Рішення

від 19.04.2024 по справі 240/15975/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2024 року м. Житомир

справа № 240/15975/23

категорія 111020300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Горовенко А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чиста криниця" про стягнення заборгованості,-

встановив:

Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області звернулося до суду з позовом, в якому (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 22.03.2024 за вх.№16940/24) просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чиста криниця" заборгованість в сумі розміром 244933,38 грн за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Чиста криниця" перебуває на обліку у Головному управлінні Державної податкової служби у Житомирській області і є платником податків та зборів. За відповідачем рахується податкова заборгованість у розмірі 244933,38 грн, а саме із орендної плати з юридичних осіб у розмірі 244933,38 грн, яка не сплачена у добровільному порядку, у зв"язку з чим було винесено рішення про опис майна в податкову заставу.

Позивач просить надати дозвіл на погашення податкового боргу у сумі розміром 244933,38 грн за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду провадження у справі відкрито. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвала про відкриття провадження була направлена відповідачу за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та отримана уповноваженою особою відповідача.

Відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначений в ухвалі про відкриття провадження надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вказує, що позивачем не підтверджено наявність боргу з орендної плати з юридичних осіб на загальну в суму 276649,00 грн, а посилання на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31.07.2018 у справі №240/2446/18, для його підтвердження, та ч.4 ст. 78 КАС України є помилковим.

Зазначає, що вказана сума боргу відповідача підтверджена згідно з рішенням суду станом на 31.07.2018. Разом з тим, після прийняття судом рішення, відповідачем на відповідні рахунки в банківській установі постійно сплачувалися суми в рахунок орендної плати за землю. За період з 01.08.2018 по 12.06.2023 в рахунок орендної плати було сплачено 227079,20грн.

Крім того, за результатами проведеного 31.10.2018 третього цільового аукціону з продажу активів ТОВ «Чиста Криниця», які знаходилися в податковій заставі, було реалізовано заставне майно відповідача на суму 267896,57 грн, що підтверджується протоколом від 31 жовтня 2018 року та договором купівлі-продажу майна №000328К/18.

Реалізація заставного майна боржника здійснювалася для погашення боргу в розмірі 101542,94 грн згідно з рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 12.10.2015 у справі №806/4299/15. Отже, частина суми боргу у розмірі 166353,63грн (267896,57 грн - 101542,94 грн) була спрямована на погашення боргу за рішенням суду в справі №240/2446/18.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складене у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Чиста Криниця» зареєстроване, як юридична особа 26.10.1999, і як платник податків перебуває на податковому обліку в Головному управлінні Державної податкової служби у Житомирській області.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з підпунктом 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За Товариством з обмеженою відповідальністю «Чиста Криниця» рахується податкова заборгованість на загальну суму 224993,38 грн з орендної плати з юридичних осіб, з яких: 227181,46 грн - основний платіж; 4737,31 грн - штрафна санкція та 13074,61грн - пеня.

В обґрунтування суми податкового боргу позивачем зазначено, що згідно з рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 31.07.2018 у справі №240/2446/18 задоволено адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області та вирішено стягнути з відповідача податковий борг у сумі розміром 276649,00 грн з орендної плати з юридичних осіб (а.с.20).

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з пунктами 87.1, 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 88.1 статті 88 Податкового кодексу України визначено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

За змістом пункту 89.2. статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5. цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (пункт 88.2 статті 88 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).

Абзацом першим пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Бердичівською об"єднаною Державною податковою інспекцією Житомирської області на виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України сформовано податкову вимогу від 04.09.2009 №2/204 (а.с.13).

Главою 9 "Погашення податкового боргу платників податків" ПК України визначено порядок самостійного погашення податкового боргу платником, а також особливості застосування заходів щодо стягнення такого боргу податковим органом, зокрема податкова застава, стягнення коштів, продаж майна, що перебуває у податковій заставі тощо.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Враховуючи викладене, у разі наявності у платника податків непогашеного податкового боргу за загальним правилом податковий орган вправі здійснити продаж майна такого платника, яке перебуває у податковій заставі, після застосування такого заходу погашення податкового боргу як стягнення коштів.

В силу п.95.2 ст.95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п.95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з абз. 2 п.95.3 ст.95 ПК України контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абз. 3 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України).

Пунктом 95.4 ст. 95 ПК України встановлено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Зміст наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок будь-якого майна такого платника, переданого у податкову заставу, при цьому рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі приймається на підставі рішення суду.

Обов`язковими умовами (обставинами), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючого орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Отже, ПК України встановлено черговість вжиття податковим органом заходів для погашення податкового боргу: спочатку вчиняються дії для стягнення коштів з платника податків, а у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Тобто, звернення контролюючого органу до суду з позовними вимогами щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків має відбуватись після звернення про погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податку, зокрема, шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку. І лише в разі недостатності коштів податковий орган має право звернутись до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

До предмету доказування у справі, що розглядається, входять обставини щодо переліку усіх відкритих платником податків банківських рахунків, наявність/відсутність на таких рахунках грошових коштів, необхідних для погашення наявної у відповідача суми податкового боргу, а також вчинення податковим органом дій щодо стягнення коштів з таких рахунків.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 15.11.2022 (807/675/16), від 06.12.2022 (справа №813/4632/16), від 24.02.2023 (справа №826/17041/14), 23.03.2023 (справа № 520/15977/2020).

На підставі рішення начальника контролюючого органу про опис майна у податкову заставу платника податків №2 від 12.03.2009 податковим керуючим, було проведено опис такого майна, за результатами якого складено акт опису майна №3 від 23.12.2013 (а.с.4).

На підставі рішення начальника контролюючого органу про опис майна у податкову заставу відповідача №2 від 12.03.2009 податковим керуючим було проведено опис такого майна, за результатами якого складений акт опису майна №1881/06-30-13-03 від 30.06.2021 (а.с. 10).

Як з`ясовано судом, згідно з пунктом 89.8 статті 89 Податкового кодексу України, позивачем зареєстровано у відповідному державному реєстрі податкову заставу майна відповідача, свідченням чого є витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №15216425 від 23.12.2013 (а.с.12).

Суд зауважує, що згідно з відомостями зі зведеного розрахунку сум податкового боргу, які не були задоволені боржником протягом строку, встановленого для їх погашення, та довідки, сума податкового боргу ТОВ "Чиста криниця" становить 244933,38грн, з яких:

- залишок податкового боргу згідно з рішенням суду від 31.07.2018 у справі №806/2446/18 становить 27162,67 грн, з яких: 9400,72 грн - основний платіж; 4687,34 грн - штрафна санкція; 13074,61 грн - пеня;

- податковий борг згідно з рішенням керівника ДПС у Житомирській області №1974/06-30-13-05 від 27.12.2022 становить 217830,71 грн, з яких: 217780,74 грн - основний платіж; 49,97 грн - штрафна санкція; 0,00 грн - пеня (а.с. 45, 46).

В свою чергу, з аналізу матеріалів справи встановлено та як вже було зазначено судом вище, контролюючий орган для доведення обставини відсутності коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника, надав відомості про діючі (закриті) рахунки відповідача у фінансових установах та платіжні інструкції про примусове списання (стягнення) коштів на виконання рішення суду від 31.07.2018 у справі №806/2446/18 (а.с. 3 зворот).

Судом встановлено, що внаслідок виставлення контролюючим органом платіжних інструкцій банківським установам, у яких відповідачем відкриті рахунки, податковий борг не погашено.

Крім цього, на платіжних інструкціях містяться відмітки про їх повернення у зв`язку з відсутністю грошових коштів на рахунках (а.с.14-19).

Таким чином, враховуючі надані представником позивача докази, а саме платіжні інструкції, суд дійшов висновку, що податковим органом відповідно до приписів податкового законодавства підтверджено відсутність грошових коштів на всіх рахунках, відкритих відповідачем у фінансових установах та про які відомо контролюючому органу, або неможливість стягнення коштів на виконання рішення суду від 31.07.2018 у справі №806/2446/18 через наявність постанов про арешт коштів боржника, що надійшли до банку раніше, або неможливість виконання вимоги через те, що рахунок відкритий для акумулювання страхових внесків за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням.

Щодо позовних вимог в частині надання дозволу на стягнення податкового боргу у сумі розміром 217830,71 грн, з яких: 217780,74 грн - основний платіж; 49,97 грн - фінансові санкції; 0,00 грн - пеня, згідно з рішенням керівника ДПС у Житомирській області №1974/06-30-13-05 від 27.12.2022 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, суд зазначає наступне (а.с. 45, 46).

Згідно з абз. 2 п. 95.5 ст. 95 Податкового кодексу України к разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання держави.

Судом встановлено, що у зв`язку із виникненням заборгованості по сплаті самостійно задекларованих сум, в.о. начальника Головного управління ДПС у Житомирській області на підставі доповідної записки прийнято рішення №1974/06-30-13-05 від 27.12.2022 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу ТОВ "Чиста криниця" у розмірі 217830,71 грн (а.с. 47, 48).

Також, відповідно до наявних в матеріалах справи документів, майно платника податків передано у податкову заставу згідно з актом опису майна №3 від 23.12.2013. Передача майна в податкову заставу сторонами не оскаржувалася, рішення про опис майна в податкову заставу та акт опису на час розгляду справи чинні та не скасовані в судовому або адміністративному порядку.

Право податкової застави зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджено інформаційними витягами з реєстру від 24.04.2023.

Відтак, судом встановлено, що податковим органом здійснені усі необхідні заходи для погашення податкового боргу, визначені законом, а податкова застава майна відповідача оформлена у встановленому порядку.

При цьому, суд звертає увагу, що вказане вище рішення податкового органу про опис майна в податкову заставу, на момент звернення податкового органу до суду з даним адміністративним позовом щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна боржника не є предметом розгляду у дані справі, є чинним та протиправним не визнавалося, у зв`язку з чим у суду відсутні підстави вважати, що податковий орган, звертаючись до суду з даним позовом щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна боржника, не дотримався приписів вимог податкового законодавства України.

Таким чином, виходячи з викладеного, з урахуванням встановлених судом обставинами наявності несплаченого товариством податкового боргу у розмірі 244993,38 грн згідно з рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 31.07.2018 у справі №806/2446/18 та на підставі рішення в.о. начальника Головного управління ДПС у Житомирській області №1974/06-30-13-05 від 27.12.2022 та враховуючи вжиття податковим органом заходів з погашення податкового боргу, у тому числі, шляхом направлення податкової вимоги, звернення до суду про стягнення коштів, звернення до банку, що не призвело до погашення податкового боргу відповідача за рахунок його грошових коштів, відсутності на його рахунках грошових коштів, то суд дійшов висновку про відсутність підстав для відмови позивачу у наданні дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, а тому позов підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Підсумовуючи зазначене та те, що відповідач у відзиві на позовну заяву та надав докази часткового погашення податкового боргу, а позивачем доведено правомірність вчинення дій щодо погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом надання Головному управлінню Державної податкової служби у Житомирській області дозволу на погашення суми податкового боргу у розмірі 244993,38 грн, з яких: залишок податкового боргу згідно з рішенням суду від 31.07.2018 у справі №806/2446/18 у розмірі 27162,67 грн та податковий борг згідно з рішенням керівника ДПС у Житомирській області №1974/06-30-13-05 від 27.12.2022 у розмірі 217830,71грн, за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Чиста криниця", що перебуває у податковій заставі.

Враховуючи положення до ч.2 ст. 139 КАС України та відсутність судових витрат суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 4, 6-9, 32, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 258, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -

вирішив:

Позов Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7,Житомир,10003, код ЄДРПОУ 44096781) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чиста криниця" (вул.Л. Карастоянової, 22, Бердичів, Житомирська область,13312, код ЄДРПОУ 30617758) про стягнення заборгованості, - задовольнити.

Надати дозвіл Головному управлінню Державної податкової служби у Житомирській області на погашення суми податкового боргу у розмірі 244993,38 грн, з яких: залишок податкового боргу згідно з рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 31.07.2018 у справі №806/2446/18 у розмірі 27162,67 грн та податковий борг згідно з рішенням В.о. начальника Головного управління ДПС у Житомирській області №1974/06-30-13-05 від 27.12.2022 у розмірі 217830,71 грн, за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Чиста криниця", що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено в повному обсязі 19 квітня 2024 року.

Суддя А.В. Горовенко