Постанова

від 17.04.2024 по справі 2-1111/2006

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 2-1111/2006

провадження № 61-18696св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Костопільський агропостач»,

особа, яка звернулася з апеляційною скаргою, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Техпостач»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справикасаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Рівненського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року в складі колегії суддів: Хилевича С. В., Гордійчук С. О., Ковальчук Н. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та судових рішень у справі

У вересні 2006 року ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Костопільський агропостач» (далі - ТОВ «Костопільський агропостач») та просив визнати за ним право власності на приміщення технічного обмінного пункту, 2/3 частини трансформаторної та 1/5 складу, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , як на частку його внеску до статутного капіталу ТОВ «Костопільський агропостач».

Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 10 жовтня 2006 року позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на приміщення технічного обмінного пункту, 2/3 частини трансформаторної та 1/5 складу, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, особа, яка не брала участі в справі, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Техпостач» (далі - ТОВ «Техпостач») оскаржило його в апеляційному порядку.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року рішення Костопілського районного суду Рівненської області від 10 жовтня 2006 року скасовано, провадження у справі закрито.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 , звертаючись до суду з позовом, зазначав, що йому як учаснику господарського товариства під час виходу з нього виділено в натурі в рахунок частки у ТОВ «Костопільський агропостач» частину майна товариства на суму 89 837,66 грн, а саме приміщення технічного обмінного пункту, 2/3 частини трансформаторної та 1/5 складу. Оскільки у попереднього власника ТОВ «Костопільський агропостач» відсутня державна реєстрація права власності на це майно, він позбавлений можливості оформити право власності на нього в позасудовому порядку.

ТОВ «Техпостач» в апеляційній скарзі зазначало, що спірна нерухомість як частка ОСОБА_1 перейшла до статутного капіталу ТОВ «Техпостач» внаслідок реорганізації ТОВ «Костопільський агропостач» і є власністю цього товариства, а не позивача.

З огляду на те, що спір між сторонами та особою, яка вважає, що оскаржуваним рішенням вирішено питання про її права та обов`язки, стосується вкладу (частки) учасника господарського товариства, він виник з корпоративних правовідносин та підлягає розгляду за правилами господарського товариства.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У грудні 2023 року ОСОБА_2 через представника ОСОБА_3 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив скасувати постанову Рівненського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року й направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

На обґрунтування касаційної скарги зазначав, що апеляційний суд належним чином не мотивувала наявність підстав для поновлення ТОВ «Техпостач» строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

На момент виникнення спірних правовідносин та ухвалення судом першої інстанції рішення у ГПК України були відсутні норми про підвідомчість господарським судам справ, які виникають з корпоративних правовідносин. Лише Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів» від 15 грудня 2006 року, який набрав чинності 29 грудня 2006 року, частину першу статті 12 ГПК України було доповнено пунктом 4, відповідно до якого господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, яким вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

У цій справі ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у зв'язку з неможливістю оформити право власності на нерухоме майно у позасудовому порядку, тому між сторонами не виникло корпоративного спору .

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Костопільського районного суду Рівненської області.

07 лютого 2024 року справа № 2-1111/2006 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 09 квітня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

ТОВ «Костопільський агропостач» направило відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Позиція Верховного Суду

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Встановлено, що рішенням загальних зборів ТОВ «Костопільський агропостач» від 27 квітня 2000 року, оформленим протоколом № 2, у зв`язку з виходом з товариства та відсутністю грошових коштів задоволено заяву членів товариства, зокрема ОСОБА_1 , вирішено розрахуватися майном товариства згідно з поданими заявами (перелік виділеного майна членам товариства, що виходять з товариства, додається).

Відповідно до додатку до протоколу № 2 загальних зборів ТОВ «Костопільський агропостач» від 27 квітня 2000 року ОСОБА_1 виділено: «Освітлення, 2 трансформаторні, теплотрасу, огорожу, ЛЕП-10 кВт, ЛЕП-40 кВт, газопровід, запасні частини та матеріали, будівлю ТОП (технічного обмінного пункту), автомобіль ГАЗ-53, стелажі, майданчик для збору с/г машин, будівництво складу (1/5)».

Рішенням установчих зборів ТОВ «Техпостач» від 30 серпня 2000 року, оформленого протоколом №1, створено нове ТОВ «Техпостач» на базі майна ТОВ «Костопільський агропостач»; затверджено установчий договір та статут ТОВ «Техпостач», обрано директором товариства ОСОБА_1 . Статутний фонд сформовано за рахунок часток засновників в частині майна ТОВ «Костопільський агропостач» та визначено порядок його розподілу.

Відповідно до акта прийому-передачі від 02 квітня 2001 року, ТОВ «Костопільський агропостач» передало ОСОБА_1 наступне майно: «Освітлення, 2 трансформаторних, теплотрасу, огорожу, ЛЕП-10 кВт, ЛЕП-40 кВт, газопровід, запасні частини і матеріали, будівля ТОП, автомобіль ГАЗ-53, стелажі, площадка для збору с\г машин, будівництво складу».

Відповідно до акта прийому-передачі від 04 квітня 2001 року ТОВ «Костопільський агропостач» в особі директора ОСОБА_4 та ТОВ «Техпостач» в особі директора ОСОБА_1 здійснено передачу майна з балансу ТОВ «Костопільський агропостач» на баланс ТОВ «Техпостач» згідно з переліком, відповідно до якого майно, передане ТОВ «Костопільський агропостач» ОСОБА_1 , передано на користь ТОВ «Техпостач».

Вважаючи, що його право власності на будівлі приміщення технічного обмінного пункту, 2/3 частини трансформаторної та 1/5 складу по АДРЕСА_1 не визнається у зв'язку з відсутністю первинної державної реєстрації права власності на нього за попереднім власником, у вересні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Костопільський агропостач» про визнання права власності на зазначені речі (об`єкти нерухомості).

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Таким чином, для перегляду справи в апеляційному порядку, в першу чергу підлягає встановленню, чи порушені оскарженим судовим рішенням права чи інтереси особи, яка подала апеляційну скаргу.

Суд апеляційної інстанції в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу. При цьому, якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц (провадження № 61-41547сво18).

Проте, під час перегляду справи в апеляційному порядку за апеляційною скаргою ТОВ «Техпостач», яке не брало участі у справі, апеляційний суд наведеного не врахував, належним чином не з`ясував та не зробив висновки щодо того, чи вирішувалися судом першої інстанції питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки товариства.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У Рішенні Конституційного Суду України від 12 липня 2019 року № 5-р (I)/2019 зроблено висновок про те, що за змістом частини першої статті 58 Основного Закону України новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності.

Закриваючи провадження у справі, апеляційний суд виходив з того, що вказаний спір пов`язаний з корпоративними правовідносинами, тому відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Відповідно до частини першої статті 12 ГПК України (в редакції, яка діяла на момент розгляду справи судом першої інстанції) господарським судам підвідомчі:

справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві, крім: спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод віднесено до відання інших органів;

справи про банкрутство;

справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. (частини перша, статті 167 ГК України в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Законом № 483-V «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів», який набрав чинності 29 грудня 2006 року, частину першу статті 12 ГПК України доповнено пунктом 4 щодо підвідомчості господарським судам справ, що виникають з корпоративних відносин, за змістом якої господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Таким чином, на момент розгляду справи судом першої інстанції (10 жовтня 2006 року) стаття 12 ГПК України не передбачала підвідомчість господарським судам справ, які виникають з корпоративних відносин.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 411 ЦПК України).

Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова апеляційного суду - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Рівненського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції .

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська СуддіА. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов