Ухвала

від 19.04.2024 по справі 420/27314/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 квітня 2024 р.м.ОдесаСправа № 420/27314/23Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Осіпова Ю.В.,

суддів: Коваля М.П., Скрипченка В.О.,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок Старі Маяки» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року позов ТОВ «Світанок Старі Маяки» - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення від 17.08.2023р. №20546/15-32-07-01-19, прийняте ГУ ДПС в Одеській області на підставі акта від 17.07.2023р. №19168/15-32-07-01-14/03766582 в частині завищення від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) в сумі 2011723 грн. за податковою декларацією зареєстрованою в податковому органі 19.05.2023р. за №9116649286. Стягнуто з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати у розмірі 16169 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач 28.03.2024р. подав апеляційну скаргу.

Ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2024р. дану апеляційну скаргу було залишено без руху з підстав не сплати апелянтом судового збору в повному обсязі.

Апелянту надано 10-денний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.

16.04.2024р. на виконання вимог ухвали без руху від апелянта надійшла заява про усунення недоліків. Апелянт у своїй заяві зазначив, що сплатив судовий збір, враховуючи вимоги немайнового характеру, вірно та, як наслідок, просив відкрити провадження.

В обґрунтування заяви відповідач посилається на те, що згідно з позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 24.01.2020р. у справі №826/13244/16, при зверненні до адміністративного суду щодо оскарження податкового повідомлення-рішення про зменшення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, така вимога є вимогою немайновою характеру.

Розглянувши заяву ГУ ДПС в Одеській області про усунення недоліків колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як передбачено ч.5 ст.296 КАС України, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Так, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регламентовані Законом України «Про судовий збір».

У відповідності до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

При цьому, слід зазначити, окремі рішення, прийняті суб`єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану юридичної особи, а реалізація таких рішень може призводити до збільшення, або зменшення майна особи.

Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 10.10.2010р. у справі «Щокін проти України» вбачається, що збільшення податковим органом зобов`язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

З огляду на викладене, адміністративною вимогою майнового характеру є вимога про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, якими позивачу (юридичній або фізичній особі) визначені грошові зобов`язання позивача.

За п.1 розділу ІІ «Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» (затв. наказом Міністерства Фінансів України від 28.12.2015р. №1204), контролюючий орган визначає суму нарахування (зменшення) грошових, податкових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, що передбачені Кодексом або іншим законодавством, і складає податкове повідомлення-рішення у випадках, якщо:

1) платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявність показників, які підлягають декларуванню відповідно до вимог Кодексу, та наявність чинних (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;

2) дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, податкового кредиту, суми бюджетного відшкодування та/або завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку з використанням платником податку права на податкову знижку, що заявлені у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

3) згідно з податковим, митним та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

4) дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, у тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів та/або на єдиний рахунок податків і зборів, передбачених Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб, таким податковим агентом;

5) результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях;

6) дані перевірок свідчать про наявність помилок при визначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або відсутність реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної протягом граничних строків, передбачених Кодексом;

7) в інших випадках, коли надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення передбачено законом.

Пунктом 2 розділу ІІ Порядку передбачено, що у випадках, зазначених у п.1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення - рішення за формами, зокрема, «Р1» - у разі виявлення за результатами перевірок заниження або завищення суми податкового кредиту та/або суми податкових зобов`язань для цілей розділу V Кодексу, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, що не призвело до виникнення грошових зобов`язань за результатами перевірки (крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки) (додатки 4, 5); «В3» - у разі відмови у наданні бюджетного відшкодування (додатки 12, 13); «В4» - у разі зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість (додатки 14, 15).

Відповідно до п.п.200.1, 200.2, 200.4 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.200-1.3 ст.200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.200-1.3 ст.200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, контролюючий орган у випадку встановлення фактів завищення або ж заниження платником податків у поданій ним декларації показників податкового кредиту або податкових зобов`язань приймає податкове повідомлення-рішення форми «Р1» та змінює такі показники і якщо за підсумком заходів, визначених у податковому повідомлення - рішенні форми «Р1», у платника виникають грошові зобов`язання з податку на додану вартість (позитивна різниця між податковими зобов`язаннями та податковим кредитом), або буде зменшено розмір бюджетного відшкодування чи нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф), контролюючий орган приймає податкове повідомлення рішення за формою, яка передбачає зміну майнового стану платника податків, як-то форми «Р», «В1», «В2», «В3», «В4» тощо.

Подібна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 09.01.2023р. у справі №520/5885/19.

У даній справі ТОВ «Світанок Старі Маяки» подано позовну заяву, в якій, зокрема, заявлено вимогу щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 17.08.2023р. №20546/15-32-07-01-19 в частині визначення за квітень 2023р. у сумі 2011723 грн. завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Таким чином, позов у цій справі заявлено юридичною особою у жовтні 2023р., який містить вимогу майнового характеру у загальному розмірі - 2011723 грн.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд і в ухвалі від 15.01.2024р. у справі №320/1048/22.

За подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору складає - 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У той же час, за подання апеляційної скарги розмір судового збору становить - 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (п.3 ч.2 цієї статті).

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч.2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір»).

Станом на 01.01.2023р., розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складав - 2684 грн.

Отже, враховуючи характер заявлених позовних вимог (2011723 грн.), за подання цього позову до суду 1-ї інстанції позивач повинен був сплатити судовий збір у сумі - 26840 грн. Відповідно, ставка судового збору за подання апеляційної скарги, у даному випадку, становить - 32208 грн. (26840 грн. х 1,5 х 0,8). У даному випадку, до матеріалів апеляційної скарги додано платіжне доручення про сплату судового збору у розмірі - 3221 грн., тобто апелянтом не доплачено судовий збір у розмірі - 28987 грн. (32208 грн. - 3221 грн.).

Враховуючи вище викладене, для відкриття апеляційного провадження апелянту необхідно було доплатити - 28987 грн., а тому судом апеляційної інстанції обґрунтовано залишено апеляційну скаргу без руху.

Статтею 129 Конституції України визначено однією із основних засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади.

Згідно з ч.2 ст.44 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Отже, КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки учасника справи, який зобов`язує останнього діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав та здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання своїх процесуальних обов`язків.

Так, одним із таких процесуальних обов`язків учасників справи є надання особою, яка подає апеляційну скаргу, документа про сплату судового збору (ч.5 ст.296 КАС України), про що також вказувалось і в ухвалі судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2024р. про залишення апеляційної скарги без руху, для чого було встановлено достатній строк, упродовж якого відповідачу необхідно було усунути зазначений недолік.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторін у справі належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989р. у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно з ч.4 ст.169 та ч.2 ст.298 КАС України, апеляційна скарга повертається особі, що її подала якщо цією особою не усунуто недоліків, залишеної без руху апеляційної скарги.

Отже, враховуючи те, що вимоги ухвали судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2024р. залишились не виконаними, недоліки апеляційної скарги у встановлений строк не усунуті, колегія суддів вважає, що на даний час є усі законні підстави для повернення вказаної апеляційної скарги апелянту.

Керуючись ст.ст.169,298,325,329 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву Головного управління ДПС в Одеській області про усунення недоліків - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - повернути апелянту.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідачОсіпов Ю.В.

СуддіКоваль М.П.

Скрипченко В.О.