Ухвала

від 15.04.2024 по справі 127/11748/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №127/11748/24

Провадження №1-кс/127/4956/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2024 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

адвоката ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши в судовому засіданні клопотання старшого слідчого четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,в рамках кримінального провадження № 62021240040000202 від 01.12.2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 369 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання старшого слідчого четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 .

Клопотання мотивовано тим, що проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за провадження № 62021240040000202 від 01.12.2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 369 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом голови Державного агентства лісових ресурсів України від 31.01.2013 № 54-к ОСОБА_6 призначено на посаду начальника Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства .

Згідно з положеннями ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» працівники державної лісової охорони відносяться до працівників правоохоронних органів.

Відповідно пункту 1 Положення про державну лісову охорону, лісову охорону інших постійних лісокористувачів та власників лісів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2009 № 976, державна лісова охорона діє у складі Держлісагентства, Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з питань лісового і мисливського господарства, обласних управлінь лісового та мисливського господарства і підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держлісагентства.

Держлісоохорона має статус правоохоронного органу.

Згідно пункту 5 зазначеного Положення до посадових осіб держлісоохорони належать зокрема начальники обласних управлінь лісового та мисливського господарства.

Таким чином, ОСОБА_6 наділений статусом працівника правоохоронного органу в розумінні ч. 4 ст. 216 КПК України.

Відповідно до примітки статті 513 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_6 будучи начальником Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства відноситься до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

При цьому, згідно пункту 7 Положення посадові особи держлісоохорони, лісової охорони інших постійних лісокористувачів та власників лісів відповідно до покладених на неї завдань мають право, зокрема, безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку ліси, що перебувають у власності чи користуванні громадян і юридичних осіб; перевіряти в установленому порядку в громадян і юридичних осіб наявність дозволів та інших документів на використання лісових ресурсів і користування лісами та на право полювання і використання ресурсів державного мисливського фонду; проводити перевірки додержання лісокористувачами, власниками лісів та користувачами мисливських угідь вимог нормативно-правових актів і нормативних документів з питань ведення лісового господарства та у галузі мисливського господарства та полювання.

Відповідно до пунктів 1, 2 Положення про Вінницьке обласне управління лісового та мисливського господарства, затвердженого наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 12.11.2012 № 393, Вінницьке обласне управління лісового та мисливського господарства (далі - Управління) підпорядковується Держлісагентству України та є його територіальним органом. Голова місцевої державної адміністрації координує діяльність Управління і сприяє йому у виконанні покладених на нього завдань. Управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем?єр-міністра України, наказами Мінагрополітики України, дорученнями Міністра аграрної політики та продовольства України, його першого заступника та заступника, наказами Держлісагентства України, дорученнями Голови Держлісагентства України, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, а також цим Положенням.

Згідно пункту 4.26 зазначеного Положення Управління відповідно до покладених на нього завдань погоджує виділення лісів у довгострокове тимчасове користування.

Відповідно до пунктів 10, 11 Положення, Управління очолює керівник (начальник), який призначається на посаду і звільняється з посади Головою Держлісагентства України за погодженням з Міністром аграрної політики та продовольства України та головою місцевої держадміністрації в установленому порядку.

Керівник Управління здійснює керівництво діяльністю Управління, несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності.

Також встановлено, що 26.11.2015 між Державним агентством лісових ресурсів України, в особі Голови Державного агентства лісових ресурсів України ОСОБА_7 та громадянином ОСОБА_8 укладено контракт про те, що ОСОБА_8 наймається на посаду директора державного підприємства «Дашівське досвідне лісомисливське господарство».

Додатковою угодою до контракту від 26.11.2019 продовжено дію контракту, укладеного 26.11.2015 на строк до 26.11.2020.

Згідно пункту 5 Положення про державну лісову охорону, лісову охорону інших постійних лісокористувачів та власників лісів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2009 № 976 до посадових осіб держлісоохорони належать зокрема посадові особи підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держлісагентства (керівник державного лісогосподарського (лісомисливського) підприємства).

Таким чином, ОСОБА_8 наділений статусом працівника правоохоронного органу в розумінні ч. 4 ст. 216 КПК України.

Згідно розділу 2 вищевказаного контракту керівник державного підприємства «Дашівське досвідне лісомисливське господарство» здійснює поточне (оперативне) керівництво підприємством, організовує його виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання завдань передбачених законодавством, Статутом чи Положення про об`єднання, підприємство, установу, організацію та цим контрактом.

Відповідно до ст. 3 Статуту державного підприємства «Дашівське досвідне лісомисливське господарство», затвердженого наказом Державного агентства лісових ресурсів України» від 12.04.2017 № 122, Підприємство створене з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів.

Основними напрямками діяльності Підприємства є, зокрема забезпечення охорони лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу, порушень лісового законодавства і притягнення до адміністративної відповідальності громадян та посадових осіб при вчиненні ними адміністративних правопорушень у сфері лісового господарства, мисливського господарства та полювання.

Згідно ст. 8 вказаного Статуту директор підприємства, зокрема несе повну відповідальність за стан діяльності підприємства; укладає договори, видає довіреності, відкриває в установах банків розрахункові та інші рахунки.

Згідно ст. 18 Лісового кодексу України об`єктом тимчасового користування можуть бути всі ліси, що перебувають у державній, комунальній або приватній власності.

Тимчасове користування лісами може бути: довгостроковим - терміном від одного до п`ятдесяти років і короткостроковим - терміном до одного року.

Довгострокове тимчасове користування лісами - засноване на договорі строкове платне використання лісових ділянок, які виділяються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт.

Довгострокове тимчасове користування лісами державної та комунальної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок у постійних користувачів лісами на підставі рішення відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з постійними користувачами лісами та органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Довгострокове тимчасове користування лісами приватної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок шляхом укладення між власником лісів та тимчасовим лісокористувачем договору, який підлягає реєстрації в органі виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Відповідно до ст. 20 Лісового кодексу України тимчасові лісокористувачі на умовах довгострокового користування мають право:

1) здійснювати господарську діяльність у лісах з дотриманням умов договору;

2) за погодженням із власниками лісів, постійними лісокористувачами в установленому порядку зводити тимчасові будівлі і споруди, необхідні для ведення господарської діяльності;

Тимчасові лісокористувачі на умовах довгострокового користування зобов`язані:

1) приступати до використання лісів у строки, встановлені договором;

2) виконувати встановлені обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом та договором;

3) дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель;

4) вести роботи способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для охорони, захисту і відтворення типових та унікальних природних комплексів і об`єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, сприяти формуванню екологічної мережі;

5) своєчасно вносити плату за використання лісових ресурсів;

6) не порушувати прав інших лісокористувачів.

Законом та договором можуть бути передбачені й інші права та обов`язки тимчасових лісокористувачів на умовах довгострокового користування.

Разом з тим, відповідно до пп. е ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» посадові та службові особи державної лісової охорони є особами, на яких поширюється дія вказаного закону.

Згідно ч. 1 ст. 28 зазначеного Закону особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані:

1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

При цьому, згідно ст. 1 вказаного Закону близькі особи - члени сім`ї суб`єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб`єкта;

приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях;

реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Водночас, начальник Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_6 , являючись працівником правоохоронного органу, діючи умисно, здійснюючи функції представника влади, тобто являючись службовою особою - представником влади і, відповідно до вимог зазначеного законодавства та ч. 2 ст. 19 Конституції України зобов`язаним діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, будучи особою, яка займає відповідальне становище, умисно знехтував вимогами законодавства з метою отримання неправомірної вигоди третьою особою, на процес прийняття рішень і діяльність якої ОСОБА_6 має здатність впливати, - товариством з обмеженою відповідальністю «Рекреаційне мисливсько-рибальське господарство «Вольєр», засновником якого станом на вересень 2019 року був зять ОСОБА_6 - ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою з директором Державного підприємства «Дашівське досвідне лісомисливське господарство» ОСОБА_8 , всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів, діючи в умовах реального конфлікту інтересів, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, не пізніше серпня 2019 року у начальника Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_6 , виник умисел на вчинення кримінального правопорушення із зловживанням своїм службовим становищем шляхом організації злочинної схеми, спрямованої на протиправну передачу в довгострокове тимчасове користування терміном на 49 років лісової ділянки площею 3,4 га Дашівського лісництва державного підприємства «Дашівське досвідне лісомисливське господарство» на території Іллінецької міської об`єднаної територіальної громади Іллінецького району товариству з обмеженою відповідальністю «Рекреаційне мисливсько-рибальське господарство «Вольєр», одним з засновників якого є зять ОСОБА_6 - ОСОБА_9 , без сплати передбачених законодавством платежів та подальшого нецільового використання вказаної ділянки шляхом її капітальної забудови.

На виконання зазначеного злочинного умислу, 02.09.2019 ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з відома та за вказівкою ОСОБА_6 і ОСОБА_8 було засновано товариство з обмеженою відповідальності «Рекреаційне мисливсько-рибальське господарство «Вольєр» (далі - ТОВ «РМРГ «Вольєр»), реєстраційний номер 11521020000000932 , код ЄДРПОУ 43203113, з основним видом діяльності - 93.29 організування інших видів відпочинку та розваг.

Цього ж дня, ТОВ «РМРГ «Вольєр» листом № 02/09 від 02.09.2019 звернулось до голови Вінницької обласної державної адміністрації ОСОБА_11 з проханням виділити в довгострокове тимчасове користування для рекреаційних цілей терміном на 49 років лісову ділянку площею 3,4 га у кварталі 32, виділи 5, 6, 9, 10 Дашівського лісництва «ДП «Дашівське ДЛМГ». Розгляд вказаного листа згідно резолюції голови Вінницької обласної державної адміністрації від 04.09.2019 доручено, зокрема ОСОБА_6 .

У подальшому, начальник Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_6 , діючи умисно продовжуючи реалізовувати умисел на вчинення злочину, використовуючи своє службове становище та пов`язані з цим можливості, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, спрямованих на одержання неправомірної вигоди своїм зятем ОСОБА_9 та ТОВ «РМРГ «Вольєр», передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, діючи в умовах реального конфлікту інтересів, в порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції», надав висновок про надання погодження на виділення в довгострокове тимчасове користування лісової ділянки ТОВ «РМРГ «Вольєр» від 18.09.2019№ 02-15/1256, пояснювальну записку до проекту розпорядження «Про виділення у довгострокове тимчасове користування лісової ділянки» № 02-15/1257 від 18.09.2019 та сам проект розпорядження.

При цьому, п. 5 висновку про надання погодження на виділення в довгострокове тимчасове користування лісової ділянки ТОВ «РМРГ «Вольєр» від 18.09.2019№ 02-15/1256 сплату збитків лісогосподарського виробництва постійному користувачу лісами - державному підприємству «Дашівське досвідне лісомисливське господарство» рекомендовано здійснити до укладення договору, тоді як у проєкт розпорядження голови Вінницької обласної державної адміністрації таку вимогу ОСОБА_6 умисно не включено.

Надалі пунктом 1 розпорядження голови Вінницької обласної державної адміністрації ОСОБА_12 від 04.12.2019 № 934 визначено виділити в установленому порядку у довгострокове тимчасове користування терміном на 49 років товариству з обмеженою відповідальністю «Рекреаційне мисливсько-рибальське господарство «Вольєр», лісову ділянку площею 3,4 га Дашівського лісництва державного підприємства «Дашівське досвідне лісомисливське господарство» на території Іллінецької міської об`єднаної територіальної громади Іллінецького району для рекреаційних цілей.

Пунктом 2 вказаного розпорядження визначено зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю «Рекреаційне мисливсько-рибальське господарство «Вольєр» відшкодувати збитки лісогосподарського виробництва постійному користувачу лісами - державному підприємству «Дашівське досвідне лісомисливське господарство»; дотримуватися встановленого режиму використання земель, приступити до використання лісів у строки, встановлені договором, виконувати встановлені обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом, договором та виконувати інші обов`язки тимчасових лісокористувачів на умовах довгострокового користування.

У свою чергу начальник Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_6 , діючи умисно, продовжуючи реалізовувати умисел на передачу в довгострокове тимчасове користування терміном на 49 років товариству з обмеженою відповідальністю «Рекреаційне мисливсько-рибальське господарство «Вольєр» вищевказаної лісової ділянки площею 3,4 га без сплати передбачених законодавством платежів з подальшим нецільовим використанням вказаної лісової ділянки шляхом її капітальної забудови, використовуючи своє службове становище та пов`язані з цим можливості, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, спрямованих на одержання неправомірної вигоди своїм зятем ОСОБА_9 та ТОВ «РМРГ «Вольєр», передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, діючи в умовах реального конфлікту інтересів, у порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції», діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , та усвідомлюючи, що останнім не буде організовано проведення розрахунку збитків лісогосподарського виробництва постійному користувачу лісами - державному підприємству «Дашівське досвідне лісомисливське господарство», підписав наказ Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства від 05.12.2019 № 59 «Про виділення у довгострокове тимчасове користування лісової ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «Рекреаційне мисливсько-рибальське господарство «Вольєр».

Надалі, ОСОБА_8 діючи умисно, продовжуючи реалізовувати єдиний з ОСОБА_6 злочинний умисел, спрямований на передачу в довгострокове тимчасове користування терміном на 49 років товариству з обмеженою відповідальністю «Рекреаційне мисливсько-рибальське господарство «Вольєр» земельної ділянки лісового фонду площею 3,4 га без сплати передбачених законодавством платежів з подальшим нецільовим використанням шляхом її капітальної забудови, використовуючи своє службове становище та пов`язані з цим можливості, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, спрямованих на одержання неправомірної вигоди ТОВ «РМРГ «Вольєр» в особі ОСОБА_9 , передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів 06.12.2019 від імені постійного лісокористувачем - ДП «Дашівське ДЛМГ» з ТОВ «РМРГ «Вольєр» в особі ОСОБА_10 , без попереднього розрахунку та відшкодування збитків лісогосподарського виробництва, уклав договір довгострокового тимчасового користування лісами та передав в довгострокове тимчасове користування лісову ділянку загальною площею 3,4 га., яка розташована в кварталі 32 виділ 5, 6, 9, 10 Дашівського лісництва ДП «Дашівське ДЛМГ».

Після цього, начальник Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_6 та директор підпорядкованого державного підприємства «Дашівське досвідне лісомисливське господарство» ОСОБА_8 діючи умисно, діючи за попередньою змовою, продовжуючи реалізовувати умисел на ухилення ТОВ «РМРГ «Вольєр» від сплати передбачених законодавством платежів, достовірно знаючи про факт відсутності такої сплати, використовуючи своє службове становище та пов`язані з цим можливості, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, спрямованих на одержання неправомірної вигоди своїм зятем ОСОБА_9 та ТОВ «РМРГ «Вольєр», передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, в порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції», не вживали будь-яких заходів до виконання розпорядження голови Вінницької обласної державної адміністрації щодо відшкодування ТОВ «РМРГ «Вольєр» збитків лісогосподарського виробництва постійному користувачу лісами - державному підприємству «Дашівське досвідне лісомисливське господарство».

Таким чином, вказані дії начальника Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_6 , який діючи умисно та за попередньою змовою з директором підпорядкованого державного підприємства «Дашівське досвідне лісомисливське господарство» ОСОБА_8 , призвели до одержання неправомірної вигоди ОСОБА_9 у вигляді ухилення від сплати збитків лісогосподарського виробництва постійному користувачу лісами - державному підприємству «Дашівське досвідне лісомисливське господарство», що спричинило тяжкі наслідки, а саме неотримання державним підприємством «Дашівське досвідне лісомисливське господарство» грошових коштів у сумі 1 697 386 гривень у вигляді сплати збитків лісогосподарського виробництва постійному користувачу лісами, що підтверджується висновком експерта від 10.08.2022 № СЕ-19/102-22/11401-ЕК за результатами проведеної судової економічної експертизи.

Крім того, не раніше 2019 року, точної дати органом досудового розслідування не встановлено, у виділі 9, 10 кварталу 32 Дашівського лісництва ДП «Дашівське ДЛМГ» розпочато будівництво будинків для облаштування ТОВ «РМРГ «Вольєр» відпочинкового комплексу та побудовано 9 одноповерхових будівельних об`єктів, розмірами від ~ 5м. х 4м. до 12м х 4 м., двоповерхову будівлю розміром у плані 12,5м. х 10.3м., 2 вбиральні та об`єкти благоустрою.

Вказана діяльність відбувалась з відома начальника Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_6 та директора підпорядкованого державного підприємства «Дашівське досвідне лісомисливське господарство» ОСОБА_8 , які діючи умисно та за попередньою змовою, використовуючи своє службове становище та пов`язані з цим можливості, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, спрямованих на одержання неправомірної вигоди ТОВ «РМРГ «Вольєр», передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, не вживали заходів реагування щодо здійснення забудови, а також надавали вказівки підлеглим працівникам у не перешкоджанні проведенню будівельних робіт, що відбувалась в інтересах ТОВ «РМРГ «Вольєр».

Відтак, внаслідок нецільового використання частини земельної ділянки, площею 3,4 га в кварталі 32, виділ 5, 6, 9, 10 сума завданої державі шкоди становить 178 481,13 гривень, що підтверджується висновком експерта від 05.12.2023 № СЕ-19/102-23/19884-ЕК за результатами судової економічної експертизи.

Таким чином, начальник Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_6 та директор підпорядкованого державного підприємства «Дашівське досвідне лісомисливське господарство» ОСОБА_8 , в порушення Положення про державну лісову охорону, лісову охорону інших постійних лісокористувачів та власників лісів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2009 № 976, діючи умисно та за попередньою змовою, використовуючи своє службове становище та пов`язані з цим можливості, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, спрямованих на одержання неправомірної вигоди у вигляді надання можливості безперешкодного нецільового використання вказаної лісової ділянки шляхом її капітальної забудови, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, діючи в умовах реального конфлікту інтересів організували та реалізували протиправну передачу в довгострокове тимчасове користування терміном на 49 років товариству з обмеженою відповідальністю «Рекреаційне мисливсько-рибальське господарство «Вольєр», вищевказаної лісової ділянки площею 3,4 га без сплати передбачених законодавством платежів з подальшим нецільовим використанням вказаної лісової ділянки шляхом її капітальної забудови, чим завдано шкоди охоронюваним законом громадським інтересам на загальну суму 1 875 867 грн 13 коп, що з урахуванням п. 4 примітки до ст. 364 КК України вважається тяжкими наслідками.

Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України - зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використання службовою особою службового становища, всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом громадським інтересам, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, начальник Вінницький обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_6 як службова особа державної організації (установи, закладу) був зобов`язаний, відповідно до ст. 68 Конституції України, неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, які прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та підлягають відповідальності за вчинення корупційних правопорушень є службові особи державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі.

Відповідно до ч. 1 ст. 65 вказаного Закону за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Як громадянину та керівнику державної установи ОСОБА_6 відомі вимоги законів та підзаконних актів України, в тому числі Закону України «Про місцеві державні адміністрації» (далі - Закону), зокрема:

Згідно ст. 1 Закону виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.

Згідно ст. 8 Закону місцеві державні адміністрації очолюють голови відповідних місцевих державних адміністрацій.

Голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України на строк повноважень Президента України.

Згідно п. 6 ст. 39 Закону голови місцевих державних адміністрацій погоджують у встановленому порядку призначення на посади та звільнення з посад керівників не підпорядкованих підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління органів виконавчої влади вищого рівня, крім керівників установ, підприємств і організацій Збройних Сил та інших військових формувань України, Міністерства внутрішніх справ України, Фонду державного майна України, Національної поліції.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 68/2022 створено військові адміністрації, а голови таких адміністрацій набули статусу начальників військових адміністрацій, в тому числі створено і Вінницьку обласну військову адміністрацію.

Кабінетом Міністрів України 07.09.2022 прийнято Постанову № 1003 «Деякі питання реформування управління лісової галузі» (далі -Постанова)

Пунктом 1 Постанови ліквідовано як установи публічного права територіальні агентства лісових ресурсів, в тому числі Вінницьке обласне управління лісового та мисливського господарства , посаду начальника якого обіймав ОСОБА_6 .

Пунктом 2 Постанови утворено як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Державного агентства лісових ресурсів, в тому числі Центрально-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства (м. Вінниця ).

Пунктом 3 Постанови визначено, що територіальні органи Державного агентства лісових ресурсів, які ліквідуються, продовжують здійснювати повноваження та функції, покладені на зазначені органи, до завершення здійснення заходів, пов`язаних з утворенням міжрегіональних територіальних органів Державного агентства лісових ресурсів.

В першій половині вересня 2022 року, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_6 , який прагнув очолити новостворене Центрально-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства (м. Вінниця ), вирішив узгодити з головою Вінницької обласної державної адміністрації (далі - Вінницької ОДА) - начальником Вінницької обласної військової адміністрації (далі - Вінницької ОВА ) ОСОБА_13 своє призначення на посаду, проте під час їх розмови з вказаного питання - отримав відмову. Після цього у нього виник злочинний намір надати голові Вінницької ОДА - начальникові Вінницької ОВА неправомірну вигоду за погодження власної кандидатури на посаду начальника Центрально-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства (м. Вінниця ).

При цьому ОСОБА_6 усвідомлював, що голова Вінницької обласної державної адміністрації - начальник Вінницької обласної військової адміністрації ОСОБА_13 відповідно до п. 2 примітки до ст. 368 КК України є службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Усвідомлюючи, що для призначення на посаду начальника Центрально-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства (м. Вінниця ) необхідно обов`язково отримати погодження у встановленому порядку голови Вінницької ОДА - начальника Вінницької ОВА ОСОБА_13 , ОСОБА_6 , будучи начальником Вінницького управління лісового та мисливського господарства , 22.11.2022 розпочав реалізацію злочинного умислу, спрямованого на надання неправомірної вигоди голові Вінницької ОДА - начальнику Вінницької ОВА ОСОБА_13 за погодження ним призначення на посаду начальника Центрально-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства (м. Вінниця ), та домовився з ОСОБА_13 про зустріч орієнтовно о 21 год 15 хв. та у цей час прибув до приймальні голови Вінницької обласної державної адміністрації.

Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, ОСОБА_6 зайшов до кабінету ОСОБА_13 , де у ході розмови з останнім попросив погодити його призначення на посаду начальника Центрально-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства (м. Вінниця ), однак ОСОБА_13 повідомив, що не може погодити його призначення.

Після чого ОСОБА_6 , продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на надання неправомірної вигоди голові Вінницької ОДА - начальникові Вінницької ОВА ОСОБА_13 з метою погодження на призначення на посаду начальника Центрально-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства (м. Вінниця ), усвідомлюючи протиправність таких дій, передав ОСОБА_13 «Лісовий і мисливський журнал» № 4-2022 з конвертом, у якому знаходились грошові кошти у виді банкнот номіналом 100 доларів США, сформованих у 5 пачок, загальна сума яких складає до 25 000 (двадцять п`ять тисяч) доларів Сполучених Штатів Америки, що відповідно до курсу Національного банку України станом на 22.11.2023 становило 914 215 грн, але не менше 1000 (однієї тисячі) доларів Сполучених Штатів Америки, що відповідно до курсу Національного банку України станом на 22.11.2023 становило 36 568 грн 60 коп.

З огляду на вищеописані обставини, а також беручи до уваги наявність здобутих доказів, які в сукупності є достатніми для прийняття відповідного рішення, 04.04.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України - зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використанні службовою особою службового становища, всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом громадським інтересам, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України - надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме::

-повідомленням про вчинене кримінальне правопорушення;

-договором довгострокового тимчасового користування лісами від 06.12.2019;

-висновком начальника Вінницького ОУЛМГ від 18.09.2019 №02-15/1256 про надання погодження на виділення в довгострокове тимчасове користування лісової ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «Рекреаційне мисливсько- рибальське господарство «Вольєр»;

-актом технічного обстеження лісових площ, заявлених до надання в довгострокове тимчасове користування від 03.09.2019;

-протоколом огляду від 12.05.2022;

-висновком експерта Вінницького НДЕКЦ МВС України від 10.08.2022 № СЕ-19/102-22/11401-ЕК за результатами судової економічної експертизи, проведеної в кримінальному провадженні № 62021240040000202;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 19.08.2022;

-висновком експерта Вінницького НДЕКЦ МВС України від 15.12.2023 № СЕ-19/102-23/19884-ЕК за результатами судової економічної експертизи, проведеної в кримінальному провадженні № 62021240040000202;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 07.02.2024;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 08.02.2024;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 28.02.2024;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_18 від 27.02.2024;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 20.03.2024;

-висновком експерта 30.10.2023 №6948/6949/22-21 за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи у кримінальному провадженні №62021240040000202;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 08.05.2023;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_19 від 08.05.2023;

-протоколом огляду від 17.05.2023;

-висновком експерта за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи у кримінальному провадженні 21.02.2024 № 676/24-21;

-іншими матеріалами кримінального провадження, які отримані у встановленому КПК України порядку у їх сукупності.

Сторона обвинувачення на підставі оцінки сукупності отриманих доказів стверджує, що причетність особи до вчинення нею злочинів є достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.

Підставами для застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обставини, які свідчать про наявність ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що в ході застосування більш м`якого запобіжного заходу підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищувати, ховати або спотворювати речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому, з метою забезпечення кримінального провадження та виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Так, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 є особою пенсійного віку та має безперешкодне право для виїзду закордон ,перебуваючи на волі, зможе переховуватися від слідства, зокрема перетнувши державний кордон України враховуючи те, що ОСОБА_6 вчинив інкриміновані йому тяжкі злочини, за які законом передбачені безальтернативні покарання у вигляді позбавлення волі. Наведене дає підстави вважати, що ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Таким чином встановлено ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який виражається в тому, що підозрюваний ОСОБА_6 буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

При цьому, на даний час не встановлено та не допитано усіх осіб, яким відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, а тому з врахуванням суспільного резонансу через скоєні ОСОБА_6 , корупційні злочини, останній, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, матиме можливість незаконно впливати на інших свідків злочинів, яких наразі не допитано, у тому числі своїх колишніх підлеглих.

Таким чином встановлено ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, який виражається в тому, що підозрюваний ОСОБА_6 може незаконно впливати на свідків.

Крім того, на даний час з врахуванням, того що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні корупційних злочинів, підозрюваний намагатиметься використати сили та засоби для уникнення кримінальної відповідальності. З врахуванням викладеного, ОСОБА_6 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом.

Таким чином встановлено ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, який виражається в тому, що підозрюваний ОСОБА_6 , може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Крім того, з врахуванням значного суспільного резонансу в зв`язку зі скоєнням ОСОБА_6 , злочинів, останній може намагатись використати будь-які можливості з метою уникнення від кримінальної відповідальності, у тому числі й шляхом чинення тиску на свідків чи спроби підкупу посадових осіб. З врахуванням викладеного, ОСОБА_6 , перебуваючи на свободі може скоїти інше кримінальне правопорушення.

Таким чином встановлено ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який виражається в тому, що підозрюваний ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення.

За таких умов, з точки зору достатності та взаємозв`язку обставин справи слід зазначити, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об`єктивно пов`язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.

З урахуванням ризиків, які виникли внаслідок дій ОСОБА_6 жоден інший більш м`який запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України не забезпечить належну поведінку підозрюваного, виконання ним процесуальних дій та спробам останнього перешкоджати досудовому розслідуванню.

Сукупність зібраних у кримінальному провадженні доказів підтверджують обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні ним інкримінованого тяжкого злочину, пов`язаного з корупцією за який передбачено покарання у виді позбавлення волі, на даний час підозрюваний перебуває у віці, який дозволяє вільно пересуватись, взаємодіяти із громадянами, усвідомлювати наслідки своїх дій, має задовільний стан здоров`я та транспортний засіб.

Наприкінці 2022 року, тобто після реєстрації кримінальних проваджень, передбачених ч. 2 ст. 364 та ч. 3 ст. 369 КК України, ОСОБА_6 відчужив належне йому майно, а саме: квартиру, розташовану по АДРЕСА_1 , будинок за адресою АДРЕСА_2 на користь своєї дочки - ОСОБА_20 та квартиру у АДРЕСА_3 на користь своєї дочки ОСОБА_21 .

Окрім того, після вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, ОСОБА_6 повернув собі предмет неправомірної вигоди, а саме грошові кошти у виді банкнот номіналом 100 доларів США, сформованих у 5 пачок, загальна сума яких складає 25 000 (двадцять п`ять тисяч) доларів Сполучених Штатів Америки.

Таким чином, зазначені обставини вказують на наявність у ОСОБА_6 значних матеріальних ресурсів, які унеможливлять забезпечення дієвості запобіжного заходу у виді застави у разі визначення її розміру в межах, встановлених КПК України.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжких корупційних злочинів, а також те, що існують ризики, викладені в описовій частині цього клопотання, застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою не дозволить запобігти цим ризикам, тому слідчий просив клопотання задовольнити, застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави 2400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 976 000 гривень.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання слідчого підтримав, оскільки під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тому необхідно застосувати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави в сумі 2 976 000 гривень.

Слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі.

Адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, просив обрати запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту або визначити суму застави, передбаченої для категорії тяжких злочинів.

Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні вину не визнав, по суті клопотання підтримав думку адвоката.

Слідчий суддя, вислухавши думку підозрюваного та його адвоката, прокурора, слідчого, дослідивши матеріали клопотання, характеризуючі дані підозрюваного, прийшов до наступного висновку.

Слідчими четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ ДБР у м. Хмельницькому здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021240040000202 від 01.12.2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 369 КК України.

Згідно підозри, оголошеної ОСОБА_6 04.04.2024 року, останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України - зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використанні службовою особою службового становища, всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом громадським інтересам, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України - надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.

Щодо обґрунтованості підозри слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст. ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи.

При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя також враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При цьому, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.

Дослідивши матеріали клопотання з додатками, слідчий суддя приходить до висновку, що підозра щодо вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 369 КК Україниобґрунтована. Причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень достатньою мірою, для даної стадії кримінального провадження, доводиться доказами, які долучені слідчим до матеріалів клопотання та доведена прокурором при розгляді даного клопотання.

При вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання слідчий суддя приймає до уваги, що згідно ч. 1 ст. 183 КПК України взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

В судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжких корупційних правопорушень, санкціями яких, зокрема ч. 2 ст. 364 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та за ч. 3 ст. 369 КК України - позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

Згідно із позицією Європейського суду з прав людини, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Крім того, ОСОБА_6 є особою пенсійного віку, тому може безперешкодно перетнути державний кордон, з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (ч.4ст.95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків може існувати не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

На даний час не встановлено та не допитано усіх осіб, яким відомі обставини кримінального правопорушення.Враховуючи, що підозрюваному відомі контактні дані свідків у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до переконання, що ОСОБА_6 може незаконно впливати на даних свідків, шляхом проведення зустрічей з ними, спонуканням до зміни показів з метою надання останніми показань, які є вигідними саме для підозрюваного, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України.

При цьому слід зазначити, що чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що підозрюваний обов`язково здійснюватиме такі дії, однак має об`єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.

Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 одружений, раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи. Разом з тим, це не є безумовними підставами для застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки вказані обставини на даний час не мають такого ступеню довіри, які можуть бути враховані судом, як такі, що мають запобіжний вплив на поведінку підозрюваного, та не є такими, що спростовують встановлені судом ризики.

На момент розгляду клопотання відомостей, які б вказували про неможливість перебування ОСОБА_6 в умовах СІЗО при ДУ «Вінницька УВП (№ 1)», зокрема, за станом здоров`я, сторонами не надано, тому слідчий суддя вважає, що заявлені ризики виправдовують тримання особи під вартою, що також доведено прокурором при розгляді даного клопотання.

За змістом ст.131 КПК запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, а відтак їх застосування має на меті досягнення дієвості цього провадження. Дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування іншого запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим ризикам, які вказані слідчим та доведені матеріалами справи. Тому, для досягнення мети застосування запобіжних заходів, на даному етапі досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним та доцільним. Інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України і тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В силу ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно із ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, обсяг підозри, характер злочинної діяльності,тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , відомості про його майновий та сімейний стан, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, розмір шкоди завданої кримінальним правопорушенням, слідчий суддя приходить до висновку, що застава в розмірі 2 000 000 гривень здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та є спів мірною з вчиненим кримінальним правопорушенням.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_4 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 51 день.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту винесення ухвали суду, тобто з 15.04.2024 по 04.06.2024 включно.

Одночасно визначити заставу в розмірі 2 000 000 (два мільйони) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом строку дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, де він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду залежно від стадії провадження;

- повідомляти слідчого та прокурора про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя