Так, у справі, яка переглядається, на початок судових засідань не оголошувалась повітряна тривога, тобто у суду першої інстанції не було підстави для відкладення розгляду справи, оскільки обставини, які б вказували на загрозу безпекової ситуації і, відповідно, поважності причин неприбуття позивача, були відсутні. При цьому розгляд справи двічі відкладався через неявку сторін і позивач жодного разу не повідомив суд першої інстанції, що неявка спричинена саме безпековою ситуацією та намір надалі брати участь у розгляді справи особисто.

40. Отже, доводи, наведені у касаційній скарзі, не підтвердились.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

41. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

42. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

43. Верховний Суд, переглянувши ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в межах, наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що судові рішення ухвалено із додержанням норм процесуального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.

Розподіл судових витрат

44. З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно зі статтею 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.11.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2024 у справі № 922/3714/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча І. Кондратова

Судді Г. Вронська

Н. Губенко