Рішення

від 19.04.2024 по справі 300/6945/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2024 р.Справа № 300/6945/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Микитюка Р.В., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Городенківського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 22.08.2023 у ВП №71902891

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" звернувся до суду з адміністративним позовом до Городенківського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі також - відповідач) про визнання нечинною та скасування постанови про накладення штрафу від 22.08.2023 у ВП №71902891.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову начальника відділу Городенківського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про накладення штрафу у розмірі 3400,00 грн від 22.08.2023 ВП №71902891. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Городенківського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1073 гривні 60 копійок.

Канцелярією Івано-Франківського окружного адміністративного суду 09.04.2024 зареєстровано заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення щодо вирішення питання про розподіл судових витрат у розмірі 11300 грн.

11.04.2024 від представника відповідача до суду надійшло заперечення на заяву про винесення додаткового рішення, у якому просить зменшити заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу, як такий що не відповідає складності справи, виконаним адвокатом робіт, часу, витраченому адвокатом на надання послуг та обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Розглянувши подану представником позивача заяву про ухвалення додаткового судового рішення дослідивши і оцінивши наявні у матеріалах справи докази, в їх сукупності, суд зазначає таке.

Відповідно до частин 1, 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед інших, і витрати на професійну правничу допомогу.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина 1 статті 139 КАС України).

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно із правилами статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Зокрема, частинами 3 і 5 статті 143 КАС України визначено, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Аналіз такого правового врегулювання дає підстави для висновку, що обов`язковою умовою для врахування судом таких доказів є їх подання до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Під час судового засіданні 08.04.2024 представник позивача зробив заяву про те, що докази витрат понесених на правову допомогу представником позивача будуть надані після ухвалення рішення суду, а 09.04.2024 представник позивача подав заяву про ухвалення додаткового рішення.

Отже представник позивача, у даному випадку дотримався вимог частини 3 статті 143 та частини 7 статті 139 КАС України, оголосивши усну заяву під час судового засідання 08.04.2024, після чого подавши суду 09.04.2024 (протягом п`яти днів після ухвалення рішення по суті 08.04.2024) докази на підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу, тому заява про постановлення додаткового рішення підлягає розгляду по суті.

Так, компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України.

За змістом пунктами 1 та 2 частини 3 статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Окрім зазначеного, частиною 4 статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження обставин залучення адвоката і понесення позивачем витрат на правничу допомогу в розмірі 11300,00 гривень, представником позивача долучено договір про надання професійної правничої допомоги №01/09/23 від 01.09.2023 (надалі, також - Договір) укладений між позивачем ОСОБА_1 (Замовником) та адвокатом Мелетином А.Я. (Адвокат), за яким клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надавати професійну правничу допомогу у справі про оскарження постанови державного виконавця (а.с. 5).

Пунктом 4. Договору визначено порядок оплати послуг за надання правничої допомоги клієнт має сплатити адвокату гонорар, виходячи з наступних узгоджених цін на послуги: ознайомлення з матеріалами наданими клієнтом, пошук та вивчення правових позицій до 2000 грн; підготовка позову до 3000 грн.

На підтвердження, витрат на правничу допомогу представником позивача подано до суду:

- акт про надання професійної правничої допомоги від 09.04.2024 підписаний замовником ОСОБА_1 та адвокатом Мелетином А.Я.

Досліджуючи надані документи, суд зазначає, що факт виконання робіт та перелік таких робіт наведено в акті про надання професійної правничої допомоги від 09.04.2024, згідно якого, надано таку правову допомогу:

1. підготовка позовної заяви 4 год;

2. підготовка апеляційної скарги 4 год;

3. вивчення правової позиції 4 год;

4. участь у судовому засіданні 2 зас;

5. підготовка заяви про винесення додаткового рішення 2 год;

Загальна вартість послуг становить 11300,00 грн.

Оцінюючи характер наданої адвокатом Мелетином А.Я. правничої допомоги відповідно до договору про надання професійної правничої допомоги від 01.09.2023 та згаданого акта про надання професійної правничої допомоги від 09.04.2024, слід виходити із такого.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката як визначено частиною 5 статті 134 КАС України має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України", від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, їх розмір є розумним та обґрунтованим.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Отже, при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм їхньої дійсності та необхідності, а також критерієм розумності їхнього розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи (пункт 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

В даному випадку, суд враховує висновки викладені Верховним Судом у постанові від 23.12.2021 у справі №520/11348/2020, за змістом яких суд касаційної інстанції дійшов наступних висновків:

"74. Водночас колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне зазначити, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

75. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

76. При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним."

В цьому випадку суд також звертає увагу на те, що рішенням Вищої ради правосуддя від 24.11.2020 за №3237/0/15-20 рекомендовано Державній судовій адміністрації України та Раді правосуддя України застосування показники середньої тривалості розгляду судових справ при ухвалені судових рішень та здійсненні заходів з питань організаційного забезпечення діяльності судів. Так, відповідно до вказаних показників середній час, необхідний для розгляду місцевими загальними судами судових справ адміністративного судочинства становить 379 хв. (6,31 год).

Із вказаного слідує, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування для розгляду судами в цілому адміністративної справи визначено середню затрату часу в значенні 6,31 год, в той час як представником позивача у даній справі підготовку позовної заяви, підготовку апеляційної скарги, вивчення правових позицій, участь у судовому засіданні та підготовку заяви про винесення додаткового рішення окреслено затратою часу 16 годин, що значно перевищує необхідний час розгляду справи по суті.

Частинами 1, 2 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

З огляду на викладене, суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, виходив зі складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг).

Пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справами незначної складності є також інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на те, що предметом розглядуваного спору, є справа незначної складності, обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною з вимогами майнового характеру, які заявлені у позовній заяві, а також враховуючи заперечення відповідача на заяву про винесення додаткового рішення, суд вважає, що розмір вказаних витрат підлягає стягненню в сумі 2500,00 грн.

Підсумовуючи свої аргументи і мотиви, суд вважає справедливим можливе відшкодування позивачу судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2500,00 гривень, як наслідок, заява представника позивача підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 134, 139, 143, 241-246, 252, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Городенківського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ - 34960967, вул. Шевченка, 69, м. Городенка, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78103) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) частину сплачених судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень.

Сторонам рішення надіслати через підсистему Електронний суд.

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ Мої справи.

Додаткове рішення може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на додаткове рішення суду в тридцятиденний строк з дня складення повного тексту додаткового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя/підпис/Микитюк Р.В.