Рішення

від 17.04.2024 по справі 160/3623/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 рокуСправа №160/3623/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (в письмовому провадженні) у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "ОБСІДІАНТ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язати вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

08.02.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заяваТовариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "ОБСІДІАНТ"(далі - позивач) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі-відповідач-1), Державної податкової служби України (далі-відповідач-2), в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 9739711/43499464 від 18.10.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 21 від 13.04.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову служби України здійснити дії по реєстрації (зареєструвати) в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 21 від 13.04.2023 року, складену ТОВ "Торгова компанія "ОБСІДІАНТ" днем її подання.

В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що ним було подано на реєстрацію до податкового органу податкову накладну №21 від 13.04.2023. Проте, рішенням комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9739711/43499464 від 18.10.2023 відмовлено в реєстрації податкової накладної №21 від 13.04.2023, у зв`язку із наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. В додатковій інформації зазначено, що платником надано пакет документів не в повному обсязі, а саме відсутні транспортні документи від постачальників. Також платник податку задіяний у здійсненні групою платників податку, у тому числі щодо яких прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, циклу операцій один з одним щодо придбання/реалізації одного й того ж товару для формування штучного обсягу такого товару. Позивач вважає, що ним були надані всі документи щодо господарської операції, при цьому відповідачі в свою чергу не вказують конкретну підставу для відмови у реєстрації податкової накладної № 21 від 13.04.2023 року, до того ж, відповідачі вказують різні підстави відмови у реєстрації податкової накладної № 21 від 13.04.2023 року внаслідок чого позивач вимушений звертатися за захистом своїх прав до суду. На підставі викладеного, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "ОБСІДІАНТ" про поновлення строку звернення до суду задоволено, поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "ОБСІДІАНТ" строк звернення до суду з позовною заявою, відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 06.03.2024, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачам було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

21.02.2024 відповідачем-1 до суду надано відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити у задоволенні позовної заяви. В обгрунтування своєї позиції, зазначає що, Закон України 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХІV первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Законодавчо встановлений мінімум обов`язкових реквізитів первинних та зведених облікових документів визначено у абзацах 1-7 частини другої статті 9 Закону № 996-ХІV, відповідно до яких первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Крім того, необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також в пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків. Так, за результатами розгляду Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області документів, наданих ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «ОБСІДІАНТ» (код 43499464) з Повідомленням до податкової накладної №21 від 13.04.2023 винесено Рішення від 18.10.2023 № 9739711/43499464 про відмову в реєстрації зазначеної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, з причини надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства, а саме: «Платником надано пакет документів не в повному обсязі, а саме відсутні транспортні документи від постачальників. Також платник податку задіяний у здійсненні групою платників податку, у тому числі щодо яких прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, циклу операцій один з одним щодо придбання/реалізації одного й того ж товару для формування штучного обсягу такого товару». Крім того, представник зазначив, що стосовно ТОВ "ТОРГОВА КОМПАНІЯ "ОБСІДІАНТ" (код 43499464) приймалося рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. Щодо вимоги позивача про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати вищезазначену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначив про дискреційні повноваження.

21.02.2024 відповідачем-2 надано відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити у задоволенні позовної заяви, посилаючись на те, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної було прийнято комісією регіонального рівня, у зв`язку з чим позовні вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати вищезазначену податкову накладну є необґрунтованими, оскільки без надання правової оцінки рішенню комісії регіонального рівня, зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну є передчасним.

21.02.2024 відповідачем-1 до суду подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в адміністративній справі №160/3623/24.

Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «ОБСІДІАНТ» є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03.11.2021 номер запису 1002241070003093558 та перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

Основним видом економічної діяльності підприємства є код КВЕД - 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

З матеріалів справи вбачається, що 12.04.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «ОБСІДІАНТ» та СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ СПОЖИВЧЕ ТОВАРИСТВО «КРАЯНИ» уклали Договір поставки № 01474.

Відповідно до п.1.1 цього договору постачальник зобов`язується передати шини, камери, диски або запасні, частини та їх комплектуючі (далі - Товар), а покупець зобов`язується прийняти Товар та своєчасно оплатити його вартість.

Відповідно до п.1.2 предметом даного Договору є Товари, що визначені у Специфікаціях, які с невід`ємною частиною цього Договору.

Пунктом 1.3 визначено, що право власності на Товар переходить до Покупця з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін товаро-транспортної накладної та/або видаткової накладної, яка засвідчує момент передачі Товару.

Зі змісту п.2.1 цього договору вбачається, що кількість, асортимент, номенклатура Товару у кожній партії Товару визначається Сторонами у Специфікації.

Так, 13.04.2023 відповідно до видаткової накладної №100 позивач поставив ССТ «КРАЯНИ» товар - Шина 650/85R38 LR7000 173/176D/A8 LL (HB) ECE (Код УКТ ЗЕТ 4011700000) у кількості 2 штук, та Шина с/г 600/70R30 LR-7000 158D Tubeless Leao (LingLong) (Код УКТ ЗЕТ 4011700000) у кількості 2 штук, на загальну суму 273 999,98 грн, в т.ч. ПДВ 20%- 45 666,66 грн.

Згідно рахунку на оплату по замовленню № 223 від 12.04.2023 року ССТ «КРАЯНИ» здійснило оплату товару, а саме - Шина 650/85R38 LR7000 173/176D/A8 LL (HB) ECE у кількості 2 штук, та Шина с/г 600/70R30 LR-7000 158D Tubeless Leao (LingLong) у кількості 2 штук, у розмірі 273 999,98 грн, в т.ч. ПДВ 20%- 45 666,66 грн.

Відповідно до вимог ст.187 та ст.201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань позивачем було складено податкову накладну № 21 від 13.04.2023 на загальну суму 273 999,98 грн з ПДВ, яку згодом направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, 05.05.2023 ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «ОБСІДІАНТ» було отримано квитанцію про реєстрацію накладної/розрахунку, в якій зазначено: «Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної від № 21 від 13.04.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Додатково повідомляємо: показник "D"=2.5373%, "Р"=2066.66», та запропоновано надати пояснення та копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

16.10.2023 позивач надіслав до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області засобами електронного зв`язку повідомлення №1 щодо надання пояснень та копії первинних документів.

Проте, комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення за №9739711/43499464 від 18.10.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної № 21 від 13.04.2023.

Не погодившись з рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області позивачем подано скаргу, щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Проте, рішенням Комісії за результатами розгляду скарги від 31.10.2023 за №76454/43499464/2 щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН скаргу залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної № 21 від 13.04.2023 без змін з підстав: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування. навантаження. розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Позивач вважає вищевказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що і стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України) об`єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються, та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року (далі - Порядок №1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно із пунктом 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи наведені у пункті 201.16 статті 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165 (далі - Порядок №1165) у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (Додаток 3 до Порядку №1165) передбачає відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Під час розгляду справи судом встановлено, що реєстрацію податкової накладної позивача зупинено з тієї підстави, що платник податку, яким подано для реєстрації ПК/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Однак, суд зазначає, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Натомість, надіслана позивачу квитанція містить вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Таким чином, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості актів індивідуальної дії призводить до їх протиправності.

Так, 16.10.2023 позивачем було надано пояснення та копії документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, ці обставини підтверджені письмовими доказами наявними в матеріалах справи.

Проте, незважаючи на надані позивачем пояснення, Комісією було ухвалено рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9739711/43499464 від 18.10.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 21 від 13.04.2023.

Так, в оскаржуваному рішенні зазначено, що підставами відмови в реєстрації податкової накладної є надання платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства. Додатково зазначено, що платником надано пакет документів не в повному обсязі, а саме відсутні транспортні документи від постачальників. Також платник податку задіяний у здійсненні групою платників податку, у тому числі щодо яких прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, циклу операцій один з одним щодо придбання/реалізації одного й того ж товару для формування штучного обсягу такого товару.

Разом з тим, зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що рішення контролюючого органу є необґрунтованими, оскільки не містять чітких посилань на підстави, які слугували причинами для ухвалення рішення про відмову контролюючого органу ДПС зареєструвати податкову накладну у ЄРПН з урахуванням наданих позивачем письмових пояснень та документів, на підтвердження реальності господарської операції за вказаними податковими накладними, а також не містять доводів та обґрунтувань відносно того, які саме надані позивачем документи були складені із порушенням законодавства з урахуванням того, що форма рішення передбачає конкретне визначення контролюючим органом, які саме документи не надані платником податків та не зазначено з яких підстав подані позивачем пояснення та додаткові документи за наслідками зупинення реєстрації податкової накладної не були враховані контролюючим органом та не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства і якого саме законодавства.

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з пунктом 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або наданням платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Одночасно, в межах цієї ситуації суд звертає особливу увагу на той факт, що, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Таким чином, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів щодо ризиковості платника податку, та на те, що наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатнім для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, відповідач-1 не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

Відповідач-1 як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навів обґрунтованих мотивів прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У постановах від 12 листопада 2019 року у справі №816/2183/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18, від 18 лютого 2020 року у справі №360/1776/19, від 27 квітня 2020 року у справі №360/1050/19, від 18 червня 2020 року у справі №824/245/19-а та ряду інших суд касаційної інстанції наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж є протиправним.

Суд звертає увагу на позицію викладену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 р. у справі Рисовський проти України, в якому ЄСПЛ зазначив, що принцип належного урядування, зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Таким чином, суд вважає, що контролюючий орган в квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування повинен здійснювати не лише загальне посилання на пункт 8 Критеріїв ризиковості, а й визначити вичерпний перелік конкретних документів, які платник податків повинен надати контролюючому органу.

Головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Отже, рішення Головного управління ДПС в Дніпропетровській області не відповідає наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на не можливість реалізації свого права або обов`язку платником податків щодо виконання юридичного волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, суд доходить висновку, що рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 9739711/43499464 від 18.10.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної № 21 від 13.04.2023, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 21 від 13.04.2023, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тобто законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Як вбачається зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може.

Натомість, у даному випадку суд не вважає повноваження ДПС України, як дискреційними, оскільки даний суб`єкта владних повноважень не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Відповідно до судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24 березня 1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини практика ЄСПЛ підлягає застосуванню судами як джерело права.

В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Відповідно до підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, відповідно до пунктів 19 та 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до Державної фіскальної служби відповідного рішення суду). У разі надходження до Державної фіскальної служби рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).

Таким чином, для відновлення порушених прав позивача, суд вважає за необхідне, зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 21 від 13.04.2023, що складена позивачем, датою її фактичного отримання.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку задоволення позовних вимог, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України та обставин, встановлених в ході розгляду справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки оскаржуване рішення, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної прийнято саме Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у сумі 6056,00 грн., понесені позивачем згідно платіжного доручення №5 від 29.01.2024.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд доходить висновку, що відповідач-1, як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "ОБСІДІАНТ" (49041, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул.Стартова, буд. 7, код ЄДРПОУ 43499464) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а, код ЄДРПОУ 44118658), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська пл., буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 9739711/43499464 від 18.10.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 21 від 13.04.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних

Зобов`язати Державну податкову служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 21 від 13.04.2023 року, складену ТОВ "Торгова компанія "ОБСІДІАНТ" днем її подання.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а, код ЄДРПОУ 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "ОБСІДІАНТ" (49041, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул.Стартова, буд. 7, код ЄДРПОУ 43499464) в рахунок відшкодування судових витрат зі сплати судового збору 6056,00 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець