Постанова

від 17.04.2024 по справі 910/15770/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/15770/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Рогач Л. І., Краснова Є. В.

секретар судового засідання Лихошерст І. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ЛАН»

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2024 (колегія суддів у складі: Агрикова О. В. - головуючий, Козир Т. П., Мальченко А. О.) та рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 (суддя Трофименко Т. Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРМАН-АГРО»

до Міністерства юстиції України

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - 1. Державний реєстратор виконавчого комітету Бібрської міської ради Перемишлянського району Львівської області Поломаний Володимир Дмитрович,

2 Державний реєстратор Завадівської сільської ради Турківського району Львівської області Шкітак Володимир Михайлович;

3 Державний реєстратор Верхньолужоцької сільської ради Старосамбірського району Львівської області Шкітак Михайло Миколайович;

4 Державний реєстратор виконавчого комітету Бібрської міської ради Перемишлянського району Львівської області Портухай Маряна Михайлівна

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЛАН",

про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії з поновлення записів,

за участю:

позивача: Василюк І.М. (адвокат)

відповідача: Хоменко А.В. (самопредставництво),

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1 Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЕРМАН-АГРО» звернулося до суду з позовом до Міністерства юстиції України, у якому, з урахуванням заяви про зміну підстав позову, просило:

-визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 22.06.2021 № 2247/5 «Про задоволення скарги»;

- зобов`язати відповідача поновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи згідно рішень, які відображені у позовній заяві, з урахуванням її уточнення, прийнятих державним реєстратором виконавчого комітету Бібрської міської ради Перемишлянського району Львівської області Поломаним Володимиром Дмитровичем; прийнятих державним реєстратором Завадівської сільської ради Турківського району Львівської області Шкітаком Володимиром Михайловичем; прийнятих державним реєстратором Верхньолужоцької сільської ради Старосамбірського району Львівської області Шкітаком Михайлом Миколайовичем; прийнятих державним реєстратором виконавчого комітету Бібрської міської ради Перемишлянського району Львівської області Портухай Маряною Михайлівною.

1.2 Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний наказ прийнятий відповідачем на порушення вимог законодавства у сфері вчинення реєстраційних дій, у зв`язку з чим він є незаконним та підлягає скасуванню з відновленням відповідачем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів згідно рішень, які прийняті державними реєстраторами органів місцевого самоврядування.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1 Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.03.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2024, позов задоволено повністю.

2.2. Судові рішення мотивовані тим, що відповідачем на порушення вимог законодавства не перевірено дотримання вимог закону щодо строків подання скарги та не вирішено питання щодо відмови у розгляді скарги без розгляду її по суті. Також зазначено, що відсутні повідомлення відповідачем належним чином заінтересованих осіб про розгляд скарги, що є підставою для скасування спірного наказу. Суди вказали на відсутність порушених прав Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ЛАН» (далі - Товариство), як суборендаря, оскільки на момент звернення до відповідача зі скаргою Товариство не мало статус суборендаря частини земельних ділянок, щодо яких оскаржувалися реєстраційні дії щодо реєстрації прав оренди на земельні ділянки за позивачем. Крім того, суди послалися на те, що відповідачем скасовано на 38 рішень державних реєстраторів більше, ніж заявлено Товариством у поданій ним 12.11.2020 скарзі.

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи

3.1 У касаційній скарзі Товариство просить скасувати вищевказані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

3.2 На обґрунтування касаційної скарги Товариство посилалося на те, що оскаржувані судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Товариство вказує, що: суди застосували норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 643/17966/14-ц, від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17, від 17.02.2021 у справі № 821/669/17, від 12.02.2020 у справі № 1840/3241/18, від 19.06.2019 у справі № 802/385/18-а, у постановах Верховного Суду від 28.02.2020 у справі № 913/169/18, від 26.05.2020 у справі № 921/613/17-г/17е, від 16.02.2023 у справі № 640/4455/22, від 06.06.2018 у справі № 804/2296/17, від 16.03.2023 у справі № 910/574/22, від 09.02.2022 у справі № 757/34482/19-ц, від 03.03.2021 у справі № 707/477/20, від 31.08.2022 у справі № 592/4422/20, від 21.03.2023 у справі № 910/13137/21; відсутній висновок Верховного Суду щодо меж повноважень Міністерства юстиції України щодо надання оцінки поданим для державної реєстрації правочинам під час розгляду скарг у сфері державної реєстрації; суди не дослідили зібрані у справі докази, зокрема, щодо наявності у Товариства права оренди спірних земельних ділянок згідно з укладеними ним договорами оренди землі від 21.08.2019, подачі 06.01.2021 Товариством доповнень до скарги, участі представника позивача у засіданні з розгляду скарги, дати публікації оголошень про розгляд скарги на веб-сайті відповідача «Національні інформаційні системи» за вих. № 2440/14.2-11 від 17.05.2021 та № 1280/14.2-11 від 09.03.2021, вжиття відповідачем усіх можливих заходів для повідомлення державних реєстраторів та заінтересованих осіб про розгляд скарги у додаткові способи, передбачені у пункті 11 Порядку № 1128.

3.3 Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на правильне застосування судами норм чинного законодавства, зазначив про безпідставність доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, у зв`язку з чим просив відмовити у її задоволенні. Одночасно позивач у відзиві заявив клопотання про постановлення окремої ухвали щодо фактів ймовірного вчинення кримінального правопорушення відповідальними працівниками відповідача, яку скерувати для реагування до Національного антикорупційного бюро України.

3.4 Відповідно до положень частин першої, одинадцятої статті 246 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, який повинен надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.

3.5 Окрема ухвала суду у розумінні положень статті 246 ГПК України є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду. Тобто за своєю суттю окрема ухвала є формою реагування суду на виявлені порушення вимог законодавства та інструментом для їх усунення шляхом надання відповідних звернень особі/особам, до компетенції та/або обов`язку яких відноситься усунення виявлених порушень.

3.6 Разом з тим суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що суд не постановляє окремих ухвал за клопотаннями сторін (аналогічний висновок міститься у пункті 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2022 у справі № 750/3192/14), а тому колегія суддів не має підстав для задоволення такого клопотання.

3.7 У клопотанні Товариства про відкладення розгляду касаційної скарги, поданому через систему «Електронний суд», судом відмовлено з урахуванням положень статті 233 частини 4 ГПК України не виходячи до нарадчої кімнати із наведенням мотивів такої відмови, що зафіксовано звукозаписувальним технічним засобом під час повного фіксування перебігу судового процесу.

4. Мотивувальна частина

4.1 Суди встановили, що на підставі договорів суборенди землі, укладених у 2018 та 2019 роках Товариством та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Нива», Товариство отримало в суборенду земельні ділянки, кадастрові номери яких відображені у судових рішеннях. Право суборенди Товариства на земельні ділянки було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав нерухомого майна у 2018-2019 роках, що підтверджено витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

4.2 Ухвалою Господарського суду Волинської області від 05.08.2020 у справі № 903/975/19 припинено право оренди СТОВ «Нива» та право суборенди Товариства земельних ділянок з кадастровими номерами згідно з переліком, вказаним у резолютивній частині цієї ухвали суду та зобов`язано державного реєстратора вчинити дії з реєстрації припинення прав оренди та суборенди земельних ділянок.

4.3 На підставі ухвали Господарського суду Волинської області від 05.08.2020 у справі № 903/975/19 проведено відповідні реєстраційні дії щодо припинення права оренди СТОВ «Нива» та права суборенди Товариства на земельні ділянки.

4.4 Суди встановили, що державним реєстратором виконавчого комітету Бібрської міської ради Перемишлянського району Львівської області Поломаним Володимиром Дмитровичем, державним реєстратором Завадівської сільської ради Турківського району Львівської області Шкітаком Володимиром Михайловичем, державним реєстратором Верхньолужоцької сільської ради Старосамбірського району Львівської області Шкітаком Михайлом Миколайовичем; державним реєстратором виконавчого комітету Бібрської міської ради Перемишлянського району Львівської області Портухай Маряною Михайлівною прийняті рішення, які зазначені в оскаржуваних судових рішеннях, якими здійснено державну реєстрацію права оренди за позивачем на земельні ділянки на підставі договорів оренди з власниками земельних ділянок.

4.5 13.11.2020 за № 33843-33-20 відповідачем зареєстровано скаргу Товариства від 12.11.2020 на вище вказані рішення державних реєстраторів, у якій воно просило скасувати рішення про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок за позивачем, які прийняті наведеними державними реєстраторами. В обґрунтування скарги Товариство посилалось на постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 21.10.2020 у справі № 903/975/19, якою було скасовано ухвалу Господарського суду Волинської області від 05.08.2020 та прийнято нове рішення, яким у задоволенні клопотання ліквідатора СТОВ «Нива» Пасічника Олександра Олексійовича про припинення права оренди та суборенди земельних ділянок банкрута відмовлено. Товариство вказувало, що наявність зареєстрованого іншого речового права (права оренди) земельних ділянок за позивачем перешкоджає поновленню порушених прав Товариства на підставі судового рішення.

4.6 За наслідками розгляду скарги Товариства Центральною колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної адміністрації, територіальних органів Міністерства юстиції складено висновок від 18.05.2021, яким рекомендовано скаргу Товариства задовольнити у повному обсязі, скасувати рішення державних реєстраторів, які перелічені у цьому висновку.

4.7 Наказом відповідача від 22.06.2021 № 2247/5 «Про задоволення скарги» скаргу Товариства задоволено у повному обсязі, скасовано зазначені вище рішення державних реєстраторів, тимчасово заблоковано доступ державним реєстраторам Поломаному В. Д., Шкітаку В. М. , Шкітаку М. М. та Портухай М. М. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на один місяць.

4.8 Крім того, встановлено, що Товариство зверталося до відповідача з аналогічною скаргою від 05.10.2020, яку залишено без розгляду, у зв`язку з її відкликанням.

4.9 Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.10 Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

4.11 Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 Цивільного кодексу України).

4.12 Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

4.13 Поняття "сторона у спорі" може не бути тотожним за змістом поняттю "сторона у господарському (судовому) процесі": сторонами в господарському (судовому) процесі є такі її учасники: позивач і відповідач, особи, які вказані у статті 4 ГПК України (частина перша статті 45 цього Кодексу); тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача (подібні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постановах від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц, від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17).

4.14 Визначення відповідача (відповідачів), предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість установлення належності відповідача (відповідачів) й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (аналогічні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц; від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц; від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц; від 12.12.2018 у справах № 570/3439/16-ц та № 372/51/16-ц, від 11.09.2019 у справі № 910/7122/17.

4.15 Згідно з частинами першою, другою статті 48 ГПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

4.16 Однак за власною ініціативою суд не може залучити до участі в справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем.

4.17 Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача (такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 910/7122/17).

4.18 Отже, належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20).

4.19 Тож визначення позивачем у справі складу сторін має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.

4.20 Суд має розглядати лише такий спір, у якому позовні вимоги можуть бути або задоволені, чим спір по суті буде вичерпано, або в їх задоволенні може бути відмовлено. У тому ж разі, якщо за змістом заявлених позовних вимог (а не з огляду на обставини справи) задоволення позову є неможливим, немає, як видається, підстав стверджувати про наявність юридичного спору. Суд повинен ухвалювати рішення, яким вичерпувати конфлікт між сторонами, а не давати одній зі сторін за відсутності для цього юридичних підстав сподівання на те, що вона в майбутньому отримає бажане для неї рішення (такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 369/10789/14-ц).

4.21 У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 802/385/18-а зазначено, що «спір про скасування наказу Мін`юсту, яким скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок, має розглядатися як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою було зареєстровано аналогічне право щодо тих же земельних ділянок. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої було здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.» (подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.02.2021 у справі № 821/669/17, від 12.02.2020 у справі № 1840/3241/18).

4.22 У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09.02.2022 у справі № 757/34482/19-ц, враховуючи висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 в адміністративній справі № 826/9341/17 зазначено, що «у справі, що переглядається, зміст і характер відносин між учасниками справи, встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, підтверджують, що цей спір виник між особами, речові права на майно яких оспорюється та щодо яких здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тому Міністерство юстиції України як орган, який здійснює повноваження у сфері державної реєстрації прав, є неналежним відповідачем у цій справі. У зв`язку з цим в задоволенні позовних вимог до Міністерства юстиції України про визнання незаконним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії необхідно відмовити із зазначеної підстави». Схожі висновки наведені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 березня 2021 року у справа № 707/477/20, Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду 31.08.2022 у справі № 592/4422/20, на які посилається заявник касаційної скарги в обґрунтування своїх вимог.

4.23 У справі, що переглядається, позивачем оскаржується спірний наказ, яким було скасовані рішення державних реєстраторів про державну реєстрацію права оренди позивача на земельні ділянки. Цей спір стосується цивільних прав позивача на право оренди земельними ділянками, які, на його думку, порушені відповідачем, внаслідок чого за Товариством зареєстровано право суборенди на ці земельні ділянки. Позивач не був заявником оскаржуваних реєстраційних дій, які були вчинені за заявою іншої особи - Товариства. Позивач не пред`явив позовних вимог до Товариства, клопотання про залучення його до участі у справі як співвідповідача не заявляв. У зв`язку з цим позовні вимоги не підлягають задоволенню з підстав їх пред`явлення до неналежного відповідача.

4.24 Суди попередніх інстанцій не врахували, що пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові; якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав, і такі правовідносини мають майновий характер або пов`язані з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

4.25 Оскільки пред`явлення позовної вимоги до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в позові, що виключає необхідність надання Верховним Судом оцінки іншим доводам касаційної скарги Товариства (схожий за змістом висновок сформульовано в пункті 8.18 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20).

4.26 Отже, доводи, викладені Товариством у касаційній скарзі, знайшли часткове підтвердження.

4.27 Згідно зі статтею 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права (частина перша).

4.28 За вказаних обставин касаційна скарга Товариства підлягає задоволенню частково, а оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню повністю, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

4.29 Додаткове рішення не може існувати окремо від первісного (основного) рішення та у разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.05.2023 у справі № 910/17047/20, від 17.08.2023 у справі № 910/16718/20.

4.30 Оскільки суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 у цій справі, то додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2023 також підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 311, 315, 317 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ЛАН» задовольнити частково.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2024, рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2023 у справі № 910/15770/21 скасувати і прийняти нове рішення.

У задоволенні позову відмовити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді Л. І. Рогач

Є. В. Краснов