Рішення
від 21.04.2024 по справі 219/10211/21
ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 219/10211/21

Провадження № 2/229/233/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2024 року Дружківський міський суд Донецької області

У складі судді Хомченко Л.І.

секретар Бондаренко А.С.

за участю представника

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянув у відкритому у судовому засіданні у залі суду у м. Дружківка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Бахмутського коледжу транспортної інфраструктури про стягнення недоплаченої заробітної плати та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

23.09.2021 року позивач звернулась до суду з вказаним позовом до відповідача посилаючись на те ,що з 9.02.1990 року перебуває з відповідачем у трудових відносинах на умовах безстрокового трудового договору на посаді викладача.

Рішенням атестаційної комісії від 6.05.2010р. позивачці було підтверджено кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії» та присвоєно педагогічне звання «старший викладач».

Згідно з додатком 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 643 від 20.04.2007р. «Про затвердження розмірів підвищення посадових окладів (ставок заробітної плати) та додаткової оплати за окремі види педагогічної діяльності у співвідношенні до тарифної ставки» встановлено розмір підвищення посадового окладу, зокрема, старшому викладачу вищого навчального закладу І-ІІ рівня акредитації (до якого віднесено відповідача) на 5% ставки заробітної плати викладача вищої категорії.

Відтак, після присвоєння позивачці звання «старший викладач», тобто з травня 2010 року їй мав бути підвищений посадовий оклад на 5%, виплата якого мала здійснюватися з червня 2010 року.

Проте вказане підвищення відповідачем проведено не було, що призвело до виплати позивачці заробітної плати в меншому розмірі, ніж встановлено вищевказаною Постановою Кабінету Міністрів України № 643 від 20.04.2007р., тобто фактично до невиплати частини заробітної плати.

2.08.2012р. Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 871 Артемівський технікум залізничного транспорту (початкове найменування відповідача) перейменовано у Державний вищий навчальний заклад «Артемівський коледж транспортної інфраструктури». В подальшому найменування відповідача змінювались на ДВНЗ «Бахмутський коледж транспортної інфраструктури», Бахмутський коледж транспортної інфраструктури (найменування відповідача на теперішній час).

Відповідно до пп.б) п.28 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993р. № 102 за погодженням з Мінпраці, ЦК профспілки працівників освіти і науки України, Мінфіном та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 травня 1993 року за № 56 (далі Інструкція), посадові оклади (ставки заробітної плати) працівників освіти підвищуються, зокрема, педагогічним працівникам коледжів на 10 відсотків.

Тобто вказаною нормою передбачено запровадження для педагогічних працівників коледжів нових посадових окладів, розмір яких встановлюється на 10% вище.

Згідно з п.63 Інструкції оплата праці педагогічних працівників установ і закладів освіти провадиться виходячи із встановлених ставок заробітної плати (посадових окладів) з урахуванням підвищень, фактичного обсягу педагогічної роботи, доплат та надбавок.

Відповідно до Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000р. № 963, до посад педагогічних працівників віднесено викладачів всіх спеціальностей.

Отже, починаючи з серпня 2012 року посадовий оклад позивачки мав бути підвищений також на 10% як педагогічному працівнику коледжу.

Проте вказане підвищення відповідачем також не було проведено, чим було порушено трудові права позивачки в частині виплати заробітної плати в належному розмірі та фактично призвело до недоплати заробітної плати.

Абзацом 1 пункту 34 Інструкції передбачено, що у випадках, коли працівникам освіти передбачено підвищення ставок і посадових окладів за двома чи більше

підставами, ставки і посадові оклади спочатку збільшуються на розмір підвищень, передбачених у відсотках, а потім на розмір підвищень, передбачених у карбованцях. При цьому утворюються нові ставки (посадові оклади).

Разом з тим, згідно з п.5 Наказу Міністерства науки і освіти України № 557 від 26.09.2005р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 3.10.2005р. за № 1130/11410 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ», у разі, якщо працівникам навчальних закладів, установ освіти передбачено підвищення посадових окладів (ставок заробітної плати) за декількома підставами, передбаченими умовами оплати праці, то абсолютний розмір кожного підвищення визначається, виходячи з розміру посадового окладу (ставки заробітної плати), без урахування іншого підвищення.

Таким чином, з серпня 2012 року позивачка має право на підвищення посадового окладу в загальному розмірі 15% (5% як старший викладач та 10% як педагогічний працівник коледжу).

Постановою Донецького апеляційного суду від 1.02.2022р., з відповідача на користь позивачки стягнуто недоплачену заробітну плату (до якої входять підвищення до посадового окладу позивачки в розмірі 5% як старшому викладачу та 10% як педагогічному працівнику коледжу) по жовтень 2017 року.

Відповідно до ч.4 ст.82 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вказаним судовим рішенням встановлено право позивачки на отримання відповідних підвищень до свого посадового окладу та отримання відповідної недоплати заробітної плати, що виникла внаслідок непроведення відповідачем зазначених підвищень посадового окладу позивачки, а також встановлено обов`язок відповідача щодо проведення виплат вказаних сум на користь позивачки.

Отже, вказані обставини додатковому доказуванню не підлягають.

Тим не менш відповідач продовжує не сплачувати позивачці відповідні підвищення до посадового окладу, що спричинило утворення заборгованості по заробітній платі за новий період, а саме: з листопада 2017 року по теперішній час.

Як вказано вище, після підвищення посадових окладів утворюються нові посадові оклади, а всі інші доплати та надбавки, що обчислюються з посадового окладу, мають вираховуватись з посадового окладу, що утворився після відповідного підвищення, тому після підвищення посадового окладу позивачки у неї мав збільшитись загальний розмір заробітної плати у відповідний період.

Згідно наданих відповідачем до матеріалів справи «Відомостей про нараховані суми заробітної плати ОСОБА_3 за період з 01.01.2017 року по 30.11.2021 року» за період з 1.11.2017 року по 1.09.2021 року позивачці було нараховано заробітну плату на загальну суму 465801,55 грн.

Такимчином,у зв`язку з непроведенням відповідачем вказаного вище підвищення та, відповідно, виплатою позивачці заробітної плати в меншому розмірі на суму вказаного підвищення розмір відповідної недоплати, починаючи з листопада 2017 року становить: 465801,55 грн. * 15% = 69870,23 грн.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.57 Закону України «Про освіту» держава забезпечує, серед іншого, виплату педагогічним працівникам щорічної грошової винагороди в розмірі до одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за сумлінну працю, зразкове виконання покладених на них обов`язків.

Дана норма вперше введена в законодавство Законом України «Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР «Про освіту» від 23.03.1996р. № 100/96-ВР, який набув чинності 25.04.1996р.

До вересня 1999 року позивачка перебувала у відпустці по догляду за дитиною, що підтверджується наданими відповідачем наказами від 15.11.1993р. та від 18.09.1996р.

Отже, з вересня 1999 року позивачка має право на отримання щорічної грошової винагороди в розмірі до одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за сумлінну працю, зразкове виконання покладених на них обов`язків.

Проте вказану винагороду до 2016 року відповідач позивачці не сплачував.

Виходячи з наданих відповідачем до матеріалів справи «Відомостей про розмір посадового окладу ОСОБА_3 за період з 09.02.1990 по 31.12.2021 року» середній розмір посадового окладу позивачки у 1999 році становив 125,07 грн., у 2000 114,38 грн., у 2001 84,31 грн., у 2002 82,80 грн., у 2003 129,49 грн., у 2004 156,89 грн., у 2005 196,00 грн., у 2006 322,06 грн., у 2007 451,59 грн., у 2008 797,55 грн., у 2009 1155,00 грн., у 2010 1209,75 грн., у 2011 1331,08 грн., у 2012 1695,50 грн., а всього за період з 1999р. по 2012р. 7852,10 грн.

Положення ч.1 ст.57 Закону України «Про освіту» свідчить про обов`язковість виплати педагогічним працівникам щорічної грошової винагороди в розмірі до одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за сумлінну працю, зразкове виконання покладених на них обов`язків та відповідний обов`язок роботодавця здійснювати її виплату. При цьому Закон не містить застереження, що виплата такої винагороди є необов`язковою.

Роботодавець вправі самостійно визначити критерії нарахування та виплати цієї винагороди, її розмір, проте ненарахування такої взагалі прямо суперечить положенням ч.1 ст.57 Закону України «Про освіту».

Оскільки у період з 1999 року по 2012 рік відповідачем не видавались взагалі накази про виплату позивачці вказаної вище щорічної винагороди, то вона підлягає стягненню на користь позивачки в розмірі одного посадового окладу за кожен рік.

За 2013-2015 роки відповідачем видавались відповідні накази щодо надання позивачці відповідної винагороди в розмірі 903,00 грн., 722,40 грн.,23,60 грн. відповідно, а всього 1649,00 грн., у зв`язку з чим за цей період підлягає стягненню винагорода у цьому розмірі.

Загальний розмір належної позивачці винагороди відповідно до ч.1 ст.57 Закону України «Про освіту», яка підлягає стягненню з відповідача становить: 7852,10 грн. + 1649,00 грн. = 9501,10 грн.

Відповідно до ч.1 ст.21 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

За змістом ст.94 КЗпП України заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом,Законом України «Про оплату праці»та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 2 Закону України «Про оплату праці» визначено, що основна заробітна плата це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Відтак, підвищення посадового окладу та щорічна грошова винагорода входять до структури заробітної плати.

Згідно з ч.1 ст.21 та ст.22 вказаного Закону працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

Таким чином, відповідач, не здійснюючи позивачці підвищення посадового окладу та не сплачуючи щорічну грошову винагороду та фактично проводячи оплату праці позивачки у меншому розмірі, ніж передбачено вищенаведеними нормами законодавства, допустив порушення трудових прав позивачки на оплату праці, які підлягають судовому захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивачки недоплаченої заробітної плати в загальному розмірі: 69870,23 грн. + 9501,10 грн. = 79371,33 грн.

Отже, зазначені вище суми невиплаченої заробітної плати в загальному розмірі 79371,33 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки.

При цьому, оскільки відповідна частина заробітної плати не виплачується позивачці з 1.09.1999 року по теперішній час (щорічна винагорода) та з 1.11.2017 року по теперішній час (підвищення посадового окладу), то вказані вище суми недоплати є заборгованістю із заробітної плати, строк виплати якої було порушено відповідачем, у зв`язку з чим позивачка на підставі ст.34 Закону України «Про оплату праці» має право на компенсацію втрати вказаної частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати.

Відповідно до ст.ст.1, 2, 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам

втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно з п.4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001р., сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та положень Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 11.07.2017р. у справі № 2а-1102/09/2670.

З урахуванням наведеного розмір компенсації за порушення строків виплати належної позивачці винагороди за ст.57 Закону України «Про освіту» за період з 1.01.2000р. по 21.12.2023р. становить 128374,32 грн., виходячи з наступного розрахунку:

розрахунок індексу споживчих цін (індексу інфляції) здійснюється за формулою:

ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 )

ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,

......

ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

IIc (104,60 : 100) x (103,30 : 100) x (102,00 : 100) x (101,70 : 100) x (102,10 : 100) x (103,70 : 100) x (99,90 : 100) x (100,00 : 100) x (102,60 : 100) x (101,40 : 100) x (100,40 : 100) x (101,60 : 100) x (101,50 : 100) x (100,60 : 100) x (100,60 : 100) x (101,50 : 100) x (100,40 : 100) x (100,60 : 100) x (98,30 : 100) x (99,80 : 100) x (100,40 : 100) x (100,20 : 100) x (100,50 : 100) x (101,60 : 100) x (101,00 : 100) x (98,60 : 100) x (99,30 : 100) x (101,40 : 100) x (99,70 : 100) x (98,20 : 100) x (98,50 : 100) x (99,80 : 100) x (100,20 : 100) x (100,70 : 100) x (100,70 : 100) x (101,40 : 100) x (101,50 : 100) x (101,10 : 100) x (101,10 : 100) x (100,70 : 100) x (100,00 : 100) x (100,10 : 100) x (99,90 : 100) x (98,30 : 100) x (100,60 : 100) x (101,30 : 100) x (101,90 : 100) x (101,50 : 100) x (101,40 : 100) x (100,40 : 100) x (100,40 : 100) x (100,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,00 : 100) x (99,90 : 100) x (101,30 : 100) x (102,20 : 100) x (101,60 : 100) x (102,40 : 100) x (101,70 : 100) x (101,00 : 100) x (101,60 : 100) x (100,70 : 100) x (100,60 : 100) x (100,60 : 100) x (100,30 : 100) x (100,00 : 100) x (100,40 : 100) x (100,90 : 100) x (101,20 : 100) x (100,90 : 100) x (101,20 : 100) x (101,80 : 100) x (99,70 : 100) x (99,60 : 100) x (100,50 : 100) x (100,10 : 100) x (100,90 : 100) x (100,00 : 100) x (102,00 : 100) x (102,60 : 100) x (101,80 : 100) x (100,90 : 100) x (100,50 : 100) x (100,60 : 100) x (100,20 : 100) x (100,00 : 100) x (100,60 : 100) x (102,20 : 100) x (101,40 : 100) x (100,60 : 100) x (102,20 : 100) x (102,90 : 100) x (102,20 : 100) x (102,10 : 100) x (102,90 : 100) x (102,70 : 100) x (103,80 : 100) x (103,10 : 100) x (101,30 : 100) x (100,80 : 100) x (99,50 : 100) x (99,90 : 100) x (101,10 : 100) x (101,70 : 100) x (101,50 : 100) x (102,10 : 100) x (102,90 : 100) x (101,50 : 100) x (101,40 : 100) x (100,90 : 100) x (100,50 : 100) x (101,10 : 100) x (99,90 : 100) x (99,80 : 100) x (100,80 : 100) x (100,90 : 100) x (101,10 : 100) x (100,90 : 100) x (101,80 : 100) x (101,90 : 100) x (100,90 : 100) x (99,70 : 100) x (99,40 : 100) x (99,60 : 100) x (99,80 : 100) x (101,20 : 100) x (102,90 : 100) x (100,50 : 100) x (100,30 : 100) x (100,80 : 100) x (101,00 : 100) x (100,90 : 100) x (101,40 : 100) x (101,30 : 100) x (100,80 : 100) x (100,40 : 100) x (98,70 : 100) x (99,60 : 100) x (100,10 : 100) x (100,00 : 100) x (100,10 : 100) x (100,20 : 100) x (100,20 : 100) x (100,20 : 100) x (100,30 : 100) x (100,00 : 100) x (99,70 : 100) x (99,70 : 100) x (99,80 : 100) x (99,70 : 100) x (100,10 : 100) x (100,00 : 100) x (99,90 : 100) x (100,20 : 100) x (100,20 : 100) x (99,90 : 100) x (100,00 : 100) x (100,00 : 100) x (100,10 : 100) x (100,00 : 100) x (99,90 : 100) x (99,30 : 100) x (100,00 : 100) x (100,40 : 100) x (100,20 : 100) x (100,50 : 100) x (100,20 : 100) x (100,60 : 100) x (102,20 : 100) x (103,30 : 100) x (103,80 : 100) x (101,00 : 100) x (100,40 : 100) x (100,80 : 100) x (102,90 : 100) x (102,40 : 100) x (101,90 : 100) x (103,00 : 100) x (103,10 : 100) x (105,30 : 100) x (110,80 : 100) x (114,00 : 100) x (102,20 : 100) x (100,40 : 100) x (99,00 : 100) x (99,20 : 100) x (102,30 : 100) x (98,70 : 100) x (102,00 : 100) x (100,70 : 100) x (100,90 : 100) x (99,60 : 100) x (101,00 : 100) x (103,50 : 100) x (100,10 : 100) x (99,80 : 100) x (99,90 : 100) x (99,70 : 100) x (101,80 : 100) x (102,80 : 100) x (101,80 : 100) x (100,90 : 100) x (101,10 : 100) x (101,00 : 100) x (101,80 : 100) x (100,90 : 100) x (101,30 : 100) x (101,60 : 100) x (100,20 : 100) x (99,90 : 100) x (102,00 : 100) x (101,20 : 100) x (100,90 : 100) x (101,00 : 100) x (101,50 : 100) x (100,90 : 100) x (101,10 : 100) x (100,80 : 100) x (100,00 : 100) x (100,00 : 100) x (99,30 : 100) x (100,00 : 100) x (101,90 : 100) x (101,70 : 100) x (101,40 : 100) x (100,80 : 100) x (101,00 : 100) x (100,50 : 100) x (100,90 : 100) x (101,00 : 100) x (100,70 : 100) x (99,50 : 100) x (99,40 : 100) x (99,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,10 : 100) x (99,80 : 100) x (100,20 : 100) x (99,70 : 100) x (100,80 : 100) x (100,80 : 100) x (100,30 : 100) x (100,20 : 100) x (99,40 : 100) x (99,80 : 100) x (100,50 : 100) x (101,00 : 100) x (101,30 : 100) x (100,90 : 100) x (101,30 : 100) x (101,00 : 100) x (101,70 : 100) x (100,70 : 100) x (101,30 : 100) x (100,20 : 100) x (100,10 : 100) x (99,80 : 100) x (101,20 : 100) x (100,90 : 100) x (100,80 : 100) x (100,60 : 100) x (101,30 : 100) x (101,60 : 100) x (104,50 : 100) x (103,10 : 100) x (102,70 : 100) x (103,10 : 100) x (100,70 : 100) x (101,10 : 100) x (101,90 : 100) x (102,50 : 100) x (100,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,80 : 100) x (100,70 : 100) x (101,50 : 100) x (100,20 : 100) x (100,50 : 100) x (100,80 : 100) x (99,40 : 100) x (98,60 : 100) x (100,50 : 100) x (100,80 : 100) x (100,50 : 100) = 14,51152171.

Розмір компенсації становить: 9501,10 грн. x 14,51152171 9501,10 грн. = 128374,32 грн.

Розмір належного позивачці підвищення посадового окладу за період з 1.11.2017р. по 21.12.2023р. становить 54248,14 грн., виходячи з наступного розрахунку:

розрахунок індексу споживчих цін (індексу інфляції) здійснюється за формулою:

ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 )

ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,

......

ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

IIc (100,90 : 100) x (101,00 : 100) x (101,50 : 100) x (100,90 : 100) x (101,10 : 100) x (100,80 : 100) x (100,00 : 100) x (100,00 : 100) x (99,30 : 100) x (100,00 : 100) x (101,90 : 100) x (101,70 : 100) x (101,40 : 100) x (100,80 : 100) x (101,00 : 100) x (100,50 : 100) x (100,90 : 100) x (101,00 : 100) x (100,70 : 100) x (99,50 : 100) x (99,40 : 100) x (99,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,10 : 100) x (99,80 : 100) x (100,20 : 100) x (99,70 : 100) x (100,80 : 100) x (100,80 : 100) x (100,30 : 100) x (100,20 : 100) x (99,40 : 100) x (99,80 : 100) x (100,50 : 100) x (101,00 : 100) x (101,30 : 100) x (100,90 : 100) x (101,30 : 100) x (101,00 : 100) x (101,70 : 100) x (100,70 : 100) x (101,30 : 100) x (100,20 : 100) x (100,10 : 100) x (99,80 : 100) x (101,20 : 100) x (100,90 : 100) x (100,80 : 100) x (100,60 : 100) x (101,30 : 100) x (101,60 : 100) x (104,50 : 100) x (103,10 : 100) x (102,70 : 100) x (103,10 : 100) x (100,70 : 100) x (101,10 : 100) x (101,90 : 100) x (102,50 : 100) x (100,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,80 : 100) x (100,70 : 100) x (101,50 : 100) x (100,20 : 100) x (100,50 : 100) x (100,80 : 100) x (99,40 : 100) x (98,60 : 100) x (100,50 : 100) x (100,80 : 100) x (100,50 : 100) = 1.77641274.

Розмір компенсації становить: 69 870,23 x 1.77641274 - 69 870,23 = 54248,14 грн.

Отже, загальний розмір належної позивачці компенсації за несвоєчасну виплату відповідачем частини належної їй заробітної плати становить: 128374,32 грн. + 54248,14 грн. = 182622,46 грн.

Водночас неправомірними діями відповідача, який, порушивши вимоги вищенаведених норм законодавства, допустив невиплату належної позивачці частки заробітної плати внаслідок непроведення підвищення посадового окладу та неоплати щорічної грошової допомоги, їй завдано також моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнає у зв`язку з протиправною поведінкою роботодавця відносно неї як працівника.

Зазначені моральні страждання полягають у виникненні та тривалості у позивачки неприємних тяжких відчуттів, за яких вона наразі переживає емоційний дискомфорт та стрес, що викликано незаконними діями відповідача, які завдали позивачці душевних страждань, яких вона зазнає у зв`язку із втратою частини свого заробітку, що підсилюється систематичним та триваючим характером даного порушення, а також викликали в неї відчуття глибокої образи та незахищеності від незаконної поведінки роботодавця та вимагає від неї додаткових зусиль для організації свого життя в частині вчинення додаткових дій та заходів, витрат часу та емоційного навантаження для відновлення свого права на належну їй частину заробітної плати.

Відповідно до ст.2371 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Згідно з п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам необхідно враховувати, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних

життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої

належності.

З урахуванням наведених обставин, враховуючи характер допущеного відносно неї порушення трудового законодавства, дотримуючись балансу інтересів обох сторін, позивачка вважає за необхідне визначити завдану їй моральну шкоду в розмірі 25000,00 грн.

Інший позов до того самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав позивачкою не подано.

Згідно з п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати. У зв`язку з цим позивачка звільнена від сплати судового збору за подання даної позовної заяви в частині вимог про стягнення недоплаченої заробітної плати.

В частині вимог про стягнення моральної шкоди позивачкою сплачено судовий збір в сумі 908,00 грн., який відповідно до ст.141 ЦПК України підлягає стягненню на користь позивачки з відповідача.На підставі викладеного та керуючись ст.ст.4, 19, 430 ЦПК України просила:

Стягнути з Бахмутського коледжу транспортної інфраструктури» (ідентифікаційний код юридичної особи 01116199) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) недоплачену заробітну плату в розмірі 79371,33 грн., компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати в розмірі 182622,46 грн. та моральну шкоду в розмірі 25000,00 грн.Стягнути з Бахмутського коледжу транспортної інфраструктури» (ідентифікаційний код юридичної особи 01116199) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 908,00 грн.

Допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення недоплаченої заробітної плати.

Представник позивача ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав заявлені вимоги ,просив позов задовольнити надав пояснення аналогічно викладеним у позовній заяві.

Позивач до судового засідання не з`явилася ,про час та дату розгляду справи її було повідомлено належним чином. Представник позивача ОСОБА_4 просив розглядати справу у відсутність позивача.

Представник відповідача позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог на підставах викладених у запереченнях на позов ,вважає позов не обґрунтованим. І також пояснив що позовна заява не містить обґрунтованого розрахунку заборгованості по заробітній платі ,розрахунок компенсації , яку просить стягнути позивач не відповідає порядку передбаченому законодавством.

Заслухав пояснення сторін та дослідив матеріали справи суд встановив наступні обставини.

Позивач ОСОБА_3 з 9.02.1990 року перебуває з відповідачем у трудових відносинах на умовах безстрокового трудового договору на посаді викладача.

Рішенням атестаційної комісії від 6.05.2010року позивачці було підтверджено кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії» та присвоєно педагогічне звання «старший викладач».

Згідно з додатком 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 643 від 20.04.2007р. «Про затвердження розмірів підвищення посадових окладів (ставок заробітної плати) та додаткової оплати за окремі види педагогічної діяльності у співвідношенні до тарифної ставки» встановлено розмір підвищення посадового окладу, зокрема, старшому викладачу вищого навчального закладу І-ІІ рівня акредитації (до якого віднесено відповідача) на 5% ставки заробітної плати викладача вищої категорії.

Таким чином після присвоєння позивачці звання «старший викладач», тобто з травня 2010 року позивачу мав бути підвищений посадовий оклад на 5%, виплата якого повинна була здійснюватися з червня 2010 року.

Проте вказане підвищення відповідачем проведено не було, що призвело до виплати позивачці заробітної плати в меншому розмірі, ніж встановлено вищевказаною Постановою Кабінету Міністрів України № 643 від 20.04.2007р., тобто фактично до невиплати частини заробітної плати.

2.08.2012року Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 871 Артемівський технікум залізничного транспорту (початкове найменування відповідача) перейменовано у Державний вищий навчальний заклад «Артемівський коледж транспортної інфраструктури». В подальшому найменування відповідача змінювались на ДВНЗ «Бахмутський коледж транспортної інфраструктури», Бахмутський коледж транспортної інфраструктури (найменування відповідача на теперішній час).