Ухвала

від 10.04.2024 по справі 295/5191/24

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/5191/24

1-кс/295/2537/24

УХВАЛА

щодо розгляду скарги на повідомлення про підозру

10.04.2024 року м. Житомир

Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

захисника - адвоката ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4 ,

прокурора Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_5

слідчого ТУ ДБР ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу, подану захисником - адвокатом ОСОБА_3 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , про скасування повідомлення ОСОБА_4 про підозру від 11.08.2023 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.4 ст.190, ч.1 ст. 366 КК України, у кримінальному провадженні № 12022060000000487 від 25.11.2022,

в с т а н о в и в:

І. Суть скарги

05.04.2024 р адвокат ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 звернулась до слідчого судді зі скаргою, в якій просить скасувати підозру, повідомлену ОСОБА_4 11.08.2023, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27 ч.4 ст. 190, ч.1 ст. 366 КК України, у кримінальному провадженні №12022060000000487 від 25.11.2022.

В обґрунтування скарги зазначено, що повідомлення про підозру ОСОБА_4 вручене 11.08.2023, досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12022060000000487 триває з 25.11.2022, проте протягом семи місяців органом розслідування, обвинувальний акт до суду не скерований, а тривале перебування особи в статусі підозрюваного є порушенням її прав.

Адвокат ОСОБА_7 вказує, що повідомлена ОСОБА_4 підозра є незаконною з таких підстав:

- вказана в підозрі кваліфікація діянь не передбачена кримінальним законом, сторона захисту вважає, що в підозрі не конкретизовано, в чому полягає пособництво ОСОБА_4 в шахрайському заволодінні земельними ділянками, не зазначено, яким чином, якими діями чи бездіяльністю він сприяв зчиненню злочину;

- підозра від 11.08.2023 не є обгрунтованою, не містить обов`язкових ознак діянь, які йому інкримінуються, оскільки зміст повідомлення про підозру не містить викладу обставин та їх обґрунтування, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в можливій причетності ОСОБА_4 до інкримінованих йому діянь, зокрема, не конкретизовано, в складі якої групи вчинений злочин «злочинної» чи «організованої»; не вмотивовано, на підставі яких даних сторона обвинувачення вважає, що ОСОБА_4 були відомі факти підроблення заповітів під час розгляду ним цивільних справ про визнання права власності на земельні ділянки, виходячи з того, що суддя не мав процесуальних повноважень перевіряти достовірність поданих доказів, збирати самостійно докази на їх спростування та перевірку.

Сторона захисту вказує, що викладені в підозрі обставини є нелогічними, незрозумілими для неї, що порушує право на захист ОСОБА_4 , унеможливлює формування правової позиції для захисту, оскільки суть підозри є незрозумілою, у тому числі, які саме дії ОСОБА_4 прокурор вважає кримінально-караними.

Також сторона захисту посилається на те, що в провадженні Відділення поліції № 5 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12024065470000019 за ст. 384 КК України, відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань в якому внесені 01.03.2024 за заявою ОСОБА_4 по факту введення його в оману під час розгляду судових справах, в яких за позивачами судом визнано право власності на земельні ділянки, а згідно з постановою дізнавача від 21.03.2024 ОСОБА_4 в даному провадженні визнаний потерпілим, таким чином, за одними і тими ж обставинами суддя ОСОБА_4 є підозрюваним та потерпілим в різних кримінальних провадженнях, що не передбачено чинним кримінальним процесуальним законом та є взаємовиключеним.

Крім того, на думку захисника ОСОБА_7 суддя Чуднівського районного суду Житомирської області, будучи не відстороненим від посади, здійснює правосуддя, а наявність такої підозри спричиняє невиправдану шкоду авторитету правосуддя, так і самому підозрюваному.

За наведених обставин сторона захисту вважає, що повідомлення про підозру від 11.08.2023 не відповідає вимогам КПК України, а відтак підлягає скасуванню.

ІІ Процедура та позиції сторін

Адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні скаргу підтримала з підстав, викладених в ній.

Підозрюваний у судовому засіданні скаргу підтримав та просив задоволити з підстав, викладених в ній. Додатково пояснив, що йому повідомлено про підозру в пособництві в шахрайстві. Разом з тим, чужим майном він не заволодівав, з учасниками знайомий не був. Щодо підозри за ст. 366 КК України пояснив, що рішення у справах були ухвалені у зв`язку з визнанням позовів, ухвалення рішень у справах було його обов`язком, до рішень він вносив відомості, які були викладені в позовних заявах, вказує, що позивачі ввели його в оману і повідомили суду недостовірні факти і обставини, а він жодних неправомірних дій не вчиняв. Вважає, що складу злочину у його діях немає, вручена підозра є необґрунтованою, а відтак підлягає скасуванню.

Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні проти задоволення скарги заперечувала та просила відмовити в її задоволенні. Вказала, що обґрунтованість підозри неодноразово перевірялась слідчими суддями під час обрання запобіжних заходів щодо підозрюваних в кримінальному провадженні, серед яких і ОСОБА_4 . Крім того, обгрунтованість підозри перевірялась Вищою радою правосуддя під час вирішення питання про відсторонення судді ОСОБА_4 від посади. Підозра була повідомлена ОСОБА_4 на ранній стадії досудового розслідування, на підставі тих доказів, які були зібрані на той момент, та підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами. Суддею ОСОБА_4 за відсутності достатніх доказів ухвалювались рішення у справах щодо визнання права власності на земельні ділянки за позовами родичів та знайомих підозрюваних. Всі ухвалені ОСОБА_4 рішення скасовані Житомирським апеляційним судом за наслідками апеляційного перегляду. Серед матеріалів кримінального провадження є результати проведення негласних слідчих дій, згідно яких встановлено спілкування ОСОБА_8 із помічником судді ОСОБА_4 , також виявлені факти переписки ОСОБА_8 з ОСОБА_4 . На підтвердження викладеного долучила копії документів з кримінального провадження. Серед іншого зазначила, що сторона захисту ОСОБА_4 вже зверталась зі скаргою на повідомлення про підозру, в задоволенні якої було відмовлено, рішення набрало законної сили.

Слідчий ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав позицію та доводи прокурора. Зауважив, що досудове розслідування триває, його строк продовжений згідно з ухвалою слідчого судді до 13.05.2024, враховуючи складність кримінального провадження, кількість слідчих дій, які необхідно провести для доведення вини підозрюваних. За результатами досудового розслідування буде надана належна правова оцінка діям всіх осіб, які причетні до вчинення кримінального правопорушення.

ІІІ Кримінально-процесуальне законодавство

Відповідно до статті 2КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ч. 1ст.9КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимогКонституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Пунктом 10 частини 1статті 303КПК України визначено, що на досудовому провадженні може бути оскаржено повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Підстави для повідомлення особі про підозру, процедура вручення повідомлення про підозру та вимоги щодо оформлення повідомлення про підозру врегульованіГлавою 22 Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст.276КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченомустаттею 278 цього Кодексу, у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до абз. 2 ч. 1ст.277КПК України повідомлення про підозру має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

ІV. Обставини, встановлені слідчим суддею, їх оцінка та висновки

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомир) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Хмельницькому, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022060000000487 від 25.11.2022 за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 263, ч.1 ст. 366 КК України.

В межах даного провадження 11.08.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних злочинів, передбачених ч.5 ст.27 ч.4 ст.190, ч.1 ст. 366 КК України, тобто:

- пособництві у придбанні права на майно шляхом обману (шахрайстві), вчиненому організованою групою в особливо великому розмірі;

- складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Згідно повідомленняпро підозру під час дії мораторію на безоплатну приватизацію земельних ділянок, введеного на час воєнного стану в Україні, ОСОБА_9 , яка працює в ТОВ «Іващенко», за вказівкою директора ТОВ «Іващенко» ОСОБА_10 , звернулась до ОСОБА_11 з питанням вирішення проблеми приватизації земельних ділянок (невитребуваних паїв) на території Чуднівської міської територіальної громади Житомирської області в обхід мораторію та подальшого їх передання у власність, або оренду ТОВ «Іващенко».

В свою чергу в ОСОБА_8 у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці виник умисел на вчинення ряду тяжких та особливо тяжких злочинів, які полягають у шахрайському заволодінні земельними ділянками.

При цьому, ОСОБА_8 , володіючи якостями лідера, добрими організаторськими здібностями, комунікабельністю, керуючись корисливим мотивом і прагненням до наживи, фактично утворив та очолив стійке об`єднання організовану групу за участі ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , судді Чуднівського районного суду Житомирської області ОСОБА_4 , з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, кожен з яких мав свої чітко розподілені функції.

Злочинний умисел полягав у заволодінні шляхом обману земельними ділянками за наступною схемою, яка полягала в тому, що члени злочинної групи та особи з числа їх знайомих та родичів, звертаються до суду з позовними заявами про визнання за ними права власності на невитребувані земельні ділянки, які перебувають у віданні територіальних громад Житомирської області, та з використанням рішень Чуднівського районного суду Житомирської області про визнання права власності, які подаються до уповноважених органів, реєструється право власності на земельні ділянки, таким чином здійснюється шахрайське заволодіння ними. У подальшому, земельні ділянки за винагороду передаються у власність ТОВ «Іващенко», або здаються в оренду зазначеному товариству на тривалий термін.

З метою реалізації злочинного умислу ОСОБА_12 забезпечувала знаходження невитребуваних земельних ділянок на території громад Житомирського району Житомирської області, підсудність справ по яким перебувала б за Чуднівським районним судом Житомирської області, встановлювала анкетні дані осіб власників сертифікатів, які померли і не оформили право власності на земельні ділянки. Потім, використовуючи надані документи довірених осіб, готувала проекти позовних заяв.

Позовні заяви подавались по двома попередньо розробленим схемам. У першому випадку в позовні заяви вносилась завідомо недостовірна інформація щодо того, що позивачі успадкували вказані земельні ділянки від померлих осіб за заповітами і просять визнати за ними право власності. У другому позивачі у позовних заявах вказували, що працювали у соціальній сфері на селі, у зв`язку з чим зазначали, що мають право на земельну частку (пай) і просять визнати за ними право власності на конкретну земельну ділянку, яка перебуває у власності територіальної громади.

Підписані позовні заяви з додатками ОСОБА_11 і ОСОБА_9 скерувались до Чуднівського районного суду Житомирської області для ухвалення рішень про визнання права власності на земельні ділянки за підставними особами.

За допомогою впливу ОСОБА_11 , суддею Чуднівського районного суду Житомирської області ухвалювались рішення суду та його копії надавались сторонам. ОСОБА_12 , у свою чергу, забезпечувала через не встановлених досудовим розслідуванням осіб на підставі прийнятих рішень судів виготовлення технічної документації, реєстрацію земельних ділянок у Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі прав на нерухоме майно.

У подальшому, земельні ділянки, незаконно набуті у вказаний вище спосіб, перереєстровувались на ОСОБА_10 , його близьких родичів, або передавались в оренду ТОВ «Іващенко» на тривалий термін.

Згідно повдомлення про підозру група мала стійкий характер, довготривалий період існування, високий ступінь організованості, відрізнялась чітким плануванням, підготовкою до вчинення злочинів, стабільністю складу, розподілом ролей і функцій, а також наявністю чіткої ієрархії між учасниками злочинної групи.

В період з травня 2022 року по березень 2023 року злочинна група під керівництвом ОСОБА_8 за участю ОСОБА_12 , ОСОБА_10 та за пособництва ОСОБА_4 , який шляхом ухвалення рішень Чуднівського районного суду Житомирської області сприяв вчиненню кримінальних правопорушень іншими співучасниками, шахрайським шляхом заволоділа 32 земельними ділянками.

Реалізація злочинного умислу полягала, зокрема, у поданні до Чуднівського районного суду Житомирської області позовних заяв із завідомо неправдивими відомостями, внаслідок чого суддя Чуднівського районного суду Житомирської області без належної перевірки поданих позовних заяв та інших відомостей, що необхідні для прийняття законного та обґрунтованого рішення, задовольняв вимоги позовних заяв, після чого ухвалював рішення, які використовувалися членами злочинного угруповання для перереєстрації права власності на земельні ділянки.

Таким чином,зі зміступроаналізованого зміступовідомлення пропідозру слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді судді Чуднівського районного суду Житомирської області, будучи відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України зобов`язаним діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з порушенням вимог чинного законодавства у період з кінця 2022 року початку 2023 року вчинив умисні злочини, які полягали в ухваленні рішень про визнання права власності на земельні ділянки за підставними особами, підписував їх, заносив в систему Єдиного державного реєстру судових рішень, реєстрував зазначені рішення та забезпечував їх скерування учасникам злочинної групи для подальшої реєстрації права власності на земельні ділянки на підставних осіб.

Крім того, згідно повідомлення про підозру в цей же період суддя Чуднівського районного суду Житомирської області ОСОБА_4 вніс до судових рішень, ухвалених у справах 294/1671/22, 294/1727/22, 294/1674/22, завідомо недостовірні відомості, тобто за версією сторони обвинувачення вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України, що виразилось в наступному:

ОСОБА_13 не міг у 2017 році успадкувати земельну ділянку від ОСОБА_14 , оскільки у 2000 році помер, вніс у рішення Чуднівського районного суду від 05.12.2022 у справі №294/1671/22 завідомо недостовірні відомості, що після смерті спадкодавця ОСОБА_14 , його майно успадкував ОСОБА_13 , та визнав за ОСОБА_10 право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 1825888200:05:000:0210 площею 3,5348 га в порядку спадкування після смерті його батька ОСОБА_13 ;

ОСОБА_15 не могла у 2018 році успадкувати земельну ділянку від ОСОБА_16 , оскільки у 2008 році померла, вніс у рішення Чуднівського районного суду від 05.12.2022 у справі №294/1727/22 завідомо недостовірні відомості, що після смерті спадкодавця ОСОБА_16 , його майно успадкувала ОСОБА_15 , та визнав за ОСОБА_17 право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 1825880400:06:000:0864 площею 6,5 га в порядку спадкування після смерті його баби ОСОБА_15 ;

ОСОБА_18 не міг у 2012 році успадкувати земельну ділянку від ОСОБА_19 , оскільки у 2009 році помер, вніс у рішення Чуднівського районного суду від 05.12.2022 у справі №294/1674/22 завідомо недостовірні відомості, що після смерті спадкодавця ОСОБА_19 , його майно успадкував ОСОБА_18 , та визнав за ОСОБА_20 право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 1825880400:06:000:0858 площею 6,5162 га в порядку спадкування після смерті її діда ОСОБА_18

16.08.2023 згідно з ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного суду від 11.09.2023, застосовано до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 671 000,00 грн.

Рішенням Вищої ради правосуддя №907/0/15-23 від 25.09.2023 тимчасово, до 25.11.2023, було відсторонено суддю Чуднівського районного суду Житомирської області ОСОБА_4 від здійснення правосуддя у зв`язку із притягненням до кримінальної відповідальності.

Рішенням Вищої ради правосуддя №979/0/15-23 від 13.10.2023 надано згоду на утриманні під вартою судді Чуднівського районного суду Житомирської області ОСОБА_4 .

Згідно з п.18 ч.1ст.3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Кримінальний процесуальний кодекс Українине містить положень, якими були б визначені підстави для скасування повідомлення про підозру та не встановлює будь-яких правил та обмежень щодо предмету перевірки слідчим суддею повідомлення про підозру.

Разом з тим, відповідно до ч. 3ст. 26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

Таким чином, враховуючи принцип диспозитивної, слідчим суддею при розгляді скарги встановлюються обставини, на які посилається сторона захисту та підлягають перевірці: існування визначених підстав для повідомлення особі про підозру; дотримання вимогКПК Українищодо оформлення повідомлення про підозру; дотримання вимог щодо строків та порядку вручення повідомлення про підозру.

Захисник у скарзі посилається на необґрунтованість оголошеної ОСОБА_4 підозри, формальність ознак інкримінованих злочинів без конкретизації дій ОСОБА_4 та на відсутність доказів вчинення кримінальних правопорушень.

Положення чинного кримінального процесуального законодавства не розкривають суті поняття «достатні докази для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення», яке застосовується у п. 3 ч. 1ст. 276 КПК України.

Разом з тим, системний аналіз нормКПК Українита практики ЄСПЛ (зокрема, рішення у справах «Фокс, Кембел і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України») свідчить про наявність в кримінальному процесуальному законодавстві України понять, які відповідають різним стандартам доказування (переконання) - стандарт «обґрунтованої підозри», переконання (доведення) «поза розумним сумнівом» та стандарти «достатніх підстав (доказів)». Стандарт «достатніх підстав (доказів)» використовується в широкому колі різноманітних ситуацій, що виникають в ході кримінального провадження, тому вони не є сталими, а залежать від конкретної ситуації, мети постановлення тих чи інших процесуальних рішень, вчинення процесуальних дій та їх правових наслідків.

Зі змісту конструкції пункту 3 частини 1статті 276КПК України вбачається, що повідомлення про підозру передбачає дотримання стандарту «достатніх підстав (доказів)». У цьому контексті слідчому судді необхідно з`ясувати, яким є зміст цього стандарту саме з метою повідомлення особі про підозру. Рівень обґрунтованості, доведеності підозри має корелювати зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, що випливають та/або можуть бути пов`язані із прийняттям відповідного процесуального рішення чи вчинення процесуальної дії. При цьому чим більшим є втручання в права, свободи і законні інтереси людини, тим більшою має бути «вага» і «якість» доказів, якими обґрунтовується її причетність до скоєння відповідного кримінального правопорушення. Отже, застосування такого стандарту доказування і відповідно його перевірки слідчим суддею залежить від рівня обмеження прав, свобод та інтересів людини внаслідок повідомленням її про підозру.

Відповідно до положеньстатті 42КПК України з моменту повідомлення особі про підозру, вона набуває статусу підозрюваного, обсяг процесуальних прав якого значно більший, ніж у особи, якій таке повідомлення ще не вручене (хоча фактичні обставини можуть свідчити про подібну перспективу), та з моментом повідомлення особі про підозру фактично пов`язується початок реалізації принципу змагальності в кримінальному процесі. Саме у зв`язку із цим пункт 3 частини 1статті 276 КПКзакріплює обов`язок, а не право здійснити повідомлення про підозру, оскільки неповідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення при наявності достатніх доказів для цього тягне порушення таких загальних засад кримінального провадження, як забезпечення права на захист та змагальність сторін.

У разі, коли повідомлення про підозру спричиняє лише виникнення обов`язків підозрюваного, які передбачені пунктами 1 та 3 частини 7статті 42 КПК України, та не тягне для нього інших обмежень, наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення може досягати мінімального рівня відповідного стандарту доказування (переконання), необхідного для виправдання відповідного втручання в права, свободи і законні інтереси людини.

Виходячи із зазначеного, стандарт «достатніх підстав (доказів)» для мети повідомлення особі про підозру є нижчим ніж стандарт «обґрунтованої підозри», адже останній, згідно до пункту 1 частини 3статті 132 КПК України, використовується для обґрунтування необхідності значно серйознішого обмеження прав, свобод і законних інтересів людини через, зокрема, застосування заходів забезпечення кримінального провадження, та не зумовлює наділення підозрюваного додатковими правами.

Враховуючи, що стандарт «достатніх підстав (доказів)» є нижчим ніж стандарт «обґрунтованої підозри», для цілей повідомлення особі про підозру, він передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування до висунення обвинувачення або спростування такої підозри.

Факти, що підтверджують наявність достатніх доказів для підозри, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт «достатніх підстав (доказів)» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для здійснення повідомлення про підозру.

При цьому, слідчий суддя в ході розгляду скарг на повідомлення про підозру не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності в особи у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною, а зібрані у кримінальному провадженні на день складення повідомлення про підозру докази були достатніми для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 на підтвердження відомостей, відображених в повідомленні про підозру, надала слідчому судді копії: ухвал слідчих суддів щодо обрання відносно ОСОБА_21 запобіжних заходів, протоколів про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж; протоколів огляду речей, вилучених під час проведення обшуків у підозрюваних, з матеріалів цивільних справ №294/1671/22, 294/1674/22, 294/2003/22; рішення Вищої ради правосуддя від 25.09.2023 про задоволення клопотання Генерального прокурора про тимчасове відсторонення судді ОСОБА_4 від здійснення правосуддя; ухвалу слідчого судді від 20.10.2023 про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_4 на повідомлення про підозру від 11.08.2023 (а.с. 54-180).

Проаналізувавши зміст підозри, повідомленої ОСОБА_4 11.08.2023 (а.с. 5-43), слідчий суддя визнає її такою, що цілком відповідає вимогам ст. 277 КПК України.

Оцінюючи надані копії доказів з матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що у даному випадку наявні обставини та відомості, які переконали б неупередженого спостерігача, що ОСОБА_4 , можливо, вчинив інкриміновані йому кримінальні правопорушення.

Оцінюючи в сукупності обставини провадження, слідчий суддя вбачає обґрунтованість підозри, яка була повідомлена ОСОБА_4 , на даній стадії досудового розслідування, у розумінні приписів КПК України та наведеної практики Європейського Суду з прав людини.

Дослідивши матеріали справи в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_4 очевидно необґрунтованих чи недопустимих обставин не встановив.

Зі змісту повідомленняпро підозру ОСОБА_4 від 11.08.2023 слідує, що в ньому логічно та послідовно викладені фактичні обставини можливого вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27 ч.4 ст.190, ч.1 ст. 366 КК України.

Водночас, захисником не наведено у скарзі обставин, які б очевидно та беззаперечно вказували на будь-яку непричетність ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються, тому на цій стадії досудового розслідування відсутні підстави вважати, що повідомленняпро підозру від 11.08.2023 вручене за відсутності достатніх підстав для підозри.

Скаржником та його представником не спростовано правові підстави для реалізації органом досудового розслідування його компетенції заст. 276 КПК України.

Непогодження сторони захисту зі змістом повідомлення про підозру, його нелогічність та незрозумілість для сторони захисту, не визначені процесуальним законом в якості правової підстави для скасування повідомлення про підозру.

Доводи сторонизахисту провідсутність складукримінального правопорушення,на які адвокат посилається у скарзі, не спростовують обставини, встановлені під час досудового розслідування, та підлягають перевірців ходісудового розглядукримінального провадженняпо суті,ане судовогоконтролю збоку слідчогосудді.

Слідчий суддя звертає увагу, що повідомлення про підозру було складене на підставі документів, які були наявні в органу досудового розслідування станом на 11.08.2023, тому воно не може відображати всі обставини, встановлені органом досудового розслідування в подальшому.

Крім того, орган досудового розслідування не позбавлений права протягом його проведення змінити раніше повідомлену підозру в порядку ст. 279 КПК України.

Також слідчий суддя зазначає, що сам лише факт здійснення органом досудового розслідування - Відділенням поліції № 5 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області, досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12024065470000019 за заявою ОСОБА_4 за ст. 384 КК України, в якому він визнаний потерпілим, не мають жодного правового значення для досудового розслідування в даному кримінальному провадженні і не може бути підставою для скасування повідомлення про підозру.

Беручи до уваги те, що наведені захисником доводи не можуть бути визнані достатніми підставами для скасування повідомлення про підозру, слідчий суддя доходить висновку, що скарга захисника адвокат ОСОБА_7 є необґрунтованою, а тому підстави для її задоволення відсутні.

Керуючись статтями22, 24,303,304,306,307,309 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

У задоволенніскарги проскасування повідомленняпро підозру ОСОБА_4 від11.08.2023- відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів, з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складений 15.04.2024 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1