Ухвала

від 17.04.2024 по справі 675/1721/22

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 675/1721/22

провадження № 14-39цс24

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідачки Ступак О. В.,

суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Погрібного С. О., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.,

перевіривши наявність підстав для прийняття до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи

за касаційною скаргою Плужненської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області

на постанову Хмельницького апеляційного суду від 07 вересня 2023 року (колегія суддів Костенко А. М., Гринчук Р. С., Спірідонова Т. В.)

за позовом Плужненської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області

до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Вест»

про визнання недійсними рішення засновників та актів приймання-передачі майна,

УСТАНОВИЛА:

1. У жовтні 2022 року Плужненська сільська рада Шепетівського району Хмельницької області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Вест» (далі - ТОВ «Поділля Вест») про визнання недійсними рішення засновників та актів приймання-передачі майна, в якому просила суд:

- визнати недійсним рішення засновника ТОВ «Поділля Вест» № 1 від 02 травня 2019 року, прийняте за наслідками розгляду другого питання порядку денного щодо формування статутного капіталу ТОВ «Поділля Вест» за рахунок земельних ділянок площею 38,0 га, кадастровий номер 6822184500:06:007:0214; площею 44,0 га, кадастровий номер 6822184500:06:007:0177; площею 52,0 га, кадастровий номер 6822184500:06:007:0176; площею 10,0 га, кадастровий номер 6822184500:06:018:0878; площею 16,0 га, кадастровий номер 6822184500:06:018:0879; площею 4,0 га, кадастровий номер 6822184500:06:018:0877; площею 18,0 га, кадастровий номер 6822184500:06:018:0870; площею 16,0 га, кадастровий номер 6822184500:06:018:0875; площею 18,0 га, кадастровий номер 6822184500:06:018:0874; площею 20,0 га, кадастровий номер 6822184500:06:007:0200; площею 16.0 га, кадастровий номер 6822184500:06:018:0876; площею 22,0 га, кадастровий номер 6822184500:06:007:0215; площею 14,0 га, кадастровий номер 6822184500:06:014:0593;

- визнати недійсними акти приймання-передачі, складені між ОСОБА_1 та ТОВ «Поділля Вест» 02 травня 2019 року, на підставі яких до статутного капіталу ТОВ «Поділля Вест» передано земельні ділянки площею 38,0 га, кадастровий номер 6822184500:06:007:0214; площею 44,0 га, кадастровий номер 6822184500:06:007:0177; площею 52,0 га, кадастровий номер 6822184500:06:007:0176; площею 10,0 га, кадастровий номер 6822184500:06:018:0878; площею 16,0 га, кадастровий номер 6822184500:06:018:0879; площею 4,0 га, кадастровий номер 6822184500:06:018:0877; площею 18,0 га, кадастровий номер 6822184500:06:018:0870; площею 16,0 га, кадастровий номер 6822184500:06:018:0875; площею 18,0 га, кадастровий номер 6822184500:06:018:0874; площею 20,0 га, кадастровий номер 6822184500:06:007:0200; площею 16.0 га, кадастровий номер 6822184500:06:018:0876; площею 22,0 га, кадастровий номер 6822184500:06:007:0215; площею 14,0 га, кадастровий номер 6822184500:06:014:0593.

Позов мотивовано тим, що на спірні земельні ділянки ухвалами судів у відповідних цивільних і кримінальних справах накладено арешти, а також заборонено органам, що здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно та земельним кадастровим реєстраторам, проведення будь-яких реєстраційних дій у Державному реєстрі прав та в Державному земельному кадастрі.

Таким чином, зазначені земельні ділянки мали правовий режим обмежений в цивільному обороті, тому їх включення до статутного капіталу ТОВ «Поділля Вест» під час дії судової заборони на їх відчуження (арешту) порушує публічний порядок.

Прийняття ОСОБА_1 рішення про формування статутного капіталу товариства за рахунок земельних ділянок та складання відповідних актів приймання-передачі щодо нерухомого майна, яке перебуває під забороною відчуження, свідчить про протиправність такого рішення та актів приймання-передачі, які підлягають визнанню недійсними.

2. Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 18 січня 2023 року заяву першого заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури задоволено, допущено Шепетівську окружну прокуратуру до участі в справі.

3. Рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 08 березня 2023 року в задоволенні позову Плужненської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що Плужненська сільська рада Шепетівського району Хмельницької області не довела, що її право порушене внаслідок оформлення оспорюваного рішення та актів приймання-передачі, та не навела доводів, яким чином відбулося таке порушення зі сторони відповідачів.

Також суд вважав, що обраний позивачем спосіб захисту є неефективним, оскільки задоволення вимог про визнання недійсними спірних рішення та актів приймання-передачі не може призвести до захисту або відновлення порушеного речового права позивача (у разі наявності такого порушення), зокрема повернення у володіння відповідної територіальної громади спірних земельних ділянок. Звернення до суду з вимогами про витребування майна із чужого незаконного володіння є належним способом захисту прав позивача, якщо позивач позбавлений права володіння земельними ділянками із порушенням закону.

Оспорювані рішення та акти приймання-передачі не є правочинами в розумінні статті 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а також вони не реалізовані, тобто на підставі них не зареєстроване право власності на спірні земельні ділянки за ТОВ «Поділля Вест», тому відсутні законні підстави для визнання їх недійсними згідно з положеннями статей 203, 215, 228 ЦК України.

4. Постановою Хмельницького апеляційного суду від 07 вересня 2023 року апеляційну скаргу Плужненської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області задоволено частково. Рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 08 березня 2023 року скасовано. Провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України. Роз`яснено Плужненській сільській раді Шепетівського району Хмельницької області, що розгляд справи віднесено до юрисдикції Господарського суду Хмельницької області.

5. Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що ОСОБА_1 , передаючи спірні земельні ділянки до статутного фонду ТОВ «Поділля Вест» на підставі акта прийому-передачі, діяла як засновник та як учасник ТОВ «Поділля Вест», а не як фізична особа. Тому, з огляду на суб`єктний склад сторін, наявності спору щодо діяльності товариства та речових прав цього товариства на нерухоме майно у вигляді земельних ділянок, справа віднесена до юрисдикції господарських судів, що виключає її розгляд у порядку цивільного судочинства.

6. Не погодившись з постановою апеляційного суду, Плужненська сільська рада Шепетівського району Хмельницької області у жовтні 2023 року звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Хмельницького апеляційного суду від 07 вересня 2023 року та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

7. Підставою касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає абзац другий частину другу статті 389 ЦПК України, оскільки суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення пункту 1 частини першої статті 255, абзацу другого частини першої статті 256 ЦПК України, а саме: за наявності постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 11 жовтня 2022 року у справі № 924/488/22, якою визначено підсудність розгляд цього спору суду загальної юрисдикції, Хмельницький апеляційний суд з порушенням абзацу другу частини першої статті 256 ЦПК України закрив провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України. Заявник вказав, що правомірність оскарження постанови суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі на підставі абзацу другого частини другої статті 389 ЦПК України підтверджується висновком Верховного Суду у постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 569/18981/20.

Крім того, додатково зазначено про те, що висновок апеляційного суду щодо закриття провадження не узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 12 червня 2019 року у справі № 370/1547/17, та Верховного Суду, викладеного у постанові від 12 квітня 2022 року у справі № 405/5748/19, щодо застосування пункту 1 частини першої статті 255, абзацу другого частини першої статті 256 ЦПК України.

8. Ухвалою від 03 листопада 2023 року Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду відкрив касаційне провадження у справі, а ухвалою від 13 березня 2024 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 403 ЦПК України для формування єдності судової практики у питанні юрисдикції.

9. Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду врахував, що справа може бути передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 403 ЦПК України лише за відсутності всіх трьох указаних у цій частині випадків. У разі наявності хоча б одного із перелічених у частині шостій статті 403 ЦПК України випадків справа не підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

10. Мотивуючи ухвалу про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вказав, що позивач подав позовну заяву саме до суду загальної юрисдикції, він вважав, що справа має розглядатися в порядку цивільного судочинства, оскільки ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 25 липня 2022 року, залишеною без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11 жовтня 2022 року, відмовлено у відкритті провадження у справі № 924/488/22 за аналогічним позовом сільської ради, з посиланням на підсудність цього спору суду загальної юрисдикції.

В свою чергу колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду звернула увагу на те, що Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 08 вересня 2021 року у справі № 464/1455/16-ц, а також у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 909/516/23 доходив протилежних висновків - про підсудність подібних спорів судам господарською юрисдикції.

У касаційній скарзі міститься посилання на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11 жовтня 2022 року у справі № 924/488/22 щодо юрисдикції спору, який Верховним Судом переглядається, в якій, зокрема, міститься посилання на постанови Великої Палати Верховного Суду, у тому числі й на постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 370/1547/17 щодо правил розмежування юрисдикцій.

Також у касаційній скарзі міститься посилання на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02 липня 2020 року у справа № 910/4932/19, зазначаючи, що подібний спір касаційним судом вирішувався у порядку господарського судочинства.

11. Колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначала, що проблема предметної юрисдикції вирішувалася Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 909/516/23, відповідно до якої подібний спір віднесено до юрисдикції господарських судів.

Велика Палата Верховного Суду не викладала у своїх постановах висновків щодо юрисдикції спору в аналогічних правовідносинах.

Тому Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважав, що є підстави для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 403 ЦПК України для формування єдності судової практики.

12. Велика Палата Верховного Суду вважає відсутніми підстави для прийняття цієї справи до розгляду з таких мотивів.

13. Відповідно до частини шостої статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції, крім випадків, якщо:

1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції;

2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної чи суб`єктної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах;

3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб`єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.

14. Велика Палата Верховного Суду вже формулювала висновок про те, що справа може бути передана на її розгляд на підставі частини шостої статті 403 ЦПК України лише у тому разі, якщо учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції та відсутні всі три зазначені у цій правовій нормі випадки: учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції; учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної чи суб`єктної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб`єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.

15. Відтак справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав частини шостої статті 403 ЦПК України може бути передана виключно, якщо відсутні всі три виключення одночасно.

Подібні висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 13 квітня 2022 року у справі № 710/528/21 (провадження № 14-22цс22), від 31 серпня 2022 року у справі № 504/3532/20 (провадження № 14-78цс22), від 31 серпня 2022 року у справі № 523/16978/19 (провадження № 14-80цс22), від 26 липня 2023 року у справі № 187/1387/22 (провадження № 14-95цс23), від 17 серпня 2023 року у справі № 758/5941/20 (провадження № 14-91цс23), від 18 жовтня 2023 року у справі № 183/5382/23 (провадження № 14-119цс23), від 09 листопада 2023 року у справі № 910/6925/22 (провадження № 12-61гс23), від 29 листопада 2023 року у справі № 910/16249/19 (910/8818/21) (провадження № 12-67гс23), від 07 лютого 2024 року у справі № 902/1159/22 (провадження № 12-78гс23), від 05 березня 2024 року у справі № 203/2729/20 (провадження №14-18цс24) та інших.

16. Передбачення у частині шостій статті 403 ЦПК України умов передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду зумовлена підставами касаційного оскарження судових рішень та межами повноважень колегій суду, судових палат та об`єднаних палат касаційних судів у складі Верховного Суду та повноваженнями Великої Палати Верховного Суду.

17. Саме лише несформулювання висновку Великої Палати Верховного Суду щодо визначення юрисдикції у певних правовідносинах починаючи з 08 лютого 2020 року (у зв`язку набранням чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ») не є підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

18. За узагальненим змістом частини другої статті 389 та статті 403 ЦПК України справи, у яких виникає правова проблема, пов`язана з вирішенням питання юрисдикції, за наявності різних правових позицій Касаційного суду у складі Верховного Суду у будь-якому складі суддів цього суду, вирішується палатою чи об`єднаною палатою цього суду. І лише наявність різних правових висновків іншого касаційного суду, у тому числі щодо юрисдикції, є однією з підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду (частина третя статті 403 ЦПК України).

19. Тож з урахуванням імперативного правила пункту 2 частини шостої статті 403 ЦПК України справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду можливо передати лише у тому випадку, коли учасник справи, який оскаржує судове рішення, обґрунтував порушення судом правил предметної чи суб`єктної юрисдикції наявністю (відмінних за змістом) судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.

20. Водночас колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 13 березня 2024 року зазначила, що і Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у справі № 464/1455/16-ц, і Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у справі № 909/516/23 сформулювали однаковий підхід про те, що вирішення подібних спорів належить до юрисдикції господарських судів. Отже у різних касаційних судах, які входять до складу Верховного Суду, існує однаковий підхідні у визначені юрисдикції подібних спорів.

21. Щодо посилання заявника у касаційній скарзі на постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 370/1547/17 та від 12 квітня 2022 року у справі № 405/5748/19, то Велика Палата Верховного Суду погоджується із висновками колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 13 березня 2024 року, що такі справи є нерелевантними, оскільки зазначені справи стосувалися адміністративного судочинства, а відповідно до частини п`ятої статті 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається. У той час, як ні ГПК України, ні ЦПК України аналогічних процесуальних норм не містять.

22. За таких обставин Велика Палата Верховного Суду вважає відсутніми підстави, передбачені частиною шостою статті 403 ЦПК України, для передачі цієї справи на розгляд Велика Палата Верховного Суду.

23. Згідно із частиною шостою статті 404 ЦПК України якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, а також якщо дійде висновку про недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об`єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.

24. Тому справа № 675/1721/22 підлягає поверненню для продовження розгляду до Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.

25. Керуючись статтями 402-404 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

Справу № 675/1721/22 за позовом Плужненської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Вест» про визнання недійсними рішення засновників та актів приймання-передачі майна за касаційною скаргою Плужненської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області на постанову Хмельницького апеляційного суду від 07 вересня 2023 року - повернути відповідній колегії Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду для розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідачка О. В. Ступак

Судді: О. О. Банасько С. І. Кравченко

О. Л. Булейко М. В. Мазур

Ю. Л. Власов С. Ю. Мартєв

І. А. Воробйова К. М. Пільков

М. І. Гриців С. О. Погрібний

Ж. М. Єленіна І. В. Ткач

І. В. Желєзний О. С. Ткачук

Л. Ю. Кишакевич В. Ю. Уркевич

В. В. Король Є. А. Усенко

О. В. Кривенда Н. В. Шевцова