Рішення

від 19.04.2024 по справі 380/2207/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2024 рокусправа № 380/2207/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «ШИПШИНА» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -

в с т а н о в и в :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства «ШИПШИНА» (79040, м. Львів, вул. Городоцька, 357; код ЄДРПОУ 35145549) до Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 51; код ЄДРПОУ 39816845) з вимогами:

- визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ017868 від 10.01.2024 у розмірі 17000,00 грн;

- зупинити виконання постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ017868 від 10.01.2024 у розмірі 17000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач вважає оскаржувану постанову безпідставною та необґрунтованою, оскільки в приватного підприємства «ШИПШИНА» є усі необхідні документи передбачені статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт". Відповідно приписів статті 48 Закону №2344-ІІІ, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. Таким чином, перелік необхідних документів не є вичерпним, оскільки у статті 48 Закону №2344-ІІІ визначено, що законодавством можуть бути передбачені інші документи необхідні для внутрішніх перевезень вантажів. Зазначив, що обов`язок водія мати одночасно такі документи як картку водія чи роздруківку з цифрового тахографу чинним законодавством України не передбачено, тим більше за усі 28 днів, тому, достатньо мати один з вищезазначених документів. Водій надав усі необхідні документи визначені ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», в тому числі протокол перевірки та адаптації тахографа та картку водія, а також роздруківку за 24.11.2023.

Також звернув увагу про допущені в акті перевірки виправлення, незрозумілу та недостовірну інформацію. Просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 02.02.2024 позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк на усунення її недоліків. На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем усунуто вказані недоліки. Представником позивача подану уточнену позовну заяву, в якій просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ017868 від 10.01.2024 р. у розмірі 17000,00 грн.

Ухвалою суду від 19.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

22.02.2024 за вх.№14475 від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 23.02.2024 відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову.

Відповідач позов не визнав, 11.03.2024 за вх.№18493 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позовних вимог відмовити з посиланням на норми чинного законодавства України, оскільки вважає, що доводи позовної заяви не підтверджують порушення в діях контролюючого органу під час проведення рейдової перевірки, а оскаржувана постанова винесена на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Зазначив, що відсутність усіх необхідних документів, визначених положеннями Закону України «Про автомобільний транспорт», на момент проведення рейдової перевірки знайшло своє відображення в акті проведення перевірки №АР008249 від 24.11.2023. Як наслідок, за порушення вимог додержання законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом було складено постанову від 10.01.2024 №ПН017868. Під час перевірки виявлено порушення ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» під час перевезення вантажів перевізник не забезпечив водія роздруківкою на паперовому носії з інформацією про роботу та відпочинок водія, передбаченого п. 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом МТЗУ від 07.06.2010 №340, наказом МТЗУ від 24.06.2010 №385. Оскільки на час проведення перевірки водій не надав роздруківку на паперовому носії з інформацією про роботу та відпочинок водія для пред`явлення інспектору безпосередньо під час перевірки, вказане свідчить про підставність винесення оскаржуваної постанови.

13.03.2024 за вх.№19189 від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву. Зазначив, що не погоджується із висновками викладеними у відзиві на позовну заяву, вважає їх не обґрунтованими. Позивач повністю підтримує положення, викладені у позовній заяві, вважає оскаржувану постану протиправною та просить таку скасувати.

09.04.2024 за вх.№27040 від представника відповідача надійшли додаткові пояснення у справі. Позовні вимоги вважає необґрунтованими, просить у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Приватне підприємство «ШИПШИНА» зареєстровано як юридична особа з присвоєнням ідентифікаційного коду 35145549. Місцезнаходження: Україна, 79040, Львівська область, місто Львів, вул. Городоцька, будинок 357.

Видами діяльності є: 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (основний); 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 45.40 Торгівля мотоциклами, деталями та приладдям до них, технічне обслуговування і ремонт мотоциклів; 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 73.12 Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації; 73.11 Рекламні агентства; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 01.50 Змішане сільське господарство; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 38.11 Збирання безпечних відходів; 38.12 Збирання небезпечних відходів; 38.21 Оброблення та видалення безпечних відходів; 38.22 Оброблення та видалення небезпечних відходів; 52.10 Складське господарство.

