Рішення

від 18.04.2024 по справі 580/2191/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2024 року справа № 580/2191/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною бездіяльності та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Черкаського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду звернення та ненадання відповіді передбаченого законодавством;

- визнати дії заступника начальника відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Нечипоренка Юрія Івановича неправомірними;

- скасувати постанову від 22.02.2024 №73456152 про закінчення виконавчого провадження видану заступником начальника відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Нечипоренком Юрієм Івановичем.

Ухвалою суду від 25.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи ухвалено здійснити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в судове засідання.

Ухвалою суду від 25.03.2024 зупинено провадження у справі.

Ухвалою суду від 18.04.2024 поновлено провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог, позивачем зазначено, що державним виконавцем передчасно закінчено виконавче провадження, оскільки судове рішення у спосіб, передбачений виконавчим документом не виконано.

У відзиві на адміністративний позов відповідач не погодився з доводами відповідача, посилаючись на те, що постанова про закінчення виконавчого провадження АСВП №73456152 від 22.02.2024 винесена правомірно та у відповідності до норм чинного законодавства, оскільки відповідно до наявних в матеріалах виконавчого провадження документів, рішення суду боржником виконано в повному обсязі та ОСОБА_1 особисто та засобами поштового зв`язку 23.09.2023 та 23.10.2023 надано відповіді на його питання у зверненнях від 28.09.2022 та 22.01.2023.

Твердження позивача щодо не розгляду його звернень від 29.12.2023 та 31.01.2024 не відповідає дійсності, оскільки вказані заяви розглянуто та на адресу ОСОБА_1 05.01.2024 та 12.02.2024 за вих. №1015/7 та вих. №11550/7 направлено зазначені відповіді.

На підставі наведеного відповідач вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На виконанні у Черкаському відділі державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з 29.11.2023 по 22.02.2024 перебувало виконавче провадження №73456152 з примусового виконання виконавчого листа Черкаського окружного адміністративного суду №580/6837/23 від 24.11.2023 про зобов`язання Садове товариство «Вільшанка», розглянути звернення ОСОБА_1 , і надати повну, об`єктивну та обґрунтовану відповідь по суті порушених питань у строки, які визначені ст.20 Закону України «Про звернення громадян».

29.11.2023 відкрито виконавче провадження №73456152 з виконання вищевказаного виконавчого документа, про що винесено відповідну постанову та на адресу боржника за вих. №50718/7 направлено вимогу державного виконавця якою зобов`язано виконати рішення суду в строк до 12.12.2023, про що письмово, з підтверджуючими документами, повідомити Черкаський відділ державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

15.12.2023 складено відповідний акт державного виконавця про невиконання боржником рішення суду та за невиконання рішення суду без поважних причин, на боржника накладено штраф в сумі 5100 грн., про що винесено відповідну постанову, та направлено вимогу якою повторно зобов`язано виконати рішення суду в строк до 28.12.2023, про що письмово повідомити відділ.

03.01.2024 на адресу відділу за вх. №114/7 надійшов лист від стягувача від 29.12.2023, згідно якого повідомлено, що рішення суду Садовим товариством «Вільшанка» залишається не виконаним та в результаті чого виникла необхідність щодо притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду.

04.01.2024 складено акт державного виконавця про невиконання боржником рішення суду та за невиконання рішення суду без поважних причин, на боржника накладено штраф у подвійному розмірі на суму 10200 грн., про що винесено відповідну постанову.

04.01.2024 за вих. №764/7 на адресу Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області направлено повідомлення щодо вирішення питання про притягнення до відповідальності за ознаками ст. 382 Кримінального кодексу України, посадових осіб Садового товариства «Вільшанка» адреса: Черкаська обл., Черкаський р., с. Лозівок, код ЄДРПОУ: 21368974, за умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили, а саме: виконавчого листа Черкаського окружного адміністративного суду №580/6837/23 від 24.11.2023 про зобов`язання Садового товариства «Вільшанка», розглянути звернення ОСОБА_1 , і надати повну, об`єктивну та обґрунтовану відповідь по суті порушених питань у строки, які визначені ст.20 Закону України «Про звернення громадян».

05.01.2024 на заяву стягувача від 29.12.2023 надано відповідь, яку за вих. №1015/7 направлено на його адресу. У відповіді позивачу повідомлено про хід виконавчого провадження та вчинені державним виконавцем дії.

06.02.2024 на адресу відділу за вх. №1629/7 надійшла заява від голови правління СТ «Вільшанка» В`юнової О.В., якою повідомлено про повне фактичне виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження та надано копії підтверджуючих документів.

08.02.2024 на адресу відділу надійшла заява стягувача від 31.01.2024 якою повідомлено, що боржником рішення суду не виконано та в результаті чого виникла необхідність щодо притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду.

12.02.2024 на заяву стягувача від 31.01.2024 надано відповідь, яку за вих. №11550/7 направлено на його адресу. У відповіді позивачу повідомлено про хід виконавчого провадження та вчинені державним виконавцем дії.

22.02.2024 виконавче провадження закінчено в зв`язку з повним фактичним його виконанням за п. 9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», про що винесено відповідну постанову.

Вважаючи прийняту державним виконавцем постанову про закінчення виконавчого провадження протиправною, з підстав наведених у позові, а також вважаючи, що відповідач не надав відповіді на його звернення, позивач звернувся із даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини та умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. №1404-VIII, зі змінами та доповненнями, далі Закон №1404-VIII), а також Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. № 512/5 (далі - Інструкція №512/5), що визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом ст. 1 Закону №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини другої статті 74 Закону №1404-VIII, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VIII, підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно ч.1 ст.5 Закону № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII), примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Положеннями ч. 1 ст. 13 Закону №1404-VIII передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

При цьому, приписами ч. 1 ст. 18 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.18 Закону №1404-VIII, виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 63 Закону № 1404-VIII, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

Відповідно до п.9 ч.1 ст. 39 Закону №1404-VIII, виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

З наведених законодавчих норм слідує висновок, що державний виконавець повинен вживати передбачених законом заходів для примусового виконання рішення у спосіб, який передбачений виконавчим документом і у разі встановлення повного фактичного виконання рішення суду закінчує виконавче провадження.

За даними системи автоматизованого документообігу Черкаського окружного адміністративного суду, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 7 вересня 2023 року у справі №580/6837/23 встановлено, що 01.10.2022 позивачем надіслано на поштову адресу Садового товариства «Вільшанка» звернення від 28.09.2022 в якому він просив:

1. Заборонити члену правління ОСОБА_2 самовільно без згоди правління трактувати на власний розсуд законодавчі акти України та поширювати серед членів товариства хибну інформацію.

2. Заборонити члену правління ОСОБА_2 втручатись у справи діючої голови правління і дати можливість нормально працювати.

3. Суворо дотримуватись вимог Статуту Товариства, а не інакше.

4. На підставі п. 7 статті 134 КЗпП бувшому бухгалтеру Товариства ОСОБА_2 безвідкладно повернути в касу товариства як незаконно отримані кошти в сумі 360 грн.

5. Бувшому бухгалтеру Товариства ОСОБА_2 терміново повернути на склад Товариства майно громади яким він незаконно заволодів.

6. Негайно припинити збір коштів на так звані суботніки відпрацювання, які грубо порушують вимоги Статуту п. 1.3 та мають прямі ознаки ухилення від оподаткування.

Враховуючи, що відповідачем не розглянуто звернення позивача від 28.09.2022 у визначені законодавством строки, позивач повторно 22.01.2022 подав аналогічне звернення особисто голові Садового товариства «Вільшанка».

На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 7 вересня 2023 року у справі №580/6837/23, листом вих. №2 від 23.09.2023 Садовим товариством «Вільшанка» у відповідь на звернення від 28.09.2022 та 22.01.2023 повідомлено інформацію наступного змісту:

«В червні 2022 року відбулося засідання правління СТ «Вільшанка», а не збори, як ви стверджуєте у своєму зверненні. За вашим твердженням вони відбулися з грубим порушенням Статуту, але ви не вказали які ж статті Статуту порушено. Повідомляємо вам, що згідно з статтею Статуту 11.5. правління здійснює управління Товариством у період між загальними зборами (зборами уповноважених) членів Товариства. Протоколи засідань правління Товариства оформляються в 3-х денний термін, підписуються секретарем та головою правління чи його заступником, завіряються печаткою і зберігаються у справах Товариства 20 років. Протокол був оформлений згідно зі статтею 11.5. Статуту. Вимога, надавати протокол для зчитування, в Статуті не передбачена. Ця вимога не передбачена і у типовій інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55.

На цьому засідання правління Згідно з статтею 12.6 Статуту головувала голова правління В`юнова О.В., а не ОСОБА_2 ,, як ви стверджуєте.

- У відповідності до статті 6.1. Статуту «Товариство в особі загальних зборів(зборів уповноважених), правління, голова правління має право створювати органи управління, дорадчі органи, інформаційні джерела для комунікаційного зв`язку з членами Товариства та визначати умови їх діяльності і оплати.

Посади адміністратора у нас в товаристві немає і не було. За проханням членів товариства була організована група «Вільшанка» у Viber для швидкого розповсюдження корисної інформації стосовно товариства, тимчасово, на період військового стану, назва («Земляки») і організатор групи автоматично стає адміністратором. Адміністратор чату - це та людина яка організувала групу. Адміністратор може: вилучати й додавати учасників; призначати або вилучати адміністратора групи; видалити групу; видалити повідомлення; змінювати опис групи. Виконується ця робота безоплатно.

По питанню «заборони» ОСОБА_3 користуватися водою з озера.

1. ОСОБА_4 не являється членом СТ «Вільшанка».

2. Товариство та його керівництво не забороняло і не надавало доступу до водойми з якої вона бере воду для поливу, встановлюючи у водойму насос.

3. Берег водойми не утримуються в належному стані господарями прилеглих ділянок, про що свідчать зарослі дерев, кущів та високорослих трав і бур`янів в які виносять сміття та дехто зберігає будівельні матеріали (пісок).

4. ОСОБА_2 при зустрічі з ОСОБА_3 роз`яснила про те що:

- Землі загального користування є приватною власністю громади, про що свідчать три витяги з реєстру майнових прав;

- Землями загального користування мають право користуватись всі члени товариства;

- У власності громади не має земель що відносяться до земель водних ресурсів, тому є помилкою посилатись на Статтю 60 Кодексу України про адміністративні порушення та Відомості Верховної Ради УРСР - давно не існуючої.

- Заява ОСОБА_3 на неправомірні дії (за вашим припущенням) ОСОБА_2 до правління Товариства не надходила. Це підтверджується журналом реєстрації заяв.

- По питанню стосовно «бувшого бухгалтера» ОСОБА_5 .

Членство в Товаристві не може використовуватися з метою особистої наживи із порушенням прав інших членів Товариства, використанням в не правовий спосіб коштів та майна загального користування Товариства.

- «бувший бухгалтер» ніколи не був членом СТ «Вільшанка»;

- садова тачка, яку товариство придбало у 2014 році по закінченню терміну експлуатації та у зв`язку з тим, що її ремонт коштує більше ніж її залишкова вартість була списана у кінці 2019 початку 2020 року;

- бензокоса товариства, згідно акту передачі, передана голові правління ОСОБА_6 та знаходиться у неї на зберіганні. Бензокоса, якою користується ОСОБА_5 є його власністю. У сусіда він працював своїм інструментом та своїми витратними матеріалами. Заява ОСОБА_7 на неправомірні дії (за вашим припущенням) ОСОБА_5 до правління Товариства не надходила. Це підтверджується журналом реєстрації заяв. Факт передачі грошей не задокументований.».

Вказаний лист Садового товариства «Вільшанка» позивач отримав 23.09.2023.

Вирішуючи питання щодо повноти наданої позивачу відповіді на його заяви від 28.09.2022 та 22.01.2023, суд враховує, що відповідно до положень частин 1, 3 статті 15 Закон України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Отже, орган або установа, до повноважень яких належить розгляд питань порушених у зверненні, повинен надати відповіді на усі поставлені питання.

Зі змісту листа-відповіді від 23.09.2023 вбачається, що позивачу надані відповіді на усі його поставлені питання, тобто позивач отримав повну відповідь щодо викладених у заявах вимог.

Оскаржуючи постанову про закінчення виконавчого провадження, позивач фактично висловив незгоду з викладеними у листі відповідями, однак фактична незгода позивача з отриманою відповіддю не свідчить про її неповноту чи необґрунтованість.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що боржник Садове товариство «Вільшанка», виконав судове рішення у спосіб, визначений виконавчим документом.

Вищенаведені обставини правомірно враховані державним виконавцем та на законних підставах прийнято постанову від 22.02.2024 про закінчення виконавчого провадження №62224392, тому підстави для її скасування відсутні.

Щодо вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нерозгляду звернення та ненадання відповіді, суд зазначає, що у заявах від 29.12.2023 та від 31.01.2024 позивач просив державного виконавця скласти акт про порушення і звернутися до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Суд зазначає, що внаслідок невиконання рішення боржником державний виконавець двічі складав відповідні акти від 15.12.2023 та від 04.01.2024 та накладав на боржника штрафи за невиконання рішення суду в сумі 5100 грн. та 10200 грн., а також направив повідомлення до Чекраського районного управління поліції №764/7 від 04.01.2024 про вчинення боржником кримінального правопорушення внаслідок невиконання рішення суду.

Про вжиті заходи щодо примусового виконання рішення суду позивача повідомлено листами №1015/7 від 05.01.2024 та №11550/7 від 12.02.2024. Крім того, позивач 26.02.2024 ознайомився з матеріалами виконавчого провадження №73456152, про що в цей же день державним виконавцем складено відповідний акт, який містить підпис ОСОБА_1 .

Отже, державним виконавцем вживались заходи щодо примусового виконання рішення суду та проінформовано позивача про вжиті заходи, тому відсутні підстави вважати, що відповідачем допущено бездіяльність щодо нерозгляду звернень позивача

Щодо визнання неправомірними дій державного виконавця, суд зазначає, що саме по собі вчинення державним виконавцем дій, спрямованих на примусове виконання рішення не є підставою для визнання їх незаконними. Вказані дії, за умови подальшого оформлення рішення державного виконавця, не породжують виникнення прав та обов`язків в учасників виконавчого провадження в розумінні Закону №1404-VIII, а тому відсутні підстави для їх судового захисту. Тому позовні вимоги в цій частині також не підлягають задоволенню.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а тому позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 12, 72-77, 242- 243, 245-246, 255, 271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня підписання рішення суду.

Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО