Постанова

від 10.07.2024 по справі 160/2761/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 липня 2024 року м. Дніпросправа № 160/2761/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Щербака А.А., Баранник Н.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Міністерства економіки України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року (суддя 1-ї інстанції Дєєв М.В.) в адміністративній справі №160/2761/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерпайп Ніко Тьюб до Міністерства економіки України про визнання протиправним скасування наказу та зобов`язати вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

30.01.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ звернулося до суду з позовом до Міністерства економіки України, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства економіки України про відмову у видачі Товариству з обмеженою відповідальністю ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за операціями, що здійснюються відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 15.10.2021 року № 21/2836, укладеного з SUMEC Complete Equipment Engineering Co. Ltd (Китай), яке затверджено Наказом Мінекономіки України від 27.11.2023 року № 17952;

- зобов`язати Міністерство економіки України видати Товариству з обмеженою відповідальністю ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ висновок щодо продовження граничних строків розрахунків за операцією, що здійснюється відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 15.10.2021 року № 21/2836, укладеного з SUMEC Complete Equipment Engineering Co. Ltd (Китай) в частині здійсненної передоплати 03.11.2021 року на суму 348260,00 доларів США та 30.12.2021 року на суму 348260,00 доларів США на строк з 31.08.2023 року до 28.02.2024 року.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що у позивача з`явилась необхідність в пролонгації термінів виконання контракту та отримання у Міністерства економіки України висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, у зв`язку з чим позивач звернувся із відповідною заявою до відповідача про надання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком по контракту від 15.10.2021 року № 21/2836 за платежами 03.11.2021 року та 30.12.2021 року на загальну суму 696520,00 доларів США. Відповідачем було повідомлено позивача, що за результатом розгляду заяви відповідно до абзацу 3 пункту 10 Порядку, Міністерство наказом від 27.11.2023 року №17952 прийняло рішення про відмову у видачі висновку позивачу за операцією, що здійснюється відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 15.10.2021 року № 21/2836, оскільки візуальна форма копії листа компанії-нерезидента від 24.08.2023 №SISU-UK-21/2836-4 не дає можливості визначити достовірність інформації (підпис уповноваженої особи компанії-нерезидента). Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства. Крім того, воно прийнято із суттєвим порушенням термінів розгляду заяви.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року позов задоволено.

Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій зазначено на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам відповідача про те, що після опрацювання заяви позивача від 31.08.2023 Мінекономіки встановлено, що візуальна форма копії листа компанії-нерезидента від 24.08.2023 р. № SISU-UK-21/2836-4 не дає можливості визначити достовірність інформації (підпис уповноваженої особи компанії-нерезидента). Тобто, скаржник вважає, що існують об`єктивні підозри вважати, що вищезазначений лист належним чином не оформлений. Таким чином подаючи заяву від 31.08.2023 позивач не виконав вимоги щодо оформлення документів передбачені Порядком № 104. Позивач також не надав належних обґрунтувань щодо необхідності продовження установлених строків розрахунків та не дотримався вимог щодо оформлення документів визначених Порядком № 104. Таким чином вважає, що оскаржене рішення прийнято вірно. Крім того, суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги про про зобов`язання відповідача видати позивачу висновок щодо продовження граничних строків розрахунків на підставі поданої заяви від та доданих до неї документів, по суті втрутився у дискреційні повноваження Міністерства.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити у її задоволенні.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів п.3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 31.08.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ подало до Міністерства економіки України заяву №578 на одержання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком.

До вказаної заяви №578 від 31.08.2023 року було додано: - копія контракту № 21/2836 від 15 жовтня 2021 року; - копія Додатків №№ 1-5 до Контракту № 21/2836 від 15 жовтня 2021 року; - копія Додаткової угоди № 1 з Додатком № 5 від 19.10.2022 р.; - копія Додаткової угоди № 2 від 06.02.2023 р.; - копія Додаткової угоди № 3 з Додатком № 5 від 07.02.2023 р.; - копія Додаткової угоди № 4 від 24.08.2023 р.; - копія платіжної інструкції № 94 від 03.11.2021 р.; - копія платіжної інструкції № 128 від 24.08.2023 р.; - копія листа компанії SUMEC Complete Equipment Engineering Co. Ltd № SISU-UK-21/2836-4 від 24.08.2023p.

Міністерством економіки України винесено наказ від 27.11.2023 року №17952 про відмову у видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, ТОВ ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ, відповідно до статті 13 Закону України Про валюту і валютні операції, абзацу третього пункту 10 Порядку видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2019 № 104, наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.02.2019 № 329 Про затвердження форми заяви на одержання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту, та імпорту товарів, установлених Національним банком, та Інструкції щодо її заповнення, форми висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.03.2019 за № 218/33189, наказу Міністерства економіки України від 19.11.2021 № 944 Про надання права підпису деяких наказів Міністерства економіки України та свідоцтв про реєстрацію представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності, на підставі документів, поданих ТОВ ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ (від 31.08.2023, вх.від 31.08.2023 №П3987), відмовлено у видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком.

Листом Міністерства економіки України №4432-10/3730-07 від 01.12.2023 року повідомлено позивача про винесення вказаного наказу від 27.11.2023 року №17952 про відмову у видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком та зазначено, що візуальна форма копії листа компанії-нерезидента від 24.08.2023 року №SISU-UK-21/2836-4 не дає можливості визначити достовірність інформації (підпис уповноваженої особи компанії-нерезидента).

Позивач вважаючи рішення Міністерства економіки України, яке затверджено Наказом Мінекономіки України від 27.11.2023 року № 17952, протиправним звернувся з цим позовом до суду.

Суд першої інстанції задовольняючи позов дійшов висновку про протиправність оскарженого рішення відповідача.

Колегія суддів переглядаючи судове рішення доходить наступних висновків.

Спірним у справі є правомірність відмови (рішення відповідача) позивачу у подовженні граничних строків розрахунку з операціями, що здійснюються відповідно до зовнішньоекономічного контракту.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначає Закон України Про валюту та валютні операції від 21.06.2018 № 2473-VIII (далі також Закон № 2473-VIII).

Згідно із частиною 1 статті 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов`язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.

Порядок видачі висновку, у тому числі перелік документів, які подаються для видачі висновку, підстави для відмови у видачі висновку або залишення документів без розгляду, включаючи перелік товарів, за якими документи для видачі висновку підлягають залишенню без розгляду, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Видача висновку здійснюється безоплатно.

Постановою КМУ від 13.09.2019 №104 затверджений ПОРЯДОК видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком. (далі Порядок №104)

Цей Порядок визначає механізм видачі висновків щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком (далі - висновки), перелік документів, які подаються для видачі висновку, підстави для відмови у видачі висновку або залишення документів без розгляду і перелік товарів, за якими документи для видачі висновку залишаються без розгляду. А його дія поширюється на всіх резидентів незалежно від форми власності.

Так пунк третій вказаного Порядку визначає окрм подання ззаяви також і перелік документів, що подається до Мінекономіки для отримання висновку.

Пунк шостий Порядку №104 визначає строки розгляду заяви, а підстави відмови у видачі висновку визначені у п.10.

Так у видачі висновку може бути відмовлено у разі, коли:

у поданих резидентом документах виявлено недостовірну інформацію;

документи подано з порушенням вимог, зазначених у пункті 3 цього Порядку, в тому числі вимог щодо комплектності та оформлення документів;

заява, додані до неї документи (документ) підписані (засвідчені) особою, яка не має на це повноважень;

у зовнішньоекономічному договорі (контракті) відсутні істотні умови договору, передбачені законодавством;

операція резидента з експорту (імпорту) товарів не належить до окремої операції, визначеної пунктом 2 цього Порядку;

операція резидента здійснюється з товарами, що включені до переліку товарів, за якими звернення про видачу висновку залишаються без розгляду, згідно з додатком;

продовження строків розрахунків виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) за операцією з експорту (імпорту) товарів зумовлено форс-мажорними обставинами;

у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні відомості про резидента або наявні відомості про його припинення.

Як свідчать встановлені обставини справи, 31 серпня 2023 року позивач звернувся з заявою № 578 до Міністерства економіки України про надання Висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком по Контракту № 21/2836 від 15.10.2021 року за платежами від 03.11.2021 року та 30.12.2021 року на загальну суму 696 520,00 доларів США.

До вказаної заяви №578 від 31.08.2023 року було додано: - копія контракту № 21/2836 від 15 жовтня 2021 року; - копія Додатків №№ 1-5 до Контракту № 21/2836 від 15 жовтня 2021 року; - копія Додаткової угоди № 1 з Додатком № 5 від 19.10.2022 р.; - копія Додаткової угоди № 2 від 06.02.2023 р.; - копія Додаткової угоди № 3 з Додатком № 5 від 07.02.2023 р.; - копія Додаткової угоди № 4 від 24.08.2023 р.; - копія платіжної інструкції № 94 від 03.11.2021 р.; - копія платіжної інструкції № 128 від 24.08.2023 р.; - копія листа компанії SUMEC Complete Equipment Engineering Co. Ltd № SISU-UK-21/2836-4 від 24.08.2023 p.

Міністерством економіки України винесено наказ від 27.11.2023 року №17952 про відмову у видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, ТОВ ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ, відповідно до статті 13 Закону України Про валюту і валютні операції, абзацу третього пункту 10 Порядку видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2019 № 104. (а.с. 93, 94 Т2)

Отже підставою відмови, послугувало те, що візуальна форма копії листа компанії-нерезидента від 24.08.2023 №21/2836-4 не дає можливості визначити достовірність інформації (підпису уповноваженої особи компанії-нерезиденкт). (а.с. 111 Т1)

Таким чином відповідач дійшов висновку, що документи подано з порушенням вимог, зазначених у пункті 3 цього Порядку, в тому числі вимог щодо комплектності та оформлення документів. Як зазначив відповідач у відзиві на позову, що існує ризик підроблення документів.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивачем було подано відповідачу заяву та документи за переліком визначеним п. 3 Порядку №104, а приписи п. 10 Порядку №104 не містяь такої підстави відмови як відсутність можливості візуально визначити достовірність підпису уповноваженої особи.

Враховуючи вищезазначене, є вірними висновки суду першої інстанції, що вказана підстава відмови є необгрунтованою.

Також є вірними висновки суду першої інстанції щодо помилковості доводів відповідача про відсутність обґрунтованості заявником необхідності продовження установлених строків розрахунків за Контрактом, оскільки обґрунтування необхідності може міститися у тексті листа або іншого документу, але жодним чином обґрунтування необхідності не може стосуватися форми листа або іншого документа, враховуючи підставу відмови.

Колегія суддів також зазначає, що спірне рішення відповідача та лист (а.с. 93 96 Т2) не містить такої підстави відмови, як необгрунтованість позивачем необхідності продовження установлених строків розрахунків, а отже відповідач безпідставно посилається на вказаний довод.

Таким чином є вірними висновки суду першої інстанції, що оскаржена відмова з вищенаведених підстав є необґрунтованою.

Стосовно доводів скаржника щодо строків розгляду заяви, колегія суддів зазначає, що встановлення порушення строків її розгляду не було підставою для скасування оскарженого рішення.

Що стосується способу захисту прав позивача.

Велика Палата Верховного Суду від 19.02.2020р. у справі №591/5935/17, розглядаючи спір виходила з того, що метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ст. 2 КАС України).

Ця мета зазначена також у статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Частиною 4 статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

За приписами вказаної правової норми слідує, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Якщо таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.

Такий підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки при розгляді вимог про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, але і у випадку розгляду вимог про зобов`язання вчинити дії після скасування його адміністративного акту.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2020р. у справі №0940/2394/18.

Так відповідачем у цій справі було перевірено подані документи, та прийняте спірне рішення за результатами розгляду поданих документів, а отже суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, тому суд першої інстанції вірно дійшов висновку про задоволення позову в частині зобов`язання відповідача прийняти певне рішення.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про правомірність оскарженого висновку, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства економіки України залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року в адміністративній справі №160/2761/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддяН.І. Малиш

суддяА.А. Щербак

суддяН.П. Баранник