Постанова

від 18.04.2024 по справі 450/5212/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 450/5212/23 Головуючий у 1 інстанції: Мусієвського В.Є.

Провадження № 22-ц/811/449/24 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2024 року м. Львів

Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Копняк С.М.,

суддів: Бойко С.М., Ніткевича А.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 10 січня 2024 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

в жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовлм до публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі ПАТ «НАСК «Оранта»), ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в якому просила стягнути на свою користь

- з ПАТ «НАСК «Оранта» 81359 грн 90 коп. відшкодування недоплаченого страхового відшкодування;

- з ОСОБА_2 53 176 грн 50 коп., яка складається з 13 176 грн 50 коп. відшкодування майнової шкоди, пов`язаної з пошкодженням транспортного засобу, що не покривається страховими виплатами та 40 000 грн 00 коп. моральної шкоди, завданої позивачу внаслідок неправомірних дій останньої.

Позов мотивовано тим, що 06 квітня 2023 року о 07 год 45 хв. на 5 км а/д «Західний обхід м. Львова» транспортний засіб марки «Ауді» номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 здійснив зіткнення з автомобілем марки «Хюндай» номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , який, в свою чергу, по інерції здійснив зіткнення з автомобілем марки «Рено» номерний знак НОМЕР_3 , який, в свою чергу, по інерції здійснив зіткнення з транспортним засобом марки «Шевроле» номерний знак НОМЕР_4 . Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу марки «Ауді» номерний знак НОМЕР_1 була застрахована у ПАТ «НАСК «Оранта». Постановою Яворівського районного суду Львівської області від 23 червня 2023 року по справі № 944/3411/23 водія ОСОБА_2 визнано винною у настанні вищевказаної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП. ОСОБА_1 звернулась до ПАТ «НАСК «Оранта» із заявою про страхове відшкодування, внаслідок чого їй здійснено розрахунок страхового відшкодування та виплачено 78 640 грн 10 коп. Однак виплаченої страховою компанією суми недостатньо для проведення ремонту належного позивачу пошкодженого транспортного засобу. Згідно звіту № 24869 та висновку №24869/1 від 27 червня 2023 року, складеного оцінювачем ОСОБА_3 , встановлено ринкову вартість транспортного засобу автомобіля марки «Хюндай» номерний знак НОМЕР_2 у не пошкодженому стані, яка складає 173 176 грн 50 коп., вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля без врахування коефіцієнту фізичного зносу становить 328 647 грн 18 коп., вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 165 547 грн 18 коп., а вартість вищевказаного транспортного засобу у пошкодженому стані складає 92 036 грн 40 коп. Вважає, що вказані звіт та висновок складені особою, яка не мала відповідних повноважень для проведення такої оцінки, а також з порушенням вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів. Натомість, з висновку експерта № 60 за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи від 21 травня 2023 року, складеного судовим експертом Галамай Б.І., встановлено ринкову вартість транспортного засобу марки «Хюндай» номерний знак НОМЕР_2 у не пошкодженому стані, яка складає 169 407 грн 80 коп., вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 239 755 грн 90 коп. без ПДВ, а вартість вищевказаного транспортного засобу у пошкодженому стані складає 37 357 грн 39 коп. 13 вересня 2023 року надіслано заяву про узгодження розміру страхового відшкодування до відповідача ПАТ «НАСК «Оранта», на яку страхова компанія надала свою відповідь про відсутність підстав для доплати страхового відшкодування. Вважає, що ПАТ «НАСК «Оранта» безпідставно не здійснює доплати страхового відшкодування. Крім того, просив стягнути з відповідачів судові витрати, які складаються з 1 345 грн 36 коп. судового збору, 5 000 грн 00 коп. витрат на проведення експертизи, 3 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 10 січня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задоволено частково.

Стягнуто з публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1 50 910 грн 31 коп. недоплаченого страхового відшкодування.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10 000 грн 00 коп. майнової шкоди, завданої внаслідок пошкодження транспортного засобу.

У решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1 1 500 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, 3 000 грн 00 коп. витрат пов`язаних із проведенням експертизи та 672 грн 68 коп. судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 500 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, 3 000 грн 00 коп. витрат, пов`язаних із проведенням експертизи та 672 грн 68 коп. судового збору.

