Рішення

від 26.03.2024 по справі 705/3156/21

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/3156/21

2/705/296/24 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2024 року м.Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Єщенко О.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Остропольської В.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Орієнтир-Агро-Б» в особі представника орендаря, директора Бойка Богдана Васильовича, про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі та скасування її державної реєстрації, витребування майна із чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ПП «Орієнтир-Агро-Б» в особі представника орендаря, директора Бойка Б.В., про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі та скасування її державної реєстрації, витребування майна із чужого незаконного володіння

В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що вона у відповідності до Державного акта на право власності на земельні ділянку серія ЧР № 136925, виданого 25.08.2004 на підставі розпорядження Уманської районної державної адміністрації від 03.06.2004 № 197, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 670, є одноосібним власником земельної ділянки розміром 2,0071 га, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7124383400:03:000:1056, що розташована в адміністративних межах Іванівської сільської ради Уманського району Черкаської області. З огляду на це вона має конституційне право на володіння, користування та розпорядження своєю власністю, тобто зазначеною земельною ділянкою. 10.02.2009 нею укладено строком на 10 років Договір № 35а оренди землі зазначеної вище земельної ділянки з відповідачем орендарем ПП «Орієнтир-Агро-Б» в особі представника орендаря, директора ОСОБА_4 , який зареєстровано в Уманському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» при Державному комітеті України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 04.05.2009 за № 71244300040013. Після закінчення строку дії вказаного Договору оренди землі позивач у лютому 2019 року звернулася до відповідача в особі директора ОСОБА_5 , який змінив на посаді директора свого батька ОСОБА_4 , з вимогою повернути їй її власність вказану земельну ділянку. Не отримавши відповіді, позивач повторно 13.01.2020 звернулася з письмовою вимогою про повернення її земельної ділянки. Відповідач на вказану заяву ніяк не відреагував, зазначену земельну ділянку не повернув та продовжує протиправно нею користуватись. На неодноразові вимоги в січні 2020 року відповідачем надано позивачу копію Додаткової угоди № 35б від 09.09.2016 про внесення змін до Договору № 35а оренди землі, та продовжено оренду землі строком на 20 років. Вона не підписувала додаткову угоду, тому відповідач не тільки уклав сфальшовану Додаткову угоду № 35б від 09.09.2016, здійснивши замість неї підпис у вказаному документі, але здійснив і її державну реєстрацію.

У позові просила: поновити строки позовної давності; визнати додаткову угоду № 35б від 09.09.2016 про внесення змін до Договору № 35а оренди землі розміром 2.0071 га, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7124383400:03:000:1056, що розташована в адміністративних межах Іванівської сільської ради Уманського району Черкаської області від 10.02.2009, укладену між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ПП «Орієнтир-Агро-Б» в особі представника орендаря, директора ОСОБА_5 строком на 20 років, недійсною, скасувавши її державну реєстрацію; прийняти рішення, яким зобов`язати ПП «Орієнтир-Агро-Б» в особі представника орендаря, директора ОСОБА_5 повернути земельну ділянку 2.0071 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7124383400:03:000:1056, що розташована в адміністративних межах Іванівської сільської ради Уманського району Черкаської області, яка належить ОСОБА_1 у відповідності до Державного Акта на право власності на земельну ділянку серія ЧР № 136925, виданого 25.08.2004 на підставі розпорядження Уманської районної державної адміністрації від 03.06.2004 № 197, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 670, позивачу ОСОБА_1 ; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Директором ПП «Орієнтир-Агро-Б» Бойком Б.В. за вх. № 24170 від 11.11.2021 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, що дійсно позивачу на праві власності належить зазначена нею земельна ділянка. 10.02.2009 між ПП «Орієнтир-Агро-Б» та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі № 35а строком на 10 років. 09.09.2016 спільно та за взаємною згодою між ними було укладено Додаткову угоду № 35б про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки № 35а від 10.02.2009. Сторони домовились внести зміни до п. 8 Договору оренди землі, а саме вважати укладеним договір оренди землі строком на 20 років. Крім того, за проханням ОСОБА_1 було збільшено розмір плати за користування земельної ділянки, який змінився з 3% до 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. За підписання додаткової угоди ОСОБА_1 отримала грошові кошти, про що позивач замовчує при зверненні до суду. В день підписання Додаткової угоди 09.09.2016 ОСОБА_1 у відповідності до умов цієї угоди отримала свій екземпляр угоди, а після здійснення державної реєстрації змін до договору оренди одразу 15.12.2016 отримала Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 75907241. Тому її твердження, що вона не підписувала Додаткову угоду та не знала про її існування не відповідає дійсності та фактичним обставинам справи. Крім того, позивач продовжував отримувати орендну плату. Вказане вище може свідчити про недобросовісність позивача як сторони в договірних правовідносинах, що направлене, на його думку, на отримання додаткової винагороди (коштів), що і стало підставою для звернення до суду з таким позовом, оскільки її право ніяким чином не порушене, натомість підприємство на законних підставах користується земельною ділянкою позивача та належним чином виконує умови договору. На цих підставах просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову в повному обсязі.

15.12.2021 за вх. № 27394 позивачем ОСОБА_1 подано до суду відповідь на відзив, в якій вона, враховуючи фактичні обставини справи та відсутність будь-яких законних та належних підстав для відмови у задоволенні її позовних вимог, просила суд відхилити висловлені у відзиві безпідставні та необґрунтовані твердження відповідача та задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.

01.12.2022 за вх. № 22594 подана до суду заява про зміну предмету позову, в якій позивач просила змінити заявлені позовні вимоги на іншу позовну вимогу, а саме витребувати з незаконного володіння від відповідача орендаря Приватного підприємства «Орієнтир-Агро-Б» в особі представника орендаря, директора ОСОБА_5 , земельну ділянку загальною площею 2,0071 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7124383400:03:000:1056, що розташована в адміністративних межах Іванівської сільської ради Уманського району Черкаської області, яка належить ОСОБА_1 у відповідності до Державного Акта на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 136925, виданого 25.08.2004 на підставі розпорядження Уманської районної державної адміністрації від 03.06.2004 № 197, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 670, та передати її власнику ОСОБА_1 , скасувавши державну реєстрацію речового права на користування цією земельною ділянкою від 15.12.2016 (Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 32941955 від 15.12.2016), Витяг № 75907241 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.12.2016, зареєстроване у встановленому порядку на підставі Додаткової угоди № 35б від 09.09.2016 про внесення змін до Договору № 35а оренди землі від 10.02.2009, як вбачається із запису в тексті документа «Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», індексний номер витягу: 75907241 від 15.12.2016. В іншій частині позовні вимоги просила залишити без змін. У заяві послалась на позицію Верховного Суду у справі 145/2047/16-ц, де у постанові від 16.06.2020 Велика Палата звернула увагу на те, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установлених законом. Натомість Велика Палата констатувала, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про не укладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення. Ефективним захистом права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок (так званий негаторний позов). Більше того, негаторний позов можна пред`явити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок, без огляду застосування строків позовної давності.

Ухвалою від 19.02.2024 прийнято заяву позивача про зміну предмету позову. У подальшому вирішено розглядати справу з урахуванням заяви про зміну предмету позову.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримала, просила суд його задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача адвокат Білан О.Є.М. у судовому засіданні просив суд позовні вимоги ОСОБА_1 з урахуванням зміни предмету позову задовольнити в повному обсязі. Вказав, що відповідно до висновку судової почеркознавчої експертизи № 913/23-23 від 22.08.2023 позивач не підписувала Додаткову угоду № 35б від 09.09.2016, тому зазначене є підставою для задоволення позовних вимог.

Представник відповідача ПП «Орієнтир-Агро-Б» в особі представника орендаря, директора ОСОБА_5 , - адвокат Гребенюк С.А. у судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі. Зазначив, що висновок експертизи не може бути взятий судом до уваги у зв`язку з тим, що від дня підписання Додаткової угоди до дня проведення експертизи пройшов значний проміжок часу. Наполягає, що 09.09.2016 сторони спільно та за взаємною згодою уклали Додаткову угоду № 35б про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки № 35а від 10.02.2009 та домовились внести зміни до Договору оренди земельної ділянки № 35а від 10.02.2009. Також звернув увагу суду на квитанцію про оплату за експертизу, де платником зазначена не позивач, а ОСОБА_6 , тому вважав, що вона не може бути взята до уваги судом.

Вислухавши позивача, представника позивача та представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка площею 2,0071 га, кадастровий номер 7124383400:03:000:1056, з цільовим призначенням «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», яка знаходиться на території Іванівської сільської ради Уманського району. Зазначене підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 136925, виданим 25.08.2004, та Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 75907241 від 15.12.2016.

10 лютого 2009 року між ОСОБА_1 як орендодавцем, та ПП «Орієнтир-Агро-Б», в особі директора ОСОБА_4 , як орендарем, було укладено Договір оренди № 35а вищевказаної земельної ділянки строком на 10 років. При укладені вказаного Договору сторони погодили та прийняли його умови, в тому числі п. 21 Договору оренди землі, з якого вбачається, що після припинення дії Договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, в якому він одержав її в оренду.

Відповідно до Додаткової угоди № 35б від 09.09.2016 про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки № 35а від 10.02.2009, укладеної між ОСОБА_1 як орендодавцем, та ПП «Орієнтир-Агро-Б», в особі директора ОСОБА_5 , як орендаря, сторони внесли зміни до п. 8 Договору та виклали його в такій редакції: «Договір укладено строком на 20 років». Також відповідно до змісту Додаткової угоди внесено зміни до п. 9 Договору.

Згідно з висновком судової почеркознавчої експертизи № 913/23-23 від 22.08.2023 рукописний текст, а саме підпис від імені ОСОБА_1 у графі «Орендодавець», всього один підпис, в документі: Додаткова угода № 35б від 09.09.2016 про внесення змін до Договору № 35а оренди землі від 10.02.2009, про оренду земельної ділянки загальною площею 2,007 га, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 7124383400:03:000:1056, що розташована в адміністративних межах Іванівської сільської ради Уманського району Черкаської області, укладеної між ОСОБА_1 та орендарем Приватним підприємством «Орієнтир-Агро-Б» в особі представника орендаря, директора ОСОБА_5 , строком на 20 років, виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ч. 2ст. 203 ЦК Україниособа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, відповідно до ч. 3 ст.203ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами (ч. 2ст. 207 ЦК України).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторінвзяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад,від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів).У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети;породжуючи правовий наслідок, правочин це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьоюстатті 203ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієїстаттівизначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Відповідно до ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Враховуючи, що відповідачем не спростовано висновок судової почеркознавчої експертизи та не надано доказів на підтвердження підписання Додаткової угоди № № 35б від 09.09.2016 про внесення змін до Договору № 35а оренди землі від 10.02.2009 саме позивачем, в тому числі не заявлено клопотання про допит свідків, суд не ставить під сумнів висновок експертизи та дійшов до висновку, що в даному випадку відсутнє волевиявлення позивача ОСОБА_1 на встановлення її цивільних прав та обов`язків щодо укладання Додаткової угоди № 35б від 09.09.2016 про внесення змін до Договору № 35а оренди землі від 10.02.2009, земельної ділянки, яка перебуває у її власності, на умовах, що були визначені в Додатковій угоді, оскільки в судовому засіданні доведено, що позивач її не підписувала.

Враховуючи підстави позову, наведені позивачем та її представником, а також заперечення відповідача, позивач у цій справі наполягає на поверненні їй земельної ділянки, вважаючи, що належна їй земельна ділянка знаходиться у фактичному користуванні відповідача без установлених законом підстав. Зайняття земельної ділянки фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку.

Суддя враховує, що позивач змінила предмет позову та вважає, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельної ділянки, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належною їй земельною ділянкою, зокрема шляхом заявлення вимоги про витребування земельної ділянки із незаконного володіння від відповідача. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 145/2047/16-ц від 16.06.2020.

Також при розгляді справи суд враховує позицію Великої Палати Верховного Суду від28.11.2018 у справі№ 504/2864/13-ц(пункт 71),від 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц (пункт 96),від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц (пункт 81) та від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, відповідно до якої негаторний позов можназаявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки.

З наведених вище обставин вбачається порушення права позивача, відновлення якого можливо шляхом витребування земельної ділянки із незаконного володіння та скасування державної реєстрації речового права на користування цією земельною ділянкою.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача ґрунтуються на вимогах закону і з врахуванням зміни предмету позову підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, тому суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 1816 грн 00 коп.

Крім того, враховуючи, що позивачем ОСОБА_1 сплачено кошти в розмірі 9559 грн 20 коп. за проведення судової почеркознавчої експертизи, суд стягує з відповідача зазначені витрати в повному обсязі.

При цьому суд відхиляє доводи представника відповідача, що квитанція про сплату коштів за проведення судової почеркознавчої експертизи в розмірі 9559 грн 20 коп. не може бути взята судом до уваги через те, що платником зазначена не позивач, а ОСОБА_6 , оскільки відповідно до ухвали суду від 14.06.2023 про призначення експертизи було задоволено саме клопотання позивача та оплату за проведення експертизи покладено на позивача ОСОБА_1 . Тому зазначення у квитанції іншої особи не має принципове значення для суду при стягненні з відповідача судових витрат за проведення експертизи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,5,12,13,18,43,49,76-81, 82, 84, 89, 258, 259, 263-265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Витребувати з незаконного володіння Приватного підприємства «Орієнтир-Агро-Б», в особі директора ОСОБА_5 , земельну ділянку загальною площею 2,0071 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7124383400:03:000:1056, що розташована в адміністративних межах Іванівської сільської ради Уманського району Черкаської області, яка належить ОСОБА_1 відповідно до Державного Акта на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 136925, виданого 25.08.2004 на підставі розпорядження Уманської районної державної адміністрації від 03.06.2004 № 197, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 670, та передати її власнику ОСОБА_1 , скасувавши державну реєстрацію речового права на користування цією земельною ділянкою від 15.12.2016 (Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 32941955 від 15.12.2016), Витяг № 75907241 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.12.2016, зареєстроване у встановленому порядку на підставі Додаткової угоди № 35б від 09.09.2016 про внесення змін до Договору № 35а оренди землі від 10.02.2009, як вбачається із запису в тексті документа «Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», індексний номер витягу: 75907241 від 15.12.2016.

Стягнути з Приватного підприємства «Орієнтир-Агро-Б», в особі директора Бойка Богдана Васильовича, на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір у розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн 00 коп.

Стягнути з Приватного підприємства «Орієнтир-Агро-Б», в особі директора Бойка Богдана Васильовича, на користь ОСОБА_1 понесені витрати за проведення судової почеркознавчої експертизи у розмірі 9559 (дев`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому копія рішення суду не була вручена у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ; АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Приватне підприємство «Орієнтир-Агро-Б»; Черкаська область, Уманський район, вул. Кірова, 1А, код ЄДРПОУ 33535940.

Повне рішення складене 12.04.2024.

Суддя О.І.Єщенко