УХВАЛА
19 квітня 2024 р.Справа № 440/101/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,
Суддів: Курило Л.В. , Бегунца А.О. ,
розглянувши клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за апеляційною скаргою на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.08.2023 по справі № 440/101/23
за позовом ОСОБА_1
до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-
В с т а н о в и в:
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30.08.2023 по справі № 440/101/23 відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
26.02.2024 позивачем подано апеляційну скаргу на судове рішення. Одночасно з вимогами апеляційної скарги скаржник просить про поновлення строку на його апеляційне оскарження, з визнанням причин пропуску такого строку поважними, та звільнити його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2024 строк звернення до суду з апеляційною скаргою ОСОБА_1 поновлений.
Також ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2024 відмовлено у задоволені клопотання про звільнення від сплати судового збору та апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без руху, скаржнику наданий строк для оплати судового збору.
12.04.2024 до суду надійшла заява ОСОБА_1 на виконання вимог ухвали суду, в якій останній повідомляв суд про надання до суду апеляційної інстанції окрім податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік, довідки ГУ ДПС у Полтавській області від 22.02.2024 року про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або про відсутність податкових зобов`язань).
Колегія суддів, розглянувши вказане клопотання про звільнення від сплати судового збору, вважає, що таке клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 15 Податкового кодексу України (далі ПК України) встановлено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом (п. 15.1 ст. 15).
Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами (п. 15.2 ст. 15).
Відповідно до п. 179.1 ст. 179 ПК України платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.
Згідно з положеннями п. 179.2 ст. 179 ПК України, відповідно до цього Кодексу обов`язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, крім випадків, коли подання податкової декларації прямо передбачено цим Кодексом, якщо такий платник податку отримував:
доходи, у тому числі іноземні доходи, які згідно з цим Кодексом не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу;
доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до цього Кодексу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до цього розділу;
доходи у вигляді об`єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до пункту 174.3 статті 174 цього Кодексу.
Також податкова декларація не подається у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
У разі якщо платник податку зобов`язаний подавати податкову декларацію відповідно до інших положень цього Кодексу, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені цим пунктом.
Аналіз означених положень ст. 179 ПК України дає підставу для висновку, що позивач, як особа, що не має доходів у 2023 році (за його твердженнями), відповідно не має обов`язку сплачувати податки, а відтак, у такого платника податків відсутній обов`язок подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2023 рік.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що наказом МФ України від 29.09.2017 року № 822 затверджене Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, додатком № 15 до якого затверджена форма Відомостей з з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору.
Як убачається із Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 22.02.2024, за період з 1 кварталу 2023 року по 4 квартал 2023 року інформація щодо джерел/сум нарахованого (виплаченого) доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків відсутня.
Відповідно до положень частин першої, другої статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За змістом частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України Про судовий збір суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, зокрема, у разі, коли розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд справи незалежним і безстороннім судом, який вирішить спір щодо його цивільних прав та обов`язків.
Ключовими принципами ст.6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.
Недопустимість обмеження доступу до правосуддя підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини. ЄСПЛ неодноразово вказував, що судовий збір має бути таким, що, з урахуванням фінансового положення заявника може бути ним сплачено. У свою чергу розмір судового збору, який не враховує фінансове становище сторони розцінюється як такий, що обмежує право на доступ до правосуддя (справа «Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії», рішення від 26.07.2011).
ЄСПЛ зазначив, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету (справа «Креуз проти Польщі», рішення від 19.06.2001).
За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення клопотання позивача та звільнення останнього від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на судове рішення у справі № 440/101/23
Керуючись ст.ст. 133, 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У Х В А Л И В:
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за апеляційною скаргою на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.08.2023 по справі № 440/101/23 задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.08.2023 по справі № 440/101/23.
Ухвала Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя Мельнікова Л.В.Судді Курило Л.В. Бегунц А.О.
Суд | Другий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.04.2024 |
Оприлюднено | 22.04.2024 |
Номер документу | 118495882 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо соціального захисту (крім соціального страхування), з них |
Адміністративне
Другий апеляційний адміністративний суд
Мельнікова Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні