Постанова

від 09.04.2024 по справі 758/4630/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/474/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2024 року місто Київ

справа №758/4630/22

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Левенця Б.Б., Ратнікової В.М.

за участю секретаря судового засідання - Балкової А.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Подільського районного суду міста Києва від 01 лютого 2023 року, ухвалене під головуванням судді Анохіна А.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр правової допомоги у місті Київ» про розірвання договору та стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

В червні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив:

стягнути з ТОВ «Центр правової допомоги у місті Київ» на його користь 5000 грн., сплачених за договором №22112126 від 22 листопада 2021 року про надання правової допомоги/юридичних послуг, укладеним між ним та ТОВ «Центр правової допомоги у місті Київ».

В обґрунтування вимог посилався на те, що 22 листопада 2021 року укладено договір №22112126 про надання правової допомоги/юридичних послуг між ним та ТОВ «Центр правової допомоги у місті Київ». Перелік юридичних послуг - направлення адвокатського запиту до виконавця з метою отримання копії виконавчого напису нотаріуса та кредитного договору.

Вказував, що того ж дня він сплатив відповідно до договору 5000 грн.

Зазначав, що в подальшому ТОВ «Центр правової допомоги у місті Київ» повідомлено йому про те, що від приватного виконавця Кісельової В.В. надійшла відповідь на адвокатський запит №б/н від 01 листопада 2021 року, в якому зазначалося, що не було надано витяг з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника та те, що приватний виконавець не відноситься до переліку суб`єктів визначених в ст.24 Закону України «Про виконавче провадження», а тому відмовлено в отриманні запитуваних копій документів.

Посилався на те, що інших дій ТОВ «Центр правової допомоги у місті Київ» щодо усунення недоліків у запиті не здійснював та посилався на незаконність вимог приватного виконавця Кісельової В.В.

Зазначав, що згідно з п.4.1 договору №22112126 від 22 листопада 2021 року строк виконання домовленостей закінчився 31 грудня 2021 року. Адвокатський запит до приватного виконавця належним чином не поданий, навіть більше, приватні виконавці згідно Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не зобов`язані відповідати на адвокатські запити. В результаті, позивач не отримав потрібних йому копій виконавчого напису нотаріуса та копії кредитного договору.

Посилався на те, що оскільки, ТОВ «Центр правової допомоги у місті Київ» не надано до адвокатського запиту витягу з договору, адвокатський запит вважається не поданим, а послуга не надана. Між сторонами договору не підписаний акт про надані послуги, крім того, такий акт не надсилався на його адресу для перевірки та підпису. Таким чином, йому не надано належним чином послуги правової допомоги згідно договору №22112126 від 22 листопада 2021 року.

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 01 лютого 2023 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

На обґрунтування вимог посилався на те, що головною умовою договору, а також, враховуючи інтерес апелянта за даними домовленостями, була саме умова отримання копії виконавчого напису нотаріуса та копії кредитного договору на підставі якого вчинено виконавчий напис нотаріуса.

Вказував, що ретельно підготувавшись до надання правової допомоги та визначивши правильну стратегію отримання вищевказаних копій документів, адвокат зміг би надати послуги належним чином, шляхом складення, наприклад певної заяви/клопотання про ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження від імені самого апелянта або від свого імені та отримати копію виконавчого напису нотаріуса і кредитного договору, шляхом безпосереднього ознайомлення у робочому кабінеті приватного виконавця або в електронному вигляді.

Зазначав, що відповідач подав адвокатський запит до приватного виконавця, який не є суб'єктом, який зобов'язаний надати відповідь згідно ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також не надав повний перелік документів, необхідний для надання даної відповіді, а саме не додав витяг з договору про надання правової допомоги, згідно п.2 ч.4 ст.16 Закону України «Про виконавче провадження».

Посилався на те, що не заслуговує на увагу підписаний позивачем та відповідачем акт приймання-передачі наданих послуг №22112123, оскільки вказаний документ був складений 22 листопада 2021 року, до отримання бажаного результату позивачем, а отже, передчасно і не відповідає своєму призначенню - засвідченню належного виконання договору про надання правової допомоги.

22 лютого 2024 року від відповідача ТОВ «Центр правової допомоги у місті Київ» на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити з вищевказаних підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з`явилися у судове засідання, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст.367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи, 22 листопада 2021 року між ТОВ «Центр правової допомоги у місті Києві» та ОСОБА_1 укладено договір №22112126 про надання правової допомоги/юридичних послуг.

Відповідно до п.1.1 вказаного договору виконавець зобов'язується за дорученням замовника надати юридичні послуги/правову допомогу, поіменно в переліку послуг, зазначених в п.1.2 цього договору, а замовник зобов'язується сплатити грошові кошти за надані послуги.

Пунктом 1.2 договору сторони погодили перелік юридичних послуг, види та обсяг правової допомоги, що надається: адвокатський запит до приватного виконавця щодо надання копії виконавчого напису та кредитного договору.

Права та обов'язки за договором сторони узгодили у пункті 2.

Згідно з п.2.1.2 виконавець зобов'язаний приступити до надання юридичних послуг/правової допомоги, зазначених у п.1.2 цього договору у повному обсязі, своєчасно і якісно, керуючись законодавством України, а також іншими нормативними актами.

Пунктом 2.2.6 сторони передбачили, що замовник зобов'язаний підписати акт про надання юридичних послуг/правової, в тому числі проміжний акт про надання частини юридичних послуг протягом трьох календарних днів з моменту отримання повідомлення виконавця за допомогою телефонного зв'язку про виконання (часткове виконання) останнім прийнятих на себе зобов'язань.

Розмір оплати за виконання юридичних послуг/правової допомоги, зазначених в п.1.2 цього договору, становить 5000 грн (п.3.1 договору).

У п.4.1 договору, сторони визначили, що цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2021 року.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України (п.5.1 договору).

Згідно з п.6.4 договору, виконавець приймає до розгляду претензії замовника тільки при наявності договору та документів, що свідчать про факт ненадання чи надання неякісних послуг. При цьому, претензії приймаються до розгляду не пізніше 14 днів від дати надання послуг. Підписання сторонами акту про надання юридичних послуг/правової допомоги є надання послуг у повному обсязі та належним чином.

22 листопада 2021 року ОСОБА_1 сплатила на користь ТОВ «Центр правової допомоги у місті Київ» 5000 грн. за вищевказаним договором.

22 листопада 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Центр правової допомоги у місті Київ» було підписано акт приймання-передачі наданих послуг №22112126 до договору про надання юридичних послуг/правової допомоги №22112126 про наступне: виконавець надав, а замовник прийняв юридичні послуги/правову допомогущодо: адвокатський запит до приватного виконавця щодо надання копії виконавчого напису та кредитного договору. Вартість послуг за цим актом складає 5000 грн. Замовник не має жодних претензій до якості наданих виконавцем послуг. Після завершення розрахунків у повному обсязі виконавець не матиме жодних претензій до замовника.

Позивач, у позовній заяві вказував на те, що ТОВ «Центр правової допомоги у місті Київ» повідомило йому про те, що від приватного виконавця Кісельової В.В. надійшла відповідь на адвокатський запит №б/н від 01 листопада 2021 року, в якому зазначалося, що не було надано витяг з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника та те, що приватний виконавець не відноситься до переліку суб`єктів визначених в ст.24 Закону України «Про виконавче провадження», а тому відмовлено в отриманні запитуваних копій документів. Посилався на те, що адвокатський запит до приватного виконавця належним чином відповідачем подано не було, в результаті, він не отримав потрібних йому копій виконавчого напису нотаріуса та копії кредитного договору. Вважає, що оскільки, ТОВ «Центр правової допомоги у місті Київ» не надано до адвокатського запиту витягу з договору, адвокатський запит вважається не поданим, а послуга не надана.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За змістом пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Стаття 526 ЦК України встановлює загальні умови виконання зобов'язань та закріплює основний принцип виконання зобов'язань - принцип належного виконання, що стосується як суб'єктів, так і предмета, строку чи терміну, місця і способу виконання. Так, згідно її положень зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутність таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно приписів норм ст.ст.623, 906 ЦК України, тягар доказування факту невиконання або неналежного виконання договору про надання послуг покладається на замовника послуг.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними (стаття 77 ЦПК), допустимими (стаття 78 ЦПК), достовірними (стаття 79 ЦПК), а у своїй сукупності - достатніми (стаття 80 ЦПК ).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст.78 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається з відповіді приватного виконавця Кісельової В.В. від 30 листопада 2021 року за вих.№ 9248, яка була надана на адвокатський запит адвоката Бондаренка В.А., приватним виконавцем було відмовлено у наданні запитуваної інформації, оскільки: до адвокатського запиту не наданий витяг з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих дій як представника сторони виконавчого провадження; приватний виконавець не відноситься до переліку суб'єктів визначених ст.24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; у Законі України «Про виконавче провадження», не закріплено обов'язку виконавця надавати стороні виконавчого провадження копій матеріалів виконавчого провадження.

Частиною 4 статті 16 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції чинній на час надання відповіді на запит, визначено, що повноваження адвоката як представника посвідчуються ордером, дорученням органу чи установи, що уповноважені законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги. До ордера обов`язково додається витяг з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих дій як представника сторони виконавчого провадження. Витяг засвідчується підписами сторін договору.

Таким чином, отримавши відповідь від приватного виконавця Кісельової В.В., ТОВ «Центр правової допомоги у місті Київ» на виконання договору №22112126 від 22 листопада 2021 року могло направити повторний запит до приватного виконавця з долученням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих дій як представника сторони виконавчого провадження.

У позовній заяві, позивач, посилаючись на ч.2 ст.651 ЦПК України просив розірвати договір, оскільки відповідач не виконав своїх зобов`язань за вказаним договором та як наслідок стягнути з ТОВ «Центр правової допомоги у місті Київ» на його користь 5000 грн., сплачених за договором №22112126 від 22 листопада 2021 року про надання правової допомоги/юридичних послуг, укладеним між ним та ТОВ «Центр правової допомоги у місті Київ».

Згідно з ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до частин другої та третьої статті 651 ЦЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним.

У статті 653 ЦК України визначені правові наслідки розірвання договору, за змістом якої у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором. Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов`язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже наслідком розірвання договору є припинення зобов`язання, що виникли між сторонами на підставі такого розірваного договору.

Верховний Суд зазначав про те, що за змістом зазначених норм розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір. В іншому разі буде відсутній предмет спору, яким і виступає у такому разі договір.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування ЦК України, викладені у постановах Верховного Суду від 07 серпня 2018 року у справі №910/7981/17, від 18 листопада 2019 року у справі №910/16750/18, від 16 вересня 2022 року у справі №913/703/20, від 14 вересня 2023 року у справі № 910/4725/22.

Оскільки, позивач звернувся до суду з позовом про розірвання договору №22112126 від 22 листопада 2021 року - 23 червня 2022 року, тобто після закінчення строку дії цього договору, визначеного сторонами у пункті 4.1 (31 грудня 2021 року), а відтак відсутні правові підстави для його розірвання.

Враховуючи, що позивач просив стягнути з ТОВ «Центр правової допомоги у місті Київ» на його користь 5000 грн., як наслідок розірвання договору №22112126 від 22 листопада 2021 року про надання правової допомоги/юридичних послуг, колегія суддів вважає, що вказані вимоги задоволенню не підлягають.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Центр правової допомоги у місті Київ» про розірвання договору та стягнення коштів не підлягають задоволенню з інших підстав.

Відповідно до ч.4 ст.367 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Оскільки суд першої інстанції дійшов правильного по суті висновку щодо відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 , однак з помилкових мотивів, отже судове рішення підлягає зміні з викладенням його мотивувальної частини в редакції цієї постанови.

Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Подільського районного суду міста Києва від 01 лютого 2023 року - змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 18 квітня 2024 року.

Головуючий:

Судді: