Рішення

від 18.04.2024 по справі 380/7283/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2024 рокусправа № 380/7283/23м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Случ-Плюс до Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про визнання протиправними вимог, зобов`язання утриматись від вчинення дій,

у с т а н о в и в:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства "Случ-Плюс" до Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, з вимогами:

- визнати протиправними вимоги Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради № 23/Р-11-459 та № 23/Р-11-460 від 06 квітня 2023 року;

- зобов`язати Департамент економічного розвитку Львівської міської ради утриматися від перешкоджання у провадженні Приватним підприємством "Случ-Плюс" господарської діяльності на підставі Декларації про провадження господарської діяльності за вхідним номером 2-857-Ш-23 від 18.01.2023 у період воєнного стану та трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану у відповідності до постанови КМУ від 18 березня 2022 року № 314 "Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану".

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 18 січня 2023 року позивач через центр надання адміністративних послуг подав декларацію про провадження господарської діяльності (вх. № 2-857-Ш-23 від 18.01.2023) у формі розміщення зовнішньої реклами у відповідності до постанови КМУ від 18 березня 2022 року № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану». Зазначає, що позивач набув право здійснювати на підставі поданої Декларації без отримання дозвільного документу господарську діяльність згідно з параметрами, вказаними в Декларації: розміщення зовнішньої реклами - м. Львів, вул. Кн. Ольги - вул. Наукова, місця № 1 та 2 (недобудований шляхопровід). Проте після розміщення зовнішньої реклами відповідно до поданої Декларації позивач отримав від Департаменту економічного розвитку ЛМР вимоги № 23/Р-11-459 та № 23/Р-11-460, обидві від 06 квітня 2023 року, про добровільний демонтаж в термін до 11 квітня 2023 року самовільно встановлених спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на інженерній споруді на вул. Княгині Ольги, 118 (шляхопровід, парна і непарна сторона). У вимогах відповідача мова йде саме про вказане позивачем у поданій Декларації місце розміщення зовнішньої реклами - шляхопровід на перехресті вулиць Кн. Ольги та Наукової у м. Львові. Будівля № 118 по вул. Кн. Ольги знаходиться безпосередньо біля зазначеного шляхопроводу з парної сторони вулиці Кн. Ольги. Позивач вважає вимоги відповідача безпідставними і неправомірними, а також такими, що порушують його право на здійснення господарської діяльності, оскільки розміщені ним спеціальні конструкції зовнішньої реклами не є встановленими самовільно - вони встановлені на підставі поданої Декларації та відповідно до Постанови № 314. Просив позов задовольнити.

Ухвалою суду від 12.04.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що Постанова Кабінету Міністрів України від 18.03.2022 року № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану», стосується суб`єктів господарювання для провадження діяльності яких існує потреба в отриманні ліцензії, сертифікату або іншого дозвільного документу на певний вид господарської діяльності, а не на конкретні дії у даному випадку щодо встановлення рекламних конструкцій. Просив у задоволенні позову відмовити.

Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.

18 січня 2023 року через центр надання адміністративних послуг ТОВ «Случ -Плюс» подало декларацію про провадження господарської діяльності (вх. № 2-857-Ш-23 від 18.01.2023) у формі розміщення зовнішньої реклами у відповідності до постанови КМУ від 18 березня 2022 року № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану», зазначивши отримувачем відповідача як дозвільний орган.

В декларації про провадження господарської діяльності зазначено таке:

«Керуючись п. 1 постанови КМУ від 18 березня 2022 року № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану», надаємо наступні відомості:

1. Відомості про суб`єкта господарювання: організаційно-правова форма - приватне підприємство; повне найменування - ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО СЛУЧ-ПЛЮС; скорочене найменування - ПП «СЛУЧ-ПЛЮС»; ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ - 30163449; місцезнаходження - 81154, Львівська область, Львівський район, село Старе Село, вул. Лісна, 14; контактний номер телефону - НОМЕР_1 ; адреса електронної пошти - ІНФОРМАЦІЯ_1; прізвище, власне ім`я, по батькові керівника юридичної особи - ОСОБА_1 .

2. Відомості про фактичну адресу (адреси) провадження господарської діяльності: м. Львів, вул. Кн. Ольги - вул. Наукова, місця №№ 1 та 2 (недобудований шляхопровід).

3. Назва виду господарської діяльності/частини виду господарської діяльності, який провадиться суб`єктом господарювання: розміщення зовнішньої реклами.

4. Назва дозвільного документа: дозвіл на розміщення зовнішньої реклами.

5. ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО СЛУЧ-ПЛЮС ознайомлене з вимогами законодавства, якими встановлено вичерпний перелік вимог до провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, отриманню документа дозвільного характеру, іншого результату надання публічної послуги, на заміну якого подана декларація, та зобов`язується їх виконувати.»

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан. Аналогічними Указами Президента України дію воєнного стану продовжено.

Після розміщення зовнішньої реклами відповідно до поданої Декларації позивач отримав від Департаменту економічного розвитку ЛМР вимоги № 23/Р-11-459 та № 23/Р-11-460, обидві від 06 квітня 2023 року, про добровільний демонтаж в термін до 11 квітня 2023 року самовільно встановлених спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на інженерній споруді на вул. Княгині Ольги, 118 (шляхопровід, парна і непарна сторона).

У вимогах відповідача мова йде саме про вказане позивачем у поданій Декларації місце розміщення зовнішньої реклами - шляхопровід на перехресті вулиць Кн. Ольги та Наукової у м. Львові. Будівля № 118 по вул. Кн. Ольги знаходиться безпосередньо біля зазначеного шляхопроводу з парної сторони вулиці Кн. Ольги.

Позивач вважає вимоги відповідача безпідставними, а також такими, що порушують його право на здійснення господарської діяльності, оскільки розміщені ним спеціальні конструкції зовнішньої реклами не є встановленими самовільно - вони встановлені на підставі поданої Декларації та відповідно до Постанови № 314, відтак звернувся із цим позовом до суду.

Вирішуючи спір суд керується таким.

Згідно статті 1 Закону України «Про рекламу» зовнішня реклама - це реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про рекламу» розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. При цьому зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).

Абзацом 2 частини першої статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005 №2806-IV передбачено, що порядок проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, переоформлення та анулювання документів дозвільного характеру, що законами України віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування, встановлюється їх рішенням, а у випадках, передбачених законом, - на підставі типових порядків, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 13 пункту 13 частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» надання дозволу на розміщення реклами, належить до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад як повноваження в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку.

Відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» строк видачі документів дозвільного характеру становить десять робочих днів, якщо інше не встановлено законом.

Представницький орган місцевого самоврядування розглядає та приймає на пленарних засіданнях рішення щодо видачі, переоформлення, анулювання або відмови у видачі документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності протягом місяця з дня одержання від суб`єкта господарювання відповідної заяви.

Пунктами 1, 2, 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №2067 від 29.12.2003 (далі - Типові правила), встановлено, що ці Правила регулюють відносини, що виникають у зв`язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами.

Дозвіл - це документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці.

Зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Відповідно до абзацу другого пункту 3 Типових правил видача (відмова у видачі, переоформленні, видачі дубліката, анулювання) дозволу на розміщення зовнішньої реклами здійснюється відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Згідно пункту 5 Типових правил, для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі - робочий орган).

Згідно з пунктом 6 Типових правил, до повноважень робочого органу, зокрема, належить, розгляд заяв розповсюджувачів зовнішньої реклами на надання дозволу, внесення змін у дозвіл, переоформлення дозволу та продовження строку його дії; підготовка проекту рішення виконавчого органу ради щодо надання дозволу чи про відмову у його наданні.

Відповідно до пункту 45 Типових правил контроль за додержанням цих Правил здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад та інші органи відповідно до законодавства.

З аналізу вищевказаних приписів слідує, що робочий орган виконавчого органу здійснює підготовку проекту рішення виконавчого органу ради щодо надання дозволу чи про відмову у його наданні. При цьому, контроль за виконанням повноважень робочого органу здійснює безпосередньо виконавчий орган, до повноважень якого належить прийняття рішення про надання дозволу чи про відмову у його наданні.

Відповідно до Закону України «Про рекламу, Типових правил розміщення зовнішньої реклами (затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року № 2067), Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Львові та Ухвали Львівської міської ради № 1081 від 08.07.2021 року «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради» повноваження робочого органу для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами покладено на Департамент економічного розвитку Львівської міської ради.

Судом встановлено, що 18 січня 2023 року через центр надання адміністративних послуг ТОВ «Случ -Плюс» подало декларацію про провадження господарської діяльності (вх. № 2-857-Ш-23 від 18.01.2023) у формі розміщення зовнішньої реклами у відповідності до постанови КМУ від 18 березня 2022 року № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану», зазначивши отримувачем відповідача як дозвільний орган.

Втім, після розміщення зовнішньої реклами відповідно до поданої Декларації позивач отримав від Департаменту економічного розвитку ЛМР вимоги № 23/Р-11-459 та № 23/Р-11-460, обидві від 06 квітня 2023 року, про добровільний демонтаж в термін до 11 квітня 2023 року самовільно встановлених спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на інженерній споруді на вул. Княгині Ольги, 118 (шляхопровід, парна і непарна сторона).

Стосовно посилань позивача на постанову Кабінету Міністрів України від 18.03.2022 №314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» суд зазначає таке.

Відповідно до даної постанови було установлено:

1) у період воєнного стану право на провадження господарської діяльності може набуватися суб`єктами господарювання на підставі безоплатного подання до органів ліцензування, дозвільних органів та суб`єктів надання публічних (електронних публічних) послуг декларації про провадження господарської діяльності (далі - декларація), що містить відомості згідно з додатком 1, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензій або інших результатів надання публічних послуг), крім видів господарської діяльності за переліком згідно з додатком 2.

Органи ліцензування, дозвільні органи та суб`єкти надання публічних (електронних публічних) послуг формують та ведуть переліки поданих декларацій, в яких міститься інформація про суб`єкта господарювання (для юридичної особи - організаційно- правова форма, повне і скорочене найменування (за наявності), для фізичної особи - підприємця - прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності); вид господарської діяльності/частина виду господарської діяльності, який провадиться на підставі поданої декларації; місце провадження діяльності (якщо провадження діяльності обмежується територією відповідної адміністративно-територіальної одиниці).

Так, постанова Кабінету Міністрів України №314 від 18.03.2022 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» надала право підприємцям та компаніям, котрі планують здійснювати регульовану законодавством господарську діяльність, працювати без потреби проходження відповідних ліцензійних, дозвільних чи адміністративних процедур. Для отримання права на таку діяльність суб`єкт господарювання повинен тільки подати декларацію за дуже спрощеною і зручною процедурою.

Отже, вказана постанова встановлює певний порядок саме для процедури ліцензування, набуття права на зайняття господарською діяльності, для її започаткування та на запровадження. Таким чином, даний нормативний документ регламентує правовідносини пов`язані виключно зі спрощенням процедури отриманням ліцензії, що надають дозвіл на зайняття господарською діяльністю та щодо продовження цих ліцензій. Цей факт підтверджується також і Додатком № 2 до Постанови Кабінету Міністрів України №314 від 18.03.2022 . Так, даний Додаток № 2 не містить у своєму переліку такого виду господарської діяльності як розміщення зовнішньої реклами.

Питання у правовідносинах, пов`язаних із розміщенням зовнішньої реклами регламентуються Законом України «Про рекламу», Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 №2067.

Важливим є зазначити, що зміни до вищезазначених нормативних актів на підставі постанови Кабінету Міністрів України №314 від 18.03.2022 не вносились.

Отже, з точки зору законності, застосування постанови № 314 і діяльність на підставі декларації та дозволів слід зазначити, що уся система ліцензування, дозвільних та адміністративних процедур ґрунтується на нормах відповідних профільних законів. Аналізуючи норми законів України «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», «Про адміністративні послуги», «Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг», повноважень Кабінету Міністрів України скасовувати визначений законом обов`язок суб`єктів господарювання отримувати ті чи інші дозвільні документи чи ліцензії не передбачено. Закони України «Про Кабінет Міністрів України», «Про правовий режим воєнного стану» та Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» таких повноважень уряду теж не визначають.

Також слід зазначити, що жодних змін на підставі постанови Кабінету Міністрів України №314 від 18.03.2022 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» у зазначені вище норми чинного законодавства, які регулюють відносини у сфері розміщення зовнішньої реклами, не вносилось та на теперішній час, зазначені вище законодавчі акти є чинними та обов`язковими для застосування.

Згідно зі статтями 19 та 116 Конституції України органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а Кабінет Міністрів України забезпечує виконання Конституції і законів України, актів Президента України, здійснює інші повноваження, визначені Конституцією та законами України. Цим нормам Конституції кореспондують приписи Закону України «Про Кабінет Міністрів України», стаття 3 якого передбачає, що діяльність уряду ґрунтується, зокрема, на принципах верховенства права, законності, поділу державної влади.

Отже, за відсутність визначених законами повноважень Кабінету Міністрів України змінювати встановлений законами порядок отримання права на здійснення господарської діяльності дія його постанови №314 може створювати ієрархічну колізію, оскільки ті ж самі відносини одночасно регулюються на рівні законів та підзаконного акта.

Правило, яке використовується для подолання цієї колізії, передбачає, що в такому випадку застосовуються норми актів вищої юридичної сили. Судова практика беззаперечно слідує цьому та вказує, що у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону (наприклад, постанова Верховного Суду від 08.04.2020 у справі №826/25373/15).

Верховний Суд України у постанові від 25.03.2014 по справі №21-23а14 також дійшов висновку, що дозвіл на розміщення зовнішньої реклами може бути продовжений лише на певний строк. При цьому безумовною підставою для видачі такого дозволу є документально підтверджена згода власників (уповноважених ними органів) територій, будинків та споруд на розміщення об`єктів зовнішньої реклами із визначеним строком дії згоди.

Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 20.02.2023 року у справі №160/11429/21.

З вищевикладеного можна дійти висновку, що застосування норм постанови Кабінету Міністрів України №314 від 18.03.2022 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» призведе до порушень вищевказаних норм чинного законодавства, які регулюють відносини у сфері розміщення зовнішньої реклами, а також призведе до порушень прав та інтересів осіб, які згідно цих норм повинні надати позивачу згоду на розміщення рекламних засобів.

З урахуванням наведеного, оскаржувані вимоги № 23/Р-11-459 та № 23/Р-11-460 від 06 квітня 2023 року, Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради є законними та не підлягають скасуванню.

Згідно із ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У рішенні по справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно із його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене вище, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Враховуючи відмову у задоволені позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 241-246, 250 КАС України, суд,

ухвалив:

у задоволенні позову приватного підприємства "Случ-Плюс" (81154, Львівська обл, Львівський р-н, с. Старе Село, вул. Лісна, 14, ЄДРПОУ 30163449) до Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Ринок, 1, ЄДРПОУ 34814859) про визнання протиправними вимог, зобов`язання утриматись від вчинення дій- відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяГрень Наталія Михайлівна