24.11.2023 контролюючими особами Укртрансбезпеки, на підставі графіку проведення рейдових перевірок, а також відповідно до направлення на перевірку №НР000229 від 20.11.2023 проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють міжнародні перевезення вантажів.

Водій транспортного засобу марки Mercedes-Benz/Sсhmitz, номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , надав для перевірки посадовим особам Укртрансбезпеки:

- посвідчення водія серії НОМЕР_3 ;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки Mercedes-Benz, номерний знак НОМЕР_1 , серії НОМЕР_4 ;

- свідоцтво про реєстрацію причепа марки Sсhmitz, номерний знак НОМЕР_2 , серії CУС № 852128;

- НОМЕР_5 від 20.11.2023.

За результатами проведеного заходу 24.11.2023 складений акт № АР008249 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Зафіксовано в акті порушення ст.34 ЗУ «Про автомобільний транспорт» водієм ОСОБА_1 транспортного засобу, що належить ТзОВ «Перша Львівська Експедиція», під час перевезення вантажів перевізник не забезпечив водія роздруківкою на паперовому носії з інформацією про роботу та відпочинок водія, передбаченого п.6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом МТЗУ від 07.06.2010 №340, наказом МТЗУ від 24.06.2010 №385 у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» ч. 1 абз 3 Перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт».

Пояснення водія про причини порушень: відмовився.

На адресу Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області від ТзОВ «Перша Львівська Експедиція» надійшов лист, в якому повідомлено що ТзОВ «Перша Львівська Експедиція» не було автомобільним перевізником в перевезенні, яке зазначено в акті проведення перевірки №АР 008249 від 24.11.2023, а експедитором, фактичним автомобільним перевізником був власника тягача та напівпричепа ПП «ШИПШИНА», на підтвердження чого долучено заявку №2023-013025 від 22.11.2023 до договору №1329, та договір на перевезення №1329.

Листом від 21.12.2023 №100076/31/24-23, відповідачем повідомлено позивача про розгляд справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, який відбудеться 10.01.2024 о 09:00 год.

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт прийнято постанову №ПШ017868 від 10.01.2024 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 грн.

Не погоджуючись із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

При вирішенні спору суд виходить з такого.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті (Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №103)

Відповідно до підпункту 15, 27 пункту 5 Положення №103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, передбачена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі - Закон №2344-ІІІ).

Згідно з статті 5 Закону №2344-ІІІ основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України (ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт»).

При здійсненні міжнародних перевезень вантажів, водій, перевізник мають дотримуватись статті 53 Закон №2344-ІІІ яка встановлює вимоги по організації міжнародних перевезень пасажирів і вантажів.

Відповідно до ч.3 ст.53 Закону України «Про автомобільний транспорт» при виконанні міжнародних перевезень вантажів резиденти України повинні мати: дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення; дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; сертифікат відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; документи на вантаж.

У транспортних засобах, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів, установлюються і використовуються контрольні пристрої тахографи (ч.7 ст.53 цього Закону).

Згідно з ч.8 ст.53 вказаного Закону водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Таким чином, автомобільні перевізники мають обов`язок забезпечити, а водії пред`явити особам, які здійснюють контроль за дотриманням законодавства про автомобільний транспорт, документи, на підставі яких здійснюються міжнародні перевезення. Крім того, на водіїв покладається обов`язок допускати до перевірки тахографів посадових осіб Укртрансбезпеки, надавати їм тахокарти, а також у разі, якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздрукувати інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Відповідно до п.1.4 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затв. наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 385 від 24.06.2010р., картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі; контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР).

Пунктом 3.3 розділу ІІІ цієї Інструкції передбачено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідно до п.3.5 розділу ІІІ зазначеної Інструкції перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Окрім цього, 11.10.2005 р. набув чинності Закон України № 2819-IV від 07.09.2005р. «Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)».

20.12.2010 р. набрала чинності Поправка № 6 до ЄУТР у частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних дні, а в разі відсутності тахокарт - надання Бланка підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Отже, норми ЄУТР розмежовують такі документи як «реєстраційний листок» та «роздруківка».

Зокрема, частиною 8 ст.53 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку водія це тахокарти, які використовуються в аналоговому тахографі. У свою чергу, для цифрових тахографів не використовуються щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку водія; для цього приладу необхідно використовувати карту водія, роздруківку на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водія.

Таким чином, положеннями спеціального закону покладено на перевізника обов`язок з забезпечення, а водія пред`явлення для перевірки відповідних документів та додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт при здійсненні міжнародних перевезень (зокрема встановлено обов`язок водіїв роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв).

Відповідно до абз. 6 ч. 1 ст. 60 Закону №2344-III, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом встановлено, що долучені до матеріалів адміністративного позову документи не свідчать про пред`явлення роздруківки на паперовому носії з інформацією про роботу та відпочинок водія на момент складання акта про проведення перевірки, а також дотримання усіх вимог.

Таким чином, всупереч зазначених вище норм, позивач, який є перевізником в розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт», не забезпечив водія роздруківкою на паперовому носії з інформацією про роботу та відпочинок водія.

Крім цього, виявлене правопорушення є похідним від обов`язку перевізника забезпечити водія усіма необхідними документами для здійснення перевезення вантажів.

Цей обов`язок встановлений п. 3.5 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №385.

При цьому, суд звертає увагу, що в графі акту про проведення перевірки «Пояснення водія про причини порушень» відсутні будь-які пояснення водія, водій підписати акт та надати пояснення відмовився.

У постанові від 29.01.2020 у справі 814/1460/16 Верховний Суд сформулював висновок, що адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень ретроспективно, тобто на момент їх вчинення.

Таким чином, порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт знайшло своє підтвердження в акті перевірки від 24 листопада 2023 року № АР008249.

Як встановлено з акту перевірки від 12.08.2023 №021018, що під час здійснення перевезення вантажу у водія вказані документи були відсутні. Тобто, посадовими особами Укртрансбезпеки констатовано відсутність документів, визначених ст. 48 Закону №2344-ІІІ.

Санкція визначена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ передбачає відповідальність за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Нормами даної статті чітко визначено, що перевізники несуть відповідальність за відсутність документів, визначених, зокрема ст. 48 Закону, саме на момент перевірки, а не по факту.

Відсутність визначених законом документів під час здійснення перевезення вантажу вже є підставою для застосування адміністративно-господарського штрафу до перевізника.

Відтак зважаючи на зафіксовані в акті перевірки порушення, а саме відсутність у водія під час здійснення перевірки роздруківки на паперовому носії з інфомрацією про роботу та відпочинок водія, за наслідками розгляду справи відповідачем винесено оскаржувану постанову від 10.01.2024.

На думку суду, вказана постанова винесена відповідачем в межах наданих йому повноважень із дотриманням процедури її розгляду та прийняття та у відповідності до норм Закону України «Про автомобільний транспорт», Порядку №1567 та є правомірною.

Адміністративно-господарський штраф, накладений на позивача постановою №ПШ017868 від 10.01.2024 у сумі 17000 грн відповідає встановленому абзацом третім частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ розміру.

Щодо допущених виправлень в акті перевірки, суд зазначає таке.

Листом ТзОВ «Перша Львівська Експедиція» повідомлено Відділ державного нагляду (контролю) у Львівській області що ТзОВ «Перша Львівська Експедиція» не було автомобільним перевізником в перевезенні, яке зазначено в акті проведення перевірки №АР 008249 від 24.11.2023, а експедитором, фактичним автомобільним перевізником був власник тягача та напівпричепа ПП «ШИПШИНА», на підтвердження чого долучено заявку №2023-013025 від 22.11.2023 до договору №1329, та договір на перевезення №1329.

Твердження позивача про протиправність оскаржуваної постанови через внесення виправлень посадовими особами Укртрансбезпеки в Акт перевірки щодо місця проведення перевірки не заслуговують на увагу, оскільки вказані виправлення не впливають на суть виявленого правопорушення і не спростовують його вчинення.

Крім того, порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі). Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Суд наголошує, що у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: "протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків" і, на противагу йому, принцип "формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення".

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Такої ж позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 30.04.2020 у справі №813/1790/18, що також враховується судом при вирішенні даної справи відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.

Згідно з вимогами ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Підсумовуючи викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Підстави для розподілу судових витрат у відповідності до вимог ст.139 КАС України у суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 14, 72-77, 139, 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні позову Приватного підприємства «ШИПШИНА» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293,295 - 297 КАС України.

СуддяСподарик Наталія Іванівна