Ухвала

від 18.04.2024 по справі 910/108/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/108/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.,

перевіривши матеріали касаційної Міністерства юстиції України

на рішення Господарського суду міста Києва від 10.05.2023 (суддя Нечай О. В.)

і постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 (головуючий суддя Буравльов С. І., судді Андрієнко В. В., Шапран В. В.)

у справі № 910/108/23

за позовом Приватного підприємства "Бугенвіл"

до Міністерства юстиції України,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ,

про визнання незаконним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

10.05.2023 рішенням Господарського суду міста Києва, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2023, позовні вимоги задоволено повністю.

04.04.2024 скаржник надіслав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 10.05.2023 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 у справі № 910/108/23.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 05.04.2024 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам статті 288 Господарського процесуального кодексу України, Суд встановив, що подана скарга їй не відповідає з огляду на таке.

Колегія суддів зазначає, що скаржник подав касаційну скаргу з порушенням вимог, установлених статтею 288 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 288 Господарського процесуального кодексу України).

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

У своїй касаційній скарзі скаржник заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 10.05.2023 і постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 та зазначив, що ухвалою Верховного Суду від 22.03.2024 скаржникові було відмовлено у продовженні строку на усунення недоліків касаційної скарги, оскільки ухвалу про залишення касаційної скарги було отримано після закінчення робочого часу, як наслідок касаційна скарга Міністерства юстиції України була повернута.

А також скаржник у своєму клопотанні про поновлення строку зазначив, що у представників скаржника надмірне навантаження, пов`язане з розподіленням обов`язків на інших працівників відділу, а також зазначив про кадровий дефіцит і брак робочої сили, що потребує вжиття відповідних заходів з метою належної організації роботи відділу, оперативного залучення до виконання роботи нових працівників, тощо.

Розглянувши клопотання про поновлення процесуального строку на подання касаційної скарги, колегія суддів зазначає таке.

Постанова Північного апеляційного господарського суду була проголошена 19.12.2023, повний текст підписано 15.01.2024, тобто останнім днем оскарження зазначеної постанови є 05.02.2024.

Вперше подану касаційну скаргу скаржник надіслав до Верховного Суду в межах процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень, проте касаційну скаргу було повернуто ухвалою Верховного Суду від 22.03.2024, оскільки скаржник не усунув недоліки касаційної скарги, які було зазначено в ухвалі Верховного Суду від 19.02.2024, а саме не сплатив судовий збір у відповідному порядку та розмірі.

Щодо посилань скаржника на те, що Верховний Суд в ухвалі від 22.03.2024 відмовив у продовженні строку на усунення недоліків касаційної скарги, колегія суддів зазначає, що підставою для відмови в задоволенні такого клопотання стало те, що десятиденний строк на усунення недоліків касаційної скарги не може бути продовжений, що відповідно унеможливлює задоволення клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги, а підстав для поновлення такого строку Верховний Суд також не вбачає, оскільки скаржник так і не виконав вимоги ухвали Верховного Суду від 19.02.2024 про залишення касаційної скарги без руху.

Щодо надмірного навантаження представників скаржника, колегія суддів зазначає, що такі обґрунтування не можуть бути розцінені судом як поважні причини чи непереборні обставини для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки такі доводи зводяться до внутрішньої організації роботи самого скаржника та його взаємовідносин з його представниками (працівниками).

Повторно скаржник надіслав касаційну скаргу 04.04.2023, тобто зі значним пропуском процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень.

Частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідної заяви скаржника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

За змістом статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у контексті Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії").

Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов`язана із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Скаржник у своєму клопотанні про поновлення строку жодним чином не обґрунтовує чому він не усунув недоліки вперше поданої касаційної скарги.

Зважаючи на викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у заяві про поновлення строку не наведено достатнього обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, а також не зазначено об`єктивних непереборних обставин, що стали причиною його пропуску, у зв`язку з чим колегія суддів визнає наведені підстави неповажними та відмовляє у її задоволенні.

Оскільки наведені обставини не обґрунтовані неналежними доказами, вони не можуть вважатися причиною, яка дійсно б перешкоджала звернутися в передбачений законом строк до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, у зв`язку з чим наведені підстави для поновлення процесуального строку визнаються неповажними.

Частиною третьою статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву (клопотання) не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху із наданням скаржникові строку на подання заяви (клопотання) про поновлення строку на касаційне оскарження разом із наведенням інших підстав для поновлення такого строку, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Керуючись статтями 174, 234, 287, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 10.05.2023 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 у справі № 910/108/23 залишити без руху.

2. Надати Міністерству юстиції України строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог даної ухвали у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил