Ухвала

від 25.04.2024 по справі 295/5191/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/5191/24 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Категорія ст.422 КПК Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2024 року Житомирський апеляційний суд в складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю: секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

підозрюваного ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі судове провадження №295/5191/24 за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 10.04.2024,

в с т а н о в и в:

Цією ухвалою відмовлено у задоволенні скарги про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_8 від 11.08.2023.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді, як незаконну, а своїм рішенням задовільнити скаргу на повідомлення про підозру від 11.08.2023 в межах кримінального провадження №12022060000000487 від 25.11.2022 та скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_8 від 11.08.2023 у вчиненні трьох кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.4 ст.190, ч.1 ст.366 КК України. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що слідчий суддя залишив по-за увагою той факт, що у повідомленні про підозру зазначена кваліфікація діянь не передбачена кримінальним законом. Звертає увагу, що при кваліфікації діяння за ч.5 ст.27 КК України у повідомленні про підозру, сторона обвинувачення мала б зазначити які саме дії чи бездіяльність вчинила особа, зокрема ОСОБА_8 , який визнається пособником, яким чином він сприяв вчиненню злочину, при цьому, зазначення формальних ознак пособництва, без конкретизації дій ОСОБА_8 , є неконкретною підозрою та явно надуманою. Зазначає, що розділовий знак «,» після ч.5 ст.27 не ставиться, адже за таких умов кваліфікації, як визначив слідчий у повідомленні про підозру, ОСОБА_8 підозрюється у двох діяннях, а саме: за ч.5 ст.27 та ч.4 ст.190 КК України (як два різних діяння). Наголошує, що стороною обвинувачення у повідомленій 11.08.2023 підозрі невірно визначено кваліфікацію дій її підзахисного, що не відповідає точній відповідності ознак інкримінуємих діянь, що передбачені статтями 190, 366 КК України. Крім того, слідчий суддя не встановив фактичні обставини та не перевірив, що підозра від 11.08.2023 не містить обов`язкові ознаки інкримінуємих діянь. Наголошує, що зміст повідомлення про підозру від 11.08.2023 не містить виклад обставин та обґрунтування, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в можливій причетності ОСОБА_8 до інкримінуємих діянь. Звертає увагу, що зазначені у підозрі «шахрайське заволодіння» є незрозумілим та впроваджене у кримінальний закон особисто стороною обвинувачення, як і те, як підозрюваний суддя ОСОБА_8 заволодів майном. При цьому, у пред`явленій підозрі стороною обвинувачення жодним чином не вмотивовано, як ОСОБА_8 було відомо про факт нібито підроблених заповітів, або що особи не були членом колективного сільськогосподарського підприємства, яким чином йому мало б бути відомо про злочинний умисел інших осіб. Таким чином, викладені в підозрі обставини є нелогічними, незрозумілими для сторони захисту, що порушує право на захист ОСОБА_8 , унеможливлює формування правової позиції для захисту, оскільки ні йому, ні стороні захисту незрозумілими є суть підозри, у тому числі, які саме дії підозрюваного прокурор вважає кримінально карними. Зазначає, що матеріали кримінального провадження засвідчують, що упродовж 2022 - 2023 років, невідомі судді ОСОБА_8 особи, при здійсненні ним судочинства за вказаними у підозрі від 11.08.2023 цивільними справами, вчиняли активні дії шляхом надання неправдивих відомостей чим, як пізніше встановлено судом вищої інстанції, вводили суд в оману шляхом надання підроблених документів. При цьому, про такі дії невстановлених осіб ОСОБА_8 не було відомо і жодного доказу про це в підозрі від 11.08.2023 не зазначено, а зібраними матеріалами досудового розслідування не підтверджено. Так, справа 294/123/23 розглянуто згідно закону та постановлене судове рішення, яким позов задоволено з огляду на визнання його відповідачем, при цьому, на переконання судді, всі надані документи засвідчували права позивачки на земельну ділянку і жодних сумнівів документи не викликали. При цьому, надаючи оцінку доказам у цій справі, ОСОБА_8 , вважав їх правдивими і керувався своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалось на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, також, суддя ОСОБА_8 , не мав процесуальних повноважень перевіряти достовірність поданих доказів, збирати самостійно докази на їх спростування чи перевірку тощо. Вище зазначене було відомо позивачці ОСОБА_9 чи особі, яка їй готувала позов і збирала документи, саме тому й долучила заповіт 10.03.1993 за №20, що був підроблений з метою введення суд в оману задля отримання потрібного їй рішення, тобто, позивач завідомо подала недостовірні документи та ввела суд в оману щодо фактичних обставин справи. Звертає увагу, що ВП №5 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області проводиться досудове розслідування, внесеного до ЄРДР за №12024065470000019 від 01.03.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.384 КК України де постановою дізнавача від 21.03.2024 ОСОБА_8 визнано потерпілим. Також, дізнавачем встановлено, що протягом 2022-2023 років невідомі особи ввели в оману суддю Чуднівського районного суду Житомирської області ОСОБА_8 , в ході розгляду цивільних справах №294/1243/22, №294/125/23, №294/1248/22, №294/1727/22, №294/1682/22, №294/1674/22, №294/1675/22, №294/1671/22, №294/1677/22, N$294/2003/22, №294/123/23. У своїй заяві про вчинення кримінального правопорушення та заяві про визнання потерпілим ОСОБА_8 , зазначив, що йому завдано моральної шкоди як фізичній особі, яка полягає у зіпсуванні авторитету і репутації судді, довіри у справедливості та законності винесених ним рішень, безсторонності судової гілки влади. Тобто, за одними і тими ж фактичними обставинами справи суддя ОСОБА_10 є підозрюваним та потерпілим, що не передбачено чинним кримінально - процесуальним законом та є взаємовиключним. Більше того, ОСОБА_8 , будучи суддею Чуднівського районного суду, чинить правосуддя, а підстав для його відсторонення, немає.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника ОСОБА_7 та підозрюваного ОСОБА_8 в підтримку апеляційних вимог, заперечення прокурора відносно доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, а також ухвалу слідчого судді в межах, передбачених ст.404 КПК України, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього Кодексу.

Вище зазначені вимоги кримінального процесуального закону при розгляді скарги адвоката ОСОБА_7 слідчим суддею дотримані належним чином.

Як вбачається з матеріалів судового провадження №295/5191/24, в провадженні другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Житомир) ТУ ДБР, розташованого у місті Хмельницькому, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022060000000487 від 25.11.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.1 ст.263, ч.1 ст.366 КК України.

В межах цього провадження 11.08.2023 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.4 ст.190, ч.1 ст. 366 КК України, тобто: - пособництві у придбанні права на майно шляхом обману (шахрайстві), вчиненому організованою групою в особливо великому розмірі; - складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Апеляційний суд бере до уваги, те, що процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями Глави 22 КПК України - порядок повідомлення про підозру передбачено ст.278, випадки повідомлення про підозру передбачені ст.276, зміст повідомлення про підозру ст.277 вказаного закону.

Таким чином, підставою оскарження вказаного процесуального рішення є порушення вище вказаних процесуальних норм.

В свою чергу, відповідно до положень ч.1 ст.276 КПК України, повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу.

Згідно норм ст.277 КПК України, письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.

Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Відповідно до норм ст.278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

За результатами апеляційної перевірки матеріалів провадження, судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржене повідомлення про підозру ОСОБА_8 від 11.08.2023 за ч.5 ст.27 ч.4 ст.190, ч.1 ст.366 КК України (а.п.5-43), за своїм змістом відповідає вимогам ст.277 КПК України, містить усі передбаченні цією статтею відомості, з відповідним дотриманням органом досудового розслідування вимог кримінального процесуального закону, визначеними в Главі 22 КПК України (відповідні порядок і спосіб).

В свою чергу, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

При вирішенні вказаного клопотання, слідчим суддею встановлено, що докази, надані слідчим, свідчать про існування обґрунтованої підозри в даному кримінальному провадженні, яка дає підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_8 може бути причетний до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.4 ст.190, ч.1 ст.366 КК України. На переконання апеляційного суду, обґрунтованість підозри останньому повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, які містяться у відповідних матеріалах провадження. При цьому, повнота та всебічність проведеного розслідування, допустимість доказів не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з`ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.

Як вважає апеляційний суд, матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваної особи, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості саме для встановлення вини чи її відсутності у особи у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для повідомлення про підозру.

Наявні у провадженні докази, на думку апеляційного суду, вказують на обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, у об`ємі як вимагає закон, виходячи із критеріїв «розумної підозри», тобто наявності фактів і іншої інформації, яка могла б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_8 міг би вчинити кримінальні правопорушення, передбачені ч.5 ст.27 ч.4 ст.190, ч.1 ст.366 КК України.

Наведені захисником відомості в апеляційній скарзі (відсутність доказів винуватості чи причетності ОСОБА_8 до правопорушення, належності та допустимості здобутих доказів, факт набуття ОСОБА_8 статусу потерпілого в кримінальному провадженні №12024065470000019, неправильність вказівки щодо кваліфікації за ч.5 ст.27 КК України, здійснення на даний час підозрюваним своєї професійної діяльності, тощо), так і доводи сторони захисту в судовому засіданні апеляційного суду, на даному етапі категорично не спростовують даних, що ОСОБА_8 не причетний до інкримінованих йому кримінальних правопорушень та що останнього прокурором повідомлено про підозру з порушенням порядку визначеного Главою 22 КПК України. Апеляційний суд звертає увагу, що апеляційні доводи сторони захисту не спростовують висновки слідчого судді в оскарженій ухвалі, були предметом належного дослідження, із відповідною юридичною оцінкою (з якою погоджується і апеляційний суд), в зазначеній ухвалі слідчого судді.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що при здійсненні повідомлення про підозру ОСОБА_8 органом досудового розслідування було дотримано вимоги положень ст. 276-278 КПК України, а тому скарга захисника є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

За вказаних обставин, ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 10.04.2024, якою відмовлено у задоволенні скарги про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_8 від 11.08.2023, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді :