Рішення

від 19.04.2024 по справі 500/8098/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/8098/23

19 квітня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Об`єднання парків культури і відпочинку м. Тернополя" до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Приватний підприємець ОСОБА_1 , Громадська організація "Тернопільський міський клуб любителів загартування і зимового плавання "Нептун" про визнання протиправною та скасування вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Об`єднання парків культури і відпочинку м.Тернополя" (надалі, позивач, КП «ОПКІВ м.Тернополя») звернулося до суду з позовом до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області (надалі, відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу п.1 листа №131904-14/2063-2023 від 12.09.2023 "Про усунення виявлених порушень" щодо неправомірного нарахування орендної плати ПП ОСОБА_1 в сумі 18496,25 грн. та з Громадською організацією Тернопільський клуб любителів загартування і зимового плавання "Нептун" в сумі 239413,78 грн. від Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області.

Позов обґрунтований тим, що позивач вважає оскаржувану вимогу протиправною та такою, що підлягає скасуванню. Просить врахувати, що у своїй вимозі посадові особи Держаудитслужби не конкретизували та чітко не визначили, які саме заходи повинні бути вжиті КП «ОПКІВ м.Тернополя» для усунення порушень. Посилання на норми статті 16 Закону України «Про оренду державного комунального майна» від 03.10.2019 р. №157-ІХ із змінами не дає можливості однозначно визначити, які конкретні дії повинні бути вчинені, оскільки стаття 16 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлює загальні умови укладення договору оренди та внесення змін до нього із застосуванням положень ч.3 ст. Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. №435-IV. Стосовно Акту ревізії, позивач вважає, що викладені у ньому висновки з окремих питань зроблені при неповному з`ясуванні усіх обставин та перевірки документальних матеріалів, що в подальшому призвело до надання суб`єктивних висновків щодо встановлених порушень.

Ухвалою суду від 21.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву. Також, ухвалою постановлено залучити до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ПП ОСОБА_1 та Громадської організації Тернопільський клуб любителів загартування і зимового плавання "Нептун".

Заперечуючи проти позовних вимог, представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову повністю. Просить врахувати, що Управлінням в установленому порядку та у межах повноважень проведено ревізію у позивача. Директор Комунального підприємства «Об`єднання парків культури і відпочинку м. Терноноля» не заперечував проти її проведення, що підтверджується, зокрема, його підписами на направленнях, а також підписанням акту ревізії без заперечень та зауважень. Звернув увагу суду на тому, що позивачем виконуються вимоги про усунення виявлених ревізією порушень, про що свідчить лист від 15.12.2023 №235/04. Вважає, що КП «ОПКІВ м.Тернополя» в порушення ч.2 ст.9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 №157-IX (із змінами), надано в безоплатне користування майно площею 2,901 кв.м. без договірних відносин ПП ОСОБА_1 , внаслідок чого підприємством недоотримано орендної плати в сумі 18496,25 грн (в т.ч.: за березень - грудень 2020 - 3993,18 грн, за 2021 рік -5251,40 грн, за 2022 рік - грн, за січень - травень 2023 року - 2942,17 грн, чим завдано збитків підприємству. Крім цього, вказав, що ревізією встановлено, що КП "ОПКІВ м.Тернополя" відповідно до рішення сесії Тернопільської міської ради від 21.04.2016 №7/7/178 уклало договір позички (безоплатного користування) нежитлового приміщення №224 від 27.09.2016 з Громадською організацією Тернопільський клуб любителів загартування і зимового плавання "Нептун" для задоволення потреб членів клубу терміном на 25 років (до 26.09.2041). Відповідач вважає, що дане нежитлове приміщення комунальної власності в порушення ч.2 ст.9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 №157-ІХ використовується безоплатно, внаслідок чого підприємством недоотримано орендної плати в сумі 239413,78 грн (в т.ч: за лютий - грудень 2020 - 55389,76 грн, за 2021 рік - 66504,14 грн, за 2022 рік - 80094,63 грн, за січень - травень 2023 року - 37425,25 гривень), чим завдано збитки підприємству на вказану суму. При цьому, приміщення є місцезнаходженням громадської організації. Звернув увагу суду на тому, що, враховуючи правову позицію Верховного Суду, норму частини третьої ст. 640 Цивільного кодексу України, договір позички (безоплатного користування) нежитлового приміщення №224 від 27.09.2016 є неукладеним (відсутнє нотаріальне посвідчення), не створив будь-яких правових наслідків, окрім тих, що пов`язані з його недійсністю. Також, зауважує, що оскаржуваним пунктом вимоги передбачено стягнення з контрагентів на користь позивача матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 276909,97 грн, відтак, згідно з правовою позицією Верховного Суду, вона має перевірятись у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, а не за позовом підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Ухвалою суду від 08.01.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Громадської організації Тернопільський клуб любителів загартування і зимового плавання "Нептун" надійшли письмові пояснення щодо предмета спору. Просить позовні вимоги задовольнити, заперечує щодо відшкодування коштів, оскільки організація є неприбутковою, немає власних коштів та діяла з врахуванням укладеного договору, користуючись безоплатно комунальним майном на підставі відповідного рішення органу місцевого самоврядування, в межах вимог Закону. До того ж, зверну увагу суду, що про необхідність внесення плати чи змін до договору власник майна не звертався.

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ПП ОСОБА_1 письмові пояснення на адресу суду не надходили.

Представник відповідача також подав до суду письмові пояснення, в яких просить відмовити у задоволенні позову. Просить врахувати, що договір позички (безоплатного користування) нежитлового приміщення №224 від 27.09.2016 є нікчемним правочином, а отже недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. На думку представника відповідача, він не створює будь-яких правових наслідків.

Судом встановлено, що Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області, згідно п.6.2.2.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Західного офісу Держаудитслужби на ІІ квартал 2023 року, затвердженого наказом від 20.03.2023 №93 (із змінами) з 30.06.2023 по 10.08.2023 проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства "Об`єднання парків культури і відпочинку м.Тернополя" за період з 01.01.2019 по 31.05.2023.

За результатами проведеної ревізії Управлінням Західного офісу Держаудитслужби у Тернопільській області складено Акт №131904-22/6 від 07.09.2023. Даним Актом зафіксовано, що КП "ОПКІВ м.Тернополя в порушення ч.2 ст.9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.09.2019 №157-ІХ із змінами, надано в безоплатне користування або позичку майно, внаслідок чого недоотримано орендної плати в сумі 239413,78 грн. (в т.ч.: за лютий - грудень 2020 - 55389,76 грн, за 2021 рік - 66504,14 грн, за 2022 рік - 80094,63 грн, за січень - травень 2023 року -37425,25 грн.), чим завдано збитки підприємству. Від підписання розрахунків директор КП "ОПКІВ м.Тернополя відмовився. Зокрема, ревізією встановлено, що КП "ОПКІВ м.Тернополя" відповідно до рішення сесії Тернопільської міської ради від 21.04.2016 №7/7/178 уклало договір позички (безоплатного користування) нежитлового приміщення №224 від 27.09.2016 з Громадською організацією Тернопільський клуб любителів загартування і зимового плавання "Нептун" для задоволення потреб членів клубу терміном на 25 років (до 26.09.2041).

Також, за результатами проведеної ревізії, уповноваженими особами відповідача складено Акт №131904-22/6 від 07.09.2023, яким встановлено, що КП ОПКІВ м.Тернополя в порушення ч.2 ст. 9 Закону України Про оренду державного та комунального майна від 03.10.2019 №157- IX із змінами, надано в безоплатне користування майно площею 2,901 кв.м. без договірних відносин ПП ОСОБА_1 , внаслідок чого Підприємством недоотримано орендної плати в сумі 18496,25 грн (в т.ч.: за березень - грудень 2020 - 3993,18 грн, за 2021 рік -5251,40 грн, за 2022 рік - 6309,5 грн, за січень - травень 2023 року - 2942,17 грн, чим завдано збитків Підприємству.

Після цього, від Управління Західного офісу Держаудитслужби на адресу позивача направлено лист №131904-14/2063-2023 від 12.09.2023, з якого вбачається наступне. Зокрема, ревізією встановлено такі порушення законодавства, які не усунуто, серед іншого: в порушення ч.2 ст.9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 №157-ІХ із змінами, надано в безоплатне користування майно, внаслідок чого недоотримано орендної плати в сумі 276909,97 грн. (в т.ч.: від Тернопільського клубу любителів загартування зимового плавання "Нептун" в сумі 239413,78 грн; від ПП ОСОБА_1 в сумі 18496,25 грн; від ТзОВ "Еквато-Тер" в сумі 18999,94 грн.), чим завдано збитки підприємству.

Відтак, Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області, серед іншого, вимагає: 1) забезпечити відшкодування (стягнення з контрагентів) на користь КП "ОПКІВ м.Тернополя", матеріальної шкоди (збитків), заподіяної внаслідок несплати орендної плати за користування майном на суму 276909,97 грн., в тому числі шляхом укладених договір оренди відповідно до статті 16 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ із застосуванням положень ч. 3 ст. 631 ЦК України від 16.01.2003 №435-ІУ".

Не погоджуючись з такою вимогою відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2939-XII), здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Згідно частини першої статті 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Положення № 43), визначено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Підпунктом 3 пункту 4 Положення № 43 закріплено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Згідно з пунктом 7 Положення № 43 Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Відповідно до п. 2 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 550), інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об`єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Пунктами 4, 5 Порядку № 550 передбачено, що планові та позапланові виїзні ревізії проводяться органами державного фінансового контролю відповідно до Закону (2939-12) та цього Порядку. Планові виїзні ревізії проводяться відповідно до планів проведення заходів державного фінансового контролю, затверджених в установленому порядку, позапланові виїзні ревізії - за наявності підстав, визначених Законом № 2939-XII.

За приписами частини першої статті 4 Закону № 2939-XII інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

В силу п. п. 16, 23 п. 6 Положення № 43 Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку.

Вказані положення кореспондуються з пунктами 7 та 10 статті 10 Закону № 2939-XII, за приписами яких органу державного фінансового контролю надається право: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

У частині другій статті 15 Закону № 2939-XII закріплено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Згідно з пунктом 50 Порядку № 550, за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення: - притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об`єктів контролю; - порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; - звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; - застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 2939-XII орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль та контроль за: виконанням функцій з управління об`єктами державної власності; цільовим та ефективним використанням коштів державного і місцевих бюджетів; цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії; достовірністю визначення потреби в бюджетних коштах при складанні планових бюджетних показників; відповідністю взятих бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі); веденням бухгалтерського обліку, а також складанням фінансової і бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів; усуненням виявлених недоліків і порушень.

Із аналізу наведених правових норм Закону № 2939-XII та Порядку №550 вбачається, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких порушень.

Вимога про усунення порушень спрямована на коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, є обов`язковою до виконання. Стосовно відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги, оскільки такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення органу державного фінансового контролю до суду з відповідним позовом.

Спірна вимога контролюючого органу є індивідуально-правовим актом і в силу закону є обов`язковою до виконання підконтрольною установою, якому вона адресована.

Окрім того, правова природа письмової вимоги контролюючого органу породжує правові наслідки (зокрема обов`язки) для свого адресата, відтак наділена рисами правового акту індивідуальної дії, і такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом.

Аналогічний правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21 листопада 2018 року у справі № 820/3534/16.

Досліджуючи доводи учасників справи по суті оскаржуваної вимоги, а саме, п.1 листа №131904-14/2063-2023 від 12.09.2023 "Про усунення виявлених порушень" щодо неправомірного нарахування орендної плати ПП ОСОБА_1 в сумі 18496,25 грн. та з Громадською організацією Тернопільський клуб любителів загартування і зимового плавання "Нептун" в сумі 239413,78 грн. від Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області, суд зазначає наступне.

Як слідує з матеріалів справи, відповідно до договору про проведення опоряджувальних робіт на дитячому майданчику в парку ім. Т.Г. Шевченка від 05.03.2013 (далі - Договір) та додаткової угоди № 1 до нього від 30.04.2015 укладених між Підприємством і ПП ОСОБА_1 сторони домовились про облаштування павільйону з продажу квитків та морозива, загальною площею не більше 20 кв.м. По завершенні опоряджувальних робіт на дитячому майданчику та облаштування павільйону Підприємству передається половина павільйону для здійснення реалізації квитків. Термін дії договору встановлено до 05.03.2020 року.

Згідно акту передачі - приймання від 05.03.2020 підписаного фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та колишнім директором Підприємства ОСОБА_2 від підприємця до Підприємства передано половину павільйону вартістю 110000,0 гривень. Площа приміщень не вказана. Будь яка проектно-кошторисна документація або інвентарна справа на приміщення каси Підприємством не надана.

Проведеними під час ревізії контрольними обмірами вищевказаного павільйону встановлено, що приміщення каси з продажу квитків займає відокремлену площу 7,064 кв.м з окремим входом, а приміщення з продажу продуктів харчування (морозива) - 12,87 кв.м. Разом фактична площа павільйону становить 19,93 кв.м.

При цьому, відповідач у Акті ревізії, зазначив, що, враховуючи умови п. 1 Додаткової Угоди №1 до Договору, підприємство мало отримати на баланс площу 9,965 кв.м.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257, 261 Цивільного кодексу України за загальним правилом, звернутися до суду з позовом особа може протягом 3 років з дня, коли вона довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З наведеного мотиву, суд приймає до уваги доводи позивача стосовно того, що колишнім директором КП «Об`єднання парків культури і відпочинку м. Тернополя» Лесівим М.Ф. було прийнято акт передачі-приймання від 05.03.2020, який підписаний з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 . При цьому, строк позовної давності минув 05.03.2023 від дня підписання акту передачі-приймання, тому КП «Об`єднання парків культури і відпочинку м. Тернополя» не може подавати позов до ПП ОСОБА_1 .

З огляду на наведене, суд вважає, що КП «Об`єднання парків культури і відпочинку м. Тернополя» визнано факт передачі частини павільйону для здійснення реалізації квитків та прийняв таку пропозицію на умовах, визначених актом приймання-передачі від 05.03.2020.

Крім цього, відповідно до рішення сесії Тернопільської міської ради від 21.04.2016 №7/7/178) позивач уклав договір (безоплатного користування) нежитлового приміщення №224 від 27.09.2016 з Громадською організацією Тернопільський клуб любителів загартування і зимового плавання Нептун для задоволення потреб членів клубу терміном на 25 років ( до 26.09.2041 року).

Суд зазначає, що на момент укладення договору діяв Закон України «Про оренду державного та комунального майна» №2269, який втратив чинність з 01.02.2020 на підставі: прийняття нового Закону України від 03.10.2019 р. № 157-ІХ «Про оренду державного та комунального майна» (далі, Закон № 157).

Закон №157 введено в дію з 01.02.2020 та ним заборонена передача державного або комунального майна в безоплатне користування або позичку. Попри це, особливості оренди майна, вимоги до змісту оголошення, порядку та строків його оприлюднення визначаються Порядком передачі в оренду державного та комунального майна, який затверджено постановою КМУ від 03.06.2020 р. №483 «Деякі питання оренди державного та комунального майна» (далі, Порядок).

Також, у відповідності до частини другої та частини третьої ст.828 ст. Цивільного кодексу України, Договір позички між юридичними особами, а також юридичною та фізичною особою укладається у письмовій формі. Договір позички буді іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у формі, яка визначена відповідно до статті 793 цього Кодексу.

У листі Фонду державного майна України від 11.03.2021 №10-16-5353 компетентний орган зазначав, що Законом № 157-ІХ та Порядком не визначено конкретних дій щодо договорів позички, укладених відповідно до Закону № 2269, що втратив чинність.

Отже, на думку суду, договори позички, укладені до введення в дію Закону №157-ІХ зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який було укладено.

Суд також зазначає, що після внесення змін до Закону № 157-ІХ, змін до рішень ТМР №7/7/178 від 21.04.2016 не було внесено.

Відповідно, суд погоджується з доводами позивача стосовно того, що і в Договір відповідні зміни не вносились.

У сукупності наведених вище обставин, суд вважає, що такі договірні відносини не порушують вимог закону, в тому числі щодо вільного волевиявлення сторін договору.

Суд наголошує, що спонукання суб`єктом владних повноважень позивача вчиняти ті чи інші дії в межах договірних правовідносин, без чіткого визначення законодавчих актів, які позивачу слід застосувати, - виходить за межі його компетенції.

Також, вирішуючи даний спір по суті, суд зазначає, що зміст спірної вимоги, яка, як встановлено вище, є індивідуально-правовим актом, і тому породжує права і обов`язки для підконтрольної установи, якій вона адресована, а викладені в ній вимоги є обов`язковими до виконання.

Разом з тим, суд вважає, що оскаржуваний пункт вимоги не відповідає критерію пропорційності, оскільки відповідач не вказав, які саме дії та на підставі яких положень закону, у який спосіб повинен здійснити позивач; не зазначив осіб, які мають бути притягнуті до відповідальності.

При цьому, посилання на норми статті 16 Закону України «Про оренду державного комунального майна» від 03.10.2019 р. №157-ІХ із змінами не дає можливості однозначно визначити, які конкретні дії повинні бути вчинені, оскільки стаття 16 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлює загальні умови укладення договору оренди та внесення змін до нього із застосуванням положень ч.3 ст. Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. №435-IV.

За таких умов, спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених законодавчих актів, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Зазначене в світлі обов`язкового характеру спірної вимоги в частині корегування роботи підконтрольної установи є порушенням вимог закону в частині змісту вимоги, як акту індивідуальної дії.

Верховний Суд у справі №826/3350/17 (постанова від 08 травня 2018 року) також дійшов висновків, що законна вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна бути здійснена у письмовій формі, сформована внаслідок реалізації контролюючим органом своєї компетенції (завдань і функцій відповідно до законодавства), містити чіткі, конкретні і зрозумілі, приписи на адресу підконтрольного суб`єкту (об`єкту контролю, його посадових осіб), які є обов`язковими до виконання останнім.

Тому, на переконання суду, неконкретизованість вимоги у пункті 1 позбавляє позивача можливості її виконати у належний спосіб.

Більше того, ураховуючи те, що збитки у випадку відсутності факту добровільного виконання вимоги щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства стягуються примусово з підконтрольного об`єкта в судовому порядку і правильність обчислення таких збитків має перевірятися саме судом, який розглядає такий позов про їх стягнення, а не у справі за позовом підконтрольного об`єкта про визнання вимоги протиправною, суд вважає, що вимога щодо притягнення до відповідальності осіб, з вини яких допущено заподіяння збитків, без підтвердження їх правомірності та суми (розміру), є передчасною.

Аналогічні висновки викладено у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 липня 2021 року у справі № 826/5854/15.

Крім того, суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту, оскільки правомірність відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, про які зазначено у вимозі, перевіряється в межах розгляду справи за позовом органу державного фінансового контролю щодо стягнення сум таких збитків.

То ж, підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що відповідачем при проведенні ревізії не здійснено повне дослідження та аналіз обставин на підставі наявних документів, що призвело до необґрунтованих висновків та безпідставних вимог в частині оскаржуваних пунктів.

Суд вважає, що відповідачем не надано належних, у розумінні статей 73-76 Кодексу адміністративного судочинства України, доказів, які підтверджували б правомірність винесення оскаржуваної вимоги.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає до часткового задоволення, шляхом визнання протиправною та скасуваня вимоги п.1 листа №131904-14/2063-2023 від 12.09.2023 "Про усунення виявлених порушень" в частині забезпечення відшкодування матеріальної шкоди (збитків) внаслідок несплати орендної плати ПП ОСОБА_1 в сумі 18496,25 грн. та Громадській організації Тернопільський клуб любителів загартування і зимового плавання "Нептун" в сумі 239413,78 грн.

На підставі частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача підлягають стягненню здійсненні ним судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу п.1 листа №131904-14/2063-2023 від 12.09.2023 "Про усунення виявлених порушень" в частині забезпечення відшкодування матеріальної шкоди (збитків) внаслідок несплати орендної плати ПП ОСОБА_1 в сумі 18496,25 грн. та Громадській організації Тернопільський клуб любителів загартування і зимового плавання "Нептун" в сумі 239413,78 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області на користь Комунального підприємства "Об`єднання парків культури і відпочинку м. Тернополя" 1342 (одна тисяча триста сорок дві) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено та підписано 19 квітня 2024 року.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Комунальне підприємство "Об`єднання парків культури і відпочинку м. Тернополя" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Білецька, 11,м. Тернопіль,Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46003 код ЄДРПОУ/РНОКПП 02220059);

відповідач:

- Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Грушевського,8, м. Тернопіль,46021 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );

треті особи:

- ПП ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )

- Громадська організація "Тернопільський міський клуб любителів загартування і зимового плавання "Нептун" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Торговиця, 17,м. Тернопіль,Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46008 код ЄДРПОУ 14042108) .

Головуюча суддяДерех Н.В.