Ухвала

від 09.04.2024 по справі 904/2959/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 904/2959/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.

за участю секретаря судового засідання - Росущан К. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційні рішення сьогодення"

про ухвалення додаткового рішення

у справі № 904/2959/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційні рішення сьогодення"

до Акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Конкорд"

про стягнення коштів,

(у судовому засіданні взяли участь представники: позивача - Печененко С. М., відповідача - Прядка Т. М.)

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою Верховного Суду від 12.03.2024 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Конкорд" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "АКБ "Конкорд" Грошової С. В. (далі - відповідач, Банк) на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.09.2023 у справі № 904/2959/22.

2. 18.03.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційні рішення сьогодення" (далі - позивач, заявник, ТОВ "Інформаційні рішення сьогодення") через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 904/2959/22.

3. Вказана заява ТОВ "Інформаційні рішення сьогодення" аргументована тим, що у зв`язку з розглядом справи у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду за касаційною скаргою Банка на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.09.2023, заявник поніс судові витрати, зокрема витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 грн.

4. Докази понесення відповідних судових витрат у розмірі 15 000 грн долучені заявником до заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 904/2959/22.

5. Ухвалою Верховного Суду від 22.03.2024 призначено до розгляду вказану заяву на 09.04.2024 о 16:15 у приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

6. Від Банка надійшли заперечення на заяву відносно понесених позивачем судових витрат у суді касаційної інстанції, в яких відповідач вказує на безпідставність та необґрунтованість цієї заяви, а також зазначає про те, що заявлені витрати є неспівмірними, та не відповідають критеріям реальності і розумності. Просить заяву позивача залишити без задоволення.

7. Розглянувши заяву ТОВ "Інформаційні рішення сьогодення" про ухвалення додаткового рішення у справі № 904/2959/22, Суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, з огляду на таке.

8. Згідно із частинами першою, другою статті 124 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

9. Відповідно до частини першої статті 221 ГПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

10. Така норма кореспондується з частиною восьмою статті 129 ГПК України, якою визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов`язками, зокрема, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі та подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (пункт 1.20 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.07.2021 у справі № 910/16803/19).

11. Колегія суддів звертається до правових висновків, викладених в ухвалі Верховного Суду від 07.07.2023 у справі №340/2823/21, де об`єднана палата Касаційного адміністративного суду сформувала загальні підходи до стягнення витрат у суді касаційної інстанції аналізуючи статті 139, 143, 252 КАС України. Зазначені статті КАС України відповідають статтями 129, 221, 244 ГПК України. Зокрема об`єднана палата відзначила таке:

"З уваги на визначені процесуальними нормами закону порядок звернення до суду касаційної інстанції і процедуру розгляду касаційної скарги, положення частини сьомої статті 139, частини третьої статті 143 КАС України треба розуміти так, що сторона має заявити суду касаційної інстанції про необхідність розподілу витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвоката, до ухвалення цим судом остаточного судового рішення за касаційною скаргою. У такому випадку докази, які підтверджують ці витрати (які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи), можуть бути надані суду касаційної інстанції - для ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат, докази понесення яких не могли бути надані суду до ухвалення постанови - протягом п`яти днів після ухвалення постанови за касаційною скаргою.

Якщо до завершення розгляду касаційної скарги сторона, зокрема касатор, не заявила суду касаційної інстанції про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, й відповідно не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд касаційної інстанції - при ухваленні постанови - не має підстав розподіляти ці витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення відповідно до статті 252 КАС України й тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу [понесених у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції], як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду касаційної інстанції вже після того, як цей суд розгляне касаційну скаргу й ухвалить відповідну постанову".

12. Частина 1 статті 244 ГПК України містить диспозитивну норму щодо права суду з власної ініціативи, або за заявою учасників справи ухвалити додаткове рішення. Винятком є розподіл судових витрат, який має ініціювати сторона з дотриманням правил статей 123- 130, 221 ГПК України.

13. У контексті наведеного у постанові Верховного Суду від 25.07.2023 у справі № 340/4492/22, відзначено, що за загальним правилом, усі докази понесених судових витрат мають бути надані сторонами до закінчення розгляду справи. Однак, у випадку, якщо сторона з певних причин не може надати такі документи, ця сторона повинна зробити відповідну заяву до закінчення розгляду справи і надати відповідні докази протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

14. У цій постанові Верховним судом сформовано підхід, за якого для вирішення питання відшкодування стороні витрат на професійну правничу допомогу з`ясуванню підлягають (у сукупності):

(1) наявність безпосередньої правової вимоги про здійснення розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи;

(2) наявність відповідної заяви про надання доказів понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

15. Відсутність першої з цих обставин унеможливлює взагалі вирішення судом питання про розподіл судових витрат як у судовому рішенні за результатом розгляду справи, так і в порядку, визначеному статтею 244 ГПК України.

16. ТОВ "Інформаційні рішення сьогодення" у заяві про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат наголошує на тому, що представник позивача - адвокат Печененко С. М. у судовому засіданні 20.02.2024 зробив заяву про розподіл судовий витрат. Окрім того, наголошує на тому, що в тексті позовної заяви наведений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат.

17. Представник позивача - адвокат Печененко С. М. не заявляв у суді касаційної інстанції про необхідність розподілу витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвоката, що підтверджується звукозаписом судового засідання в суді касаційної інстанції від 20.02.2024. Представник позивача дійсно просив розподілити витрати в суді касаційної інстанції. Разом із тим, заяви, яка стосується витрат на професійну правничу допомогу, яка б змістовно висловлювала намір позивача отримати за результатами розгляду спору в суді касаційної інстанції відшкодування витрат, містила розмір витрат на правову допомогу чи свідчила про намір позивача надати докази понесення витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, представник позивач не заявив.

18. Наявний в матеріалах справи відзив ТОВ "Інформаційні рішення сьогодення" на касаційну скаргу Банка, підписаний директором позивача - Кислюком Ю. О., також не містить заяви про необхідність розподілу витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвоката, в суді касаційної інстанції, та не містить попереднього орієнтовного розрахунку витрат, а також наміру подати відповідні докази після ухвалення рішення суду.

19. ТОВ "Інформаційні рішення сьогодення" у поданих у цій справі заявах у суді касаційної інстанції також не наводило і попереднього орієнтовного розрахунку судових витрат. Посилання представника позивача на наявність попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат в тексті позовної заяви Суд відхиляє, оскільки наведений у позовній заяві попередній розрахунок стосувався витрат, які сторона очікує понести під час розгляду справи в суді першої інстанції, в той же час подана до суду касаційної інстанції заява стосується витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді касаційної інстанції.

20. Звідси Суд не приймає до уваги посилання ТОВ "Інформаційні рішення сьогодення" про вчинення заяви про розподіл судових витрат до постановлення ухвали за результатом розгляду касаційної скарги Банка на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.09.2023. Відповідно і подана позивачем, після ухвалення судом касаційної інстанції відповідної ухвали, заява про ухвалення додаткового рішення, відповідно до наведених вище положень статей 124, 129 ГПК України, та релевантної судової практики, не є підставою для ухвалення додаткового судового рішення.

21. Колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №161/5317/18 зазначила, що потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та доказів у підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, тобто крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат.

22. Оскільки ТОВ "Інформаційні рішення сьогодення" не заявило про необхідність розподілу судових витрат на правову допомогу в передбаченому процесуальним законом порядку, до постановлення ухвали за результатом розгляду касаційної скарги Банка, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ТОВ "Інформаційні рішення сьогодення" про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення з Банка судових витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді касаційної інстанції.

23. Колегія судді відхиляє посилання заявника на висновки Верховного Суду, наведені у постановах у справах № 521/3011/18, № 922/676/21, оскільки вони не стосуються обставин порушення стороною порядку / строку подання заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу та не спростовують наведеного вище.

24. Інші доводи заяви ТОВ "Інформаційні рішення сьогодення", а саме щодо обґрунтованості розміру понесених судових витрат, Суд не розглядає з огляду на відсутність підстав для прийняття додаткового рішення.

Керуючись статтями 123, 124, 129, 234, 235, 244 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Інформаційні рішення сьогодення" в прийнятті додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі № 904/2959/22.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил