Постанова

від 06.09.2024 по справі 380/7283/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/7283/23 пров. № А/857/12605/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Случ-Плюс» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року (ухвалене головуючим - суддею Грень Н.М. у м. Львові) у справі № 380/7283/23 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Случ-Плюс» до Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про визнання протиправними вимог, зобов`язання утриматись від вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив:

визнати протиправними вимоги Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради № 23/Р-11-459 та № 23/Р-11-460 від 06.04.2023;

зобов`язати Департамент економічного розвитку Львівської міської ради утриматися від перешкоджання у провадженні Приватним підприємством «Случ-Плюс» господарської діяльності на підставі Декларації про провадження господарської діяльності за вхідним номером 2-857-Ш-23 від 18.01.2023 у період воєнного стану та трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2022 № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану».

В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що вимоги відповідача безпідставними і неправомірними, а також такими, що порушують його право на здійснення господарської діяльності, оскільки розміщені ним спеціальні конструкції зовнішньої реклами не є встановленими самовільно - вони встановлені на підставі поданої Декларації та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2022 № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану».

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.04.2024 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходи з того, що застосування норм постанови Кабінету Міністрів України № 314 від 18.03.2022 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» призведе до порушень вищевказаних норм чинного законодавства, які регулюють відносини у сфері розміщення зовнішньої реклами, а також призведе до порушень прав та інтересів осіб, які згідно цих норм повинні надати позивачу згоду на розміщення рекламних засобів.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

Зокрема в апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував абзац 1 підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2022 № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» шляхом неправильного тлумачення зазначеної норми права

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що 18.01.2023 через центр надання адміністративних послуг ТОВ «Случ -Плюс» подало декларацію про провадження господарської діяльності (вх. № 2-857-Ш-23 від 18.01.2023) у формі розміщення зовнішньої реклами у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2022 № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану», зазначивши отримувачем відповідача як дозвільний орган.

В декларації про провадження господарської діяльності зазначено таке:

«Керуючись п. 1 постанови КМУ від 18 березня 2022 року № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану», надаємо наступні відомості:

1. Відомості про суб`єкта господарювання: організаційно-правова форма - приватне підприємство; повне найменування - ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО СЛУЧ-ПЛЮС; скорочене найменування - ПП «СЛУЧ-ПЛЮС»; ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ - 30163449; місцезнаходження - 81154, Львівська область, Львівський район, село Старе Село, вул. Лісна, 14; контактний номер телефону - НОМЕР_1 ; адреса електронної пошти - ІНФОРМАЦІЯ_1; прізвище, власне ім`я, по батькові керівника юридичної особи - ОСОБА_1 .

2. Відомості про фактичну адресу (адреси) провадження господарської діяльності: м. Львів, вул. Кн. Ольги - вул. Наукова, місця №№ 1 та 2 (недобудований шляхопровід).

3. Назва виду господарської діяльності/частини виду господарської діяльності, який провадиться суб`єктом господарювання: розміщення зовнішньої реклами.

4. Назва дозвільного документа: дозвіл на розміщення зовнішньої реклами.

5. ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО СЛУЧ-ПЛЮС ознайомлене з вимогами законодавства, якими встановлено вичерпний перелік вимог до провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, отриманню документа дозвільного характеру, іншого результату надання публічної послуги, на заміну якого подана декларація, та зобов`язується їх виконувати.»

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан. Аналогічними Указами Президента України дію воєнного стану продовжено.

Після розміщення зовнішньої реклами відповідно до поданої Декларації позивач отримав від Департаменту економічного розвитку ЛМР вимоги № 23/Р-11-459 та № 23/Р-11-460, обидві від 06.04.2023, про добровільний демонтаж в термін до 11 квітня 2023 року самовільно встановлених спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на інженерній споруді на вул. Княгині Ольги, 118 (шляхопровід, парна і непарна сторона).

У вимогах відповідача мова йде саме про вказане позивачем у поданій Декларації місце розміщення зовнішньої реклами - шляхопровід на перехресті вулиць Кн. Ольги та Наукової у м. Львові. Будівля № 118 по вул. Кн. Ольги знаходиться безпосередньо біля зазначеного шляхопроводу з парної сторони вулиці Кн. Ольги.

Позивач вважає вимоги відповідача безпідставними, а також такими, що порушують його право на здійснення господарської діяльності, звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про рекламу» зовнішня реклама - це реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про рекламу» розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. При цьому зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).

Абзацом 2 ч. 1 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» передбачено, що порядок проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, переоформлення та анулювання документів дозвільного характеру, що законами України віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування, встановлюється їх рішенням, а у випадках, передбачених законом, - на підставі типових порядків, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 13 п. 13 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» надання дозволу на розміщення реклами, належить до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад як повноваження в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку.

Абзацом 4 ч. 1 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» передбачено, що строк видачі документів дозвільного характеру становить десять робочих днів, якщо інше не встановлено законом.

Представницький орган місцевого самоврядування розглядає та приймає на пленарних засіданнях рішення щодо видачі, переоформлення, анулювання або відмови у видачі документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності протягом місяця з дня одержання від суб`єкта господарювання відповідної заяви.

Пунктами 1, 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 2067 від 29.12.2003 (далі - Типові правила), встановлено, що ці Правила регулюють відносини, що виникають у зв`язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами.

Згідно з ч. 2 Типових правил дозвіл - це документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці; а в частині 3 даних Типових правил зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Відповідно до абзацу 2 п. 3 Типових правил видача (відмова у видачі, переоформленні, видачі дубліката, анулювання) дозволу на розміщення зовнішньої реклами здійснюється відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Згідно з пунктами 3 та 5 Типових правил зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі - робочий орган).

Згідно з п. 6 Типових правил, до повноважень робочого органу, зокрема, належить, розгляд заяв розповсюджувачів зовнішньої реклами на надання дозволу, внесення змін у дозвіл, переоформлення дозволу та продовження строку його дії; підготовка проекту рішення виконавчого органу ради щодо надання дозволу чи про відмову у його наданні.

Відповідно до п.45 Типових правил контроль за додержанням цих Правил здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад та інші органи відповідно до законодавства.

Як вірно підсумовано судом першої інстанції, що з аналізу вказаних вище приписів слідує, що робочий орган виконавчого органу здійснює підготовку проекту рішення виконавчого органу ради щодо надання дозволу чи про відмову у його наданні. При цьому, контроль за виконанням повноважень робочого органу здійснює безпосередньо виконавчий орган, до повноважень якого належить прийняття рішення про надання дозволу чи про відмову у його наданні.

Відповідно до Закону України «Про рекламу», Типових правил розміщення зовнішньої реклами (затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067), Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Львові та Ухвали Львівської міської ради № 1081 від 08.07.2021 «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради» повноваження робочого органу для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами покладено на Департамент економічного розвитку Львівської міської ради.

Пункт 46 Типових правил розміщення зовнішньої реклами (затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067) вказує, що у разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами уповноважена особа органу, який здійснює контроль за додержанням цих правил звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк. Департамент економічного розвитку Львівської міської ради звернувся до оозивача з вимогами №23/Р-11-459 та 23/Р-11-460.

Згідно з цими вимогами, ПП «Случ-Плюс» рекомендовано усунути порушення законодавства про рекламу, а саме запропоновано добровільно демонтувати самовільно встановлену конструкцію зовнішньої реклами. Підставою для примусового демонтажу самовільно встановленої конструкції зовнішньої реклами, згідно Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Львові є Наказ Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради.

Щодо посилань позивача на постанову Кабінету Міністрів України від 18.03.2022 №314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Відповідно до даної постанови було установлено:

у період воєнного стану право на провадження господарської діяльності може набуватися суб`єктами господарювання на підставі безоплатного подання до органів ліцензування, дозвільних органів та суб`єктів надання публічних (електронних публічних) послуг декларації про провадження господарської діяльності (далі - декларація), що містить відомості згідно з додатком 1, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензій або інших результатів надання публічних послуг), крім видів господарської діяльності за переліком згідно з додатком 2.

Органи ліцензування, дозвільні органи та суб`єкти надання публічних (електронних публічних) послуг формують та ведуть переліки поданих декларацій, в яких міститься інформація про суб`єкта господарювання (для юридичної особи - організаційно-правова форма, повне і скорочене найменування (за наявності), для фізичної особи-підприємця - прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності); вид господарської діяльності/частина виду господарської діяльності, який провадиться на підставі поданої декларації; місце провадження діяльності (якщо провадження діяльності обмежується територією відповідної адміністративно-територіальної одиниці).

Відтак постанова Кабінету Міністрів України №314 від 18.03.2022 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» надала право підприємцям та компаніям, котрі планують здійснювати регульовану законодавством господарську діяльність, працювати без потреби проходження відповідних ліцензійних, дозвільних чи адміністративних процедур. Для отримання права на таку діяльність суб`єкт господарювання повинен тільки подати декларацію за дуже спрощеною і зручною процедурою.

Отже, вказана постанова встановлює певний порядок саме для процедури ліцензування, набуття права на зайняття господарською діяльності, для її започаткування та на запровадження. Таким чином, даний нормативний документ регламентує правовідносини пов`язані виключно зі спрощенням процедури отриманням ліцензії, що надають дозвіл на зайняття певними видами господарської діяльності та щодо продовження цих ліцензій.

Питання у правовідносинах, пов`язаних із розміщенням зовнішньої реклами регламентуються Законом України «Про рекламу», Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067.

Отже, з точки зору законності, застосування постанови Кабінету Міністрів України №314 від 18.03.2022 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» і діяльність на підставі декларації та дозволів суд першої інстанції правильно зазначив, що уся система ліцензування, дозвільних та адміністративних процедур ґрунтується на нормах відповідних профільних законів. Аналізуючи норми законів України «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», «Про адміністративні послуги», «;Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг», повноважень Кабінету Міністрів України скасовувати визначений законом обов`язок суб`єктів господарювання отримувати ті чи інші дозвільні документи чи ліцензії не передбачено. Закони України «Про Кабінет Міністрів України», «Про правовий режим воєнного стану» та Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» таких повноважень уряду теж не визначають.

Суд першої інстанції правильно наголосив на тому, що жодних змін на підставі постанови Кабінету Міністрів України №314 від 18.03.2022 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» у зазначені вище норми чинного законодавства, які регулюють відносини у сфері розміщення зовнішньої реклами, не вносилось та на теперішній час, зазначені вище законодавчі акти є чинними та обов`язковими для застосування.

Згідно зі статтями 19 та 116 Конституції України органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а Кабінет Міністрів України забезпечує виконання Конституції і законів України, актів Президента України, здійснює інші повноваження, визначені Конституцією та законами України. Цим нормам Конституції кореспондують приписи Закону України «Про Кабінет Міністрів України», стаття 3 якого передбачає, що діяльність уряду ґрунтується, зокрема, на принципах верховенства права, законності, поділу державної влади.

А тому, за відсутність визначених законами повноважень Кабінету Міністрів України змінювати встановлений законами порядок отримання права на здійснення господарської діяльності дія його постанови Кабінету Міністрів України №314 від 18.03.2022 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» створює ієрархічну колізію, оскільки ті ж самі відносини одночасно регулюються на рівні законів та підзаконного акта.

Правило, яке використовується для подолання цієї колізії, передбачає, що в такому випадку застосовуються норми актів вищої юридичної сили. Судова практика беззаперечно слідує цьому та вказує, що у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону (наприклад, постанова Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 826/25373/15).

Враховуючи наведене вище, колегія суддів поділяє міркування суду першої інстанції, що застосування норм постанови Кабінету Міністрів України № 314 від 18.03.2022 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» призведе до порушень вищевказаних норм чинного законодавства, які регулюють відносини у сфері розміщення зовнішньої реклами, а також призведе до порушень прав та інтересів осіб, які згідно цих норм повинні надати позивачу згоду на розміщення рекламних засобів.

Відтак, Департамент економічного розвитку Львівської міської ради діяв у межах і спосіб наданих йому повноважень та виконував поетапну процедуру повідомлення суб`єкта про порушення ним законодавства про рекламу та реалізував надані йому повноваження законом та територіальною громадою.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Случ-Плюс» залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року у справі № 380/7283/23 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді Л. Я. Гудим В. Я. Качмар