Постанова

від 17.04.2024 по справі 826/16991/13-а

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/16991/13-а Суддя (судді) першої інстанції: Бояринцева М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Заїки М.М.,

суддів - Голяшкіна О.В., Парінова А.Б.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.10.2015 у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» до Центрального міжрегіонального управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» (далі - позивач, ПАТ «Креді Агріколь Банк») звернулось до суду з позовом до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.05.2013 № 0000284310.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2013 у справі № 826/16991/13-а в позові відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2015 змінено мотивувальну частину постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2013, тоді як резолютивну частину залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.05.2015 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.02.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2015 скасовано з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та направляючи справу на новий розгляд, судом касаційної інстанції вказано на недослідження судами, з урахуванням посадових обов`язків кожного працівника банку, з яким укладено такі договори, чи уповноважений він здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення правових відносин.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.10.2015 у задоволенні позову було відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем укладено кредитні договори з фізичними особами, які є пов`язаними з позивачем, а тому висновки податкового органу про порушення останнім вищевказаних вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР (далі - Закон № 334/94-ВР) та Податкового кодексу України (далі - ПК України) ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2016 апеляційну скаргу ПАТ «Креді Агріколь Банк» задоволено, скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.10.2015 та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ «Креді Агріколь Банк» задоволено шляхом скасування податкового повідомлення-рішення від 23.05.2013 № 0000284310.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції апеляційний суд зазначив, що перевіривши зміст 35 - ти посадових інструкцій, які надані представником позивача під час апеляційного розгляду справи, з урахуванням посадових обов`язків кожного працівника, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що такі посадові особи як ОСОБА_1 - спеціаліст загального відділу, ОСОБА_2 - провідний інженер відділу інформаційних технологій, ОСОБА_3 - інженер відділу інформаційних технологій, ОСОБА_4 - провідний інженер відділу інформаційних технологій, не відповідають критеріям пов`язаних осіб, визначених пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 ПК України, оскільки з посадових обов`язків зазначених працівників, не вбачається, що така особа уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення правових відносин.

Також, суд апеляційної інстанції зазначив, що враховуючи відсутність всіх посадових інструкцій працівників банку, з якими укладено кредитні договори, неможливо здійснити перевірку посадових обов`язків таких працівників на предмет того, чи уповноважені вони здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення правових відносин, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанцій дійшов висновку, що відповідач помилково послався на те, що за умовами всіх кредитних договорів, укладених з пов`язаними особами, визначено процентні ставки на рівні нижче вартості кредитів за даними статистичної звітності банків України.

Відтак, суд апеляційної інстанції, посилаючись на позицію Верховного Суду України в постанові від 05.12.2006 у справі № 21-527во06 зазначив, що беручи до уваги те, що рішення, в якому недійсну частину не можна виокремити, ідентифікувати, є недійсним в цілому.

Постановою Верховного Суду від 22.02.2024 касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників задоволено частково. Скасовано постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2016 у справі 826/16991/13-а, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Скасовуючи постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2016 та направляючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції Верховний Суд виходив з того, що висновки суду апеляційної інстанції передчасними та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Так, скасувавши оскаржуване податкове повідомлення-рішення у повному обсязі, суд апеляційної інстанції не скористався наданими йому процесуальним законодавством інструментами, спрямованими на всебічне, повне та об`єктивне з`ясування всіх обставин у справі, й, відповідно, не встановив, на яку ж саме суму відповідачем було протиправно нараховано суму податкових зобов`язань за податковим повідомленням-рішенням від 23.05.2013 № 0000284310.

До того ж поза увагою суду залишилися й обставини дослідження розрахунку донарахованих сум в розрізі договорів укладених з працівниками банку, в якому наведено перелік 52 осіб із зазначенням податковим органом щодо кожної особи суми податку на прибуток та штрафної санкції. Судом апеляційної інстанції так і не було проаналізовано та не відображено в судовому рішенні посадові інструкції на предмет посадових обов`язків щодо кожного працівника, увага відносно чого була звернута ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.05.2015.

Також, суд апеляційної інстанції не приділив достатньо уваги, а відтак не встановив, чи дійсно частина працівників, з якими було укладено кредитні договори та відносно яких позивачем не надано посадові інструкції звільнились до проведення реорганізації ПАТ «Корпоративний та Інвестиційний банк Креді Агріколь» шляхом його приєднання до ПАТ «Креді Агріколь Банк».

Шостим апеляційним адміністративним судом ухвалою від 06.03.2024 дану справу прийнято до провадження та встановлено строк у п`ять днів з моменту отримання копії цієї ухвали, протягом якого учасники справи можуть надати пояснення та додаткові докази (зокрема, посадові інструкції 17 осіб, які відсутні у матеріалах справи, або обґрунтовані, підтверджені належними і допустимими доказами, пояснення неможливості їх надання; документи, що підтверджують працевлаштування та посаду ОСОБА_5 ) з урахуванням викладених у постанові Верховного Суду від 22.02.2024 висновків разом з доказами його надсилання (надання) іншим учасникам справи. Призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 27.03.2024.

На виконання вказаної ухвали від 06.03.2024 сторони не подали додаткових доказів.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2024 замінено первинного відповідача - Офіс великих платників податків ДФС його правонаступником - Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореним як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, (код ЄДРПОУ ВП 44082145).

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2024, постановлено:

- Витребувати у Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк»: посадові інструкції працівників: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ; документальне підтвердження того, що працівник ОСОБА_5 працювала прибиральницею; документальне підтвердження того, що частина працівників, з якими було укладено кредитні договори та відносно яких позивачем не надано посадові інструкції звільнились до проведення реорганізації ПАТ «Корпоративний та Інвестиційний банк Креді Агріколь» шляхом його приєднання до ПАТ «Креді Агріколь Банк».

- Витребувати у Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків обґрунтування висновків про те, що працівники ПАТ «Креді Агріколь Банк», визначені відповідно до акту перевірки №494 від 07.05.2013, є пов`язаними із ПАТ «Креді Агріколь Банк» особами з посиланням на конкретні положення посадових інструкції таких працівників.

- Забезпечити надходження до Шостого апеляційного адміністративного суду витребуваних матеріалів або письмових пояснень щодо неможливості їх подання до 03.04.2024.

На виконання вказаних ухвал ПАТ «Креді Агріколь Банк» надано пояснення від 05.04.2024, за змістом яких посадові інструкції посадових осіб, які зазначені в ухвалі, втрачені під час приєднання ПАТ «Корпоративний та Інвестиційний банк Креді Агріколь» до ПАТ «Креді Агріколь Банк». Докази щодо причин втрати та підтвердження втрати позивач не в змозі надати, оскільки працівники департаменту персоналу скаржника, які були відповідальними за документи, які вказані в ухвалі, наразі вже не перебувають у трудових відносинах із позивачем, а нові працівники не мають жодної інформації про причини втрати.

Відповідно до ч. 8 ст. 80 КАС України у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

За змістом глави 9 КАС України релевантними заходами процесуального примусу в даному випадку є тимчасове вилучення доказів для дослідження судом та штраф.

При цьому, наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5 затверджений Перелік типових документів, пунктом 43 якого встановлений строк зберігання для посадових (робочих) інструкцій - 5 років.

Підпункт 43.3.3 пункту 43.3 статті 43 ПК України встановлює строк зберігання подібних документів не менше як 1095 днів.

Оскільки минуло більше 11 років з моменту складання витребуваних посадових інструкції та проведення податкової перевірки за результатами якої прийняте спірне рішення відповідача з огляду на аналіз таких посадових інструкцій, суд вважає, що станом на дату ухвалення даної постанови зазначені посадові інструкції об`єктивно могли не зберегтись, адже закінчився їх строк зберігання позивачем.

З урахуванням наведеного, колегія суддів не вважає за доцільне вживати щодо позивача вказані заходи процесуального примусу.

17.04.2024 від відповідача до суду надійшли додаткові пояснення у справі, зміст яких аналогічний змісту акту перевірки та попередньо наданим поясненням відповідача. При цьому вказано, що виявлено кредитні договори із 35 працівниками ПАТ «Креді Агріколь Банк», за якими встановлена відсоткова ставка, нижча за звичайну. Працівники ПАТ «Креді Агріколь Банк» є пов`язаними з ним особами у розумінні податкового законодавства.

Разом з цим, в додатку до акту перевірки від 07.05.2013 № 494/43-10/19357443 наведено перелік кредитних договорів із 48 працівниками ПАТ «Креді Агріколь Банк», за якими встановлена відсоткова ставка, нижча за звичайну.

Отже, відповідачем вказані пояснення надані не у повному обсязі.

Крім того, наведені у вказаних додаткових поясненнях обґрунтування не містять посилань на конкретні положення посадових інструкцій відповідних працівників ПАТ «Креді Агріколь Банк», що вимагалось в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2024.

Таким чином, відповідач у повній мірі не виконав вимоги ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2024.

Згідно із ч. 9 ст. 80 КАС України у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Відповідно до ч. 6 ст. 77 КАС України якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

З огляду на наведене, ненадання відповідачем витребуваних обґрунтувань колегія суддів розцінює як неналежне виконання відповідачем обов`язку щодо доказування правомірності свого рішення та здійснює апеляційний розгляд даної справи на підставі наявних доказів, враховуючи, що відсутність окремих доказів свідчить про необґрунтованість висновків відповідача щодо окремих спірних обставин справи, які такі докази підтверджують.

Таким чином, апеляційний суд констатує, що з метою офіційного з`ясування всіх обставин у справі, забезпечення їх повного та всебічного дослідження, судом вжито усіх залежних від нього заходів для дослідження матеріалів та доказів, вказаних в ухвалах від 21.03.2024 та від 27.03.2024.

Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції - скасуванню, з огляду на таке.

Встановлено, що станом на момент виникнення спірних правовідносин ПАТ «Креді Агріколь Банк» взято на податковий облік Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків 14.03.2002 за № 16 та станом на перебувало на обліку Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників.

Окружною державною податковою службою - Центральним офісом з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби (правонаступником якої є Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників) на підставі наказу від 27.02.2013 № 198 та направлень від 28.02.2013 № 209, № 210, № 211, № 212, № 213, № 214, № 215, у зв`язку з поданням ПАТ «Кіб Креді Агріколь» передавального акту від 16.11.2012 та у зв`язку із реорганізацією шляхом приєднання до ПАТ «Креді Агріколь Банк» проведено позапланову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ПАТ «Креді Агріколь Банк» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 28.02.2013.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 07.05.2013 № 494/43-10/19357443, у якому зафіксовано порушення ПАТ «Креді Агріколь Банк» вимог п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п/п. 5.4.4 п. 5.4 ст. 5, п. 7.4 ст. 7 Закону № 334/94-ВР, п/п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 135.1 ст. 135, абзацу «г» п/п. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138, п/п. 153.2.5 п. 153.2 ст. 153 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 403 943,83 грн, у тому числі: за ІІ квартал 2010 року - 17 500,10 грн, за ІІІ квартал 2010 року - 49 389,27 грн, за 2010 рік - 81 518,06 грн, за І квартал 2011 року - 40 772,81 грн, за ІІ квартал 2011 року - 84 90,76 грн, за ІІ-ІІІ квартали 2011 року - 55 332,10 грн, за ІІ-IV квартали 2011 року - 116 795,54 грн, за І квартал 2012 року - 55 694,49 грн, за ІІ квартал 2012 року - 52 632,44 грн, за ІІІ квартал 2012 року - 56 530,49 грн, за 2012 рік - 164 857,42 грн.

Вказані висновки акту перевірки ґрунтуються на тому, що встановлена відсоткова ставка, нижча за звичайну по кредитним договорам, укладеним позивачем та наступними посадовими особами платника:

1) ОСОБА_1 , провідний спеціаліст загального відділу;

2) ОСОБА_21 , головний економіст відділу валютного контролю;

3) ОСОБА_22 , провідний спеціаліст операційного відділу;

4) ОСОБА_23 , дилер відділу продажів управління ринків капіталу;

5) ОСОБА_24 , спеціаліст відділу обслуговування клієнтів;

6) ОСОБА_2 , провідний інженер відділу інформаційних технологій;

7) ОСОБА_25 , економіст відділу бухобліку та фін звітності;

8) ОСОБА_26 , начальник відділу казначейства;

9) ОСОБА_27 , заступник голови правління/начальник управління капіталу та кореспондентських відносин;

10) ОСОБА_28 , економіст відділу казначейства;

11) ОСОБА_29 , спеціаліст сектору валютного контролю;

12) ОСОБА_6 , технік загального відділу;

13) ОСОБА_7 , головний економіст комерційного відділу;

14) ОСОБА_30 , економіст відділу управління кредитним портфелем;

15) ОСОБА_31 , спеціаліст відділу кореспондентських відносин;

16) ОСОБА_8 , офіс менеджер;

17) ОСОБА_32 , начальник відділу кореспондентських відносин;

18) ОСОБА_33 , головний економіст відділу валютного контролю;

19) ОСОБА_34 , начальник відділу бек-офісу казначейства;

20) ОСОБА_3 , інженер відділу інформаційних технологій;

21) ОСОБА_35 , провідний економіст відділу небанківських фін. інституцій;

22) ОСОБА_9 , провідний економіст відділу валютного контролю;

23) ОСОБА_36 , провідний інженер відділу інформаційних технологій;

24) ОСОБА_37 , начальник комерційного відділу;

25) ОСОБА_38 , начальник відділу депозитарної діяльності;

26) ОСОБА_39 , провідний економіст комерційного відділу;

27) ОСОБА_40 , спеціаліст відділу валютного контролю;

28) ОСОБА_41 , бухгалтер загального відділу;

29) ОСОБА_10 , водій-кур`єр загального відділу;

30) ОСОБА_42 , провідний спеціаліст валютного контролю;

31) ОСОБА_43 , начальник операційного відділу;

32) ОСОБА_44 , начальник управління ринкових ризиків,

33) ОСОБА_54, провідний економіст відділу обслуговування клієнтів;

34) ОСОБА_12 , технік загального відділу;

35) ОСОБА_13 , технік загального відділу;

36) ОСОБА_14 , головний економіст комерційного відділу;

37) ОСОБА_15 , головний економіст відділу депозитарної діяльності;

38) ОСОБА_46 , провідний економіст комерційного відділу;

39) ОСОБА_16 , водій-кур`єр;

40) ОСОБА_47 , заступник начальника операційного управління;

41) ОСОБА_48 , начальник відділу обслуговування клієнтів;

42) ОСОБА_17 , технік загального відділу;

43) ОСОБА_18 , начальник відділу валютного контролю;

44) ОСОБА_49 , начальник відділу управлінського, податкового обліку та планування;

45) ОСОБА_50 , начальнику відділу персоналу;

46) ОСОБА_19 , головний економіст управління з контролю та оцінки ризиків;

47) ОСОБА_20 , член правління;

48) ОСОБА_51 , начальник фінансового управління.

Так, процентна ставка за користування кредитом за кредитними договорами із вказаними особами становить 4 %, хоча згідно з додатком № 12 до акту перевірки від 07.05.2013 № 494/43-10/19357443 процентна ставка складала станом на 23.12.2008 - 25,5 % річних, станом на 19.10.2009 - 20 % річних, станом на 23.12.2009 - 22,9 % річних, станом на 25.11.2010 - 23,8 % річних, станом на 14.10.2011 - 22,9 % річних.

На підставі вказаного висновку акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 23.05.2013 № 0000284310, яким згідно з п/п. 54.3 ст. 54 глави 4 Розділу ІІ та відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України визначено ПАТ «Креді Агріколь Банк» грошове зобов`язання з податку на прибуток підприємств в загальному розмірі 465 538,69 грн, в тому числі: за основним платежем - в розмірі 403 943,83 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - в розмірі 61 594,86 грн.

Позивач не погодився із податковим повідомленням-рішенням форми «Р» від 23.05.2013 № 0000284310 та звернувся до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем укладено кредитні договори з фізичними особами, які є пов`язаними з позивачем, а тому висновки податкового органу про порушення останнім вищевказаних вимог Закону № 334/94-ВР та ПК України обґрунтовані, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 23.05.2013 № 0000284310 - правомірне.

Щодо вказаних висновків суду першої інстанції колегія суддів зазначає наступне.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 334/94-ВР було передбачено, що дохід отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов`язаним особам, визначається виходячи із договірної ціни, але менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

Відповідно пп. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону № 334/94-ВР якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Аналогічна правова норма передбачена в п/п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

Пунктом 135.1 ст. 135 ПК України передбачено, доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу. підпункту 153.2.5 пункту 153.2 статті 153 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 153.2.5 п. 153.2 ст. 153 ПК України доходи платника податку, отримані у вигляді процентів за депозитами, кредитами (операціями фінансового лізингу), позиками, іншими цивільно-правовими договорами із пов`язаними з платником податку особами, визначаються відповідно до ставок процента, зазначених у договорі, але не нижчих від звичайної процентної ставки за депозит, звичайної ставки процента за кредит (позику) на дату укладення відповідних договорів.

Згідно із пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 ПК України пов`язані особи - юридичні та/або фізичні особи, взаємовідносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють і які відповідають будь-якій з наведених нижче ознак:

юридична особа, що здійснює контроль за господарською діяльністю платника податку або контролюється таким платником податку чи перебуває під спільним контролем з таким платником податку;

фізична особа або члени її сім`ї, які здійснюють контроль за платником податку;

посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення правових відносин, а також члени її сім`ї;

платники податку - учасники об`єднання підприємств незалежно від його виду та організаційно-правової форми, що провадять свою господарську діяльність шляхом утворення такого об`єднання.

Відповідно до статей 7, 8 Закону України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 № 679-XIV Національний банк організовує створення та методологічно забезпечує систему грошово-кредитної і банківської статистичної інформації та статистики платіжного балансу, розробляє Основні засади грошово-кредитної політики та здійснює контроль за проведенням грошово-кредитної політики.

Інформація щодо процентних ставок за наданими кредитами (середньозважені за день, в процентах річних, %) відображається Національним банком України на сторінці Національного банку України в міжнародній мережі Інтернет (www.bank.gov.ua) за даними, які подаються банками України до Національного банку за формою статистичної звітності, яка передбачена Правилами організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 19.03.2003 № 124.

За результатами співставлення аналізу процентних ставок за користування кредитами з даними статистичної звітності банків України за 2008-2012 роки (додаток № 12 до акту перевірки) процентна ставка за користування кредитом складала:

- станом на 23 грудня 2008 року - 25,5 % річних;

- станом на 19 жовтня 2009 року - 20 % річних;

- станом на 23 грудня 2009 року - 22,9 % річних;

- станом на 25 листопада 2010 року - 23,8 % річних;

- станом на 14 жовтня 2011 року - 22,9 % річних.

Матеріали справи підтверджують доводи контролюючого органу про те, що процентна ставка за користування кредитом за кредитними договорами із вказаними посадовими особами позивача становить 4 %.

Тобто, процентна ставка за користування кредитом за кредитними договорами із зазначеними посадовими особами позивача нижча звичайної ставки процента за кредит на дату укладення відповідних договорів.

З огляду на наведені у пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 ПК України ознаки пов`язаних осіб, для встановлення того чи дійсно вказані посадові особи позивача є пов`язаними із ним особами, у даному випадку необхідно встановити чи вказані посадові особи уповноважені здійснювати від імені позивача юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення правових відносин.

З урахуванням наведених норм та висновків постанови Верховного Суду від 22.02.2024 для перевірки обґрунтованості висновків акту перевірки на підставі яких винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 23.05.2013 № 0000284310, а отже й правомірності цього рішення, необхідно встановити чи вказані посадові особи позивача з якими укладено кредитні договори із процентною ставкою за користування кредитом, яка нижча звичайної ставки процента за кредит на дату укладення відповідних договорів, є пов`язаними із позивачем особами.

Належним способом встановлення таких обставин за змістом постанови Верховного Суду від 22.02.2024 є аналіз посадових інструкцій відповідних посадових осіб позивача.

Проаналізувавши наявні у матеріалах посадові інструкції працівників позивача, встановлено, що за змістом таких документів вчиняти юридично значимі дії від імені позивача:

1) уповноважені:

- ОСОБА_25 , економіст відділу бухобліку та фін. звітності, має право підписувати та візувати документи в межах компетенції, до якої входять, зокрема, складання фінансової звітності, облік доходів та витрат, руху капіталу;

- ОСОБА_26 , начальник відділу казначейства, має право укладати угоди на міжбанківському ринку, підписувати та візувати документи в межах компетенції, до якої входять, зокрема, операції з купівлі/продажу валюти, облігацій;

- ОСОБА_21 , головний економіст відділу валютного контролю, має право підписувати документи в межах повноважень, до яких належать, зокрема, супровід переказів в іноземній валюті та купівлі іноземної валюти, здійснення обов`язкового та внутрішнього фінансового моніторингу при здійсненні переказів в іноземній валюті, виявлення операцій, які підлягають такому моніторингу;

- ОСОБА_23 , дилер відділу продажів управління ринків капіталу, уповноважений підписувати документи в межах повноважень, до яких належать, зокрема, проведення угод за допомогою систем фронт офісу банку;

- ОСОБА_24 , спеціаліст відділу обслуговування клієнтів, уповноважений підписувати документи в межах повноважень, до яких належать, зокрема, відкриття рахунків;

- ОСОБА_27 , заступник голови правління / начальник управління капіталу та кореспондентських відносин, який має право, зокрема, підписувати договори в межах повноважень, затверджених довіреностями від Голови правління банку;

- ОСОБА_28 , економіст відділу казначейства, має право укладати договори на міжбанківському ринку в межах затверджених повноважень;

- ОСОБА_29 , спеціаліст сектору валютного контролю, має право підписувати документи в межах повноважень, до яких належать, зокрема, контроль за операціями резидентів та нерезидентів з метою запобігання здійснення незаконних валютних операцій;

- ОСОБА_31 , спеціаліст відділу кореспондентських відносин, уповноважений відкривати за дорученням начальника кореспондентські рахунки, від імені банку вести кореспонденцію з банками-кореспондентами та банками-контрагентами;

- ОСОБА_32 , начальник відділу кореспондентських відносин, має право підписувати документи в межах повноважень, до яких належать, зокрема, відкриття кореспондентських рахунків, координація роботи з банками-кореспондентами та банками-контрагентами, організація співробітництва з банками;

- ОСОБА_33 , головний економіст відділу валютного контролю, має право підписувати документи в межах повноважень, до яких належать, зокрема, контроль за операціями резидентів та нерезидентів з метою запобігання здійснення незаконних валютних операцій;

- ОСОБА_34 , начальник відділу бек-офісу казначейства, має право мати доступ до рахунків, підписувати документи в межах повноважень, до яких належать, зокрема, організація та контроль за договірними зобов`язаннями;

- ОСОБА_38 , начальник відділу депозитарної діяльності, має право представляти інтереси банку в інших організаціях з питань, що входять до її функціональних обов`язків, підписувати документи в межах повноважень, до яких належать, зокрема, встановлення та підтримання відносин з клієнтами, які здійснюють операції з цінними паперами, виявлення операцій які підлягають фінансовому моніторингу;

- ОСОБА_39 , провідний економіст комерційного відділу, має право доступ до відповідних рахунків, підписувати документи в межах повноважень, до яких належать, зокрема, встановлення та підтримання відносин з корпоративними клієнтами-юридичними особами;

- ОСОБА_40 , спеціаліст сектору валютного контролю, яка має право підписувати документи в межах повноважень, до яких належать, зокрема, контроль за валютними операціями резидентів та нерезидентів клієнтів банку, інформування державних органів про порушення резидентами та нерезидентами законодавства з питань валютних операцій;

- ОСОБА_41 , бухгалтер загального відділу, яка здійснює бухгалтерський облік, проведення взаємозвірок з постачальниками, облік розрахунків корпоративними картками, облік розрахунків з підзвітними особами, забезпечує належне виконання документообігу;

- ОСОБА_42 , провідний спеціаліст сектору валютного контролю, має право підписувати документи в межах повноважень, до яких належать, зокрема, контроль за валютними операціями резидентів та нерезидентів клієнтів банку, інформування державних органів про порушення резидентами та нерезидентами законодавства з питань валютних операцій;

- ОСОБА_43 , начальник операційного відділу, яка має право підписувати документи в межах повноважень, до яких належать, зокрема, відкриття та закриття сховищ банку, забезпечення виконання зобов`язань перед клієнтами в межах операційного часу, представляти інтереси банку в інших організаціях з питань, що входять до її функціональних обов`язків;

- ОСОБА_46 , провідний економіст комерційного відділу, має право доступ до відповідних рахунків, підписувати документи в межах повноважень, до яких належать, зокрема, встановлення та підтримання відносин з корпоративними клієнтами-юридичними особами;

- ОСОБА_47 , заступник начальника операційного управління, має право підписувати документи в межах повноважень, до яких належать, зокрема, здійснення внутрішнього фінансового моніторингу, виявлення операцій, які підлягають такому моніторингу, при здійсненні клієнтами операцій в національній валюті, доступу до відповідних рахунків;

- ОСОБА_48 , начальник відділу обслуговування клієнтів, має право підписувати документи в межах повноважень, до яких належать, зокрема, встановлення та підтримання відносин з клієнтами фізичними особами, представляти інтереси банку в інших організаціях з питань, що входять до її функціональних обов`язків;

- ОСОБА_49 , начальник відділу управлінського, податкового обліку та планування, має право підписувати документи в межах повноважень, до яких належать, зокрема, організація ведення податкового обліку, складання податкової звітності, розрахунок та сплата збору до ФГВФО, представляти інтереси банку в інших організаціях з питань, що входять до її функціональних обов`язків;

- ОСОБА_51 , начальник фінансового управління, яка має право представляти інтереси банку в інших організаціях з питань, що входять до її функціональних обов`язків, підписувати документи в межах повноважень, до яких належать, зокрема, забезпечення достовірності внутрішньої та зовнішньої звітності, організація облік фінансово-господарських операцій банку, ведення облікових регістрів і складання фінансової звітності.

2) не уповноважені:

- ОСОБА_44 , начальник управління ринкових ризиків, який здійснює виключно контрольні та координаційні функції за напрямом роботи управління;

- ОСОБА_1 , провідний спеціаліст загального відділу, який забезпечує діяльність приміщень банку, здійснює окремі внутрішні контрольні функції;

- ОСОБА_22 , провідний спеціаліст операційного відділу, який здійснює консультативні та операційні функцій під час проведення документарних операцій;

- ОСОБА_2 , провідний інженер відділу інформаційних технологій, який здійснює адміністрування комп`ютерних мереж банку;

- ОСОБА_30 , економіст відділу управління кредитним портфелем, який здійснює консультаційні та координаційні функції в межах наданих повноважень;

- ОСОБА_3 , інженер відділу інформаційних технологій, який здійснює адміністрування комп`ютерних мереж та програмних засобів банку;

- ОСОБА_35 , провідний економіст відділу небанківських фін. інституцій, забезпечує обслуговування операцій клієнтів банку, надання консультацій клієнтам, відкриття балансових рахунків, необхідних для обслуговування операцій клієнтів;

- ОСОБА_36 , провідний інженер відділу інформаційних технологій, здійснює адміністрування комп`ютерних мереж та програмних засобів банку;

- ОСОБА_37 , начальник комерційного відділу, має право підписувати документи в межах повноважень, до яких належать, координація та забезпечення пошуку нових клієнтів, робота з існуючими клієнтами, вдосконалення продуктів банку;

- ОСОБА_50 , начальнику відділу персоналу, яка координує та спрямовує діяльність у сфері кадрового забезпечення та трудової діяльності працівників банку.

Разом з цим, матеріали справ не містять посадових інструкцій наступних працівників позивача, з якими укладались кредитні договори на вказаних умовах:

- ОСОБА_6 , технік загального відділу;

- ОСОБА_7 , головний економіст комерційного відділу;

- ОСОБА_8 , офіс менеджер;

- ОСОБА_9 , провідний економіст відділу валютного контролю;

- ОСОБА_10 , водій-кур`єр загального відділу;

- ОСОБА_11 , провідний економіст відділу обслуговування клієнтів;

- ОСОБА_12 , технік загального відділу;

- ОСОБА_13 , технік загального відділу;

- ОСОБА_14 , головний економіст комерційного відділу;

- ОСОБА_15 , головний економіст відділу депозитарної діяльності;

- ОСОБА_16 , водій-кур`єр;

- ОСОБА_17 , технік загального відділу;

- ОСОБА_18 , начальник відділу валютного контролю;

- ОСОБА_19 , головний економіст управління з контролю та оцінки ризиків;

- ОСОБА_20 , член правління.

Суд вважає, що з огляду на відсутність можливості для дослідження посадових інструкцій вказаних осіб, для висновків чи мали вказані особи право вчиняти юридично значимі дії від імені позивача у даній ситуації можливе використання стандарту доказування «поза розумним сумнівом» за змістом якого в достовірності факту не повинно залишитися розумних сумнівів. Це не означає, що у його достовірності взагалі немає сумнівів, але всі альтернативні варіанти є надмірно малоймовірними.

Так, поза розумним сумнівом є те, що вчиняти від імені позивача юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення правових відносин мала право член правління ОСОБА_20 .

Аналогічним чином, не мали права вчиняти від імені позивача юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення правових відносин водії-кур`єри ОСОБА_16 та ОСОБА_10 , офіс менеджер ОСОБА_8 , техніки загального відділу ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_17 .

Як зазначено вище, з аналізу посадової інструкції ОСОБА_52 , провідного економіста комерційного відділу, встановлено, що така особа мала право вчиняти від імені позивача юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення правових відносин. Заміщати такого працівника за її відсутності має право, зокрема головний економіст цього ж відділу.

Тому, на думку суду, поза розумним сумнівом, є те, що вчиняти від імені позивача юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення правових відносин мали право і головні економісти комерційного відділу ОСОБА_7 та ОСОБА_14 .

З аналізу посадових інструкцій головних економістів відділу валютного контролю Курганської Юлії Олександрівни та ОСОБА_53 встановлено, що заміщати таких працівників за їх відсутності мають право начальник відділу та уповноважений економіст валютного контролю.

Тому, суд вважає, що поряд з головними економістами відділу валютного контролю вчиняти від імені позивача юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення правових відносин мав право також начальник відділу валютного контролю ОСОБА_18 .

Водночас, відсутня можливість провести відповідний аналіз щодо повноважень наступних працівників: ОСОБА_9 , провідний економіст відділу валютного контролю; ОСОБА_11 , провідний економіст відділу обслуговування клієнтів; ОСОБА_15 , головний економіст відділу депозитарної діяльності; ОСОБА_19 , головний економіст управління з контролю та оцінки ризиків.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Враховуючи наведені норми ч. 6 ст. 77 КАС України та опосередковано враховуючи закріплений у пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України принцип презумпції правомірності рішень платника податку, колегія суддів вважає, що висновки щодо обставин даної справи, які неможливо встановити у зв`язку із неможливістю безпосереднього дослідження витребуваних або пов`язаних посадових інструкцій, повинні бути більш сприятливі для позивача ніж для відповідача.

Тому, суд констатує, що відповідачем не виконано покладений на нього обов`язок доказування того, що ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , ОСОБА_19 , є особами, пов`язаними з позивачем.

Матеріали справи та встановлені судом обставини не свідчать, а відповідачем не доведено того, що особами, пов`язаними з позивачем є: ОСОБА_44 , ОСОБА_1 , ОСОБА_22 , ОСОБА_2 , ОСОБА_30 , ОСОБА_3 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_50 , ОСОБА_16 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_17 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , ОСОБА_19 .

Згідно наявного у матеріалах справи розрахунку до складу грошового зобов`язання з податку на прибуток, нарахованого відповідно до податкового повідомлення-рішення від 23.05.2013 № 0000284310, щодо кредитних договорів із вказаними особами включено наступні суми податкових зобов`язань і штрафних санкцій:

- ОСОБА_44 , податкове зобов`язання - 1 963,41 грн та штрафні санкції - 314,01 грн;

- ОСОБА_1 , податкове зобов`язання - 1 464,75 грн та штрафні санкції - 284,42 грн;

- ОСОБА_22 , податкове зобов`язання - 1 675,69 грн та штрафні санкції - 323,22 грн;

- ОСОБА_2 , податкове зобов`язання - 1 728,53 грн та штрафні санкції - 336,38 грн;

- ОСОБА_30 , податкове зобов`язання - 2 133,38 грн та штрафні санкції - 405,36 грн;

- ОСОБА_3 , податкове зобов`язання - 8 990,27 грн та штрафні санкції - 1 589,35 грн;

- ОСОБА_35 , податкове зобов`язання - 5 058,71 грн та штрафні санкції - 1 110,6 грн;

- ОСОБА_36 , податкове зобов`язання - 15 884,02 та штрафні санкції - 2 885,75 грн;

- ОСОБА_37 , податкове зобов`язання - 1 621,06 та штрафні санкції - 304,97 грн;

- ОСОБА_50 , податкове зобов`язання - 4 393,14 грн та штрафні санкції - 389,85 грн;

- ОСОБА_16 , податкове зобов`язання - 6 486,76 грн та штрафні санкції - 370,05 грн;

- ОСОБА_10 , податкове зобов`язання - 75,12 грн та штрафні санкції - 14,65 грн;

- ОСОБА_8 , податкове зобов`язання - 2 030,24 грн та штрафні санкції - 384,73 грн;

- ОСОБА_6 , податкове зобов`язання - 2 218,61 грн та штрафні санкції - 429,61 грн;

- ОСОБА_12 , податкове зобов`язання - 2 097,90 грн та штрафні санкції - 309,11 грн;

- ОСОБА_13 , податкове зобов`язання - 1 120,4 грн та штрафні санкції - 154,79 грн;

- ОСОБА_17 , податкове зобов`язання - 179,34 грн та штрафні санкції - 9,79 грн;

- ОСОБА_9 , податкове зобов`язання - 1 982,67 грн та штрафні санкції - 374,23 грн;

- ОСОБА_11 , податкове зобов`язання - 1 963,41 грн та штрафні санкції - 314,01 грн;

- ОСОБА_15 , податкове зобов`язання - 1 542,89 грн та штрафні санкції - 169,21 грн;

- ОСОБА_19 , податкове зобов`язання - 734,99 грн.

З огляду на те, що за результатом розгляду даної справи апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що вказані особи є пов`язаними із позивачем у розумінні відповідних приписів податкового законодавства, податкове повідомлення-рішення від 23.05.2013 № 0000284310 є протиправним у частині нарахування податкових зобов`язань і штрафних санкцій щодо кредитних договорів із вказаними особами, а саме податкових зобов`язань у загальній сумі 63 135,71 грн та штрафних санкції у загальній сумі 10 474,09 грн.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 23.05.2013 № 0000284310 є протиправним та підлягає скасуванню в частині податкових зобов`язань у загальній сумі 63 135,71 грн та штрафних санкції у загальній сумі 10 474,09 грн.

Водночас, відсутні підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.05.2013 № 0000284310 у частині податкових зобов`язань у загальній сумі 340 808,12 грн та штрафних санкції у загальній сумі 51 120,77 грн.

Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», рішення від 10 лютого 2010 року).

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

З огляду на наведене апеляційний суд надав правову оцінку визначальним доводам апеляційної скарги. Суд зауважує, що не надання оцінки іншим доводам сторін жодним чином не відобразилось на повноті та об`єктивності дослідження судом обставин справи та не вплинуло на результат апеляційного розгляду.

У відповідності із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, що призвело до неправильного вирішення справи, рішення суду першої інстанції належить скасувати і ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову.

Відповідно до ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Частиною першою, сьомою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Згідно частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Встановлено, що в межах розгляду даної справи позивач поніс витрати зі сплату судового збору у загальній сумі 10 093,6 грн.

Так, при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у сумі 458,80 грн, додатковим рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.12.2013 стягнуто з позивача судовий збір у сумі 4 129,2 грн. За подання апеляційної скарги позивач сплатив 2 294 грн, за подання касаційної скарги - 3 211,6 грн.

Оскільки, позивачем заявлено позовні вимоги на загальну суму 465 538,69 грн, за результатом судового розгляду даної справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення позову в частині майнових вимог у сумі 73 609,8 грн, позивачу підлягає поверненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень судовий збір в сумі 1 595,8 грн.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.10.2015 скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.05.2013 № 0000284310 в частині нарахування податкових зобов`язань у загальній сумі 63 135,71 грн та штрафних санкції у загальній сумі 10 474,09 грн.

Відмовити у задоволенні позову в іншій частині.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків судовий збір в сумі 1 595,8 грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач М.М. Заїка

Судді О.В. Голяшкін

А.Б. Парінов