Ухвала

від 19.04.2024 по справі 922/3640/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 922/3640/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду

Кондратової І.Д.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Східного апеляційного господарського суду

(головуючий - Стойка О.В., судді - Медуниця О.Є., Попков Д.О.)

від 18.03.2024

у справі за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр Офтальміка"

про визнання протиправними дії

ВСТАНОВИВ:

1. У червні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Господарського суду Харківської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр Офтальміка" (далі - відповідач, Товариство) про зобов`язання виконавчого органу відповідача в особі директора Кузьміної Вікторії Вікторівни утриматись від невиконання нею обов`язків виконавчого органу, визначених в частинах четвертої, шостої, сьомої, дев`ятої, одинадцятої статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" від 06.02.2018 № 2275-VIII під час скликання загальних зборів учасників Товариства, призначених на 18.08.2023 о 10.00.

2. Позов обґрунтовано тим, що протиправна поведінка директора відповідача Кузьміної В.В. , яка виразилась у невиконанні нею обов`язків виконавчого органу, які прямо встановлені законом, свідчать про порушення корпоративних прав позивача на управління Товариством та на отримання інформації про його господарську діяльність, яка була необхідна йому для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників Товариства, а саме не було надано:

- інформацію про погашення заборгованості Товариством за 3-4 кв. 2020 року та за 2021 рік перед контрагентами з наданням їх переліку (назва, код, ЄДРПОУ), вказати суми сплачених зобов`язань за договорами та дати здійснення оплати;

- інформацію з посиланням на правила ведення бухгалтерського обліку про складові частини нерозподіленого прибутку Товариства за 2020 рік в сумі 12153,7 тис. грн, за 2021 рік в сумі 17704,0 тис. грн, станом на 31.12.2022 в сумі 9879,0 тис. грн, станом на 31.03.2023 в сумі 11 985,1 тис. грн;

- інформацію, з якою господарською метою Товариства у 2023 році не направляє на виплату дивідендів нерозподілений прибуток за результатами фінансово-господарської діяльності за 2022 рік в сумі 9879,0 тис. грн та в сумі 606,1 тис. грн за 1 квартал 2023 року;

- інформацію, яким чином директор Товариства пропонує розподілити чистий прибуток та нерозподілений прибуток Товариства за 2 квартал 2023 року;

- інформацію обґрунтувати бізнес-планом Товариства на 2023 рік;

- інформацію, чи застосовується в Товаристві спеціалізовані програми управлінського обліку з метою формування, виявлення, вимірювання, збору, реєстрації, інтерпретації, узагальнення, підготовки та надання інформації і певних показників діяльності, за наявності такої програми, необхідно повідомити про систему документообігу, управлінський план рахунків, організацію планування та бюджетування;

- інформацію про дані бухгалтерського обліку Товариства щодо залучених короткострокових та довгострокових кредитів по документах - оборотах рахунків по документах (річні відомості за останні 3 роки по рахунках 50, 511, 512, 60, 611, 612) в розрізі документів та контрагентів - повторно просимо надати, бо не отримали документи на запит від 03.02.2023;

- інформацію про дані бухгалтерського обліку Товариства по рахунках обліку основних засобів, нематеріальних активів, інвестицій - обороти рахунків по документах (по всім субрахункам рахунків 10, 12, 13, 14, 15) (річні відомості за останні 3 роки); та не включив до порядку денного загальних зборів учасників Товариства, призначених на 18.08.2023, пропозиції учасника Товариства ОСОБА_1 , які були направлені представником позивача 05.08.2023 електронним листом та також направлені у письмовій формі 06.08.2023 поштою до виконавчого органу Товариства, в особі директора Кузьміної В.В. (в редакції заяви від 25.09.2023 про уточнення позовних вимог).

3. Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначив, що жодних перешкод не створювалось, оскільки нових пропозицій до порядку денного загальних зборів Товариства, що були враховані раніше, не надходило від позивача, а всі документи, що позивач запитував, йому надавалися.

4. Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.12.2023, яке залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2024, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

5. Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що право позивача на отримання документів та інформації, закріплене Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", відповідачем не було порушено, оскільки: відповідач не отримував нові пропозиції від позивача чи його представника про внесений змін (доповнень) до порядку денною загальних зборів учасників Товариства, які мали б бути проведені 18.08.2023, у зв`язку з чим виконавчий орган відповідача не мав ані юридичних підстав, ані реальної можливості внести відповідні зміни до порядку денного; представнику позивача були надані усі документи, які передбачені частиною першою статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", а щодо інших документів та інформації - запропонована можливість ознайомитись із ними у бухгалтерії підприємства, окрім інформації щодо виплати дивідендів та розподілення чистого прибутку Товариства, через те, що ці питання законом віднесені до повноважень загальних зборів учасників товариства.

6. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає суті стверджувального ним порушення його права, а тому є неналежним, оскільки вимога утриматися від певної дії фактично рівнозначна забороні її вчиняти на майбутнє й не може бути кваліфікована як певний спосіб захисту у вигляді припинення конкретної протиправної (на думку позивача) дії.

7. 10.04.2024 позивач звернувся до Верховного Суду через систему "Електронний суд" з касаційною скаргою, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу на новий розгляд до цього суду.

8. Скаржник у касаційній скарзі заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.

9. Верховний Суд залишає клопотання без розгляду, оскільки строк на касаційне оскарження не пропущений. Касаційна скарга подана 10.04.2024, протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (01.04.2024), що передбачено абзацом 2 частини першої статті 288 ГПК України.

10. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

11. Частиною першою статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

12. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

13. Правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.

14. Так, відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

15. Процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або допущене судом порушення норм процесуального права та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.

16. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник визначив наявність випадків, передбачених пунктами 1, 3 та 4 частини другої статті 287 ГПК України.

17. Верховний Суд звертає увагу, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах, та у який саме спосіб суду необхідно сформувати єдину практику застосування цих норм.

18. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а саме статей 16, 20 Цивільного кодексу України, частин четвертої, шостої, сьомої, дев`ятої, одинадцятої статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та порушив норми процесуального права - статей 86, 210, 236 ГПК України, і навів обґрунтування щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1 та 4 частини другої статті 287 ГПК України.

19. Водночас у касаційній скарзі скаржник взагалі не наводить обґрунтування підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки чітко не зазначає щодо застосування якої саме конкретної норми права відсутні висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах та у який саме спосіб суду необхідно сформувати єдину практику щодо застосування цих норм.

20. Наведені недоліки щодо змісту касаційної скарги є підставою для залишення її без руху, із наданням скаржникові строку на приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.

21. Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

22. Вирішуючи питання щодо обов`язку скаржника сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі, суд виходить з того, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.

23. Частиною другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

24. Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

25. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 1 січня було встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 684,00 грн.

26. Відповідно до вимог касаційної скарги заявник за подання касаційної скарги мав сплатити судовий збір у розмірі 5 368,00 грн (2 684,00 грн х 200%).

27. Скаржник подав касаційну скаргу в електронній формі - через систему "Електронний суд", тому розмір судового збору з пониженням за подання цієї касаційної скарги (частина третя статті 4 Закону України "Про судовий збір") становить 4 294,40 грн (5 368,00 грн * 0,8).

28. Скаржник до касаційної скарги додав докази сплати судового збору у розмірі 1 717,76 грн (квитанція № 7835-1211-4524-6153 від 10.04.2024), тобто у меншому розмірі, ніж передбачено законом.

29. Таким чином, позивачу необхідно доплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 2 576,64 грн.

30. Частиною другою статті 292 ГПК України визначено, що у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

31. Згідно з частиною другою статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Керуючись нормами статей 174, 234, 288, пункту 5 частини другої, пункту 2 частини четвертої статті 290, частини другої статті 292 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 у справі № 922/3640/23 залишити без руху.

2. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом:

- привести касаційну скаргу у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції, з урахуванням недоліків, визначених у пунктах 14-18 цієї ухвали;

- уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, надіслати іншим учасникам справи, надавши суду докази з урахуванням положень статті 42 ГПК України;

- надати суду документ, що підтверджує доплату судового збору у розмірі 2 576,64 грн.

3. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Кондратова