Ухвала

від 25.04.2024 по справі 910/15770/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/15770/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Волковицької Н. О., Краснова Є. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Міністерства юстиції України

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2024, рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2023

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕРМАН-АГРО"

до Міністерства юстиції України,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:

1) Державний реєстратор Виконавчого комітету Бібрської міської ради Перемишлянського району Львівської області Поломаний Володимир Дмитрович,

2) Державний реєстратор Завадівської сільської ради Турківського району Львівської області Шкітак Володимир Михайлович;

3) Державний реєстратор Верхньолужоцької сільської ради Старосамбірського району Львівської області Шкітак Михайло Миколайович;

4) Державний реєстратор Виконавчого комітету Бібрської міської ради Перемишлянського району Львівської області Портухай Маряна Михайлівна,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - 5) Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЛАН",

про визнання протиправним та скасування наказу; зобов`язання вчинити дії з поновлення записів,

ВСТАНОВИВ:

05.03.2024 Міністерство юстиції України звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2024 (повний текст складено 15.02.2024), рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2023.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.03.2024 касаційну скаргу залишено без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у зв`язку з тим, що скаржником не надано належних доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги у сумі 9 080 грн; надано скаржнику строк для усунення недоліків.

27.03.2024 (згідно з поштовими відмітками на конверті) скаржником подано платіжну інструкцію про сплату судового збору в сумі 4 588,00 грн та подано клопотання про подовження строків для усунення недоліків, яке обґрунтовано тим, що судовий збір у сумі 9 080,00 грн є значною сумою для Міністерства юстиції України, яке є державною установою, якій для оплати судового збору потрібен певний час.

Крім того, 09.04.2024 скаржником подано заяву про усунення недоліків касаційної скарги, однак ця заява подана поза межами, встановленого ГПК України, строку.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.04.2024 відмовлено Міністерству юстиції України в задоволенні заяви про продовження строку на усунення недоліків та повернуто касаційну скаргу, оскільки скаржник не скористався своїм правом та не усунув недоліки касаційної скарги у строки, передбачені ГПК України.

22.04.2024 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Міністерство юстиції України повторно звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2024 (повний текст складено 15.02.2024), рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2023, яка підписана представником Хоменко А. В.

Дослідивши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про залишення її без розгляду з огляду на таке.

Відповідно до статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини 2 статті 2 цього Кодексу).

Касаційний господарський суд зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.

Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

У справі Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) "Sunday Times v. United Kingdom" Європейський суд вказав, що прописаний у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) термін "передбачено законом" передбачає дотримання такого принципу права як принцип визначеності. ЄСПЛ стверджує, що термін "передбачено законом" передбачає не лише писане право, як-то норми писаних законів, а й неписане, тобто усталені у суспільстві правила та моральні засади суспільства.

До цих правил, які визначають сталість правозастосування, належить і судова практика.

Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною повнотою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.

Вислови "законний" та "згідно з процедурою, встановленою законом" зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, але й те, що будь-яке рішення суду відповідає меті і не є свавільним (рішення ЄСПЛ у справі "Steel and others v. The United Kingdom").

Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників судового процесу.

У рішенні ЄСПЛ у справі "Гарсія Манібардо проти Іспанії" від 15.02.2000 зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них (рішення від 02.03.1987 у справі "Monnel and Morris v. the United Kingdom", серія A, № 115, с. 22, п.56, а також рішення від 29.10.1996 у справі "Helmers v. Sweden", серія A, № 212-A, с.15, п.31).

Пунктом 11 частини 3 статті 2 ГПК України однією із основних засад (принципів) господарського судочинства визначено неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Згідно з пунктом 5 частини 5 статті 13 ГПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

17.04.2024 Верховний Суд ухвалив постанову, якою касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ?АГРО-ЛАН? задоволено частково; постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2024, рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2023 у справі № 910/15770/21 скасовано і прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

Суд звертає увагу, що в судовому засіданні, яке відбулося 17.04.2024 приймала участь представник Міністерства юстиції України - Хоменко А. В., про що зазначено в постанові Верховного Суду від 17.04.2024.

Незважаючи на вказану обставину 22.04.2024 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Міністерство юстиції України звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2024 (повний текст складено 15.02.2024), рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2023, яка підписана представником Хоменко А. В., проте, як зазначено вище, вказані судові рішення вже скасовані наведеною постановою Верховного Суду від 17.04.2024 і прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову до Міністерства юстиції України відмовлено.

За змістом частини 1 статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У частині 2 цієї статті Кодексу наведено перелік дій, які суд може визнати зловживанням процесуальними правами, що суперечить завданню господарського судочинства, проте не встановлено виключного переліку дій, які можуть розцінюватися судом як зловживання правом.

Залежно від конкретних обставин, суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Господарський процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.

Верховний Суд також виходить з того, що у дотриманні стандартів доступу до суду, передбачених згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції, важливе значення має добросовісна поведінка учасників справи.

Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Верховний Суд наголошує, що господарський процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

За змістом частини 2 статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно з частиною 3 статті 43 ГПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Ураховуючи викладене, подання Міністерством юстиції України касаційної скарги на судові рішення, які були скасовані постановою Верховного Суду від 17.04.2024, Суд визнає зловживанням процесуальними правами та залишає її без розгляду.

Керуючись статтями 43, 234, 235 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2024, рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2023 у справі №910/15770/21 залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді Н. О. Волковицька

Є. В. Краснов