Ухвала

від 19.04.2024 по справі 580/9242/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 580/9242/21

адміністративне провадження № К/990/12479/24

Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мацедонська В. Е.,

перевіривши касаційну скаргу Верхняцької дослідно-селекційної станції інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року у справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області до Верхняцької дослідно-селекційної станції інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України про застосування заходів реагування,

УСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області звернулося до суду з адміністративним позовом до Верхняцької дослідно-селекційної станції інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України, у якому просило застосувати заходи реагування до Верхняцької дослідно-селекційної станції інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України у вигляді зупинення роботи та заборони експлуатації будівель об`єкту, шляхом знеструмлення електроживлення, закриття всіх входів (із накладенням печаток) до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, встановлених в акті №64 від 08 жовтня 2021 року.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 25 липня 2023 року адміністративний позов задоволено.

Застосовано заходи реагування до Верхняцької дослідно-селекційної станції інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України, юридична адреса/місце провадження господарської діяльності: 20022, Черкаська область, Христинівський район, смт Верхнячка, вул. Шкільна 1 у вигляді зупинення роботи та заборони експлуатації будівель об`єкту, шляхом знеструмлення електроживлення, закриття всіх входів (із накладенням печаток) до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, встановлених в акті № 64 від 08.10.2021.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року рішення суду першої інстанції змінено у мотивувальній частині та викладено абзац другий його резолютивної частини наступним чином:

«Застосувати заходи реагування до Верхняцької дослідно-селекційної станції інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України (юридична адреса/місце провадження господарської діяльності: 20022, Черкаська область, Христинівський район, смт Верхнячка, вул. Шкільна 1) в приміщеннях: адміністративне приміщення, автогараж, будівля АЗС, складське приміщення, їдальня, центральний зерновий склад, очисна башта, автотракторний парк, підсобне приміщення заправки, лабораторія бурякового відділу у вигляді зупинення роботи та заборони експлуатації вказаних будівель об`єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, встановлених в акті № 64 від 08.10.2021».

В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 липня 2023 року залишено без змін.

Ухвалами Верховного Суду від 19 лютого 2024 року та від 21 березня 2024 року касаційну скаргу Верхняцької дослідно-селекційної станції інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України повернуто скаржнику.

01 квітня 2024 року відповідач повторно звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.

За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддею-доповідачем встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У касаційній скарзі міститься посилання на пункт 3 та 4 частини 4 статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження.

В обгрунтування скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме п.2.5 Правил пожежної безпеки в Україні, Державних будівельних норм В.2.6-220:2017 «Покриття будівель і споруд» та Державних будівельних норм В.1.1-7-2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва».

Проаналізувавши п.2.5 Правил пожежної безпеки в Україні, Судом встановлено, що вказана норма не була предметом дослідження у даній справі, натомість скаржником не обґрунтовано належним чином, як на його думку, вказана норма мала б застосовуватись судом при ухваленні оскаржуваної постанови.

Разом з тим, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права (пункт, частина, стаття) судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

При цьому, відповідач зазначаючи про неправильне застосування Державних будівельних норм В.2.6-220:2017 «Покриття будівель і споруд» та Державних будівельних норм В.1.1-7-2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва», не вказує конкретну норму права щодо якої, на думку скаржника, відсутній висновок Верховного Суду.

Варто зауважити, що при поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначена скаржником норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову (наприклад, з точки зору порушення її відповідачем), але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.

Зазначене дає підстави для висновку, що у касаційній скарзі формально зазначено про відсутність висновку Верховного Суду з питання застосування норм права, а доводи скарги наведені безвідносно до предмета спору та висновків суду.

Враховуючи викладене, Суд вважає недоведеним наявність підстав касаційного оскарження, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Також в касаційній скарзі відповідачем зазначено, що вона подана на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною другою і третьою статті 353 КАС України, а саме неправильне застосування норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази (п. 1. ч. 2 ст. 353 КАС України).

При цьому, пункт 1 частини другої статті 353 КАС України регламентує прийнятність доводів про недослідження судом зібраних у справі доказів виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 цього Кодексу.

Аналіз вищенаведених норм дозволяє дійти висновку про те, що обґрунтування необхідності касаційного оскарження у зв`язку із недослідженням судами попередніх інстанцій зібраних у справі доказів, можливе за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі інших підстав для касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Тобто, указане порушення процесуального права не може бути самостійною підставою для касаційного оскарження.

У відсутності обґрунтованих підстав, визначених пунктами 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України, Суд позбавлений можливості прийняти доводи скаржника щодо наявності підстави передбаченої пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України.

Інші аргументи касаційної скарги зводяться до часткового опису обставин справи, переоцінки доказів, з посиланням на неповне з`ясування обставин справи судом апеляційної інстанції. Суд зазначає, що за приписами частини другої статті 341 КАС України оцінка доказів, установлення обставин, що не були встановлені або відхилені судом та вирішення питання щодо переваги одних доказів над іншими, не є повноваженнями суду касаційної інстанції, а відповідач обґрунтовує свої доводи саме посиланням на обставини справи, що мають оціночний характер у сукупності з іншими обставинами, що не є підставою для відкриття касаційного провадження у справі.

З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.

Керуючись статтями 328, 330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Верхняцької дослідно-селекційної станції інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року у справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області до Верхняцької дослідно-селекційної станції інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України про застосування заходів реагування - повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В. Е. Мацедонська