Рішення

від 22.04.2024 по справі 583/2126/23

ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 583/2126/23

2/583/29/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2024 року м. Охтирка Сумської області

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Сидоренка Р.В.,

при секретарі Якубович В.В.,

за участю представника відповідача , адвоката Грибовода В.В.,

з фіксацією розгляду справи технічним комплексом, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №5 в м. Охтирці цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування»» до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди в порядку суброгації, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ПрАТ «Страхова компанія «Альфа Страхування»» звернулася до суду із вказаним позовом.

Враховуючи те, що відповідач наплавлену вимогу про відшкодування страхової виплати ігнорує, в добровільному порядку сплачувати боргове зобов`язання відмовляється, представник позивача просив, стягнути з ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 98948,70 грн.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22.05.2023 року вказану справу призначено до розгляду у порядку спрощеного провадження із повідомленням сторін.

Протокольною ухвалою суду було продовжено строк для надання відзиву відповідачем.

22.06.2023 від представника відповідача надійшов відзив на вказаний позов у якому зазначене прохання про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на те, що вони пред`явлені до неналежного відповідача. Так, за твердженням сторони відповідача, належним відповідачем у даному випадку має бути Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ), бо відповідно до підпункту "а" пункту 41.1 статті 41 Закону МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Також у відповідача виникають сумніви щодо доцільності проведеного ремонту, самого факту ремонту та вартості товарів та послуг. Тому дане питання має бути з`ясоване шляхом проведення судової авто-товарознавчої експертизи. Огляд пошкодженого легкового автомобіля був проведений неналежною особою (працівник Страховика або експерт), також огляд ТЗ відбувся без участі та повідомлення ОСОБА_1 , що ставить під сумнів його допустимість як доказу.

23.06.2023 на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив із обґрунтуванням безпідставності доводів сторони відповідача про те, що саме МТСБУ є належним відповідачем. Також вказано на безпідставність клопотань зазначених у відзиві, оскільки розмір шкоди повністю підтверджується рахунком на оплату ремонту авто.

Представник позивача в судове засідання не з`явися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі з наведених в позові мотивів. Повноваження представника на звернення до суду із вказаним позовом підтверджуються наявними матеріалами справи.

Відповідач д осуду не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.

Його представник у судовому засіданні зазначив про безпідставність вимог до його довірителя з мотивів викладених у відзиві.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, проаналізувавши матеріали справи, дослідивши письмові докази, встановив наступні фактичні обставини:

02.06.2020 між ПрАТ «СК «Альфа Страхування» (надалі ПОЗИВАЧ) та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування ризиків, пов`язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу №330.0000063.522.9300 (надалі ДОГОВІР СТРАХУВАННЯ). Предметом Договору страхування є страхування транспортного засобу Toyota Raw, д.н. НОМЕР_1 (надалі Застрахований ТЗ). (а.с. 4).

25.09.2020 року на автодорозі Н12 Суми Полтава 75 км, відбулася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю Застрахованого ТЗ Toyota Raw, д.н. НОМЕР_1 та мопеда RIGA, б.н.з. під керуванням ОСОБА_1 . Постановою Охтирського міськрайонного районного суду Сумської області від 25.02.2021 р. у справі № 583/298/21 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні ДТП. В результаті зазначеної ДТП було пошкоджено Застрахований ТЗ Тoyota Raw, д.н. НОМЕР_1 , що підтверджується постановою суду. (а.с. 5-7).

Таким чином, враховуючи положення ч. 6 ст.82 ЦПК України судом встановлена вина відповідача у спричиненні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди.

25.09.2020 р. водій пошкодженого Застрахованого ТЗ звернувся до ПрАТ «СК «Альфа Страхування» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування. З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Тoyota Raw, д.н. НОМЕР_1 , 31.10.2020 року було проведено його огляд, про що складено акт огляду ТЗ, та отримано рахунок на оплату ремонту №6125 від 18.11.2020 року, відповідно якого вартість ремонту пошкодженого ТЗ Тoyota Raw, д.н. НОМЕР_1 , складає 98948,70 грн. (а.с. 8-12)

Як вбачається зі страхового акту № ARX2724876 від 18.02.2021 p., позивачем виплачено страхове відшкодування на підставі Договору в розмірі 35798,00 грн. на підставі рахунку № DVCK300632/DVCKC000393 від 18.02.2021 p., сплачено кошти на рахунок СТО ФОП ОСОБА_3 , що підтверджується платіжним дорученням № 753113 від 19.02.2021 р. (а.с. 33, 34)

На підставі зібраних документів, ПрАТ «СК «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ» складено страховий акт №1612.206.20.01 від 25.11.2020 року на суму 98948,70 грн. та здійснено виплату на рахунок СТО, що підтверджується платіжним дорученням № 41769 від 27 листопада 2020 року. (а.с. 13-17).

Судом також встановлено, що цивільно-правова відповідальність відповідача на момент вчинення вказаної дорожньо-транспортної пригоди застрахована не була.

Відповідно до ст.12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами ч 1 ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.1Закону України«Про страхування» страхуванням є вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно вимогст.5 ЗаконуУкраїни «Прострахування» страхування може бути добровільним або обов`язковим. Обов`язкові види страхування, які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону. Забороняється здійснення обов`язкових видів страхування, що не передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст.16Закону України«Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

За приписами ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за задані збитки.

В п. 27 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» зазначено, що при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття регрес та суброгація. У випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні (заміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.

Згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176цс18 вказано, що стаття 1191ЦК України та стаття 38 Закону № 1961-IV, з одного боку, і стаття 993ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом №1961-IV порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 зазначеного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Згідно зі статтями 993ЦК України та 27 Закону України«Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Доводи відповідача про те, що він є неналежним відповідачем і про те, що позивач мав звертатися з позовом до МТСБУ, суд не бере до уваги з огляду на таке.

Відповідно до положень статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно підпункту "а" пункту 41.1 статті 41 вказаного Закону МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відповідно до пункту 13.1 статті 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю I групи, у її присутності, звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1 (винуватця ДТП) на момент ДТП застрахована не була, і в матеріалах справи відсутні докази, що сам водій належить до пільгової категорії осіб, визначених пунктом 13.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», які звільнені від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України.

При цьому МТСБУ не відшкодовує шкоду потерпілим, якщо вони можуть задовольнити вимоги на підставі договорів інших видів страхування. У таких випадках МТСБУ відшкодовується частина шкоди, яка не компенсована за договорами інших видів страхування (пункт 41.3 статті 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Таким чином, за наявності договору добровільного страхування страхувальник (потерпілий) може отримати страхове відшкодування від свого страховика за договором добровільного страхування. При цьому МТСБУ відшкодовує потерпілому частину шкоди, яка не компенсована за договором добровільного страхування, у разі якщо винуватець ДТП (власник транспортного засобу) не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

При відсутності договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у винуватця дорожньо-транспортної пригоди страховик потерпілого, що виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування, не набуває права звернення до МТСБУ, оскільки в пункті 36.4 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» прямо зазначено, що у такій ситуації у МТСБУ не виникає обов`язку здійснювати відповідне відшкодування (регламентні виплати) страховикам (правовий висновок Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі №554/5837/15-ц).

За договором добровільного страхування, що є іншим видом страхування, потерпілий отримав страхове відшкодування на відновлення пошкодженого автомобіля від позивача (страховика).

Заподіяння потерпілому шкоди внаслідок винних дій водія у ДТП стало підставою для виникнення деліктного зобов`язання, в якому праву потерпілого вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондує відповідний обов`язок особи, яка завдала шкоди, відшкодувати заподіяну шкоду. Водночас така ДТП є підставою для виникнення зобов`язання згідно з договором добровільного страхування, в якому потерпілий має право вимоги до страховика (позивач).

Отже, враховуючи викладені норми закону, позивач набувши право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування за договором добровільного страхування, обґрунтовано звернулося з позовом саме до винуватця ДТП.

Згідно зі статтею 1192ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За правилом пункту 1частини другоїстатті 22ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідач заявив про незгоду із розміром шкоди, яку вимагає стягнути на свою користь позивач, вказуючи на їх недоведеність з огляду на неналежність поданих позивачем доказів із цього приводу та наполягаючи на проведенні автотоварознавчого дослідження з метою її встановлення.

У постанові Верховного Суду від 06 липня 2018 року у справі № 924/675/17 зроблено висновок про те, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту суди, у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля, а тому рахунок на оплату, виданий ТОВ «Артсіті», одним з видів діяльності якого є технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, є належним та достатнім доказом, який підтверджує дійсний розмір завданої шкоди автомобіля Тoyota Raw, д.н. НОМЕР_1 , та витрат, які було понесено для його відновлювального ремонту.

Більше того, доказами, які підтверджують розмір заподіяної шкоди та витрати, що були фактично здійснені у зв`язку з відновлювальним ремонтом, можуть бути рахунки, акти виконаних робіт, квитанції, чеки, накладні тощо, і вказаний перелік не є вичерпним.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимоги про стягнення з відповідача в порядку суброгації матеріальної шкоди, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 98948,70 грн.

Розподіл судових витрат підлягає вирішенню у порядку, передбаченому ст. 141 ЦПК України.

Понесені відповідачем витрати залишити за ним без відшкодування.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги «ПрАТ «СК «Альфа Страхування»» до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди в порядку суброгації задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» (код ЄДРПОУ 30968986) матеріальну шкоду в сумі 98948 гривень 70 копійок та понесені витрати пов`язані зі сплатою судового зборув сумі2684грн.,а всього 101632(стоодну тисячушістсот тридцятьдві)гривні 10копійок.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Охтирського міськрайонного суду Р.В.Сидоренко