Рішення

від 08.04.2024 по справі 160/2761/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2024 року Справа № 160/2761/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ»

до Міністерства економіки України

про визнання протиправним скасування наказу та зобов`язати вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

30.01.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» до Міністерства економіки України, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства економіки України про відмову у видачі Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за операціями, що здійснюються відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 15.10.2021 року № 21/2836, укладеного з SUMEC Complete Equipment Engineering Co. Ltd (Китай), яке затверджено Наказом Мінекономіки України від 27.11.2023 року № 17952;

- зобов`язати Міністерство економіки України видати Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» висновок щодо продовження граничних строків розрахунків за операцією, що здійснюється відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 15.10.2021 року № 21/2836, укладеного з SUMEC Complete Equipment Engineering Co. Ltd (Китай) в частині здійсненної передоплати 03.11.2021 року на суму 348 260,00 доларів США та 30.12.2021 року на суму 348 260,00 доларів США на строк з 31.08.2023 року до 28.02.2024 року.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що у позивача з`явилась необхідність в пролонгації термінів виконання контракту та отримання у Міністерства економіки України висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, у зв`язку з чим позивач звернувся із відповідною заявою до відповідача про надання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком по контракту від 15.10.2021 року № 21/2836 за платежами 03.11.2021 року та 30.12.2021 року на загальну суму 696520,00 доларів США. При цьому відповідачем було повідомлено позивача, що за результатом розгляду заяви відповідно до абзацу 3 пункту 10 Порядку, Міністерство наказом від 27.11.2023 року №17952 прийняло рішення про відмову у видачі висновку позивачу за операцією, що здійснюється відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 15.10.2021 року № 21/2836, оскільки візуальна форма копії листа компанії-нерезидента від 24.08.2023 №SISU-UK-21/2836-4 не дає можливості визначити достовірність інформації (підпис уповноваженої особи компанії-нерезидента). Позивач вважає рішення Міністерства економіки України про відмову у видачі Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за операціями, що здійснюються відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 15.10.2021 року № 21/2836, укладеного з SUMEC Complete Equipment Engineering Co. Ltd (Китай), яке затверджено Наказом Мінекономіки України від 27.11.2023 року № 17952, протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки вказане рішення не відповідає вимогам законодавства щодо надання висновків, не відповідає фактично наданими позивачем заяві та документам та відмова надана з суттєвим порушенням термінів розгляду заяви, що може призвести до нанесення позивачу істотних матеріальних збитків. З огляду на вказане позивач просив задовольнити позовні вимоги.

01.02.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.

20.02.2024 року від Міністерства економіки України надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що надана відповідачем відмова є правомірною та такою, що відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки після опрацювання заяви позивача від 31.08.2023 Мінекономіки встановлено, що візуальна форма копії листа компанії-нерезидента від 24.08.2023 року №SISU-UK-21/2836-4 не дає можливості визначити достовірність інформації (підпис уповноваженої особи компанії-нерезидента). Тобто, існують обєктивні підозри вважати, що вказаний лист належним чином не оформлений, зокрема в частині підписанта шляхом простого візуального огляду спостерігається відсутність цілісності документу. Зі сканованої копії наданої позивачем вбачається, що підпис уповноваженої особи ОСОБА_1 розташований у рядку, що має інше фонове забарвлення, що може свідчити про додавання підпису за допомогою графічного редактора шляхом копіювання його з іншого документу. Також, Мінекономіки вважає недоцільним посилання позивача на попередні позитивні висновки Міністерства за даним контрактом, оскільки вони не є предметом даного спору. Крім того, вимога зобов`язального характеру є дискреційними повноваженнями відповідача. З огляду на вказане, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

29.02.2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої вказано, що позивачем надано відповідачу весь перелік необхідних документів, які перелічені у пункті 3 Порядку та копія наданого позивачем листа дає повну змогу ознайомитись з його змістом, посадою та ім`ям особи, що його підписала. Також, відповідач попередньо уже надавав позитивні висновки щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, і до цього була відсутня спірна у цій справі підстава відмови.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 31.08.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» подало до Міністерства економіки України заяву №578 на одержання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком.

До вказаної заяви №578 від 31.08.2023 року було додано: - копія контракту № 21/2836 від 15 жовтня 2021 року; - копія Додатків №№ 1-5 до Контракту № 21/2836 від 15 жовтня 2021 року; - копія Додаткової угоди № 1 з Додатком № 5 від 19.10.2022 р.; - копія Додаткової угоди № 2 від 06.02.2023 р.; - копія Додаткової угоди № 3 з Додатком № 5 від 07.02.2023 р.; - копія Додаткової угоди № 4 від 24.08.2023 р.; - копія платіжної інструкції № 94 від 03.11.2021 р.; - копія платіжної інструкції № 128 від 24.08.2023 р.; - копія листа компанії SUMEC Complete Equipment Engineering Co. Ltd № SISU-UK-21/2836-4 від 24.08.2023 p.

Міністерством економіки України винесено наказ від 27.11.2023 року №17952 про відмову у видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ», відповідно до статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», абзацу третього пункту 10 Порядку видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2019 № 104, наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.02.2019 № 329 «Про затвердження форми заяви на одержання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту, та імпорту товарів, установлених Національним банком, та Інструкції щодо її заповнення, форми висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.03.2019 за № 218/33189, наказу Міністерства економіки України від 19.11.2021 № 944 «Про надання права підпису деяких наказів Міністерства економіки України та свідоцтв про реєстрацію представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності», на підставі документів, поданих ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» (від 31.08.2023, вх.від 31.08.2023 №П3987), відмовлено у видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком.

Листом Міністерства економіки України №4432-10/3730-07 від 01.12.2023 року повідомлено позивача про винесення вказаного наказу від 27.11.2023 року №17952 про відмову у видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком та зазначено, що візуальна форма копії листа компанії-нерезидента від 24.08.2023 року №SISU-UK-21/2836-4 не дає можливості визначити достовірність інформації (підпис уповноваженої особи компанії-нерезидента).

Позивач вважає рішення Міністерства економіки України про відмову у видачі Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за операціями, що здійснюються відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 15.10.2021 року № 21/2836, укладеного з SUMEC Complete Equipment Engineering Co. Ltd (Китай), яке затверджено Наказом Мінекономіки України від 27.11.2023 року № 17952, протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначає Закон України «Про валюту та валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII (далі також Закон № 2473-VIII).

Частинами 1, 2 статті 3 вказаного Закону № 2473-VIII регламентовано, що відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.

Згідно із частиною 1 статті 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов`язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.

Порядок видачі висновку, у тому числі перелік документів, які подаються для видачі висновку, підстави для відмови у видачі висновку або залишення документів без розгляду, включаючи перелік товарів, за якими документи для видачі висновку підлягають залишенню без розгляду, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Видача висновку здійснюється безоплатно.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.09.2019 №838 затверджено Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, у відповідності до пункту 1 якого Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (Мінекономіки) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мінекономіки є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує: формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, державну промислову політику, державну військово-промислову політику, державну інвестиційну політику, державну зовнішньоекономічну політику, державну політику у сфері технічного регулювання, стандартизації, метрології та метрологічної діяльності, управління об`єктами державної власності, розвитку підприємництва, державно-приватного партнерства, інтелектуальної власності, інноваційної діяльності в реальному секторі економіки, туризму та курортів (крім здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів), державних та публічних закупівель, а також державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів; формування та реалізацію державної політики у сфері державної статистики, державного матеріального резерву, експортного контролю; формування державної політики у сфері захисту прав споживачів, державної політики з контролю за цінами, державної регуляторної політики та державної політики з питань ліцензування, дозвільної системи, нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності; реалізацію державної політики у сфері організації та контролю за виготовленням цінних паперів, документів суворої звітності; формування та реалізує державну аграрну політику, державну політику у сфері сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави, охорони прав на сорти рослин, тваринництва, насінництва та розсадництва; формування та реалізацію державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства та безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства, лісового та мисливського господарства, ветеринарної медицини, безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, у сфері карантину та захисту рослин, у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів; формування державної політики у сфері нагляду (контролю) у системі інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу; формування та реалізує державну політику у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального діалогу; формування та реалізацію державної політики у сфері промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про працю та зайнятість населення.

Мінекономіки є уповноваженим органом з питань координації діяльності з реалізації державного оборонного замовлення.

Отже, Мінекономіки є суб`єктом владних повноважень, який уповноважений, з урахувань вимоги статті 13 Закону № 2473-VIII, за окремими операціями з експорту та імпорту товарів продовжувати граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, шляхом видачі висновку.

У свою чергу, Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2019 №104 затверджено Порядок видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком (далі Порядок №104), який визначає механізм видачі висновків щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком (далі - висновки), перелік документів, які подаються для видачі висновку, підстави для відмови у видачі висновку або залишення документів без розгляду і перелік товарів, за якими документи для видачі висновку залишаються без розгляду.

Відповідно до пункту 2 Порядку №104 висновок видається Мінекономіки за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, що здійснюються резидентами, а саме:

під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) виробничої кооперації - операціями з постачання сировини, матеріалів, вузлів, деталей, запасних частин, заготовок напівфабрикатів, комплектувальних та інших виробів галузевого і міжгалузевого призначення, що технологічно взаємозв`язані і необхідні для виготовлення кінцевої продукції;

під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) консигнації - операціями з реалізації товарів, відповідно до яких одна сторона (консигнатор) зобов`язується за дорученням іншої сторони (консигнанта) продати протягом визначеного часу дії угоди консигнації за обумовлену винагороду з консигнаційного складу від свого імені товари, які належать консигнанту;

під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) у будівництві - операціями з виробництва та постачання будівельних матеріалів, конструкцій, машин і механізмів, обладнання та матеріалів для виконання необхідних робіт;

під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) тендерної поставки - операціями з постачання товарів, замовлених за результатами міжнародних торгів (тендерів);

під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) гарантійного обслуговування - експортними операціями з постачання товарів та проведення розрахунків частинами після підписання відповідних актів технічного приймання (випробовування, установки, монтажу, налагодження) товарів, а також проведення остаточних розрахунків після закінчення відповідного гарантійного періоду;

під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) постачання складних технічних виробів - імпортними операціями з постачання устаткування частинами або складних технічних виробів, що потребують установки, монтажу, налагодження, гарантійного обслуговування і введення їх у дію на місці експлуатації, а також з постачання складних технічних виробів, строк виготовлення та транспортування яких перевищує 180 днів;

під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) постачання товарів спеціального призначення - операціями з міжнародних передач товарів військового призначення та подвійного використання згідно з переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України; операціями з постачання природного газу за контрактами з постачальниками природного газу, які здійснює Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, та з транспортування (транзиту) природного газу іноземного власника для його подачі у визначені договором місця (точки) та проведення остаточних розрахунків після підписання відповідних актів.

Згідно із пунктом 3 Порядку №104 для одержання висновку резидент надсилає поштою або подає особисто у паперовому вигляді чи через Єдиний державний портал адміністративних послуг Мінекономіки в електронній формі такі документи:

заяву на одержання висновку (далі - заява) за формою, затвердженою Мінекономіки, що містить відомості про стан виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) на момент звернення та обґрунтування необхідності продовження установленого строку розрахунків на певний період;

копії зовнішньоекономічного договору (контракту), усіх специфікацій, додатків, додаткових угод та інших документів, які є невід`ємними частинами договору (контракту), засвідчені в установленому законодавством порядку. У разі коли зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено іноземною мовою, резидент додає його переклад на українську мову;

копії документів, що підтверджують здійснення операції з експорту (імпорту) товарів, зокрема платіжних банківських документів, довідок банків, митних декларацій, коносаментів, транспортних документів, актів приймання-передачі товару (виконання робіт, надання послуг), засвідчені в установленому законодавством порядку;

копії листів, повідомлень, які обумовлюють та обґрунтовують необхідність продовження установлених строків розрахунків, засвідчені в установленому законодавством порядку.

Оформлення та подання резидентами в електронній формі для одержання висновку документів, оформлення та видача Мінекономіки в електронній формі висновку здійснюються через Єдиний державний портал адміністративних послуг згідно з вимогами законодавства у сфері електронних довірчих послуг і цього Порядку.

У разі коли документи подано резидентом в електронній формі у вихідний, святковий, інший неробочий день або в неробочий час робочого дня, днем подання таких документів вважається перший робочий день, що настає за таким днем.

За правилами, визначеними у пунктах 4-9 Порядку №104, Мінекономіки розглядає подані резидентом для одержання висновку документи згідно з цим Порядком і протягом 10 робочих днів з дати їх одержання приймає рішення про видачу або про відмову у видачі висновку.

Інформація про виданий висновок оприлюднюється на офіційному веб-сайті Мінекономіки не пізніше наступного робочого дня після видачі висновку.

Строк продовження розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів обчислюється не раніше одержання Мінекономіки документів.

Висновок оформлюється в електронній формі та/або паперовому вигляді в одному примірнику за формою, затвердженою Мінекономіки.

Видача висновку здійснюється безоплатно.

Висновок видається резиденту в паперовому вигляді за наявності документа, що посвідчує його особу, або уповноваженому представникові резидента за умови подання до Мінекономіки оригіналу довіреності, що засвідчує право на одержання висновку, та документа, що посвідчує особу представника.

Видача висновку, оформленого в електронній формі, здійснюється шляхом його надсилання через Єдиний державний портал адміністративних послуг до персонального кабінету резидента (за його наявності), зазначеного у заяві на одержання висновку, протягом одного робочого дня з дня видачі висновку.

Разом з цим, в розрізі положень пункту 10 Порядку №104 у видачі висновку може бути відмовлено у разі, коли: у поданих резидентом документах виявлено недостовірну інформацію; документи подано з порушенням вимог, зазначених у пункті 3 цього Порядку, в тому числі вимог щодо комплектності та оформлення документів; заява, додані до неї документи (документ) підписані (засвідчені) особою, яка не має на це повноважень; у зовнішньоекономічному договорі (контракті) відсутні істотні умови договору, передбачені законодавством; операція резидента з експорту (імпорту) товарів не належить до окремої операції, визначеної пунктом 2 цього Порядку; операція резидента здійснюється з товарами, що включені до переліку товарів, за якими звернення про видачу висновку залишаються без розгляду, згідно з додатком; продовження строків розрахунків виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) за операцією з експорту (імпорту) товарів зумовлено форс-мажорними обставинами; у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні відомості про резидента або наявні відомості про його припинення.

Згідно із пунктом 12 Порядку №104 у рішенні про відмову у видачі висновку зазначаються причини відмови з посиланням на положення законодавства.

Повідомлення про відмову у видачі висновку надсилається резиденту поштою на адресу його місцезнаходження та/або в електронній формі через Єдиний державний портал адміністративних послуг до персонального кабінету резидента (за його наявності) не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття рішення про відмову у видачі висновку. За вибором резидента повідомлення про відмову у видачі висновку може бути отримано резидентом особисто.

Аналіз вказаних положень дає суду підстави дійти до висновку про те, що за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку; перелік документів, які подаються резидентом для отримання висновку, не подання яких має своїм наслідком відмову у видачі висновку, визначено Порядком №104; строк розгляду поданих резидентом документів для отримання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком України становить 10 робочих днів з дати їх одержання; рішення про відмову у видачі висновку має містити причини відмови у його видачі із посиланням на положення чинного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що 15 жовтня 2021 року між ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ», який виступав в якості замовника, та SUMEC Complete Equipment Engineering Co. Ltd, що виступав в якості виконавця, було укладено Контракт № 21/2836 (далі - Контракт).

Відповідно до п. 1.1 Контракту на умовах, викладених в розділах та додатках до цього Контракту, Виконавець виконує, а Замовник приймає комплекс робіт (Обсяг робіт), в тому числі: - Виготовлення і поставка Моторизованої лінії з муфтою підживлення для силового нагвинчування муфти і труби, комплект запчастин, комплекс інструменту, іменовані надалі «Товар» згідно з Додатку № 4 «Технічне завдання»; - Базовому інжинірингу, шеф - монтажним, пусконалагоджувальним роботам, керівництву гарантійними, приймальними випробуваннями, навчанню персоналу Замовника, іменовані надалі - Послуги.

На виконання пунктів 4.1.1 та 4.1.2 Контракту ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» перерахував на користь Виконавця 03.11.2021 року грошові кошти в сумі 348 260,00 доларів США та 30.12.2021 року грошові кошти у сумі 348 260,00 доларів США.

Відповідно до п. 3.2 Контракту загальний строк виконання комплексу робіт, передбачених п. 1.1 Контракту не повинен перевищувати 365 календарних днів від дати оплати відповідно до п. 4.1.1 цього Контракту.

Так, в процесі виконання замовлення виникла необхідність в доопрацюванні деталей та компонентів лінії та в оновленні програмного забезпечення, що вплинуло на строки виконання Контракту, у зв`язку з чим у позивача з`явилася необхідність в пролонгації термінів виконання Контракту та отриманні у Міністерстві економіки України Висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком.

Таким чином, Контракт повністю відповідає вимогам, встановленим п. 2 «Порядку видачі висновків щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 104 від 13.02.2019 р. (далі - Порядок), а саме: - «Висновок видається Мінекономіки за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, що здійснюються резидентами, а саме: під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) постачання складних технічних виробів - імпортними операціями з постачання устаткування частинами або складних технічних виробів, що потребують установки, монтажу, налагодження, гарантійного обслуговування і введення їх у дію на місці експлуатації, а також з постачання складних технічних виробів, строк виготовлення та транспортування яких перевищує 180 днів.

03 листопада 2022 року позивач звернувся з заявою № 503 до Міністерства економіки України про надання Висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком по Контракту № 21/2836 від 15.10.2021 року за платежами від 03.11.2021 року та 30.12.2021 року на загальну суму 696 520,00 доларів США.

Наказом Міністерства економіки України від 20.01.2023 № 461, позивачу надано висновок щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, яким продовжено граничні строки розрахунків по контракту № 21/2836 від 15.10.2021 року до 03.03.2023 року.

Також, позивач звертався до Міністерства економіки України з заявою № 103 від 02 березня 2023 року про надання Висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком по Контракту № 21/2836 від 15.10.2021 року за платежами від 03.11.2021 року та 30.12.2021 року на загальну суму 696 520,00 доларів США.

Наказом Міністерства економіки України від 14.08.2023 року № 11056, позивачу було надано висновок щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, яким продовжено граничні строки розрахунків по контракту № 21/2836 від 15.10.2021 року до 01.09.2023 року.

31 серпня 2023 року позивач звернувся з заявою № 578 до Міністерства економіки України про надання Висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком по Контракту № 21/2836 від 15.10.2021 року за платежами від 03.11.2021 року та 30.12.2021 року на загальну суму 696 520,00 доларів США.

До вказаної заяви №578 від 31.08.2023 року було додано: - копія контракту № 21/2836 від 15 жовтня 2021 року; - копія Додатків №№ 1-5 до Контракту № 21/2836 від 15 жовтня 2021 року; - копія Додаткової угоди № 1 з Додатком № 5 від 19.10.2022 р.; - копія Додаткової угоди № 2 від 06.02.2023 р.; - копія Додаткової угоди № 3 з Додатком № 5 від 07.02.2023 р.; - копія Додаткової угоди № 4 від 24.08.2023 р.; - копія платіжної інструкції № 94 від 03.11.2021 р.; - копія платіжної інструкції № 128 від 24.08.2023 р.; - копія листа компанії SUMEC Complete Equipment Engineering Co. Ltd № SISU-UK-21/2836-4 від 24.08.2023 p.

Міністерством економіки України винесено наказ від 27.11.2023 року №17952 про відмову у видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ», відповідно до статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», абзацу третього пункту 10 Порядку видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2019 № 104.

Як встановлено судом підставою для відмови у видачі позивачу висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів зазначено абзац третій пункту 10 Порядку № 104, тобто недотримання вимог щодо комплектності та оформлення документів.

Відповідно до листа Міністерства економіки України №4432-10/3730-07 від 01.12.2023 року встановлено, що візуальна форма копії листа компанії-нерезидента від 24.08.2023 року №SISU-UK-21/2836-4 не дає можливості визначити достовірність інформації (підпис уповноваженої особи компанії-нерезидента).

Суд зазначає, що положення пункту 3 Порядку №104 регламентують необхідність подання заявником (резидентом) разом із заявою щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком України копії зовнішньоекономічного договору (контракту), усіх специфікацій, додатків, додаткових угод та інших документів, які є невід`ємними частинами договору (контракту), засвідчені в установленому законодавством порядку, проте враховує, що останній не визначає (не регламентує) чіткі вимоги до документів, які мають бути подані заявником разом з такою заявою про отримання висновку.

Так, з матеріалів справи вбачається, що копія листа дає повну змогу ознайомитися з його змістом, посадою та ім`ям особи, що його підписала, також лист містить дату та вихідний номер. Тобто, за формою, наданий лист повністю відповідає вимогам, що можуть висуватись до оформлення листа при діловому листуванні. Ніяких інших вимог до оформлення звичайного листа нормами діючого законодавства не передбачено.

Також, відповідач в своїй відмові в надані висновку вказує, що за результатом розгляду сектором запобігання корупційній діяльності встановлено, що доданий до комплекту документів лист, не обґрунтовує необхідність продовження установлених строків розрахунків за Контрактом.

При цьому, вказане не може бути підставою для відмови у підготуванні висновку, оскільки, обґрунтування необхідності може міститися у тексті листа або іншого документу, але жодним чином обґрунтування необхідності не може стосуватися форми листа або іншого документа.

Так, відповідно копії електронного листа, лист компанії - нерезидента від 24.08.2023 № SISU-UK-21/2836-4 отримано позивачем 29.08.2023 року з офіційної електронної адреси SUMEC Complete Equipment Engineering Co. Ltd, тому жодних сумніві щодо нього виникати не повинно.

Крім того, 29 грудня 2023 року ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» повторно звернувся до SUMEC Complete Equipment Engineering Co. Ltd з проханням підтвердити достовірність вказаного листа та 29 грудня 2023 року позивачем було отримано по електронній пошті відповідне підтвердження та лист від 24.08.2023 № SISU-UK-21/2836-4.

Крім того, слід зазначити, що рішення про продовження граничного строку щодо імпорту обладнання позивачем за контрактом не обумовлена ніякими листами чи повідомленнями, а в першу чергу обумовлюється характеристиками складних технічних виробів, що відповідають вимогам абзацу першого та сьомого п. 2 Порядку, а також умовами самого контракту та додатків до нього щодо тривалості виготовлення, тестування й поставки (транспортування) та виконання пусконалагоджувальних робіт.

Надаючи оцінку обставинам подання позивачем документів для продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів та отримання відповідного висновку, суд погоджується з доводами позивача про подання ним разом із заявою переліку документів, визначених пунктом 3 Порядку №104, при цьому з наданих документів встановлено достовірність вказаного листа та 29 грудня 2023 року.

Водночас суд враховує, що в оскаржуваному наказі від 27.11.2023 року № 17952 зазначено підставу його прийняття лише саму норму - абзац третій пункту 10 Порядку № 104, тобто недотримання вимог щодо комплектності та оформлення документів, з якої не вбачається чіткої та конкретизованої підстави для його прийняття, тобто відповідачем не зазначено, яким чином позивач порушив вимоги п. 3 Порядку видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків, що унеможливило своєчасне усунення позивачем виявлених недоліків. Вказана підстава зазначена лише у листі №4432-10/3730-07, який сформовано Міністерством економіки України 01.12.2023 року і яким повідомлено позивача про видачу спірного наказу та роз`яснено підстави його прийняття.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Відтак, невиконання відповідачем законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним. Подібна позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18 та від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а.

Суд звертає увагу, що незважаючи на те, що Порядком № 104 не визначено форми рішення та вимоги про конкретизацію підстав відмови у видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків, вказане не скасовує обов`язок відповідача необхідності прийняття вмотивованого рішення, зміст якого надавав би можливість суб`єкту господарювання своєчасно встановити виявлені недоліки та можливість їх усунення.

Відповідно до частини 5 статті 13 Закону № 2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості.

З наведеного суд вважає, що Мінекономіки формально підійшов до розгляду заяви позивача щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком за договором (контракту) та не в повній мірі з`ясував наявність чи відсутність підстав для продовження строків розрахунків, що може мати свої наслідком застосування до позивача санкцій, визначених частиною 5 статті 13 Закону № 2473-VIII.

Згідно із пунктом 8 частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Окрім цього суд вважає прийнятним застосування до спірних правовідносин те, що у практиці ЄСПЛ (наприклад, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати, аналізуючи сумісність втручання в право особи на мирне володіння майном з гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи можна вважати втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) є пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону, нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним щодо застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, публічного інтересу, за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Критерій пропорційності передбачає, що втручання в право власності буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними із втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що ставиться для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар».

При цьому ЄСПЛ у питаннях оцінки пропорційності, як і в питаннях наявності суспільного, публічного інтересу, визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.

В даному випадку, оскаржуваний наказ прийнятий відповідачем за наслідком застосування ним формального підходу до розгляду заяви позивача щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком за договором (контракту), що має своїм наслідком непропорційність такого рішення, адже останнє не забезпечує баланс між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване таке спірне рішення.

При вирішенні спору по суті суд також вважає за доцільне звернути увагу на строки розгляду заяви позивача від 31.08.2023 року.

Як вже було вказано вище, як Закон № 2473-VIII, так і Порядок №104 встановлює строк розгляду Мінекономіки поданих резидентом документів для отримання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком - 10 робочих днів з дати їх одержання.

Матеріалами справи підтверджено, що заяву від 31.08.2023 року та додані документи отримані відповідачем 31.08.2023 року та зареєстровано №П3987. У той же час спірне рішення прийнято 27.11.2023 року, а повідомлено про його прийняття лише листом від 01.12.2023 року.

Доказів зворотнього Міністерством економіки України до суду не надано, у зв`язку з чим порушено строки розгляду заяви позивача про отримання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком від 31.08.2023 року, визначені в абзаці 2 частини 4 статті 13 Закону № 2473-VIII та пункті 4 Порядку №104.

Суд зазначає, що наведене не є самостійною підставою для задоволення позовних вимог, проте вказує на порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Крім того, суд враховує, що відповідачем попередньо було двічі розглянуто аналогічні заяви позивача та підготовано відповідні висновки, при складанні яких не було встановлено жодних порушень чи невідповідностей.

З огляду на вищевикладене, повно та всебічно проаналізувавши матеріали адміністративної справи суд дійшов висновку про невідповідність оскаржуваного рішення, критеріям, які встановлені пунктами 3, 8 частини 2 статті 2 КАС України, а відтак останнє є таким, що підлягає скасуванню, а позов в цій частині задоволенню.

Щодо вимог в частині зобов`язання Міністерство економіки України видати Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» висновок щодо продовження граничних строків розрахунків за операцією, що здійснюється відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 15.10.2021 року № 21/2836, укладеного з SUMEC Complete Equipment Engineering Co. Ltd (Китай) в частині здійсненної передоплати 03.11.2021 року на суму 348 260,00 доларів США та 30.12.2021 року на суму 348 260,00 доларів США на строк з 31.08.2023 року до 28.02.2024 року, суд зазначає наступне.

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Тобто, дискреційними є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 5 КАС України регламентовано, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Як вже було вказано судом вище, ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» із відповідними заявами від 03.11.2022 року та від 02.03.2023 року, в межах контракту від 15.10.2021 року №21/2836, зверталось до Міністерства економіки України, та останнім вже видавались накази від 20.01.2023 року №461 та від 14.08.2023 року №11056 про видачу позивачу висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, з аналогічних підстав, які були покладені в основу повторної заяви від 31.08.2023 року.

Приймаючи до уваги те, що при розгляді заяви від 31.08.2023 року, на думку суду, відповідач діяв формально, із порушенням строків розгляду такої заяви, прийнявши рішення, яке не є пропорційним наслідкам, на досягнення яких воно спрямоване та враховуючи відсутність інших підстав, визначених у пункті 10 Порядку №104 для відмови у видачі відповідного висновку, суд вважає, що позовні вимоги про зобов`язання Міністерство економіки України видати Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» висновок щодо продовження граничних строків розрахунків за операцією, що здійснюється відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 15.10.2021 року № 21/2836, укладеного з SUMEC Complete Equipment Engineering Co. Ltd (Китай) в частині здійсненної передоплати 03.11.2021 року на суму 348 260,00 доларів США та 30.12.2021 року на суму 348 260,00 доларів США на строк з 31.08.2023 року до 28.02.2024 року є обґрунтованими та такими, що мають на меті повний та ефективний захист порушених прав позивача.

Суд вважає, що наведений спосіб захисту порушеного права позивача є доцільним, обґрунтованим та таким, що забезпечує повний та ефективний захист його порушених прав, у тому числі статті 1 Протоколу, адже не забезпечення такого захисту, з урахування відсутності вини позивача, може мати своїм наслідком застосування до останнього пені за порушення строків розрахунків ЗЕД, яке розцінюється як втручання в право особи на вільне володіння майном.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 3028,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №763 від 17.01.2024 року.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в розмірі 3028,00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» (53201, м.Нікополь, проспект Трубників, 56, код ЄДРПОУ 35537363) до Міністерства економіки України (01008, м.Київ, вул.Грушевського, 12/2, код ЄДРПОУ 37508596) про визнання протиправним скасування наказу та зобов`язати вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства економіки України про відмову у видачі Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за операціями, що здійснюються відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 15.10.2021 року № 21/2836, укладеного з SUMEC Complete Equipment Engineering Co. Ltd (Китай), яке затверджено Наказом Мінекономіки України від 27.11.2023 року № 17952.

Зобов`язати Міністерство економіки України видати Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» висновок щодо продовження граничних строків розрахунків за операцією, що здійснюється відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 15.10.2021 року № 21/2836, укладеного з SUMEC Complete Equipment Engineering Co. Ltd (Китай) в частині здійсненної передоплати 03.11.2021 року на суму 348 260,00 доларів США та 30.12.2021 року на суму 348 260,00 доларів США на строк з 31.08.2023 року до 28.02.2024 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» (код ЄДРПОУ 35537363) судові витрати у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства економіки України.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв