Рішення

від 17.04.2024 по справі 295/15055/23

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/15055/23

Категорія 67

2/295/299/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2024 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі

Головуючої судді Воробйової Т.А.,

за участю секретаря судового засідання Опанасюк В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

у порядку загального позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, служба у справах дітей Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області,

про визначення місця проживання дітей,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить визначити місце проживання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги мотивує тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі та є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Сторони з дітьми постійно проживали за адресою: АДРЕСА_2 . З початком повномасштабного вторгнення росії до України, позивача було мобілізовано та направлено до с. Старичі, Львівської області, для проходження військової служби в військовій частині НОМЕР_1 з 07.03.2022. Відповідач з дітьми залишилась проживати в м. Житомирі.

Наприкінці квітня 2023 року відповідач виявила бажання розлучитися з позивачем. Рішення про розлучення обґрунтувала тим, що закохалася в іншого чоловіка.

Згодом від дітей позивач дізнався, що їх мати ОСОБА_2 проживає у сусіда, в якого закохана, і навідується до дітей 1-2 рази на тиждень. Тобто, двоє неповнолітніх дітей більшість часу проживають самі. Час від часу до них також навідувалась бабуся. Неодноразово діти жалілися батьку, що їм страшно самим перебувати вдома під час повітряних тривог та ракетних обстрілів міста.

З 01.08.2023 по 18.08.2023 позивач перебував у відпустці та приїхав до дітей, з метою забрати їх на надати їм необхідний догляд. Так, 07.08.2023 позивач забрав дітей з Житомира до с.Зимна Вода, Львівської області, де орендував квартиру на довгостроковий термін. Відповідач вчиненню таких дій не заперечувала, та проявила повну байдужість до дітей.

На даний час діти постійно проживають з батьком та перебувають на повному його утриманні, ходять до ліцею №1 Зимноводівської сільської Львівського району Львівської області.

Відповідач з 07.08.2023 навідала дітей лише раз, коли за проханням позивача приїхала допомогти підготувати дітей до школи. Разом з дітьми вона поїхала в м. Житомир, зібрала речі, необхідні для школи, та повернулась з дітьми до с. Зимна Вода, залишила дітей з батьком та повернулася до Житомира. Більше дітей не відвідувала. ОСОБА_2 долею дітей не цікавиться, не телефонує і ніяк не намагається підтримувати контакт з дітьми.

Оскільки діти постійно проживають з позивачем, перебувають на його вихованні та забезпеченні, ОСОБА_1 вважає за необхідне визначити місце проживання дітей з ним.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 01.12.2023 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та викликано сторони в засідання.

19.12.2023 від позивача до суду надійшло клопотання про витребування доказів, у якому позивач просив витребувати у Служби у справах дітей Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області письмовий висновок щодо визначення місця проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою АДРЕСА_1 .

Заяв по суті справи до суду не надійшло.

Ухвалою суду від 04.03.2024 витребувано в Органу опіки та піклування Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області висновок щодо визначення місця проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

27.03.2024 від начальника служби у справах дітей Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області І. Щепанкевич до суду надійшла заява, у якій вона вказала, що ОСОБА_2 написала заяву, яка надійшла в службу у справах дітей сільської ради, про те, що вона не заперечує, щоб її діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживали разом з батьком - ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 . Враховуючи зазначене, спір між батьками щодо визначення місця проживання дітей відсутній, а тільки при наявності спору в органу опіки та піклування виникає право розглядати питання про визначення місця проживання дітей.

09.04.2024 від відповідача до суду надійшла заява, у якій вона вказала, що проти позову не заперечує, а також не заперечує щодо проживання малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком - ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 17.04.2024 відмовлено у прийнятті визнання позову відповідачем ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком.

Позивач у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі, у якій вказав, що позов підтримує.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялась належним чином, у заяві від 09.04.2024 розгляд справи просить здійснювати за її відсутності.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, у заяві від 27.03.2024 начальник служби у справах дітей Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області І. Щепанкевич розгляд справи просить проводити без її участі, при прийнятті рішення поклалась на розсуд суду.

З урахуванням викладеного, керуючись приписами ст. 211, 223 ЦПК України, суд вважає за можливе провести судове засідання без участі учасників судового провадження.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, який рішенням Богунського районного суду м. Житомир від 11.12.2023 розірвано.

Від шлюбу сторони мають двох дітей: малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та неповнолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 9, 10).

Відповідно до довідок ліцею №1Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області №215 та 216 від 11.09.2023, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчаються у зазначеному ліцеї (а.с. 14, 15).

Як вбачається з копії договору оренди нерухомого майна (квартири) від 07.08.2023, ОСОБА_1 орендує квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 81 кв. м (а.с. 16-21).

26.10.2023 комісією Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області проведено обстеження житлово-побутових умов за адресою: АДРЕСА_1 , та встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають за зазначеною адресою, про що складено відповідний акт (а.с. 22).

Згідно з довідкою командира військової частини НОМЕР_1 від 15.03.2024 №702, солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 07.03.2022 по теперішній час.

Згідно з ч. 2, 8, 9 ст. 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних, історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом (ч. 2 ст. 29 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 160 Сімейного кодексу України, якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Як видно зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів, на момент звернення до суду з даною позовною заявою, дочці ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вже понад 14 років, таким чином, місце її проживання визначається не батьками, а нею самою, отже вимога позову про визначення місця проживання неповнолітньої дитини не ґрунтується на положеннях СК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.

Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини (ч. 2 ст. 160 СК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Питання про визначення місця проживання малолітньої дитини вирішується судом з врахуванням конкретних обставин справи, а також "поза розумним сумнівом", що сторони (у справі) діють добросовісно та їх дії не порушують чинне законодавство України.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 «2102-IX, на території України введено воєнний стан та такий востаннє продовжено Указом Президента України №49/2024 з 05 години 30 хвилин 14.02.2024 строком на 90 діб.

Відповідно до абз. 11 пп. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: під час дії воєнного стану - через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років.

Отже, вирішення позовної вимоги в частині залишення на проживання та виховання дітей безумовно вплине на статус позивача як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації, тому є підстави припускати, що сторони у справі діють недобросовісно.

Разом з тим, в контексті наведеного, доказів на підтвердження викладених позивачем обставин про те, що мати дітей проживає окремо, дітьми не цікавиться та не приймає жодної участі у їх житті, матеріали справи не містять.

Крім того, як вже зазначалося, відповідно до ч. 2 ст. 29 ЦК України, ч. 1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Надання органом опіки та піклування допомоги особам у здійсненні ними своїх сімейних прав та виконанні сімейних обов`язків передбачено статтею 17 СК України, відповідно до якої орган опіки та піклування надає допомогу особі у здійсненні нею своїх сімейних прав та виконанні сімейних обов`язків в обсязі та в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами.

Участь органу опіки та піклування у захисті сімейних прав та інтересів передбачена ст. 19 СК України. Так, відповідно до ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо місця проживання дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Службою у справах дітей Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області висновок щодо визначення місця проживання малолітньої дитини не надано, оскільки встановлена відсутність спору між батьками з даного питання.

За таких обставин, у випадку наявної згоди між батьками, про що свідчить заява відповідача ОСОБА_2 про визнання позову, відсутня доцільність визначати місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатково рішенням суду.

В свою чергу, неповнолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , самостійно визначає місце свого проживання з одним із батьків, якщо такі проживають окремо.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов не ґрунтується на приписах чинного законодавства та задоволенню не підлягає.

Згідно зі ст.141 ЦПК України, судові витрати, у разі відмови у задоволенні позову, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 5, 12, 13, 81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, служба у справах дітей Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області, про визначення місця проживання дітей - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Третя особа: служба у справах дітей Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області (Львівська область, Львівський район, с. Зимна Вода, вул. Шухевича, 83).

Суддя Т.А. Воробйова