Рішення

від 18.04.2024 по справі 460/1477/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 квітня 2024 року м. Рівне№460/1477/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Семеновод"

доГоловного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Семеновод" (далі по тексту позивач) до Головного управління ДПС у Рівненській області та Державної податкової служби України (далі по тексту відповідачі) про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Рівненській області №2223/17-00-04-02 від 30.11.2023 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Семеновод" (ЄДРПОУ 00488757); зобов`язання Державної податкової служби України поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Семеновод" (ЄДРПОУ 00488757) платником податку на додану вартість із збереженням індивідуального податкового номеру - 004887512294.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 13.11.2023 змінив податкову адресу з тимчасово окупованої території на іншу територію України. Відповідач 30.11.2023 прийняв рішення про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість, оскільки позивач протягом 12 послідовних місяців не подає податкової звітності з податку на додану вартість. Позивач зазначає, що з моменту введення на території України воєнного стану був позбавлений можливості здійснювати свою діяльність через окупацію частини території України, оскільки усі без винятку основні засоби підприємства, а також орендовані земельні ділянки, залишилися на тимчасово окупованій території України. Позивач вказує, що фактично позбавлений можливості здійснювати господарську діяльність, у зв`язку з чим усі його працівники відправлені у відпустку без збереження заробітної плати, а діяльність підприємства призупинена до закінчення дії воєнного стану. Тому підприємство було позбавлене можливості вплинути на податкові показники на своєму рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та на формування своїх подальших податкових зобов`язань/податкового кредиту. Товариство не мало змоги здійснювати господарську діяльність шляхом реєстрації податкових накладних в ЄРПН, подавати фінансові звіти, через призупинення діяльності у зв`язку з веденням воєнного стану. На підставі викладеного позивач просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 19.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачам строк на подання відзиву на позовну заяву.

Відповідачі проти задоволення позову заперечили, у встановлений судом строк подали відзив на позовну заяву. На обґрунтування заперечення відповідачі зазначають, що управління оподаткування юридичних осіб у листопаді 2023 року проведено аналіз декларування зареєстрованими платниками ПДВ податковим зобов`язань та кредиту, в ході якого встановлено, що ТОВ "Семеновод" протягом листопада 2022 року - жовтня 2023 року, не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість, яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту: що є підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, відповідно до підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України. Повідомлення про неможливість виконання платником податків обов`язків до органів податкової служби ТОВ "Семеновод" не подано. На підставі наявних матерів, Головним управлінням ДПС у Рівненській області прийнято рішення №2223/17-00-04-02 від 30.11.2023 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Семеновод", відповідно до п.п. "г" п. 184.1 ст.184 Податкового кодексу України (далі ПК України). На підставі викладеного, відповідачі просили відмовити в задоволенні позову повністю.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Семеновод" зареєстроване як юридична особа, види діяльності за КВЕД: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); змішане сільське господарство; допоміжна діяльність у рослинництві; оптова торгівля фруктами й овочами; роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами; купівля та продаж власного нерухомого майна; взяте на облік як платник податку на додану вартість 18.07.1997.

30.11.2023 відповідачем прийнято рішення № 2223/17-00-04-02 про анулювання ТОВ "Семеновод" реєстрації платника податку на додану вартість відповідно до підпункту г пункту 184.1 статті 184 ПК України.

Підставою для прийняття відповідного рішення стала Довідка № 5049/17-00-04-02-07 від 29.11.2023 Про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців.

Позивач, вважаючи таке рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість незаконним, звернувся до суду із цим адміністративним позовом.

Вирішуючи адміністративний спір по суті, суд зазначає наступне.

Пунктом 184.1 статті 184 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку, і відбувається у випадках, визначених абзацами а-з цього пункту.

Відповідно до підпункту г пункту 184.1 статті 184 ПК України анулювання реєстрації платника податку відбувається у разі, якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Згідно з пунктом 184.2 статті 184 ПК України анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті а пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах б-з пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

За змістом пункту 184.10 статті 184 ПК України про анулювання реєстрації платника податку контролюючий орган зобов`язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.

З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що подання та/або не подання платником податку протягом 12 послідовних податкових місяців декларацій (податкових розрахунків), які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, є підставою для анулювання реєстрації такої особи як платника податку на додану вартість за самостійним рішенням контролюючого органу.

При цьому, з метою вирішення питання щодо прийняття рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ контролюючий орган має враховувати останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації до складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Як встановлено з матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваного рішення стало подання/неподання позивачем податкової звітності з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців за період протягом листопада 2022 року жовтня 2023 року. А саме: платник протягом листопада 2022 - жовтня 2023, не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, що є підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, відповідно до г пункту 184.1 статті 184 ПК України.

Відповідно до пункту 202.1 статті 202 ПК України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць.

Згідно з пунктом 203.1 статті 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового ) місяця.

Так, відповідно до підпунктів 49.2, 49.4 статті 49 ПК України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Пунктом 49.18 статті 49 ПК України передбачено, що податкові декларації, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно з пунктом 5.5 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2014 № 1130 (далі також - Положення № 1130), контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей).

Такими документами є, зокрема, довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт г пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку) (підпункт 3 абзацу 3 пункту 5.5. Положення № 1130).

Відповідно до пункту 5.6 Положення № 1130 за наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов`язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.

З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що подання/неподання платником податку протягом 12 послідовних податкових місяців декларацій (податкових розрахунків), які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, є підставою для анулювання реєстрації такої особи як платника податку на додану вартість за самостійним рішенням контролюючого органу.

При цьому, з метою вирішення питання щодо прийняття рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ контролюючий орган має враховувати останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації до складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

У свою чергу, підтвердним документом для прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації у даному випадку є відповідна довідка щодо анулювання такої реєстрації.

Зі змісту пунктів 1, 2 оскаржуваного рішення податкового органу встановлено, що висновок про наявність підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість зроблено на підставі довідки № 5049/17-00-04-02-07 від 29.11.2023.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує введенням воєнного стану в Україні, і покликається на підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України в редакції Закону № 2118-IX від 03.03.2022, відповідно якого у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Однак, суд зазначає, що сам факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною підставою для визнання неможливості платником податків виконувати податковий обов`язок, оскільки податковим законодавством визначено порядок та умови, за наявності яких платник податків може бути визнаний таким, що не має можливості виконати свій податковий обов`язок.

З метою тимчасового, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового розроблено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 (далі також Порядок № 255).

Відповідно до пункту 1 розділі ІІ Порядку №255 до платників податків/податкових агентів, які не можуть виконувати податкові обов`язки, передбачені Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються правила для підтвердження можливості чи неможливості виконання платником такого обов`язку, передбачені цим Порядком.

Підставами неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов`язків (у тому числі обов`язків податкових агентів) є:

1) втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп`ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

2) неможливість використати чи вивезти документи, комп`ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

3) використання чи вивезення документів, комп`ютерного або іншого обладнання, пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я посадової особи платника податків або неможливе у зв`язку з встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень;

4) відсутність у платника податків інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність, відсутність можливості у власника призначити таких посадових осіб за умови відсутності у такого платника податків об`єктів оподаткування, або показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу, може бути пов`язана з такими обставинами:

посадова особа є одночасно одним із власників юридичної особи за умови, що відсутність такого співвласника (акціонера, учасника, засновника) унеможливлює прийняття рішення про призначення на постійній або тимчасовій основі іншої посадової особи;

юридична особа заснована на власності окремої фізичної особи, яка одночасно є єдиною посадовою особою такої юридичної особи.

5) перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження/знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями Російської Федерації;

6) інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.

Пунктом 3 Порядку № 255 встановлено, що до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності цим Порядком мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, застосовуються такі правила.

У разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 (далі - Переліки документів) до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.

Разом з цим, позивач не надав жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували реальну відсутність у нього можливості виконувати податковий обов`язок у цей період (листопад 2022 року жовтень 2023 року).

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з моменту введення на території України воєнного стану був позбавлений можливості здійснювати свою діяльність через окупацію частини території України, оскільки усі без винятку основні засоби підприємства, а також орендовані земельні ділянки, залишилися на тимчасово окупованій території України. Позивач вказує, що фактично позбавлений можливості здійснювати господарську діяльність, у зв`язку з чим усі його працівники відправлені у відпустку без збереження заробітної плати, а діяльність підприємства призупинена до закінчення дії воєнного стану.

Разом з тим, суд не вважає, що надані докази будь-яким чином підтверджують неможливість виконання позивачем свого податкового обов`язку.

Судом встановлено, що ТОВ "Семеновод" не подавало заяву про неможливість виконання податкового обов`язку та не подавало податкову звітність з ПДВ, у зв`язку з чим позивач вважається таким, що мав можливість своєчасно та у повному обсязі виконати податковий обов`язок у терміни, визначені ПК України, що беззаперечно свідчить про правомірність позбавлення його статусу платника ПДВ в порядку статті 184 ПК України у системному застосуванні із пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України та Порядком № 225.

Верховний Суд в постанові від 04.10.2023 у справі № 160/19575/22 зазначив, що для звільнення платника від виконання податкових обов`язків обставини неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку повинні бути реальними та об`єктивними, а не формальними.

Наявності таких обставин у справі, що розглядається, судом не встановлено.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши правомірність прийнятого відповідачем рішення згідно вимог частини другої статті 2 КАС України, суд дійшов висновку, що таке вказаним вище критеріям відповідає, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень в ході розгляду справи довів правомірність своєї поведінки в спірних правовідносинах.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Семеновод" до Головного управління ДПС у Рівненській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Семеновод" (вул. Шкільна, 11,с. Теслугів,Рівненська обл., Дубенський р-н,35512. ЄДРПОУ/РНОКПП 00488757)

Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023. ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166) Відповідач - Державна податкова служба України (пл. Львівська, 8,м. Київ,04053. ЄДРПОУ/РНОКПП 37472277)

Повний текст рішення складений 18.04.2024.

Суддя Олег ГРЕСЬКО