Постанова

від 11.06.2024 по справі 580/2191/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/2191/24 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Гаращенко В,В., Суддя-доповідач Кобаль М.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Кобаля М.І.,

суддів Карпушової О.В., Файдюка В.В.,

при секретарі Литвин С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні без участі сторін апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Черкаського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною бездіяльності та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Черкаського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі по тексту - відповідач) в якому просив

- визнати протиправною бездіяльність Черкаського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо не розгляду звернення та ненадання відповіді передбаченого законодавством;

- визнати дії заступника начальника Відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Нечипоренка Ю.І. неправомірними;

- скасувати постанову від 22.02.2024 НОМЕР_1 про закінчення виконавчого провадження видану заступником начальника Відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Нечипоренком Ю.І.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст.313 КАС України неявка сторін належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, не перешкоджає слухання справи.

Справу розглянуто у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на виконанні у Черкаському відділі державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), з 29.11.2023 по 22.02.2024, перебувало виконавче провадження НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа Черкаського окружного адміністративного суду №580/6837/23 від 24.11.2023 про зобов`язання Садового товариства «Вільшанка», розглянути звернення ОСОБА_1 , і надати повну, об`єктивну та обґрунтовану відповідь по суті порушених питань у строки, які визначені ст.20 Закону України «Про звернення громадян».

29.11.2023 відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 з виконання вищевказаного виконавчого документа, про що винесено відповідну постанову та направлено вимогу державного виконавця на адресу боржника за вих. №50718/7, якою зобов`язано виконати рішення суду в строк до 12.12.2023, про що письмово, з підтверджуючими документами, повідомити Черкаський відділ державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

15.12.2023 державним виконавцем складено акт про невиконання боржником рішення суду та за невиконання рішення суду без поважних причин, на боржника накладено штраф в сумі 5100 грн., про що винесено відповідну постанову, та направлено вимогу якою повторно зобов`язано виконати рішення суду в строк до 28.12.2023, про що письмово повідомити відділ.

03.01.2024 на адресу відповідача (вх. №114/7) надійшов лист ОСОБА_1 від 29.12.2023, згідно якого повідомлено, що рішення суду Садовим товариством «Вільшанка» залишається не виконаним та в результаті чого виникла необхідність щодо притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду.

04.01.2024 державним виконавцем складено акт про невиконання боржником рішення суду та за невиконання рішення суду без поважних причин, на боржника накладено штраф у подвійному розмірі на суму 10200 грн., про що винесено відповідну постанову.

04.01.2024 за вих. №764/7 на адресу Черкаського районного управління поліції ГУ НП в Черкаській області направлено повідомлення щодо вирішення питання про притягнення до відповідальності, за ознаками ст. 382 Кримінального кодексу України, посадових осіб Садового товариства «Вільшанка», адреса: Черкаська обл., Черкаський р., с. Лозівок, код ЄДРПОУ: 21368974, за умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили, а саме: виконавчого листа Черкаського окружного адміністративного суду №580/6837/23 від 24.11.2023 про зобов`язання Садового товариства «Вільшанка», розглянути звернення ОСОБА_1 , і надати повну, об`єктивну та обґрунтовану відповідь по суті порушених питань у строки, які визначені ст.20 Закону України «Про звернення громадян».

05.01.2024 на заяву стягувача від 29.12.2023 надано відповідь, яку за вих. №1015/7 направлено на його адресу. У відповіді позивачу повідомлено про хід виконавчого провадження та вчинені державним виконавцем дії.

06.02.2024 на адресу відділу за вх. №1629/7 надійшла заява від голови правління Садового товариства «Вільшанка» В`юнової О.В., якою повідомлено про повне фактичне виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження та надано копії підтверджуючих документів.

08.02.2024 на адресу відділу надійшла заява ОСОБА_1 від 31.01.2024, в якій останнім повідомлено, що боржником рішення суду не виконано та в результаті чого виникла необхідність щодо притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду.

12.02.2024 на заяву стягувача від 31.01.2024 надано відповідь, яку за вих. №11550/7 направлено на його адресу. У відповіді позивачу повідомлено про хід виконавчого провадження та вчинені державним виконавцем дії.

22.02.2024 виконавче провадження НОМЕР_1 закінчено, у зв`язку з повним фактичним його виконанням, відповідно до п. 9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», про що винесено відповідну постанову (далі по тексту - оскаржувана постанова).

Вважаючи протиправною оскаржувану постанову про закінчення виконавчого провадження протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що боржник - Садове товариство «Вільшанка», виконало судове рішення у спосіб, визначений виконавчим документом, що в свою чергу, правомірно враховані державним виконавцем та на законних підставах прийнято постанову від 22.02.2024 про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_2, а тому підстави для її скасування відсутні.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, нормами Законів України «Про виконавче провадження» №1404-VІІІ від 02.06.2016 (далі - Закону №1404) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин від 23.05.2020 року).

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (ч. 1 ст. 1 Закону №1404).

Згідно ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Так, порядок примусового виконання рішень регламентований статтею 26 Закону України «Про виконавче провадження» №1404.

Пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону №1404 визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Тобто, належне виконання виконавцем покладених на нього обов`язків гарантує, зокрема непорушність майнових прав як стягувача, так і боржника.

Згідно ч. 1 ст. 63 Закону № 1404-VIII, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

Відповідно до п.9 ч.1 ст. 39 Закону №1404-VIII, виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Тобто, державний виконавець повинен вживати передбачених законом заходів для примусового виконання рішення у спосіб, який передбачений виконавчим документом і у разі встановлення повного фактичного виконання рішення суду закінчує виконавче провадження.

За даними системи автоматизованого документообігу Черкаського окружного адміністративного суду, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 7 вересня 2023 року у справі №580/6837/23 встановлено, що 01.10.2022 позивачем надіслано на поштову адресу Садового товариства «Вільшанка» звернення від 28.09.2022 в якому він просив:

1. Заборонити члену правління ОСОБА_2 самовільно без згоди правління трактувати на власний розсуд законодавчі акти України та поширювати серед членів товариства хибну інформацію.

2. Заборонити члену правління ОСОБА_2 втручатись у справи діючої голови правління і дати можливість нормально працювати.

3. Суворо дотримуватись вимог Статуту Товариства, а не інакше.

4. На підставі п. 7 статті 134 КЗпП колишньому бухгалтеру Товариства ОСОБА_2 безвідкладно повернути в касу товариства, як незаконно отримані кошти в сумі 360 грн.

5. Колишньому бухгалтеру Товариства ОСОБА_2 терміново повернути на склад Товариства майно громади яким він незаконно заволодів.

6. Негайно припинити збір коштів на так звані суботніки відпрацювання, які грубо порушують вимоги Статуту п. 1.3 та мають прямі ознаки ухилення від оподаткування.

Враховуючи, що відповідачем не розглянуто звернення позивача від 28.09.2022 у визначені законодавством строки, позивач повторно 22.01.2022 подав аналогічне звернення особисто голові Садового товариства «Вільшанка».

На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07.09.2023 року у справі №580/6837/23, листом вих. №2 від 23.09.2023 Садовим товариством «Вільшанка» у відповідь на звернення від 28.09.2022 та 22.01.2023 повідомлено інформацію наступного змісту, що в червні 2022 року відбулося засідання правління Садового товариства «Вільшанка», а не збори, як ви стверджує у своєму зверненні позивач. За твердженням позивача збори відбулися з грубим порушенням Статуту, але позивачем не вказано, які саме статті Статуту порушено.

Також, позивачу повідомлено, що згідно з статтею Статуту 11.5. правління здійснює управління Товариством у період між загальними зборами (зборами уповноважених) членів Товариства. Протоколи засідань правління Товариства оформляються в 3-х денний термін, підписуються секретарем та головою правління чи його заступником, завіряються печаткою і зберігаються у справах Товариства 20 років. Протокол був оформлений, згідно зі статтею 11.5. Статуту. Вимога, надавати протокол для зчитування, в Статуті не передбачена. Ця вимога не передбачена і у типовій інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55.

У відповідності до статті 6.1. Статуту «Товариство в особі загальних зборів(зборів уповноважених), правління, голова правління має право створювати органи управління, дорадчі органи, інформаційні джерела для комунікаційного зв`язку з членами Товариства та визначати умови їх діяльності і оплати.

Посади адміністратора у нас Садовому товаристві «Вільшанка» немає і не було.

За проханням членів товариства була організована група «Вільшанка», тимчасово на період військового стану, у соціальній мережі - Viber назва («Земляки»), для швидкого розповсюдження корисної інформації стосовно товариства.

По питанню заборони ОСОБА_3 користуватися водою з озера, відповідачем зазначено наступне:

1. ОСОБА_3 не являється членом СТ «Вільшанка».

2. Товариство та його керівництво не забороняло і не надавало доступу до водойми з якої вона бере воду для поливу, встановлюючи у водойму насос.

3. Берег водойми не утримуються в належному стані господарями прилеглих ділянок, про що свідчать зарослі дерев, кущів та високорослих трав і бур`янів в які виносять сміття та дехто зберігає будівельні матеріали (пісок).

4. ОСОБА_2 при зустрічі з ОСОБА_3 роз`яснила про те що:

- Землі загального користування є приватною власністю громади, про що свідчать три витяги з реєстру майнових прав;

- Землями загального користування мають право користуватись всі члени товариства;

- У власності громади не має земель що відносяться до земель водних ресурсів, тому є помилкою посилатись на Статтю 60 Кодексу України про адміністративні порушення та Відомості Верховної Ради УРСР - давно не існуючої.

- Заява ОСОБА_3 на неправомірні дії (за припущенням ОСОБА_1 ) ОСОБА_2 до правління Товариства не надходила. Це підтверджується журналом реєстрації заяв.

Щодо питанню стосовно «бувшого бухгалтера» ОСОБА_4 .

Членство в Товаристві не може використовуватися з метою особистої наживи із порушенням прав інших членів Товариства, використанням в не правовий спосіб коштів та майна загального користування Товариства.

- «бувший бухгалтер» ніколи не був членом СТ «Вільшанка»;

- садова тачка, яку товариство придбало у 2014 році по закінченню терміну експлуатації та у зв`язку з тим, що її ремонт коштує більше ніж її залишкова вартість була списана у кінці 2019 початку 2020 року;

- бензокоса товариства, згідно акту передачі, передана голові правління ОСОБА_5 та знаходиться у неї на зберіганні. Бензокоса, якою користується ОСОБА_4 є його власністю. У сусіда він працював своїм інструментом та своїми витратними матеріалами. Заява ОСОБА_6 на неправомірні дії (за припущенням позивача) ОСОБА_4 до правління Товариства не надходила. Це підтверджується журналом реєстрації заяв. Факт передачі грошей не задокументований.

Вказаний лист Садового товариства «Вільшанка» позивач отримав 23.09.2023.

Вирішуючи питання щодо повноти наданої позивачу відповіді на його заяви від 28.09.2022 та 22.01.2023, колегія суддів апеляційної інстанції враховує, що відповідно до положень частин 1, 3 статті 15 Закон України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Отже, орган або установа, до повноважень яких належить розгляд питань порушених у зверненні, повинен надати відповіді на усі поставлені питання.

Зі змісту листа-відповіді Садового товариства «Вільшанка» від 23.09.2023 вбачається, що ОСОБА_1 надані відповіді на усі поставлені питання, тобто позивач отримав повну відповідь щодо викладених у заявах вимог.

Оскаржуючи постанову про закінчення виконавчого провадження, позивач фактично висловив незгоду з викладеними у листі відповідями, однак фактична незгода позивача з отриманою відповіддю не свідчить про її неповноту чи необґрунтованість.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що боржник - Садове товариство «Вільшанка», виконав судове рішення у спосіб, визначений виконавчим документом.

Вищенаведені обставини правомірно враховані державним виконавцем, а тому останнім на законних підставах прийнято оскаржувану постанову від 22.02.2024 про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1, відповідно, підстави для її скасування відсутні.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нерозгляду звернення та ненадання відповіді, суд апеляційної інстанції зазначає, що у заявах від 29.12.2023 та від 31.01.2024 позивач просив державного виконавця скласти акт про порушення і звернутися до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, у спірних правовідносинах, внаслідок невиконання рішення боржником, державний виконавець двічі складав відповідні акти від 15.12.2023 та від 04.01.2024 та накладав на боржника штрафи за невиконання рішення суду в сумі 5100 грн. та 10200 грн., а також направляв повідомлення до Черкаського районного управління поліції №764/7 від 04.01.2024 про вчинення боржником кримінального правопорушення внаслідок невиконання рішення суду.

Про вжиті заходи щодо примусового виконання рішення суду позивача повідомлено листами №1015/7 від 05.01.2024 та №11550/7 від 12.02.2024.

Крім того, 26.02.2024 позивач ознайомився з матеріалами виконавчого провадження НОМЕР_1, про що в цей же день державним виконавцем складено відповідний акт, який містить підпис ОСОБА_1 .

Отже, державним виконавцем вживались заходи щодо примусового виконання рішення суду та проінформовано позивача про вжиті заходи, а тому відсутні підстави вважати, що відповідачем допущено бездіяльність щодо нерозгляду звернень позивача.

Також, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції в частині визнання неправомірними дій державного виконавця, що саме по собі вчинення державним виконавцем дій, спрямованих на примусове виконання рішення не є підставою для визнання їх незаконними. Вказані дії, за умови подальшого оформлення рішення державного виконавця, не породжують виникнення прав та обов`язків в учасників виконавчого провадження, в розумінні Закону №1404-VIII, а тому відсутні підстави для їх судового захисту.

Отже, позовні вимоги в цій частині також не підлягають задоволенню.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та обставини справи, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що під час прийняття оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження державний виконавець Нечипоренко Ю.І. діяв на підставі, в межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Аналіз наведених положень дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції дійти висновку, що даний адміністративний позов не підлягає задоволенню, а доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу суду.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційної інстанції доходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв`язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: М.І. Кобаль

Судді: О.В. Карпушова

В.В. Файдюк

Повний текст виготовлено 11.06.2024 року