Постанова

від 17.04.2024 по справі 336/8187/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 17.04.2024 Справа № 336/8187/23

Запорізький апеляційний суд

Єдиний унікальний №336/8187/23 Головуючий у 1-й інстанції: Щаслива О.В.

Провадження №22-ц/807/905/24 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого,судді-доповідача суддів: за участю секретаряПодліянової Г.С., Гончар М.С., Кочеткової І.В., Камалової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28 лютого 2024 року про призначення інженерно-транспортної експертизи у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.

Вимоги обґрунтовані тим, що 27 квітня 2023 року о 07-40 год. в м. Запоріжжі на перехресті пр. Моторобудівників та вул. О.Анашкіна, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Renaul Megane, державний номерний знак НОМЕР_1 , під час зміни напрямку руху не переконався, що це буде безпечно, не слідкував за зміною дорожньої обстановки, внаслідок чого допустив зіткнення із автомобілем «Mercedes Benz», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який після удару продовжив контрольний рух та наїзд на бордюрний камінь та дерево. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Завдано матеріальні збитки. Водій ОСОБА_1 отримав легкі тілесні ушкодження.

Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29 травня 2023 року у справі №336/4174/23 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, а саме: порушення п. 10.1 та п. 2.3.б)ПДР України, передбаченогост. 124 КУпАПта накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень.

Позивачу було проведено судову медичну експертизу (висновок №707/с від 21 червня 2023 року), якою було встановлено, що отримане позивачем тілесне ушкодження, закритої черепної травми голови, кваліфікується як легке тілесне ушкодження.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Renaul Megane, державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , була застрахована в ПрАТ «СК Арсенал Страхування» в м. Запоріжжізгідно страхового полісу № 1763835, згідно якого розмір франтихи становить 2600 грн.

Відповідно до висновку від 07 липня 2023 року за №57 про проведення експертного транспортно-товарознавчого дослідження по визначенню вартості збитку, завданого власнику автомобіля «Mercedes Benz», державний номерний знак НОМЕР_2 , вартість матеріального збитку автомобіля, в результаті пошкодження транспортного засобу при ДТП, становить 347770 грн.

В порядку досудового врегулювання спору, на підставі заяви про страхове відшкодування ПрАТ «СК Арсенал Страхування» в м. Запоріжжі,виплатило ОСОБА_1 , в рахунок відшкодування матеріальної шкоди страхове відшкодування в розмірі 157400 грн, та виплати на лікування у розмірі 9027,70 грн та 4478 грн.

Така сума страхового відшкодування не покрила матеріальні збитки щодо пошкодженого майна позивача встановлених вищезазначеним висновком експерта. Отже, різницю вартості завданого матеріального збитку сплаченого страховою компанією страхового відшкодування становить 32 970 (347770-157400). Також, позивачем додатково були витрачені кошти, а саме згідно з рахунком від 29 червня 2023 року за №7214 та квитанцією про сплачені кошти за надані послуги визначення матеріального збитку розміром 4500 грн для проведення експертного транспортно-товарознавчого дослідження по визначенню вартості збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу «Mercedes Benz», державний номерний знак НОМЕР_2 .

Відповідачем добровільно не сплачено позивачу франшизу згідно з договором ОСЦПВ власників наземних транспортних засобів на території України №211763835 у розмірі 2600 грн. Таким чином, сукупна вартість шкоди, що завдана ДТП 09 серпня 2023 року становить 197470 грн, яка складається з: різниці несплаченої шкоди 190370 грн, за надані послуги по проведенню дослідження по визначенню вартості збитку завданого власнику КТЗ, оформленого у формі висновку 4500 грн, не сплаченої франшизи 2600 грн, яку позивач в порядку ст. 1194 ЦК України просить суд стягнути з відповідач на його користь у повному обсязі та понесені судові витрати.

У жовтні 2023 року ОСОБА_2 , представник, адвокат Тихоліз Сергій Павлович звернувся до суду із клопотанням про призначення судової інженерно-транспортної експертизи у справі №336/8187/23, з метою встановлення всіх обставин дорожньо-транспортної пригоди, в тому числі з технічної точки зору

Заява мотивована тим, що в діях обох учасників дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 27 квітня 2023 року з участю автомобілів під керуванням обох сторін, є ознаки порушення правил дорожнього руху, що перебувають у прямому причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди. Зокрема, про порушення водієм ОСОБА_1 правил дорожнього руху свідчать обставини дорожньо-транспортної пригоди, за яких внаслідок незначного дотичного контактування автомобіля «Mercedes Benz», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 з автомобілем «Renault Megane», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 автомобіль ОСОБА_1 спочатку наїхав на бордюрне каміння, потім на дерево на протилежному боці, після чого відлетів на проїзну частину, де і зупинився. Така траєкторія пересування автомобіля під керуванням ОСОБА_1 після дотичного контактування з транспортним засобом ОСОБА_2 , на думку представника ОСОБА_2 , адвоката Тихоліз С.П., свідчить про значне перевищення ОСОБА_1 швидкості дорожнього руху. І так як шкода, спричинена внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, за наявності вини усіх осіб відшкодовується кожним у частці в залежності від ступеню вини, розв`язання спеціалістом питань про наявність вини у порушенні правил дорожнього руху в діях кожного з учасників дорожньо-транспортної пригоди матиме значення для правильного розв`язання спору.

Просив суд призначити по справі судову інженерно-технічну експертизу за експертною спеціальністю 10.1 «обставини та механізм ДТП», провадження якої доручити експертам Запорізького НДЄКЦ МВС України.

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 28 лютого 2024 року клопотання задоволено.

Призначено по справі №336/8187/23 судову інженерно-транспортну експертизу, на вирішення якої ухвалено поставити такі запитання:

1.Як в даній дорожній ситуації, з технічної точки зору, повинен був діяти кожен з водіїв для забезпечення безпеки руху?

2. В діях кого з водіїв є невідповідність вимогамПравил дорожнього рухуУкраїни, що знаходяться в причинному зв`язку з подією транспортної пригоди?

3.Чи мав змогу водій транспортного засобу "Mercedes Benz", реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_1 уникнути зіткнення, як би виконав вимогиПравил дорожнього рухуУкраїни, вчасно виявивши перешкоду та застосував заходи екстреного гальмування, або здійснив рух ближче до правого краю проїзної частини?

Для проведення експертизи надано експерту матеріали цивільної справи та справи про адміністративне правопорушення, які підлягають поверненню до суду після проведення експертизи.

Проведення експертизи доручено експертам Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права просить скасувати ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 28 лютого 2024 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача, адвоката Тихоліз С.П. про призначення судової інженерно-транспортної експертизи.

Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції задовольняючи клопотання представника відповідача про призначення у цій справі судової інженерно-транспортної експертизи не врахував, що відповідач у своїх запереченнях посилається на грубу необережність потерпілого (іншого учасника ОСОБА_1 ) під час ДТП, а саме недотримання п.п.12.4,13.3ПДРУкраїни, що відповідно достатті 1193 ЦК України, у разі встановлення таких обставин, є підставою для зменшення розміру відшкодування, та ці обставини в межах справи про адміністративне правопорушення, яке вчинене ОСОБА_2 не досліджувалось. Однак відповідачем та його представником не надано жодного доказу, який б вказував на наявність в діях ОСОБА_1 порушенняПДРУкраїни. Ухвала суду першої інстанції ґрунтується на припущеннях, оскільки постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29 травня 2023 року у справі №336/4174/23 ОСОБА_2 за порушення вимог п. 10.1 та п. 2.3.б)ПДР України визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення,передбаченого ст. 124 КУпАП. Відповідач хоча і заперечував проти притягнення його адміністративної відповідальності, посилався на порушенняПДРУкраїни іншим учасникам ДТП ОСОБА_1 , проте у судовому засіданні в рамках справи про адміністративне правопорушення клопотання про проведення відповідної експертизи ОСОБА_2 заявлено не було. Дана постанова набула законної сили та ОСОБА_2 не оскаржувалась. Відносно водія ОСОБА_1 не складався протокол про адміністративне правопорушення за фактом ДТП, що сталася 27 квітня 2023 року. Відповідач не звертався із заявою до правоохоронних органів з вимогами притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. До клопотання відповідачем не додано доказів, які б підтверджували обставини про порушення ОСОБА_1 ПДРУкраїни. Підстави у застосування спеціальних знань та призначення по справі судової автотехнічної експертизи відсутні, з огляду на предмет спору. Вважає, що суд першої інстанції безпідставно не врахував вказаних обставин та постановив необґрунтовану ухвалу.

Відзиву на апеляційну скаргу в порядку ст. 360 ЦПК України, до суду не надходило. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно з ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до положень частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення зазначеним вимогам не відповідає.

Статтею 10ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини першої статті 2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 15ЦКУкраїни визначено,що кожнаособа маєправо назахист свого цивільного правау разійого порушення,невизнання абооспорювання.

Задовольняючи клопотання про призначення судової інженерно-транспортної експертизи, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки сторона відповідача в своїх запереченнях посилається на грубу необережність потерпілого під час ДТП, що в силуст. 1193 ЦК України, у разі встановлення таких обставин, є підставою для зменшення розміру відшкодування, та ці обставини в межах справи про адміністративне правопорушення, яке вчинене ОСОБА_2 не досліджувалися, враховуючи принципи змагальності та диспозитивності, вважав за необхідне призначити у справі дану експертизу.

Зазначений висновок суду першої інстанції не ґрунтується на нормах процесуального права та зроблений за неповного з`ясування обставин справи.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ч. ч. 1, 2ст. 13 ЦПК України).

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення спору. Докази мають бути належними, допустимими, достовірними. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. ст.76,77,78,79 ЦПК України).

Частина 2 ст. 76 ЦПК України передбачає, що одним із доказів є висновки експертів.

Призначення та проведення експертизи у цивільному судочинстві регулюєтьсястаттями 103-113 ЦПК України,Законом України "Про судову експертизу".

Судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (частина першастатті 1 Закону України "Про судову експертизу").

Згідно з частиною другоюстатті 102 ЦПК Українипредметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Так, відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 103ЦПК України судпризначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Отже, діючим цивільним процесуальним законодавством передбачено, що експертиза у справі призначається судом у разі необхідності з`ясування фактичних обставин, що становлять предмет доказування.

Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи (частина першастатті 104 ЦПК України).

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» (рішення (Dulskiy v. Ukraine) від 01.06.2006 р., заява№ 61679/00, пункт 71) зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури. Судова експертиза призначається лише в разі дійсної потреби в спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто в разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

У цій справі між сторонами, які є учасниками ДТП, яка сталася 27 квітня 2023 року, виник спір про відшкодування завданої майнової шкоди завданої відповідачем, позивачу внаслідок його неправомірних дій.

Обґрунтовуючи своє клопотання про призначення автотехнічної експертизи представник ОСОБА_2 , адвокат Тихоліз С.П. зазначив, що у діях іншого водія, який був учасником ДТП, - ОСОБА_1 також вбачається нехтування вимогамиПДР, а саме невиконання останнім пунктів 12.4, 13.3 ПДР України, що свідчить про допущення потерпілим грубої необережності, яка могла сприяти виникненню або збільшенню шкоди, а тому у відповідності до положеньст. 1193 ЦК Українирозмір, заявленої до відповідача шкоди має бути зменшеним залежно від встановленого ступеня вини потерпілого. Враховуючи, що дослідження обставин адміністративної справи є необхідним в питанні про те, чи була допущена водієм ОСОБА_1 груба необережність (порушення вимогПДР), що сприяла виникненню події ДТП та спричиненню шкоди, що входить до предмету доказування, адвокат вважав необхідним просити суд призначити у справі судову інженерно-транспортну експертизу.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 27 квітня 2023 року о 07-40 год. в м. Запоріжжі на перехресті пр. Моторобудівників та вул. О.Анашкіна, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Renaul Megane, державний номерний знак НОМЕР_1 , під час зміни напрямку руху не переконався, що це буде безпечно, не слідкував за зміною дорожньої обстановки, внаслідок чого допустив зіткнення із автомобілем «Mercedes Benz», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який після удару продовжив контрольний рух та наїзд на бордюр ний камінь та дерево. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

В результаті чого було складено протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №047904 від 27 квітня 2023 року.

Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 336/4174/23 від 29 травня 2023 року, що є в загальному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень, ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом Renaul Megane, державний номерний знак НОМЕР_1 , визнано винним за порушення у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогост. 124 КУпАП.

Вина водія ОСОБА_2 встановлена в порушенні вимог п. 10.1 та п. 2.3.б)ПДР, що спричинило пошкодження транспортних засобів «Mercedes Benz», державний номерний знак НОМЕР_2 та «Renault Megane», державний номерний знак НОМЕР_1 , чим вчинив правопорушення, передбаченест. 124 КУпАП.

Дана постанова суду ОСОБА_2 не оскаржувалася та набула законної сили 09 червня 2023 року.

У відповідності з ч. 4ст. 82ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою N 48553 / 99 "Совтрансавто - Холдинг" проти України", а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою 28342 / 95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь - якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Таким чином, вина ОСОБА_2 у вчинені дорожньо-транспортної пригоди є встановленою та не підлягає доведенню.

Відповідно достатті 129-1 Конституції Українисуд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили і не підлягають доведенню в іншій справі.

У справі, яка переглядається, суд надав перевагу встановлення часткової вини ОСОБА_1 у скоєнні ДТП. Тобто, при розгляді даної цивільної справи, суд вдався до встановлення вини ОСОБА_1 у скоєнні ДТП, незважаючи на наявність преюдиційного судового рішення, яке набрало законної сили, яким встановлена вина саме ОСОБА_2 у порушенні п.10.1 та п. 2.3.б)Правил дорожнього руху України у зв`язку з чим, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогост.124 КУпАПта притягнуто до адміністративної відповідальності. Хоча, ОСОБА_2 свою вину в скоєнні ДТП визнав частково, проте в рамках справи про адміністративне правопорушення, не звернувся до суду із відповідним клопотанням про призначення інженерно-транспортної експертизи щодо встановлення вини в діях обох водіїв.

Таким чином, суд не врахував, що при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов`язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи цей позов про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір (частки) відшкодування. У такому разі і призначення відповідної експертизи не вимагається (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі N 234/16272/15-ц).

Крім того, задовольняючи клопотання про призначення експертизи з посиланням на положенняст. 1193 ЦК України, суд першої інстанції не врахував, що дана стаття містить підстави, за яких деліктна відповідальність не має місця взагалі або її розмір зменшується порівняно із вимогою відшкодування шкоди в повному обсязі, одна з якихвина потерпілого.

З огляду на вищевикладене, враховуючи предмет і підстави позову, обґрунтування підстав для проведення експертизи, а також питання, для вирішення яких відповідач клопоче про проведення інженерно-транспортної експертизи, колегія суддів вважає, що заявлене клопотання задоволенню не підлягає, оскільки вина ОСОБА_3 у скоєнні вказаного ДТП та обставини цього ДТП, не потребують доказування.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Виходячи із викладеного, ухвала суду першої інстанції підлягає скасування з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача про призначення судової автотехнічної експертизи.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381-384, ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити .

Ухвалу Шевченківськогорайонного судум.Запоріжжя від28лютого 2024року пропризначення інженерно-транспортноїекспертизи скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні клопотання ОСОБА_2 , представника адвоката Тихоліз Сергія Павловича про призначення судової інженерно-транспортної експертизи відмовити.

Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суд апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Повна постанова складена 18 квітня 2024 року.

Головуючий, суддя СуддяСуддяПодліянова Г.С.Гончар М.С. Кочеткова І.В.