Ухвала

від 25.06.2024 по справі 420/27314/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

25 червня 2024 р.м.ОдесаСправа № 420/27314/23Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Осіпова Ю.В.,

суддів: Скрипченка В.О., Турецької І.О.,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТАНОК СТАРІ МАЯКИ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.08.2023 року №20549/15-32-07-01-19, № 20546/15-32-07-01-19,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року позов ТОВ «Світанок Старі Маяки» - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 17.08.2023р. №20546/15-32-07-01-19, прийняте ГУ ДПС в Одеській області на підставі Акту від 17.07.2023р. №19168/15-32-07-01-14/03766582 в частині завищення від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) в сумі 2011723 грн. за податковою декларацією зареєстрованою в податковому органі 19.05.2023р. за №9116649286. Стягнуто з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати у розмірі 16169 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач 28.03.2024р. подав апеляційну скаргу.

Ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2024р. дану апеляційну скаргу залишено без руху з підстав не сплати апелянтом судового збору у повній мірі. Апелянту надано 10-денний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.

Вказану вище ухвалу було направлено в електронний кабінет відповідача та отримано ним - 05.04.2024р., що підтверджується відповідною довідкою.

16.04.2024р. відповідачем подано клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2024р. апеляційну скаргу ГУ ДПС в Одеській області - повернуто апелянту.

31.05.2024р. відповідач повторно подав апеляційну скаргу на рішення суду 1-ї інстанції від 16.02.2024р., у якій, зокрема, заявлено клопотання про поновлення строку оскарження судового рішення. Окрім того, відповідач зазначає, що на підтвердження реального наміру здійснити апеляційне оскарження рішення суду 1-ї інстанції до апеляційної скарги надано докази сплати судового збору у повному обсязі.

Ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2024р. дану апеляційну скаргу було залишено без руху з підстав пропущення строку на апеляційне оскарження. Апелянту надано 10-денний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.

12.06.2024р. представником відповідача подано клопотання про поновлення строку оскарження рішення суду, яке мотивовано запровадженням на території України воєнного стану з 24.02.2022р., також, що контролюючий орган не мав можливості подати повторно апеляційну скаргу, яка б відповідала вимогам ст.296 КАС України в строк визначений ст.295 КАС України, у зв`язку з неможливістю сплати судового збору, що свідчить про об`єктивність причин пропуску такого строку. Апелянт зазначає, що відсутність бюджетних асигнувань унеможливлювало сплату судового збору, а тому відповідач звертається повторно з апеляційною скаргою з урахуванням підстав повернення первинної апеляційної скарги, а саме доказів сплати судового збору.

Крім того, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022р. №64/2022 був введений воєнний стан на території України та скаржник вказує, що у зв`язку надмірною завантаженістю ГУ ДПС в Одеській області неможливо виконати усі покладені функції, які виконувались до впровадження воєнного стану.

Зазначені фактичні обставини, що об`єктивно не залежали від волі відповідача, обумовили наявність поважних підстав для несвоєчасного звернення до апеляційного суду.

Дослідивши вищезазначені доводи позивача, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, ч.1 ст.295 КАС України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з ч.ч.2,3 ст.295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч.2 ст.299 цього Кодексу.

Як вбачається із матеріалів апеляційної скарги, повний текст оскаржуваного судового рішення складено - 26.02.2024р. А відтак, строк на апеляційне оскарження вказаного рішення суду першої інстанції, у даному випадку, спливає - 27.03.2024р. (із урахуванням вихідних днів).

Натомість, апеляційна скарга подана відповідачем до суду апеляційної інстанції - 31.05.2024р., тобто, як уже зазначалося вище, зі значним (через 2 місяці) пропуском визначеного у ч.1 ст.295 КАС України строку на апеляційне оскарження.

Повторно з апеляційною скаргою, до якої додано платіжну інструкцію від 27.05.2024р. №1512 на суму 28987 грн., відповідач звертається через 3 місяці з дня ухвалення судового рішення.

Так, у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022р. №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», запровадженням в Україні воєнного стану з 24.02.2022р., який діє і по теперішній час.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Колегія суддів також зазначає, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Посилання відповідача на обставини, які зумовлені введенням воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до апеляційного суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу відповідача, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

Зокрема, судом не встановлено обставин, що перешкоджали відповідачу через запровадження в Україні воєнного стану звернутись до суду із апеляційною скаргою вчасно (враховуючи той факт, що з моменту ухвалення рішення суду 1-ї інстанції - 26.02.2024р. відповідачем було подано до суду апеляційної інстанції більше 500 апеляційних скарг), а сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо апеляційну скаргу подає суб`єкт владних повноважень і не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання апеляційної скарги у більш стислий строк.

Також, колегія судів надає критичну оцінку посиланням скаржника, як на поважність причин пропуску ним строку подання апеляційної скарги, на надмірне навантаження податкового органу, оскільки вважає, що наведені обставини не є такими, які не є об`єктивно непереборними і не пов`язані, виходячи із змісту заяви відповідача, з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідачем у справі процесуальних дій.

Разом з тим, посилання відповідача на довготривалі повітряні тривоги не можуть бути основною та поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги, оскільки довготривалі повітряні тривоги не мають постійного та довготривалого характеру. Більш того, тривоги оголошуються у різних регіонах України, та не носять постійного, безперервного характеру.

Таким чином, неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Вищенаведені відповідачем обставини є виключно проблемою внутрішньої організації роботи суб`єкта владних повноважень, які не можна вважати належними доказами того, що пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з незалежних від його волі причин.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України.

Повторно з апеляційною скаргою відповідач звернувся більше ніж через три місяці з дати ухвалення оскаржуваного рішення суду 1-ї інстанції, при цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Крім того, у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів.

Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини «...підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…».

Тобто, виходячи з принципу «належного урядування» державні органи зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно, у даному випадку - за рахунок платника податку у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).

Аналогічній правовій позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 28.04.2021р. у справі №640/3393/19.

Крім того, колегія суддів також враховує, що від скаржника разом з апеляційною скаргою надійшла платіжна інструкція від 27.05.2024р. №1512 на суму 28987 грн., проте слід зазначити, що сама по собі сплата судового збору суб`єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з п.6 ч.5 ст.44 КАС України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Отже, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Разом із тим, скаржником не надано доказів вжиття заходів, направлених на своєчасну подачу апеляційної скарги, які свідчили б про сумлінне та добросовісне ставлення суб`єкта владних повноважень до виконання процесуального обов`язку.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав визнавати поважними причини пропуску ГУ ДПС в Одеській області строків встановленого законом, на апеляційне оскарження вищевказаного судового рішення, оскільки заявником не надано доказів, які би безспірно посвідчили цю обставину.

Жодних інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, заявником не надано, немає таких доказів і в матеріалах справи.

У той же час, приписи п.4 ч.1 ст.299 КАС України є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Отже, беручи до уваги значний пропуск відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та відсутність належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку, колегія суддів дійшла висновку про те, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись п.4 ч.1 ст.299 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про поновлення строку апеляційного оскарження - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Осіпов Ю.В. Судді Скрипченко В.О. Турецька І.О.