Ухвала

від 17.04.2024 по справі 755/6322/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/6322/24

Провадження №: 2-н/755/161/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" квітня 2024 р. cуддя Дніпровського районного суду м. Києва Гончарук В.П., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «УБА-БЕЗПЕКА» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані спожиті житлові послуги, -

В С Т А Н О В И В:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «УБА-БЕЗПЕКА» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані спожиті житлові послуги.

Відповідно до ст.162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Цивільного процесуального кодексу України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до змісту заяви зареєстрованим місцем проживання боржника є: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою (виключна підсудність).

Відповідно до роз`яснень, які містяться в пункті 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» виключну підсудність встановлено для позовів/заяв, що виникають з приводу нерухомого майна.

Згідно ч.1 ст.181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Предметом заяви у цій справі є зобов`язання, які випливають з надання житлово-комунальних послуг. Такі послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна. З урахуванням наведеного, позовна заява про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги має пред`являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.

Вищевказані висновки підтверджуються постановою від 10.04.2019 року у справі № 638/1988/17 Верховний Суду.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 7 липня 2020 року у справі №910/10647/18 вказала на те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

У постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми про виключну підсудність.

Наведене свідчить, що до вимоги про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг повинні розглядатись за правилами виключної підсудності за місцезнаходженням цього майна.

Як вбачається з матеріалів заяви, об`єкт нерухомого майна за яким надаються житлово-комунальні послуги заявником знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та споживачем яких є боржник ОСОБА_1 .

Відтак, вищевказаний позов не є підсудним Дніпровському районному суду м. Києва як суду за місцезнаходженням нерухомого майна.

Вищевказаний позов є підсудним Бориспількому міськрайонному суду Київської області (вулиця Героїв Небесної Сотні, 8, Бориспіль, Київська область, 08301), оскільки нерухоме майно, з позовом про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з користування в ньому, звернувся позивач знаходиться на території Бориспільського району Київської області.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ст.378 ч.1 ЦПК України).

Згідно ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним направити за підсудністю заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УБА-БЕЗПЕКА» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані спожиті житлові послуги до Бориспілького міськрайонного суду Київської області (вулиця Героїв Небесної Сотні, 8, Бориспіль, Київська область, 08301).

Керуючись ст. ст. 27, 28, 32, 162, 165,187 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УБА-БЕЗПЕКА» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані спожиті житлові послуги - передати на розгляд за підсудністю до Бориспілького міськрайонного суду Київської області (вулиця Героїв Небесної Сотні, 8, Бориспіль, Київська область, 08301).

Передача справи на розгляд іншого суду за підсудністю здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти діб з моменту винесення ухвали, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя: