Постанова

від 26.03.2024 по справі 916/1577/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 916/1577/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковський О. В. - головуючий, Картере В. І., Погребняк В. Я.

за участю секретаря судового засідання Громака В. О.

розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.10.2023

та рішення Господарського суду Одеської області від 18.01.2023

у справі за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до Акціонерного товариства "Одеський припортовий завод"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Акціонерного товариства "Одесагаз"

на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК "Укргаз"

про зобов`язання повернути безпідставно набуте майно та стягнення коштів

Учасники справи:

АТ "Укртрансгаз": Пахомова О. А.;

АТ "Одеський припортовий завод": Мастістий І. А.;

АТ "Одесагаз": не з`явився;

ТОВ "ГК "Укргаз": не з`явився;

1. Стислий зміст заявлених вимог

1.1. В червні 2019 року Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз", позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" (далі - АТ "Одеський припортовий завод", відповідач), в якій просило суд:

- зобов`язати відповідача повернути позивачу в натурі безпідставно набуте майно, а саме природний газ в обсязі 53 253,949 тис.куб.м.;

- стягнути з відповідача на користь позивача 437879530,57 грн, що є вартістю безпідставно набутого майна, а саме природного газу в обсязі 53253,949 тис.куб.м.

1.2. В обґрунтування підстав позову позивач посилався на те, що відповідачем безпідставно відібрано з газотранспортної системи в червні 2016 року природний газ в обсязі 53253,949 тис.куб.м., тобто більше, ніж було погоджено поданою відповідачем номінацією від 19.05.2016 №7, про що позивачу стало відомо в межах здійснення процедури алокації. За твердженням позивача, відбір природного газу з газотранспортної системи здійснювався з ресурсу саме позивача, яким такі обсяги природного газу подавались до газотранспортної системи в рамках здійснення фізичного балансування для забезпечення необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точку входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу, та який позивачем був придбаний у ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за договором купівлі-продажу від 30.05.2016 №1605001357-ВТВ.

1.3. В подальшому позивачем надано суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій він просив суд:

- зобов`язати відповідача повернути позивачу в натурі безпідставно набуте майно, а саме природний газ в обсязі 53 253,949 тис.куб.м.;

- стягнути з відповідача на користь позивача 3723140673,73 грн, що є вартістю безпідставно набутого майна, а саме природного газу в обсязі 53253,949 тис.куб.м.

2. Розгляд справи

2.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.10.2019 позов задоволено частково, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 266392761,62 грн вартості природного газу та 204528,87 грн судового збору, в решті позову відмовлено.

2.2. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.02.2020 скасовано рішення Господарського суду Одеської області від 08.10.2019 та прийнято нове рішення про відмову у позові повністю.

2.3. Постановою Верховного Суду від 23.07.2020 рішення Господарського суду Одеської області від 08.10.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.02.2020 скасовано, а справу №916/1577/19 передано на новий розгляд до місцевого господарського суду. За висновками суду касаційної інстанції:

- з рішення суду апеляційної інстанції не вбачається, з яких доказів судом встановлено, що відбір відповідачем спірного обсягу природного газу відбувся саме на підставі договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1412000312 від 24.12.2014;

- судом апеляційної інстанції не наведено доводів на спростування висновків місцевого господарського суду про те, що до предмету договору №1412000312 від 24.12.2014 не входить надання послуг балансування, самі послуги балансування у спірному сенсі були запроваджені новим Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2493 від 30 вересня 2015 року, який на момент укладення договору №1412000312 від 24.12.2014 ще не був прийнятий та не набрав законної сили;

- суд першої інстанції, роблячи висновок, що у червні 2016 року відповідач відібрав з газотранспортної системи 53253,949 тис.куб.м. природного газу без наявності для цього правових підстав, не з?ясував питання обізнаності позивача щодо дій відповідача з відбору у червні 2016 року газу понад узгоджені номінації та відсутність згоди позивача на такий відбір, враховуючи наявні в матеріалах справи докази. Крім того, суд першої інстанції, не зазначив як співвідносяться заявлені позивачем вимоги щодо одночасного повернення безпідставно набутого майна та здійснення компенсації його вартості та не навів мотивів, з яких дійшов висновку про відмову позивачу в задоволенні позову про зобов?язання АТ "Одеський припортовий завод" повернути АТ "Укртрансгаз" в натурі безпідставно набуте майно, а саме природний газ в обсязі 53253,949 тис.куб.м;

- перехід права власності на газ від ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до позивача, зокрема встановлення дати підписання відповідних актів, та наявності у позивача права власності на спірний обсяг газу на момент його відбору відповідачем, судом не встановлювалося.

2.4. Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.03.2021 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 266392761,62 грн вартості безпідставно збереженого майна та 204528,87 грн судового збору, в іншій частині позову відмовлено.

2.5. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2021 залишено без змін рішення Господарського суду Одеської області від 10.03.2021.

2.6. Постановою Верховного Суду від 08.12.2021 рішення Господарського суду Одеської області від 10.03.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду 14.09.2021 скасовано, а справу №916/1577/19 передано на новий розгляд до місцевого господарського суду з наступних підстав:

- всупереч висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 23.07.2020, суди першої та апеляційної інстанцій, обмежившись лише встановленням дати підписання актів приймання-передачі природного газу відповідно до договору від 30.05.2016 № 1605001357-ВТВ, не встановили обставин переходу та набуття права власності позивача на спірний обсяг природного газу згідно з актами приймання-передачі від 30.06.2016;

- висновок суду першої інстанції, який підтримано апеляційним судом, про наявність в матеріалах справи лише одного доказу, з якого можливо встановити вартість спірного природного газу, визначеного на момент розгляду судом справи про повернення майна, а саме висновку судового експерта станом на 30.08.2019, зроблено за неналежного дослідження інших наявних у матеріалах справи доказів, без надання належної правової оцінки письмовим поясненням позивача, в яких відповідно до частини 2 статті 1213 ЦК України зазначались актуальні ціни за природний газ саме на момент вирішення спору по суті, Інформації щодо ціни придбання природного газу станом на 11.01.2021, оприлюдненої на сайті ТОВ "Оператор ГТС України". Відхилення таких доказів без наведення відповідних мотивів, без обґрунтування їх неналежності та недопустимості свідчить про вибіркову оцінку доказів, та не відповідає приписам процесуального законодавства.

3. Стислий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій за результатами нового розгляду

3.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 18.01.2023, яке залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.10.2023, позов задоволено частково, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача кошти у сумі 358122156,24 грн та судовий збір у сумі 274942,55 грн. В задоволенні решти позову відмовлено.

3.2. Судові рішення мотивовані наступним:

- враховуючи обставини, встановлені при розгляді справи №916/2090/16 за позовом ПАТ "Укртрансгаз" до ПАТ "Одеський припортовий завод", факт обізнаності позивача щодо дій відповідача з відбору у червні 2016 газу понад узгоджених номінацій та на порушення відповідачем умов договору від 24.12.2014 №1412000312 (зокрема, п.6.3.9 цього договору), суди дійшли висновку про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин положень глави 83 Цивільного кодексу України, а тому, з огляду на принцип jura novit curia ("суд знає закони"), суд надав самостійну кваліфікацію спірним правовідносинам як деліктним, а не кондиційним, що в свою чергу, виключає наявність підстав для задоволення вимог в частині зобов`язання повернути майно в натурі;

- на момент виникнення спірних правовідносин послуги транспортування природного газу магістральними трубопроводами надавались на підставі договору від 24.12.2014 №1412000312, положення якого визначають лише порядок самостійного врегулювання замовником негативного балансу, а саме: шляхом додаткової закупівлі природного газу. Проте, цього не було зроблено відповідачем, що свідчить про допущення відповідачем господарського правопорушення, тобто про наявність протиправної поведінки останнього, и протилежне відповідачем суду не доведено;

- збитки позивача, що зумовлені протиправною поведінкою відповідача, складають вартість природного газу, сплачену за придбання спірного обсягу газу для проведення балансування системи на підставі договору від 30.05.2016 про закупівлю природного газу №1605001357-ВТВ, який був укладений між позивачем та ПАТ "НАК "Нафтогаз України" у розмірі 358122156,24 грн (вартість газу згідно з актами приймання-передачі від 31.05.2016 до вказаного договору у сумі 6724,8 грн. з ПДВ*53253,949 тис.куб.м.);

- вартість відбору природного газу та коефіцієнт компенсації 1,2, що були визначені у розрахунку витрат на балансування, не можуть бути враховані судом при визначенні розміру збитків, оскільки законодавчий акт у сфері відносин з функціонування газотранспортної системи України імперативно визначає можливість здійснення послуг балансування, як складової послуги транспортування природного газу, виключно на підставі договору;

- у даному випадку застосування вартості газу станом на момент розгляду справи, а не на момент понесення збитків - червень 2016, є неправомірним;

- суди відхилили доводи відповідача про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності.

4. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій фактичні обставини справи

4.1. 24.12.2014 між АТ "Укртрансгаз" (газотранспортне підприємство) та АТ "Одеський припортовий завод" (замовник) укладено договір №1412000312, за умовами якого передбачалося наступне:

- газотранспортне підприємство зобов`язалось надати замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій, а замовник зобов`язався внести плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в розмірі, у строки та порядку, передбаченими умовами договору (пункт 1.1);

- річний плановий обсяг транспортування природного газу замовника складає до 1281000 тис.куб.м. на суму 380 918 160 грн (пункт 1.2);

- підставою для транспортування газу магістральними трубопроводами є підтвердження в установленому порядку Оператором Єдиної газотранспортної системи України (далі - Оператор) відповідно до щомісячного планового (розрахункового) балансу надходження та розподілу газу, наявності в замовника місячного обсягу газу, виділеного для забезпечення його споживачів або на власні потреби (далі - підтверджені обсяги) (пункт 2.1);

- при отриманні газу від замовника на пунктах приймання-передачі в магістральні трубопроводи газотранспортне підприємство не набуває права власності на отриманий для транспортування газ. Газотранспортне підприємство приймає газ від замовника на пунктах приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи та здійснює його транспортування по території України до ГРС, де передає газ замовнику в загальному потоці в газорозподільні мережі (пункти 2.3- 2.4);

- обсяг відбору газу замовником та його споживачами протягом місяця не повинен перевищувати обсяг газу, що передається замовником у магістральні трубопроводи газотранспортного підприємства в цьому місяці (пункт 2.8);

- газотранспортне підприємство має право обмежити або припинити транспортування газу замовнику або його споживачам згідно з договором та визначеним законодавством порядком пооб`єктового припинення (обмеження) газопостачання споживачам, крім населення, у випадках, зокрема, недотримання замовником та/або його споживачами договору, у тому числі перевищення обсягу споживання природного газу понад закуплений обсяг за відповідний період (пункт 8.1);

- договір набирає чинності з 01.01.2015 та укладений на строк до 31.12.2015, а в частині проведення розрахунків за послуги - до їх повного здійснення. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (пункт 11.1).

4.2. 19.03.2015 між АТ "Укртрансгаз" (газотранспортне підприємство) та АТ "Одеський припортовий завод" (замовник) укладено додаткову угоду №1 до договору №1412000312 від 24.12.2014, за умовами якої сторони домовились про те, що з 01.04.2015 тариф на послуги на транспортування природного газу по магістральних трубопроводах для споживачів України, визначений постановою НКРЕ від 03.03.2015 №503 і складає 516,84 грн, в т.ч. ПДВ 86,14 грн, за 1000 куб.м.; дана додаткова угода набирає чинності з 01.04.2015.

4.3. 17.12.2015 між ПАТ "Укртрансгаз" (оператор) та ПАТ "Одеський припортовий завод" (замовник) укладено договір №1512001142 транспортування природного газу, відповідно до умов якого оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг.

4.4. За умовами розділу 2 вказаного договору оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг. Послуги, які можуть бути надані змовнику за цим договором: послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи; послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій; послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї. Обсяг послуг, що надаються за цим договором, визначається підписанням додатка 1 (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування) до цього договору. Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог кодексу. Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі. Оператор має виконувати вимоги, визначені в кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів.

4.5. В пунктах 9.1-9.5 договору №1512001142 встановлено, що у разі виникнення у замовника негативного місячного небалансу та не врегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, замовник зобов`язаний сплатити оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс замовника визначається відповідно до Кодексу. Вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний небаланс замовника за визначеною в договорі формулою. Базова ціна газу визначається оператором відповідно до кодексу. Оператор визначає базову ціну газу щомісяця в строк до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, та розміщує її на своєму веб-сайті. Оператор до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник зобов`язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п`яти банківських днів. Розбіжності щодо вартості послуг балансування підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість послуг балансування, яку замовник зобов`язаний сплатити в строк, визначений пунктом 9.4. цього договору, визначається за даними оператора.

4.6. Відповідно до пунктів 17.1, 17.2 договору №1512001142 він набирає чинності з дня його укладення на строк до 31.12.2016, умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01.12.2015. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

4.7. 19.05.2016 ПАТ "Одеський припортовий завод" супровідним листом вих.№2026 подав позивачу місячну номінацію від 19.05.2016 №7 на здійснення транспортування природного газу у обсязі 100,000 тис.куб.м. Згідно з цією номінацією обсяг природного газу у червні 2016 року відповідач придбав у віртуальній точці газотранспортної системи від постачальника - ТОВ "Еско-Північ". Вказана номінація не містить інформації про спірний об`єм природного газу.

4.8. Згідно з наявним в матеріалах справи звітом АТ "Одесагаз" про фактичні обсяги розподілу газу по постачальниках за червень 2016 року, який є додатком до алокації за звітний місяць, у червні 2016 року відповідачем було фактично відібрано природний газ у обсязі 53 353,949 тис.куб.м. при підтвердженому обсязі номінацій - 100,000 тис.куб.м., в тому числі з мереж ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії УМГ "Прикарпаттрансгаз" в обсязі 53 353,949 тис.куб.м.

4.9. Відповідно до акту наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубами від 30.06.2016 №06-16-1412000312 за договором від 24.12.2014 №1412000312 ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії УМГ "Прикарпаттрансгаз" надало, а ПАТ "Одеський припортовий завод" отримало послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами у червні 2016 року в обсязі 53353,949 тис.куб.м.

4.10. На підтвердження здійснення оплати наданих позивачем послуг транспортування природного газу в червні 2016 року відповідачем долучено до матеріалів справи відповідні платіжні доручення про здійснення оплати на загальну суму 25 238 552,04 грн.

4.11. З наявного у справі акту наданих послуг з розподілу природного газу від 30.06.2016 до договору №009136 вбачається, що відповідачем було прийнято у АТ "Одесагаз" послуги з розподілу природного газу у червні 2016 року в обсязі 53 353,949 тис.куб.м., що також підтверджується актом від 30.06.2016, складеним між відповідачем та АТ "Одесагаз".

4.12. Відповідачем не заперечується обставина щодо здійснення відбору природного газу у червні 2016 року в обсязі 53 353,949 тис.куб.м., водночас, при первісному розгляді справи відповідач наполягав на тому, що природний газ в обсязі 52 353,949 тис.куб.м., який не був підтверджений номінацією, був набутий відповідачем на підставі укладеного договору з ТОВ ГК "Укргаз", на підтвердження чого відповідачем було долучено до матеріалів справи:

- договори купівлі-продажу природного газу від 30.06.2016 №20/СН-248 та від 30.06.2016 №20/СН-249, укладені між ТОВ ГК "Укргаз" (продавець) та ПАТ "Одеський припортовий завод" (покупець), п.1.1. яких передбачає, що продавець зобов`язується передати у власність покупця природний газ, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити газ, в порядку та на умовах, визначених в договорі; додаткові угоди до цих договорів;

- договір доручення про надання брокерських послуг від 24.06.2016 №20/СН-242, укладений між ПП "Укрбізнесконсалтінг" (брокер) та АТ "Одеський припортовий завод" (клієнт) з додатками; довіреність від 04.05.2016; договір оренди біржового місця від 27.01.2016 №601271; протоколи проведення біржових торгів у формі електронного аукціону на Українській універсальній біржі від 30.06.2016; біржові свідоцтва.

4.13. В матеріалах справи наявні копії актів приймання-передачі природного газу від 30.06.2016 №163 та №173, підписані між ТОВ ГК "Укргаз" та АТ "Одеський припортовий завод", в яких значиться, що ТОВ ГК "Укргаз" передало, а відповідач прийняв природний газ в обсязі 22 000,000 тис.куб.м. та 31 253,949 тис.куб.м. на підставі вищевказаних договорів купівлі-продажу природного газу.

4.14. Відповідачем було долучено до матеріалів справи копії тристоронніх актів прийому-передачі природного газу від 30.06.2016 №1, які містять підписи і печатки від ТОВ ГК "Укргаз" та АТ "Одеський припортовий завод" і в яких зазначено, що ТОВ ГК "Укргаз" передало, а відповідач прийняв природний газ в обсязі 22 000,000 тис.куб.м. та 31253,949 тис.куб.м.; прийом-передача природного газу в газотранспортній системі здійснювалось у віртуальній точці, в якій відбувається передача природного газу. Водночас вказані акти не були підписані ПАТ "Укртрансгаз", що визнається сторонами.

4.15. В матеріалах справи наявний звіт замовника послуг транспортування - ТОВ ГК "Укргаз" про надходження та розподіл природного газу замовника послуг транспортування від 30.06.2016 №1, з якого вбачається, що у період з 01.06.2016 по 30.06.2016 обсяг природного газу, який був переданий ТОВ ГК "Укргаз" згідно підтверджених номінацій для відповідача у віртуальній точці, в якій відбувається передача природного газу, становить 0,000 тис.куб.м.

4.16. На підтвердження обставини щодо набуття права власності на спірний природний газ позивач надав суду договір про закупівлю природного газу від 30.05.2016 №1605001357-ВТВ, укладений між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) та АТ "Укртрансгаз" (покупець), за умовами якого (пункти 1.1, 1.2) продавець зобов`язався передати у власність покупцеві у травні-грудні 2016 року природний газ, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити газ на умовах договору. Газ, що передається за договором, використовується покупцем виключно для забезпечення виробничо-технологічних потреб, власних потреб та для забезпечення балансування.

4.17. Додатковою угодою №1 до договору було узгоджено ціну газу, починаючи з 01.06.2016 у розмірі 6724,80 грн з ПДВ. та об`єми газу, що передаються покупцю.

4.18. Згідно з пунктом 2.1 договору від 30.05.2016 №1605001357-ВТВ (в редакції Додаткової угоди №1) продавець зобов`язався передати у власність покупцеві у травні-грудні 2016 року газ в загальному обсязі 1779057,815 тис.куб.м. газу, у тому числі по місяцях та кварталах: квітень 2016 року - 0, травень 2016 року - 170000 тис.куб.м., червень 2016 року - 166000 тис.куб.м., липень 2016 року - 166000 тис.куб.м., серпень 2016 року - 186020 тис.куб.м., вересень 2016 року - 217009 тис.куб.м., жовтень 2016 року - 277000,350 тис.куб.м., листопад 2016 року - 287194,312 тис.куб.м., грудень 2016 року - 309834,153 тис.куб.м.

4.19. Відповідно до пункту 3.1 Договору продавець передає покупцю у загальному потоці імпортований газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, газ ввезений на митну територію України ПАТ "НАК "Нафтогаз України" відповідно до його зовнішньоекономічних контрактів) у віртуальній точці виходу, в якій відбувається передача природного газу або в ПСГ. Газ, що передається продавцем покупцю за договором, пройшов митний контроль і випущений у вільне використання на митній території України. Право власності на газ переходить від продавця до покупця у віртуальній точці виходу, в якій відбувається передача природного газу або в ПСГ, після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов`язану з правом власності на газ.

4.20. В пункті 3.3 Договору погоджено, що приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

4.21. На підставі актів приймання-передачі природного газу від 31.05.2016 та 30.06.2016, підписаних уповноваженими представниками продавця та покупця, підписи яких скріплено печатками, відповідно до договору від 30.05.2016 №1605001357-ВТВ АТ "НАК "Нафтогаз України" передало, а АТ "Укртрансгаз" прийняло імпортований природний газ за кодом згідно УКТЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України АТ "НАК "Нафтогаз України", для забезпечення власних виробничо-технологічних потреб, покриття витрат та виробничо-технологічних витрат: у травні 2016 року на загальну суму 595295240,63 грн (89674,506 тис.куб.м.), а в червні - на 485576281,92 грн (72206,799 тис.куб.м.).

4.22. Також у матеріалах справи наявні акти приймання-передачі до вищевказаного договору відповідно до яких НАК "Нафтогаз України" передав, а ПАТ "Укртрансгаз" прийняв імпортований природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "НАК "Нафтогаз України" для забезпечення балансування:

- у травні - від 31.05.2016 на обсяг газу 20155,304 тис. куб. м. на суму 133798970,08 грн,

- червні - від 30.06.2016 на обсяг газу 75266,749 тис. куб. м. на суму 506153833,68 грн.

У всіх актах зазначено, що передача-приймання природного газу здійснюється в підземних сховищах газу ПАТ "Укртрансгаз".

4.23. Згідно до вказаних актів ціну визначено, з урахуванням додаткової угоди, у травні - у сумі 5532 грн та у червні - 5604 грн - за куб.м без ПДВ, тобто з ПДВ: 6638,4 грн та 6724,8 грн, відповідно.

4.24. Позивач на підставі договору транспортування природного газу від 17.12.2015 №1512001142 здійснив розрахунок вартості послуг балансування природного газу, наданих відповідачу в червні 2016 року на підставі даних про негативний місячний небаланс - 53253,949 тис.куб.м., згідно з яким вартість послуг балансування за червень 2016 року позивачем була визначена у розмірі 434040985,93 грн (за базовою ціною 5604 грн за куб.м без ПДВ, 6724,8 грн з ПДВ, враховуючи вартість відбору природного газу та коефіцієнт компенсації 1,2). Вказаний розрахунок разом з одностороннім актом надання послуг балансування обсягів природного газу від 30.06.2016 №06-16-1512001142-Баланс та рахунком позивачем було направлено на адресу відповідача супровідним листом від 15.07.2016 №10085/12.

4.25. Відповідач, визначену позивачем вартість наданих у червні 2016 року послуг балансування обсягів природного газу за Договором від 17.12.2015 №1512001142 в розмірі 434040985,93 грн не сплатив, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом, який розглядався в межах справи №916/2090/16.

4.26. Водночас, в межах справи №916/2090/16 відповідачем було заявлено зустрічний позов про визнання недійсним договору транспортування природного газу від 17.12.2015 №1512001142.

4.27. Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.10.2018 у справі №916/2090/16 позов АТ "Укртрансгаз" задоволено частково, у задоволенні зустрічного позову АТ "Одеський припортовий завод" було відмовлено.

4.28. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 у справі №916/2090/16, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 25.06.2019, рішення суду першої інстанції в частині часткового задоволення позову АТ "Укртрансгаз" було скасовано та відмовлено у задоволенні первісного позову.

4.29. Оскільки в межах справи №916/2090/16 договір транспортування природного газу від 17.12.2015 №1512001142 визнано неукладеним, позивач вважає, що правові підстави для врегулювання небалансу, внаслідок відбору відповідачем з газотранспортної системи спірного газу у червні 2016 року, відсутні, а тому відібраний відповідачем природний газ у більшому обсязі, ніж було підтверджено номінацією, є таким, що безпідставно отриманий відповідачем з обсягів природного газу позивача та підлягає поверненню.

4.30. Згідно з пунктом 11.1 Договору № 1412000312 від 24.12.2014 договір набирає чинності з 01.01.2015 та укладається на строк до 31.12.2015, в частині проведення розрахунків за послуги до їх повного виконання. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

4.31. Листом № 6042/12-01 від 23.12.2015 Філія "УМГ "Прикарпаттрансгаз" повідомила ПАТ "Одеський припортовий завод", що оскільки заяв про припинення не було договір № 1412000312 від 24.12.2014, вважається діючим на період з 01.01.2016 по 31.12.2016.

4.32. Існування договірних відносин щодо послуги з балансування обсягів природного газу за червень 2016 року також підтверджується листом ПАТ "Укртрансгаз" № 10085/12 від 15.07.2016 та Актом № 206-16-1512001142 від 30.06.2016 надання послуг балансування обсягів природного газу.

4.33. Приймаючи до уваги факт обізнаності позивача щодо дій відповідача з відбору у червні 2016 року газу понад узгоджені номінації, відсутні підстави для застосування до зазначених правовідносин положення глави 83 ЦК України.

4.34. Зміст пункту 6.3.9. Договору № 1412000312 від 24.12.2014 дозволяє стверджувати, що обов?язок з врегулювання небалансу (позитивного та негативного) покладено на ПАТ "Одеський припортовий завод", а не на позивача, натомість надання позивачем послуг балансування обсягів природного газу станом на червень 2016 року до предмету договору №1412000312 від 24.12.2014 не входить.

4.35. Самі послуги балансування у спірному сенсі були запроваджені новим Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2493 від 30.09.2015, який на момент укладення договору №1412000312 від 24.12.2014 ще не був прийнятий та не набрав законної сили.

4.36. Умовами Договору № 1412000312 від 24.12.2014, зокрема пунктом 6.3.9, передбачено, що у разі відбору споживачами ПАТ "Одеський припортовий завод" в поточному місяці обсягів газу більше, ніж обсяг надходження газу ПАТ "Одеський припортовий завод" до магістральних трубопроводів, що і мало місце у даному випадку, останній до дванадцятого числа місяця, наступного за звітним, зобов`язаний провести закупівлю газу та документально оформити таку закупівлю або здійснити відбір газу з ПГС, який йому належить, у тому числі страхового запасу, та документально оформити такий відбір на умовах договору зберігання газу в обсязі, достатньому для покриття різниці між обсягом надходження газу замовника і обсягом газу, поставленого споживачам.

4.37. Доводи відповідача щодо дотримання ним вказаного обов`язку та закупівлі природного газу на підставі правочинів з ТОВ ГК "Укргаз" не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, враховуючи, зокрема, відомості, викладені ТОВ ГК "Укргаз" у звіті про надходження та розподіл природного газу замовника послуг транспортування за червень 2016 року, а також неузгодження АТ "Укртрансгаз" актів приймання-передачі природного газу, що також було встановлено судом при розгляді справи №916/2090/16.

4.38. Недотримання відповідачем обов`язку, покладеного на нього умовами договору, зумовило необхідність вчинення позивачем дій, направлених на балансування газотранспортної системи, та відповідно факт понесення ним відповідних збитків.

4.39. Правовідносини, які виникли між сторонами у цій справі, є за своїм змістом деліктними, а не кондикційними.

4.40. Оскільки положення договору №1412000312 від 24.12.2014, згідно з яким надавались послуги транспортування природного газу магістральними трубопроводами і який діяв станом на час виникнення спірних правовідносин, визначають лише порядок самостійного врегулювання замовником негативного балансу - шляхом додаткової закупівлі природного газу, що не було зроблено відповідачем, означене свідчить про допущення останнім господарського правопорушення, тобто про наявність протиправної поведінки.

4.41. Збитки позивача, що зумовлені цією поведінкою, складають вартість природного газу, сплачену за придбання спірного обсягу газу для проведення балансування системи на підставі договору від 30.05.2016 про закупівлю природного газу №1605001357-ВТВ, який укладений між ним та ПАТ "НАК "Нафтогаз України" у розмірі 358122156,24 грн (вартість газу згідно з актами приймання-передачі від 31.05.2016 до вищевказаного договору у сумі 6724,8 грн з ПДВ*53253,949 тис.куб.м.).

4.42. Вартість відбору природного газу та коефіцієнт компенсації 1,2, що були визначені у розрахунку витрат на балансування не можуть бути враховані судом при визначенні розміру збитків, оскільки законодавчий акт у сфері відносин з функціонування газотранспортної системи України імперативно визначає можливість здійснення послуг балансування, як складової послуги транспортування природного газу, виключно на підставі договору.

4.43. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, відносяться додаткові витрати (вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною, застосування вартості газу станом на момент розгляду справи, а не на момент понесення збитків - червень 2016 є неправомірним.

4.44. Відсутність вини відповідача у заподіянні збитків ним не доведена, натомість чинним законодавством закріплена презумпція вини особи, яка порушила зобов`язання.

4.45. Доводи відповідача щодо застосування строку позовної давності суди відхилили, вказавши про те, що з урахуванням положень п.6.3.9 п.6.3 договору, перебіг строку позовної давності розпочався 13.07.2016, а позовну заяву скеровано до суду 03.06.2019, тобто в межах трирічного строку.

5. Стислий зміст вимог касаційної скарги

5.1. АТ "Укртрансгаз" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.10.2023 та рішення Господарського суду Одеської області від 18.01.2023 в частині відмови у позові щодо стягнення коштів, постановити в цій частині нове рішення про задоволення вимог позивача, а в решті оскаржувані судові рішення залишити без змін.

6. Узагальнені доводи касаційної скарги

6.1. Суди першої та апеляційної інстанцій не застосували положення частини 3 статті 623 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, яка підлягала застосуванню. Крім того, застосування наведеної норми у системному зв`язку з положеннями частини сьомої статті 22 Закону України "Про ринок природного газу", пунктів 1 та 5 глави 4, пункту 2 глави 5 Розділу XIV Кодексу Газотранспортної системи, має безпосереднє значення для правильного вирішення спору про відшкодування позивачу збитків, що зумовлює необхідність в формуванні висновку Верховного Суду для застосування зазначених норм матеріального права у спірних правовідносинах.

6.2. Судами попередніх інстанцій порушено статті 2, 7, 11, 13, 42, 73-80, 86, 236, 237, 238 ГПК України, оскільки суди не дослідили зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема щодо розміру завданих збитків та правомірності застосування ринкової ціни газу, в результаті чого ухвалено незаконне судове рішення у справі в частині відмови у стягненні заявленої позивачем суми коштів.

7. Касаційне провадження

7.1. 14.11.2023 АТ "Одеський припортовий завод" та АТ "Укртрансгаз" звернулися до Верховного Суду з касаційними скаргами на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.10.2023 та рішення Господарського суду Одеської області від 18.01.2023 по справі № 916/1577/19.

7.2. Ухвалою Верховного Суду від 30.11.2023 касаційну скаргу АТ "Одеський припортовий завод" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.10.2023 та рішення Господарського суду Одеської області від 18.01.2023 у цій справі залишено без руху, надано строк на усунення недоліків касаційної скарги шляхом здійснення сплати судового збору.

7.3. Зважаючи на невиконання вимог вищезгаданої ухвали Суду, касаційну скаргу АТ "Одеський припортовий завод" повернуто без розгляду скаржникові ухвалою від 14.12.2023.

7.4. Ухвалою Верховного Суду від 14.12.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "Укртрансгаз" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.10.2023 та рішення Господарського суду Одеської області від 18.01.2023 в частині відмови у стягненні вартості безпідставно набутого майна, призначено її до розгляду в судовому засіданні на 23.01.2024 - 15:15.

7.5. У зв`язку з тривалою повітряною тривогою судове засідання, призначене на 23.01.2024, не відбулося.

7.6. Ухвалою Верховного Суду від 23.01.2024 розгляд справи відкладено на 27.02.2024 - 14:45.

7.7. 23.01.2024 до Верховного Суду від АТ "Одеський припортовий завод" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

7.8. Ухвалою Верховного Суду від 26.02.2024 вказану заяву задоволено, вирішено проводити судові засідання у справі № 916/1577/19 за участю представника АТ "Одеський припортовий завод" Мастістого І.А. в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку.

7.9. 27.02.2024 до Верховного Суду надійшло клопотання АТ "Одеський портовий завод", в якому заявник просить: відкласти розгляд справи на іншу дату; надати представнику АТ "Одеський припортовий завод" доступ до матеріалів справи в електронному вигляді в системі "Електронний Суд"; провести наступне судове засідання в режимі відеоконференції та надати представнику АТ "Одеський припортовий завод" адвокату Мастістому І. А. можливість взяти участь у засіданні з використанням власних технічних засобів.

7.9.1. Вищезгадане клопотання обґрунтоване тим, що 23.01.2024 представник АТ "Одеський припортовий завод" адвокат Мастістий І. А. звернувся до Верховного Суду із заявою про залучення його до участі у справі в якості представника АТ "Одеський Припортовий Завод", надання доступу до матеріалів справи, про відкладення та про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Судове засідання, призначене на 23.01.2024, було відкладене, але водночас згаданий представник відповідача не отримав доступу до матеріалів справи в електронному вигляді і його клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції не розглянуте.

7.10. В судовому засіданні 27.02.2024 представник АТ "Одеський припортовий завод" загалом підтримав вказане клопотання, разом з цим зазначив про те, що готовий до розгляду справи. Представник АТ "Укртрансгаз" залишив вирішення клопотання на розсуд Суду.

7.11. Зважаючи на те, що представники сторін не повідомили обставин, які б об`єктивно перешкоджали б розгляду цієї справи у судовому засіданні 27.02.2024, колегія суддів вирішила розпочати розгляд справи та поданої касаційної скарги.

7.12. В судовому засіданні 27.02.2024 представник АТ "Укртрансгаз" підтримав касаційну скаргу з викладених у ній підстав, просив Суд скаргу задовольнити. Представник АТ "Одеський припортовий завод" заперечував проти касаційної скарги позивача, але в той же час зазначив, що вважає за доцільне скасувати оскаржувані судові рішення і направити справу на новий розгляд.

7.13. Решта учасників справи явку своїх представників у судове засідання не забезпечила, про поважність причин нез`явлення Суд не повідомили.

7.14. В судовому засіданні 27.02.2024 оголошено перерву до 12.03.2024 о 14:30, а з 12.03.2024 до 26.03.2024 о 14:45.

7.15. В судовому засіданні 26.03.2024 представники АТ "Укртрансгаз" та АТ "Одеський припортовий завод" підтримали раніше надані пояснення по суті спору та касаційної скарги.

7.16. Інші учасники справи явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, про причини нез`явлення Суд не повідомляли.

7.17. До визначеної дати проведення судового засідання від учасників справи не надійшло заяв чи клопотань, пов`язаних з рухом касаційної скарги, із вказівкою на наявність обставин, які б об`єктивно унеможливили розгляд справи у судовому засіданні 26.03.2024.

7.18. Враховуючи, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю учасників справи, представники яких не з`явилися.

8. Позиція Верховного Суду

8.1. Як вбачається з матеріалів справи, АТ "Укртрансгаз" заявлено позов до АТ "Одеський припортовий завод", в якому позивач з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог просив суд зобов`язати відповідача повернути безпідставно набуте майно (природний газ) та стягнути з відповідача вартість цього майна у загальному розмірі 3 723 140 673,73 грн.

8.2. Вказані вимоги обґрунтовані тим, що в червні 2016 року відповідачем безпідставно відібрано з газотранспортної системи природний газ в обсязі більшому, ніж було погоджено у відповідній номінації за згаданий період. Позивач, який виконував функції оператора газотранспортної системи, поніс витрати на закупівлю природного газу в обсягах, відібраних відповідачем, з метою балансування газотранспортної системи, але не отримав відшкодування цих витрат від відповідача. Відтак, оскільки відповідач використав обсяг природного газу понад обсяги, погоджені ним у номінації за червень 2016 року та не поніс витрат на закупівлю природного газу, позивач вважає, що для повного відшкодування завданих йому збитків останні мають бути визначені з урахуванням ринкових цін, що існували на дату визначення ціни позову (тобто 25.01.2022) та стягнуті з відповідача на користь позивача.

8.3. Справа розглядалася судами неодноразово. Згідно з рішенням місцевого господарського суду від 18.01.2023 у цій справі, яке залишено без змін постановою суду апеляційної інстанції від 17.10.2023, позов задоволено частково та присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача грошові кошти у сумі 358122156,24 грн. Вказана сума коштів становить вартість природного газу, сплачену позивачем за придбання спірного обсягу газу для проведення балансування системи на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз" згідно з умовами укладеного між ними договору про закупівлю природного газу від 30.05.2016 №1605001357-ВТВ. В задоволенні решти позову відмовлено.

8.4. За змістом наведеного позивачем у касаційній скарзі обґрунтування вбачається, що скаржник доводить неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи в частині відмови у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3365018517,49 грн вартості набутого природного газу. Відтак оскаржувані судові рішення є предметом касаційного перегляду саме в згаданій частині вимог позивача.

8.5. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги, перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд, враховуючи приписи статті 300 ГПК України та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, зазначає наступне.

8.6. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено вимоги до відповідача щодо повернення безпідставно набутого майна та стягнення його вартості, зокрема, з посиланням на норми статей 1212, 1213 ЦК України.

8.7. Згідно із частинами першою, другою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

8.8. За статтею 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

8.9. З наведених норм вбачається, що особа, яка набула майно (кошти) без достатньої правової підстави (або підстава набуття цього майна (коштів) згодом відпала) зобов`язана повернути набуте майно (кошти) потерпілому.

8.10. Означене недоговірне зобов`язання виникає в особи безпосередньо з норми статті 1212 ЦК України на підставі факту набуття нею майна (коштів) без достатньої правової підстави або факту відпадіння підстави набуття цього майна (коштів) згодом. Це зобов`язання виникає в особи з моменту безпідставного отримання нею такого майна (коштів) або з моменту, коли підстава їх отримання відпала (подібний висновок викладено у п.п.57-60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.02.2024 у справі №910/910/3831/22 (провадження № 12-45гс23)).

8.11. Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовiдносин i їх юридичному змісту. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №320/5877/17, від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19).

8.12. Згідно з встановленими судами попередніх інстанцій обставинами цієї справи:

- між сторонами були укладені договір від 24.12.2014 №1412000312 на транспортування природного газу магістральними трубопроводами та договір транспортування природного газу від 17.12.2015 №1512001142;

- за поданою відповідачем на адресу позивача місячною номінацією від 19.05.2016 №7 передбачалося постачання природного газу у червні 2016 року у обсязі 100,000 тис.куб.м.;

- у червні 2016 року відповідачем було фактично відібрано природний газ у обсязі 53353,949 тис.куб.м. при підтвердженому обсязі номінацій - 100,000 тис.куб.м., в тому числі з мереж ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії УМГ "Прикарпаттрансгаз" в обсязі 53353,949 тис.куб.м. Обставини здійснення відбору природного газу у червні 2016 року у вказаному обсязі відповідачем не заперечується;

- в акті наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубами від 30.06.2016 №06-16-1412000312 зазначено про те, що відповідно до договору від 24.12.2014 №1412000312 ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії УМГ "Прикарпаттрансгаз" надало, а ПАТ "Одеський припортовий завод" отримало послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами у червні 2016 року в обсязі 53353,949 тис.куб.м.;

- здійснення відповідачем оплати наданих позивачем послуг транспортування природного газу в червні 2016 року підтверджується наявними у справі платіжними дорученнями на загальну суму 25238552,04 грн;

- відповідно до акту наданих послуг з розподілу природного газу від 30.06.2016 до договору №009136 відповідачем прийнято у ПАТ "Одесагаз" послуги з розподілу природного газу у червні 2016 року в обсязі 53353,949 тис.куб.м.;

- на підтвердження факту набуття права власності на спірний природний газ позивач надав договір про закупівлю природного газу від 30.05.2016 №1605001357-ВТВ, укладений з ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та акти приймання передачі від 31.05.2016, від 30.06.2016 до вказаного договору;

- на підставі договору транспортування природного газу від 17.12.2015 №1512001142 позивач здійснив розрахунок вартості послуг балансування природного газу, наданих відповідачу в червні 2016 року на підставі даних про негативний місячний небаланс - 53253,949 тис.куб.м., згідно з яким вартість послуг балансування за червень 2016 року визначена у розмірі 434040985,93 грн (за базовою ціною 5604 грн. за куб.м без ПДВ, 6724,8 грн. з ПДВ, враховуючи вартість відбору природного газу та коефіцієнт компенсації 1,2) та направив цей розрахунок відповідачеві, який не сплатив визначену вартість наданих послуг.

8.13. З`ясовуючи, чи підлягають застосуванню положення статей 1212, 1213 ЦК України до спірних правовідносин сторін, суди попередніх інстанцій виходили з обставин, встановлених у справі № 916/2090/16, в якій приймали участь ті самі сторони.

8.14. Так, у справі № 916/2090/16, серед іншого, розглядався первісний позов ПАТ "Укртрансгаз" до ПАТ "Одеський припортовий завод", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ПАТ "Одесагаз", ТОВ "ГК "Укргаз" та Фонд державного майна України про стягнення 440990385,32 грн, а також зустрічний позов ПАТ "Одеський припортовий завод" до ПАТ "Укртрансгаз", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ПАТ "Одесагаз", ТОВ "ГК "Укргаз" про визнання недійсним договору транспортування природного газу №1512001142 від 17.12.2015.

8.15. Відповідно до встановлених у справі № 916/2090/16 обставин:

- обсяг природного газу, який був відібраний ПАТ "Одеський припортовий завод" у червні 2016 року, складає 53 353,949 тис.куб.м., з яких 100 тис.куб.м. були поставлені ПАТ "Одеський припортовий завод" на наявних у нього правових підставах;

- Договір №1512001142 від 17.12.2015 є неукладеним, оскільки сторонами не погоджено предмету договору транспортування (потужностей та обсягу транспортування газу), і тому, такий договір не створює юридичних наслідків для його сторін;

- сторони продовжували виконувати умови договору №1412000312 від 24.12.2014, про що свідчать укладені між сторонами акти наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, в тому числі акт №06-16-1414000312 від 30.06.2016, підписаний без заперечень та зауважень як позивачем за первісним позовом, так і позивачем за зустрічним позовом, а також платіжні доручення, які підтверджують оплату таких послуг, в тому числі платіжні доручення №4500 від 08.06.2016, №4697 від 14.06.2016, №4906 від 21.06.2016, №5097 від 29.06.2016, у реквізитах "призначення платежу" яких зазначено "оплата за послуги з транспортування природного газу в червні 2016 р. згідно з договором №1412000312 від 24.12.2014";

- положення договору №1412000312 від 24.12.2014, згідно з яким надавались послуги транспортування природного газу магістральними трубопроводами і який діяв станом на час виникнення спірних правовідносин, визначають лише порядок самостійного врегулювання замовником негативного балансу - шляхом додаткової закупівлі природного газу.

8.16. Вказані обставини не підлягають повторному доказуванню згідно з положеннями частини четвертої статті 75 ГПК України, яка передбачає, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

8.17. Обставини справи - це факти, які мають значення для вирішення спору, як-от: вчинення чи невчинення особою певної дії; настання чи ненастання певних подій; час, місце вчинення дій або настання подій тощо. Обставини встановлюються судом шляхом оцінки доказів, які були досліджені в судовому засіданні. За наслідками такої оцінки доказів, зокрема щодо їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності (статті 76-79 ГПК України) суд виснує про доведеність чи недоведеність певних обставин (пункт 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі №917/1338/18).

8.18. Преюдиціальність означає обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших справ. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 922/643/19, від 10.12.2019 у справі № 910/6356/19).

8.19. Врахувавши вищевикладені обставини (визнання договору №1512001142 від 17.12.2015 неукладеним; продовження дії договору №1412000312 від 24.12.2014 на 2016 рік, який у спірному періоді виконувався сторонами), а також обізнаність позивача щодо дій відповідача з відбору у червні 2016 року газу понад узгоджені номінації, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що у даному випадку не підлягають застосуванню положення статті 1212 ЦК України, на яку посилався позивач в обґрунтування своїх вимог, позаяк за своїм змістом правовідносини, які виникли між сторонами, є не кондикційними, а деліктними.

8.20. Колегія суддів вважає правильним такий висновок, оскільки у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України.

8.21. У питанні кваліфікації правовідносин сторін саме як деліктних, колегія суддів враховує наступне.

8.22. За умовами п.п.6.3.9 договору від 24.12.2014 № 1412000312, який діяв та виконувався сторонами у спірному періоді, тобто в червні 2016 року, у разі відбору споживачами замовника (АТ "Одеський припортовий завод") в поточному місяці обсягів газу більше, ніж обсяг надходження газу замовника до магістральних трубопроводів, останній до дванадцятого числа місяця, наступного за звітним, зобов`язаний провести закупівлю газу та документально оформити таку закупівлю або здійснити відбір газу з ПГС, який йому належить, у тому числі страхового запасу, та документально оформити такий відбір на умовах договору зберігання газу в обсязі, достатньому для покриття різниці між обсягом надходження газу замовника і обсягом газу, поставленого споживачам.

8.23. З наведеного пункту договору від 24.12.2014 № 1412000312 вбачається, що обов?язок з врегулювання небалансу покладено саме на відповідача, а не на позивача, при цьому надання позивачем послуг балансування обсягів природного газу станом на червень 2016 року до предмету вказаного договору не входить.

8.24. Як вірно зазначили суди попередніх інстанцій, послуги балансування у спірному сенсі були запроваджені новим Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2493, який на момент укладення договору від 24.12.2014 №1412000312 ще не був прийнятий та не набрав законної сили.

8.25. Відповідачем не було виконано обов`язок, передбачений п.п.6.3.9 договору від 24.12.2014 № 1412000312, що зумовило необхідність вчинення позивачем дій з метою балансування газотранспортної системи, в результаті чого позивач зазнав збитків.

8.26. Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

8.27. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків (стаття 611 ЦК України).

8.28. Відповідно до статті 22 ЦК України саме особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

8.29. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (частина друга статті 224 ГК України).

8.30. Положеннями статей 224, 225 ГК України врегульовані питання відшкодування збитків, склад та розмір відшкодування збитків.

8.31. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема,: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною (частина перша статті 225 ГК України).

8.32. Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

8.33. Відсутність хоча б одного із указаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

8.34. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

8.35. Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

8.36. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

8.37. Отже, твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню позивачем.

8.38. Натомість вина боржника у порушенні зобов`язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

8.39. Встановлюючи наявність у даній справі всіх складових правопорушення, з яким законодавство пов`язує застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків, суди попередніх інстанцій встановили наступне.

8.40. Про наявність протиправної поведінки відповідача свідчить допущене ним господарське правопорушення, яке полягає у невиконанні умов п.п.6.3.9 договору від 24.12.2014 №1412000312, відповідно до якого у спірному періоді надавалися послуги транспортування природного газу магістральними трубопроводами. Названий пункт договору визначає порядок самостійного врегулювання замовником негативного балансу шляхом додаткової закупівлі природного газу, що у даному випадку не було зроблено відповідачем

8.41. При цьому колегія суддів враховує, що судами попередніх інстанцій під час розгляду справи перевірялися твердження відповідача про дотримання ним вищевказаного обов`язку та закупівлі природного газу за правочинами, укладеними з ТОВ "ГК "Укргаз". Однак такі доводи відповідача були відхилені судами, зокрема з огляду на викладені ТОВ "ГК "Укргаз" відомості у звіті про надходження та розподіл природного газу замовника послуг транспортування за червень 2016 року, згідно з якими у період з 01.06.2016 по 30.06.2016 обсяг природного газу, який був переданий ТОВ "ГК "Укргаз згідно підтверджених номінацій для відповідача у віртуальній точці, в якій відбувається передача природного газу, становить 0,000 тис.куб.м. Також суди врахували встановлені під час розгляду справи № 916/2090/16 обставини неузгодження АТ "Укртрансгаз" актів приймання-передачі природного газу.

8.42. На виконання вказівок, викладених у постанові Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 916/1577/19, суди попередніх інстанцій дослідили обставини щодо набуття позивачем права власності на спірний обсяг природного газу та встановили наступне.

8.43. За договором про закупівлю природного газу від 30.05.2016 №1605001357-ВТВ, укладеним з ПАТ "НАК "Нафтогаз України" позивач придбав у власність для забезпечення виробничо-технологічних потреб і власних потреб та для забезпечення балансування наступні обсяги газу:

- для забезпечення власних виробничо-технологічних потреб, покриття витрат та виробничо-технологічних витрат у травні 2016 року - 89 674,506 тис.куб.м. згідно з актом приймання-передачі природного газу від 31.05.2016, у червні 2016 року - 72206,799 тис.куб.м. згідно з актом приймання-передачі природного газу від 30.06.2016, оформленими з НАК "Нафтогаз України";

- для забезпечення балансування: у травні 2016 року отримано обсяг газу у розмірі 20155,304 тис. куб. м. відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 31.05.2016, у червні 2016 року - 75266,749 тис. куб. м. відповідно до акту приймання-передачі від 30.06.2016, оформленими з НАК "Нафтогаз України".

8.44. Таким чином, на початок періоду здійснення відповідачем відбору спірного газу з газотранспортної системи (з 01.06.2016) та протягом усього періоду відбору (червень 2016 року) у позивача був наявний ресурс природного газу, придбаного за договором та актами, наведеними вище, що підтверджує право власності позивача на обсяги природного газу, які були набуті відповідачем з ресурсу АТ "Укртрансгаз".

8.45. Завдані позивачеві неправомірною поведінкою відповідача збитки складають вартість природного газу, сплачену за придбання спірного обсягу газу для проведення балансування системи на підставі укладеного з ПАТ "НАК "Нафтогаз України" договору про закупівлю природного газу від 30.05.2016 №1605001357-ВТВ у розмірі 358 122 156,24 грн (вартість газу згідно з актами приймання-передачі від 31.05.2016 до вищевказаного договору у сумі 6724,8 грн з ПДВ*53253,949 тис.куб.м.).

8.46. Визначаючи розмір збитків, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що вартість відбору природного газу та коефіцієнт компенсації 1,2, визначені у розрахунку витрат на балансування, не підлягають врахуванню, позаяк законодавчий акт у сфері відносин з функціонування газотранспортної системи України імперативно визначає можливість здійснення послуг балансування, як складової послуги транспортування природного газу, виключно на підставі договору. Оскільки до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, відносяться додаткові витрати (вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною, застосування вартості газу станом на момент розгляду справи, а не на момент понесення збитків - червень 2016 є неправомірним.

8.47. Відсутність вини у заподіянні збитків, яка у даному випадку презюмується, відповідачем не доведена.

8.48. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини цієї справи, Верховний Суд вважає обґрунтованим висновок судів про наявність правових підстав для стягнення відповідача заподіяних позивачеві збитків у розмірі, визнаному доведеним на підставі дослідження наданих учасниками справи доказів, що не були спростовані під час вирішення спору.

8.49. Стосовно доводів касаційної скарги про незастосування судами попередніх інстанцій положень частини третьої статті 623 ЦК України у системному зв`язку з положеннями частини сьомої статті 22 Закону України "Про ринок природного газу", пунктів 1 та 5 глави 4, пункту 2 глави 5 Розділу XIV Кодексу Газотранспортної системи, та необхідності формулювання висновку Верховного Суду щодо застосування наведених норм у подібних правовідносинах, колегія суддів зазначає наступне.

8.50. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

8.51. Положення пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України спрямовані на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин, та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

8.52. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

8.53. Дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, Верховний Суд зазначає, що обставини, які стали підставою для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, у цьому випадку не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень з огляду на таке.

8.54. Зазначаючи про необхідність формулювання висновку Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 623 ЦК України у системному зв`язку з положеннями частини сьомої статті 22 Закону України "Про ринок природного газу", пунктів 1 та 5 глави 4, пункту 2 глави 5 Розділу XIV Кодексу Газотранспортної системи, скаржник фактично заперечує визначений судами попередніх інстанцій розмір збитків, які підлягають стягненню з відповідача, позаяк вважає, що суди мали врахувати саме ринкові ціни на природній газ станом на дату подання заяви про збільшення розміру позовних вимог (25.01.2022).

8.55. При цьому в касаційній скарзі наведено посилання на норми пунктів 1 та 5 глави 4 Розділу XIV Кодексу Газотранспортної системи Кодексу Газотранспортної системи в редакції, яка набула чинності вже після спірного відбору відповідачем природного газу з газотранспортної системи, у зв`язку з чим не зрозуміло, з урахуванням якої саме редакції вищезгаданого Кодексу скаржник просить сформулювати відповідний висновок.

8.56. Відносно твердження скаржника про незастосування положень частини третьої статті 623 ЦК України, колегія суддів зазначає наступне.

8.57. За змістом частини третьої статті 623 ЦК України збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

8.58. В свою чергу, частина друга статті 224 ГК України визначає, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

8.59. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною (частина перша статті 225 ГК України).

8.60. За своєю суттю збитки є об`єктивним зменшенням будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконане боржником.

8.61. З оскаржуваних судових рішень вбачається, що з`ясовуючи наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, з якими законодавство пов`язує відшкодування збитків, судами попередніх інстанцій надано оцінку наявним у матеріалах справи доказам та доводам сторін у справі, якими вони обґрунтовували наявність чи відсутність підстав для задоволення позову, зокрема й щодо заявленого позивачем до стягнення розміру збитків.

8.62. При цьому судами попередніх інстанцій серед іншого враховано встановлений у договорі від 24.12.2014 №1412000312 порядок самостійного врегулювання замовником негативного балансу, понесені позивачем витрати на придбання спірного обсягу газу для проведення балансування системи, а також включення до складу збитків додаткових витрат сторони, яка зазнала збитків внаслідок порушення господарського зобов`язання.

8.63. Наведене узгоджується з положеннями статей 22, 611, 623 ЦК України, статей 224, 225 ГК України, та спростовує протилежні доводи скаржника.

8.64. Як зазначалося вище, до складу збитків відносять реальні збитки (втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права) та упущену вигоду (доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене).

8.65. Тлумачення змісту частини другої статті 22 ЦК України, частини другої статті 224, статті 225 ГК України свідчить про те, що фактичну вартість реальних збитків можна виявити на основі оцінки прямих майнових втрат, завданих особі.

8.66. У даному конкретному випадку, з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини, йдеться саме про відшкодування понесених позивачем витрат на придбання у ПАТ "НАК "Нафтогаз України" спірного обсягу природного газу задля проведення балансування системи у зв`язку з відбором відповідачем у червні 2016 року природного газу понад узгоджені номінації, тобто про стягнення реальних збитків, у зв`язку з чим ринкові ціни на дату подання заяви про збільшення розміру позовних вимог (тобто 25.01.2022) не підлягають застосуванню, про що слушно зазначили суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях у цій справі.

8.67. Твердження касаційної скарги про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права (пункт 6.2 цієї постанови) стосуються з`ясування обставин, вже встановлених судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ним доказів у справі і спростовуються наведеним в оскаржуваних судових рішеннях у цій справі. Водночас касаційна інстанція згідно з частиною другою статті 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

8.68. За змістом наведеного в касаційній скарзі обґрунтування вбачається, що скаржником належним чином не мотивовано та не доведено порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права щодо порядку надання та отримання доказів (стаття 80 ГПК України), та/або встановлення обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих (стаття 77 ГПК України), неналежних (стаття 76 ГПК України), недостовірних (стаття 78 ГПК України) чи невірогідних (стаття 79 ГПК України) доказів.

8.69. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційний суд не встановив, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 зі справи №373/2054/16-ц).

8.70. Зазначаючи про нездійснення судами попередніх інстанцій огляду та дослідження наданих до матеріалів справи доказів і пояснень, скаржник наводить власне викладення обставин, які на його думку мали бути встановлені, що не узгоджується з положеннями статті 300 ГПК України.

8.71. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації"), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

8.72. Відхиляючи доводи скаржника, Суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").

8.73. Оскільки аргументи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваній частині, правові підстави для зміни чи скасування ухвалених у справі в згаданій частині позовних вимог судових рішень та задоволення касаційної скарги відсутні.

9. Висновки за результатами розгляду

9.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

9.2. Згідно зі статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

9.3. Зважаючи на встановлені судами попередніх інстанцій у цій справі обставини, надану оцінку та аналіз доводів і заперечень учасників справи, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування ухвалених судових рішень в оскаржуваній частині та відмову у задоволенні касаційної скарги.

9.4. Оскільки Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" залишити без задоволення.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.10.2023 та рішення Господарського суду Одеської області від 18.01.2023 у справі №916/1577/19 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 3 365 018 517,49 грн залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. В. Васьковський

Судді В. І. Картере

В. Я. Погребняк