Рішення суду в апеляційному порядку оскаржило ПАТ «НАСК «Оранта», подавши в лютому 2024 року апеляційну скаргу, в якій просить рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 10 січня 2024 року скасувати, постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог до ПАТ «НАСК «Оранта» в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку про наявність підстав для стягнення страхового відшкодування, виходячи з розміру шкоди, визначеної на підставі висновку експерта, надано позивачем, не призначивши відповідну експертизу, адже в матеріалах справи є відмінні висновки щодо оцінку розмір шкоди, надані відповідачем. Оскільки страховик, визначаючи розмір шкоди, діяв у відповідності з вимогами Закону України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон № 1961-IV), місцевий суд як безпідставно стягнув з нього на користь позивача витрати на проведення експертного автотоварознавчого дослідження, так і помилково стягнув такі витрати у розмірі, який не підтверджений матеріалами справи.

В лютому 2024 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, який підписаний представником ОСОБА_4 , в якому міститься прохання зменшити розмір стягнутих витрат за проведення експертизи, в решті рішення суду залишити без змін.

Відзив на апеляційну скаргу в частині вирішення спору по суті мотивований законністю та обґрунтованістю оскаржуваного рішення.

Рішення суду першої інстанції відповідачем ОСОБА_2 та позивачем, в частині позовних вимог в задоволенні яких відмовлено, в апеляційному порядку не оскаржується. Його перегляд у цій частині не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також позовних вимог та підстав позову, що були предметом розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.

До такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з такого.

Обставини справи щодо ДТП та у зв`язку із цим настанням страхового випадку, а також виплати позивачу страховиком (ПАТ «НАСК «Оранта») винуватця страхового відшкодування у розмірі 78 640 грн 10 коп., судом першої інстанції встановлені повно та всебічно, учасниками справи не оспорюються.

Питанням на яке слід надати відповідь у справі, що переглядається є визначення дійсного розміру страхового відшкодування, з урахування того, чи вважається пошкоджений транспортний засіб фізично знищеним.

Судом встановлено, що згідно зі звітом № 24869 та висновком вартості придатних залишків № 24869/1 про оцінку вартості (розміру) майнової шкоди, завданої власнику на замовлення ПАТ «НАСК «Оранта» ринкова вартість транспортного засобу автомобіля марки «Хюндай» номерний знак НОМЕР_2 у не пошкодженому стані, яка складає 173 176 грн 50 коп., вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля без врахування коефіцієнту фізичного зносу становить 328 647 грн 18 коп., вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 165 547 грн 18 коп., а вартість вищевказаного транспортного засобу у пошкодженому стані складає 92 036 грн 40 коп.

Оскільки транспортний засіб вважається фізично знищеним, відповідачу сплачено страхове відшкодування у розмірі 78 640 грн 10 коп., яке розраховувалось з вартості транспортного засобу до моменту ДТП, яка становить 173 176 грн 50 коп., за мінусом вартості транспортного засобу після ДТП, що становить 92 036 грн 40 коп. та за мінусом розміру франшизи в сумі 2 500 грн 00 коп.

Висновком експерта № 60 від 21 травня 2023 року встановлено ринкову вартість транспортного засобу марки «Хюндай» номерний знак НОМЕР_2 у не пошкодженому стані, яка складає 169 407 грн 80 коп., вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля становить 239 755 грн 90 коп. без ПДВ, а вартість вищевказаного транспортного засобу у пошкодженому стані складає 37 357 грн 39 коп., вартість матеріального збитку станом після ДТП становить 132050 грн 42 коп., коефіцієнт зносу 0,7.

Закон № 1961-IV регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Статтею 22цього Законувизначено,що у разінастання страховоговипадку страховику межахстрахових сум,зазначених устраховому полісі,відшкодовує увстановленому цимЗаконом порядкуоцінену шкоду,заподіяну внаслідокдорожньо-транспортноїпригоди життю,здоров`ю,майну третьоїособи. Уразі настанняподії,яка єпідставою дляпроведення регламентноївиплати,МТСБУ умежах страховихсум,що буличинними надень настаннятакої події,відшкодовує увстановленому цимЗаконом порядкуоцінену шкоду,заподіяну внаслідокдорожньо-транспортноїпригоди життю,здоров`ю,майну третьоїособи. Відповідно до цього Закону потерпілим - юридичним особам страховик, а у випадках, передбачених цим Законом, - МТСБУ відшкодовує виключно шкоду, заподіяну майну.

Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування (пункт 9.1 статті 9 Закону № 1961-IV).

Згідно зістаттею 28цього Законушкода,заподіяна врезультаті дорожньо-транспортноїпригоди майнупотерпілого,-це шкода,пов`язана: зпошкодженням чифізичним знищеннямтранспортного засобу; зпошкодженням чифізичним знищеннямдоріг,дорожніх споруд,технічних засобіврегулювання руху; зпошкодженням чифізичним знищенняммайна потерпілого; зпроведенням робіт,які необхіднідля врятуванняпотерпілих урезультаті дорожньо-транспортноїпригоди; зпошкодженням транспортногозасобу,використаного длядоставки потерпілогодо відповідногозакладу охорониздоров`я,чи забрудненнямсалону цьоготранспортного засобу; зевакуацією транспортнихзасобів змісця дорожньо-транспортноїпригоди. У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки (стаття 29 Закону № 1961-IV).

Відповідно доположень статті30цього Закону,транспортний засібвважається фізичнознищеним,якщо йогоремонт єтехнічно неможливимчи економічнонеобґрунтованим.Ремонт вважаєтьсяекономічно необґрунтованим,якщо передбаченізгідно ззвітом (актом)чи висновкомпро оцінку,виконаним оцінювачемабо експертомвідповідно дозаконодавства,витрати навідновлювальний ремонттранспортного засобуперевищують вартістьтранспортного засобудо дорожньо-транспортноїпригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Визначення розміру матеріального збитку при відшкодуванні шкоди, внаслідок ДТП, зокрема на підставі положень Закону № 1961-IV, повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395 (з відповідним змінами).

Пунктами 2.3. та 2.4. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 № 142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.200 № 1335/5/1159) визначено, що вартість відновлювальногоремонту КТЗвизначається якгрошові витрати,необхідні длявідновлення пошкодженого,розукомплектованого КТЗ. Вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Згідно зпунктом 7.17Методики,якщо вартістьвідновлювального ремонту,з урахуваннямкоефіцієнта фізичногозносу складниківрозукомплектованого абоаварійно пошкодженогоКТЗ,перевищує йогоринкову вартістьбез зазначенихпошкоджень,то ринковавартість такогоКТЗ нерозраховується.Відновлення такогоКТЗ запринципом внескує економічнонедоцільним. У цьому випадку може бути визначена вартість утилізації КТЗ.

Ця Методика розроблена згідно із Законами України «Про судову експертизу», «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440, та іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи й оцінки майна (пункт 1.1.)

Згідно з пунктом 1.3. вимоги Методики є обов`язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб`єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб`єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб`єктами цивільно-правових відносин.

Методика застосовується, зокрема, з метою визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ та визначення вартості відновлювального ремонту КТЗ (підпункт «д» та «е» пункту 1.4.).

Абзацом дев`ятим частини другої статті 7 «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що проведення оцінкимайна єобов`язковиму випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Оскільки згідно звіту № 24869 вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу не перевищує його ринкову вартість у неушкодженому стані, страховик дійшов невірного висновку щодо визнання його фізично знищеним та виплату страхового відшкодування на підставі статті 30 Закону № 1961-IV.

З тих самих підстав щодо визнання пошкодженого автомобіля позивача фізично знищеним невірного висновку дійшов і суд першої інстанції.

Згідно висновку судового експерта, який відповідає вимогам положень Закону України «Про судову експертизу» та приписам ЦПК України, який наданий позивачем, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу (132050,42) теж не перевищує його ринкову вартість у неушкодженому стані (169407,80).

При цьому як у звіті, так і у висновку судового експерта, коефіцієнт фізичного зносу однаковий 0,7.

За таких обставин, страховиком підлягало виплаті потерпілому страхове відшкодування у розмірі вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, яке за висновком експерта становить 132050 грн 42 коп. (вартість відновлювального ремонту (239755,90), з яких вартість нових складових (запчастин) - 153864,98, за мінусом коефіцієнта фізичного зносу (0,7).

Відтак, з урахуванням суми виплаченого страхового відшкодування та франшизи, недовиплачена є сума в розмірі 50910 грн 31 коп. (132050,41 78640,10 2500,00), яка і стягнута зі страховика оскаржуваним рішенням суду першої інстанції. На правильність таких висновків суду не виплинуло невірне визначення обставин, що входять до предмета доказування у справі, і таке не може бути саме по собі підставою для скасування рішення в оскарженій частині, проте є підставою для зміни мотивувальної частини рішення суду у цій частині.

Оскільки відповідач в суді першої інстанції не скористався своїм правом подати висновок експерта, виготовлений на його заломлення, як і не подавав клопотання про призначення судом відповідної експертизи, колегія суддів відхиляє як безпідставні відповідні доводи апеляційної скарги, адже суд позбавлений в силу принципу змагальності вирішувати питання про призначення експертизи у справі з власної ініціативи.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно дочастини першоїта третьоїстатті 133ЦПК Українисудові витратискладаються зсудового зборута витрат,пов`язаних зрозглядом справи. Довитрат,пов`язаних зрозглядом справи,належать витрати: 1)на професійнуправничу допомогу; 2)пов`язані іззалученням свідків,спеціалістів,перекладачів,експертів тапроведенням експертизи; 3)пов`язані звитребуванням доказів,проведенням оглядудоказів заїх місцезнаходженням,забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів (частина шоста статті 139 ЦПК України).

Згідно зположеннями частинипершої тадругої статті141ЦПК України судовийзбір покладаєтьсяна сторонипропорційно розмірузадоволених позовнихвимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд першої інстанції допустив порушенням норм процесуального права, адже розподілив такі не пропорційно задоволеним позовним вимогам щодо кожного з відповідачів, а розділив такі в рівних частинах між ними.

Колегія суддів визнає частково обґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо невірного вирішення питання про розподіл судових витрат, а саме щодо розміру витрат на проведення експертизи, адже такі документально підтверджені на суму 5000 грн 00 коп., а суд помилково виходив з розміру 6000 грн 00 коп. Щодо відсутності підстав для їх стягнення, з посиланням особи, яка подала апеляційну скаргу на дотримання нею вимогу Закону № 1961-IV, колегія суддів таке відхиляє, адже понесені позивачем витрат на проведення експертизи, підлягають розподілу за правилами ЦПК України, враховуючи при цьому, що суд першої інстанції врахував під час вирішення спору наданий позивачем висновок експерта.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог судом першої інстанції та допущені під час вирішення питання про розподіл судових витрат порушенням норм процесуального права, слід здійснити їх перерозподіл під час апеляційного розгляду справи, та стягнути з ПАТ «НАСК «Оранта» на користь позивача 1151 грн 98 коп. витрат на професійну правничу допомогу, 1891 грн 80 коп. витрат, пов`язаних із проведення експертизи та 509 грн 03 коп. судового збору, а з ОСОБА_2 222 грн 95 коп. витрат на професійну правничу допомогу, 371 грн 58 коп. витрат, пов`язаних із проведення експертизи та 99 грн 98 коп. судового збору

Відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення, або змінити рішення.

За приписами частини першої статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно частини другої статті 376 ЦПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню; порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи, що доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження під час апеляційного розгляду, оскаржуване рішення в частині вирішення позовних вимог до ОСОБА_2 слід залишити без змін, в частині ж вирішення позовних вимог до ПАТ «НАСК «Оранта» змінити, шляхом викладення резолютивної частин в редакції цієї постанови, а також скасувати з ухваленням нового в частині вирішення питання про розподілу судових витрат.

Відповідно до статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

З урахуванням висновків суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги, а саме те, що рішення суду слід змінити лише в мотивувальній частині та скасувати в частині розподілу судових витрат, підстави для їх розподілу, які пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, відсутні.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 376, 382 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» задовольнити частково.

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 10 січня 2024 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди залишити без змін.

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 10 січня 2024 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування недоплаченого страхового відшкодування змінити, виклавши його мотивувальну частину в цій частині в редакції даної постанови.

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 10 січня 2024 року в частині вирішення питання про розподіл судових витрат скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1 1151 грн 98 коп. витрат на професійну правничу допомогу, 1891 грн 80 коп. витрат, пов`язаних із проведення експертизи та 509 грн 03 коп. судового збору, а з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 222 грн 95 коп. витрат на професійну правничу допомогу, 371 грн 58 коп. витрат, пов`язаних із проведення експертизи та 99 грн 98 коп. судового збору

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 19 квітня 2024 року.

Головуючий С.М. Копняк

Судді: С.М. Бойко

А.В. Ніткевич