Ухвала

від 17.04.2024 по справі 922/4663/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

17 квітня 2024 року м. ХарківСправа № 922/4663/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

при секретарі судового засідання Христенко І.С.

розглянувши

заяву Фермерського господарства "Велес-Агро" про ухвалення додаткового рішення (вх. № 2044) у справі

за позовом Малого приватного підприємства "Агросервіс" (64836, Харківська обл., Лозівський р-н, с. Шевченкове Перше, вул. Шевченка, будинок 76); до Фермерського господарства "Велес-Агро" (64801, Харківська область, Лозівський район, смт. Близнюки, вул. Незалежності, 3-А). про стягнення коштів у розмірі 144 757, 84 грн

за участю представників:

не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.12.2023 у справі № 922/4663/23, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.03.2024, у задоволенні позову Малого приватного підприємства "Агросервіс" відмовлено повністю.

23.01.2024 від представника відповідача до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з Малого приватного підприємства "Агросервіс" понесених заявником судових витрат на правничу допомогу у розмірі 33 000, 00 грн (вх. № 2044).

Враховуючи подання представником позивача апеляційної скарги на рішення господарського суду від 21.12.2023, заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 922/4663/23, розглядається судом після повернення матеріалів справи № 922/4663/23 із суду апеляційної інстанції.

Ухвалою суду від 03.04.2024 заяву Фермерського господарства "Велес-Агро" про ухвалення додаткового рішення у справі № 922/4663/23призначено до розгляду на 17.04.2024 о 12:00 год.

11.04.2024 представником позивача надано до суду заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення (вх. № 9581), в яких просить суд відмовити в прийнятті додаткового судового рішення у справі № 922/4663/23 про стягнення з Малого приватного підприємства «Агросервіс» на користь Фермерського господарства «Велес-Агро» 33 000, 00 грн судових витрат.

У судове засідання 17.04.2024 представники сторін не з`явились, про причину неявки суд не повідомили.

Розглянувши заяву Фермерського господарства «Велес-Агро» про ухвалення додаткового рішення у справі № 922/4663/23, суд виходить з наступного.

За приписами ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать у тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Ч. 8 ст. 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Слід зазначити, що Закон передбачає два випадки для ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат. Перший випадок визначений уст. 244 ГПК України, де вказано, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Ця норма застосовується, якщо докази таких витрат були подані в установленому порядку до ухвалення судового рішення, однак суд з якихось причин не вирішив цього питання.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Як свідчать матеріали справи, відповідач не виконав цієї норми, оскільки відзив на позовну заяву (перша заява по суті спору відповідача) не містить повідомлення про понесені або очікувані судові витрати та попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У даному випадку відповідач не подавав докази судових витрат до ухвалення рішення суду у цій справі, тому відсутні підстави для ухвалення додаткового рішення за цією процесуальною нормою.

Другий випадок ухвалення додаткового рішення про судові витрати комплексно передбачений у ст.129,221,238,244 ГПК України.

Так, відповідно до ч. 8ст. 129 ГПК Українирозмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Вказана норма вказує на те, що протягом п`яти днів можуть бути подані докази таких витрат, однак сама заява про їх стягнення має бути зроблена до ухвалення рішення.

Відповідно до ч. 1ст. 221 ГПК Україниякщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Вказана норма вказує на обов`язкову наявність поважних причин неможливості подання доказів щодо понесених судових витрат.

Таким чином передумовами для застосування цих норм має бути: заява учасника про стягнення судових витрат, подана протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду; заява учасника про поважність причин неможливості до закінчення судових дебатів подання доказів цих витрат; висновок суду про поважність цих причин. І тільки сукупність наведених умов може бути підставою для ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на підставі доказів, які не були подані до закінчення судових дебатів.

Як встановлено судом, під час судових дебатів, відповідач не заявляв про намір стягнення витрат на правничу допомогу, а заява про ухвалення додаткового рішення, подана відповідачем до суду з порушення строку на звернення до суду з відповідною заявою, унормованого приписами ч. 8 ст. 129 ГПК України.

За таких обставин у суду відсутні правові підстави для ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат на підставі доказів, які не були подані до закінчення судових дебатів.

Подібний висновок зробив Верховний суд у постанові від 26.07.2023 у справі № 160/16902/20, де зазначив таке: "За загальним правилом, питання про стягнення таких витрат має вирішуватися судом одночасно із задоволенням позову такої сторони у рішенні, постанові або ухвалі. Разом з тим, суд може розглянути це питання і після вирішення справи, але лише за наявності визначених законом передумов: неможливостіподати докази розміру понесених витрат внаслідок поважних причин з подачею відповідної заяви «про це» до закінчення судових дебатів".

Окрім цього, відповідно до ст. 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ГПК України, представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1,2 ст. 58 ГПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

Отже, у малознічній справі здійснювати представництво особи в суді може особа, яка не є адвокатом.

Постановою Великої Палати Верховного Суду по справі № 496/3134/19 від 13 липня 2022 року ВП ВС вказала, що поняття "надання професійної правничої допомоги" не тотожне поняттю "представництво особи в суді". Надання професійної правничої допомоги здійснюють лише адвокати, натомість представництво особи у суді може бути здійснене за вибором особи адвокатом або іншим суб`єктом (абзац другий підпункту 2.2.1 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини висновку Конституційного Суду України (Велика палата) у справі за конституційним зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроєкту про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії) (реєстр. № 1013) вимогам статей 157 і 158 Конституції України від 31 жовтня 2019 року №4-в/2019).

Так, вдповідачем не було долучено до матеріалів заяви копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю його представника, а з наданих разом із заявою про ухвалення додаткового рішення додатків, вбачається, що представник відповідача є Фізичною особою-підприємцем Шелудько А.Д., основний вид економічної діяльності якого є діяльність у сфері права.

Отже, враховуючи висновки, зроблені Великою Палатою Верховного Суду у справі №496/3134/19 від 13 липня 2022 року, витрати відповідача на юридичні послуги ФОП Шелудька А.Д. не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку ст. 126 та 129 ГПК України.

Ст. 244 ГПК Українимістить самостійні обов`язкові підстави для ухвалення додаткового рішення. Як вже було зазначено судом, у даній справі відсутні такі обставини, а отже відсутні підстави для ухвалення додаткового рішення з підстав, які визначеніст. 244 ГПК України.

Щодо форми судового рішення, у разі безпідставності заяви про ухвалення додаткового рішення, суд виходить з ч. 5ст. 244 ГПК України, яка вказує, що суд у такому випадку постановляє ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення.

Керуючись ст.129, 221, 234,235, 244ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Фермерському господарству "Велес-Агро" у прийнятті додаткового рішення щодо стягнення з Малого приватного підприємства "Агросервіс» судових витрат у розмірі 33 000, 00 грн.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені ст. 255 - 257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 19.04.2024.

СуддяР.М. Аюповасправа № 922/4663/23

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.