Ухвала

від 22.04.2024 по справі 330/410/21

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 330/410/21

Номер провадження № 1-кп/334/494/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2024 року місто Запоріжжя

Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Астраханка Мелітопольського району Запорізької області, громадянина України, який має неповну середню освіту, не працює, місця реєстрації не має, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:

- 10 липня 2000 року Мелітопольським міським судом Запорізької області за ч.2 ст.140, ч.3 ст.101 КК України 1960 року, відповідно до ст.42 КК України 1960 року та на підставі ст.43 КК України з урахуванням покарання за вироком Мелітопольського районного суду Запорізької області від 15 червня 1999 року остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців;

- 28 травня 2001 року Іллічівським районним судом м.Маріуполя Донецької області за ч.1 ст.183 КК України 1960 року, на підставі ст.43 КК України 1960 року з урахуванням покарання за вироком Мелітопольського міського суду Запорізької області від 10 липня 2000 року остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років;

- 28 січня 2004 року Запорізьким районним судом Запорізької області за ст.391 КК України, на підставі ст.71 КК України з урахуванням покарання за вироком Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 28 травня 2001 року остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 1 місяць, звільнений 27 червня 2007 року за відбуттям покарання;

- 02 жовтня 2008 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч.3 ст.358, ст.395 КК України, відповідно до ст.70 КК України остаточно призначено покарання у виді арешту на 1 місяць 2 дні;

- 10 грудня 2009 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.190 КК України, відповідно до ст.70 КК України та на підставі ст.71 КК України з урахуванням покарання за вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02 жовтня 2008 року остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 7 днів, звільнений 06 лютого 2012 року за відбуттям покарання;

- 25 січня 2013 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч.3 ст.185, ч.1 ст.309, ч.2 ст.190, ч.1 ст.353, ч.2 ст.185 КК України, відповідно до ст.70 КК України остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки;

- 25 березня 2014 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ст.391 КК України, на підставі ст.71 КК України з урахуванням покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25 січня 2013 року остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 8 місяців, звільнений 06 квітня 2016 року за відбуттям покарання;

- 27 грудня 2016 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч.2 ст.190, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, відповідно до ст.70 КК України остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;

- 20 липня 2018 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч.2 ст.185 КК України, відповідно до ч.4 ст.70 КК України з урахуванням покарання за вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 27 грудня 2016 року остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 14 днів, звільнений 14 червня 2019 року за відбуттям строку покарання,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.3 ст.185 КК України

за участі: прокурора - ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 (в режимі відео конференції)

ВСТАНОВИВ:

26 березня 2024 року після здійснення автоматизованого розподілу справ в провадження судді Ленінського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 надійшли матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України після скасування судом апеляційної інстанції вироку Якимівського районного суду Запорізької області від 08 квітня 2021 року.

Ухвалою від 27.03.2024 у кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 заявив клопотання про призначення йому захисника, оскільки захисник, який приймав участь у розгляді справи в Запорізькому апеляційному суді, вже не здійснює його захист, а для захисту інтересів обвинуваченому потрібен захисник, проте залучити адвоката обвинувачений не може, оскільки не має коштів та перебуває у Вінницькому СІЗО.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні зазначив, що для забезпечення обвинуваченому права на захист до участі в розгляді кримінального провадження має бути залучений інший захисник безоплатної вторинної правової допомоги, оскільки обвинувачений має право на належний захист.

Заслухавши думку учасників процесу, суд доходить наступних висновків.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно із ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а за частиною 3 статті 6 Конвенції, кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя.

Згідно зі ст. 59 Конституції України кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ст. 2 КПК України одним із завдань кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з приписами п. 13 ч. 1 ст. 7 КПК України однією з пріоритетних засад кримінального провадження, що становлять його форму та зміст є забезпечення права на захист.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 КПК України підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом. За ч.3 ст.20 КПК України, у випадках, передбачених цим Кодексом та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, підозрюваному, обвинуваченому правова допомога надається безоплатно за рахунок держави.

Згідно зі ст. 8 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення судового провадження у розумні строки забезпечує суд.

Вказані норми кореспондуються з положеннями Статті 6 §1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та покликані забезпечити, аби обвинувачений не залишався занадто довгий час під тягарем обвинувачення, обґрунтованість якого має бути доведена (Рішення ЄСПЛ у справах Вемхофф проти Німеччини, § 18; Карт проти Туреччини, § 68).

Відповідно до вимог ст. 49 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов`язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо: 1) відповідно до вимог статті 52 цього Кодексу участь захисника є обов`язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника; 2) підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об`єктивних причин не може його залучити самостійно; 3) слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника, а підозрюваний, обвинувачений не залучив його.

Захисник може бути залучений слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом в інших випадках, передбачених законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.

У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя та суд постановляє ухвалу, якою доручає відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у зазначені у постанові (ухвалі) час і місце для участі у кримінальному провадженні.

Постанова (ухвала) про доручення призначити адвоката негайно направляється відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, і є обов`язковою для негайного виконання. Невиконання, неналежне або несвоєчасне виконання постанови (ухвали) про доручення призначити адвоката тягнуть відповідальність, встановлену законом.

Як вбачається з доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги від 01.12.2023 №002-200004135 адвокат ОСОБА_5 здійснював захист ОСОБА_3 в Запорізькому апеляційному суді на підставі доручення регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Вінницькій області.

Повістку про виклик до суду в кримінальному провадженні на 22.04.2024 та ухвалу про призначення підготовчого судового засідання адвокат ОСОБА_5 отримав через підсистему «Електронний Суд» 10.04.2024, а також засобами поштового зв`язку - 12.04.2024, в судове засідання не з`явився з невідомої суду причини. Заяв/клопотань про відкладення підготовчого судового засідання, проведення підготовчого судового засідання в режимі відео конференції не подавав.

Приймаючи до уваги те, що обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об`єктивних причин не може його залучити самостійно, суд з метою реалізації обвинуваченим права на захист, вважає за необхідне залучити захисника для здійснення захисту обвинуваченого.

Керуючись ст. ст. 48, 49, 53, 514 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Доручити Південно-Східному міжрегіональному центру з надання безоплатної правничої допомоги призначити адвоката для здійснення захисту обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та забезпечити прибуття захисника до Ленінського районного суду за адресою: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 1/2 каб. №6.

Копію ухвали направити Південно-Східний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги для негайного виконання.

Оплату праці адвоката здійснити за рахунок видатків Державного бюджету України.

Ухвала суду є обов`язковою для негайного виконання. Невиконання, неналежне або несвоєчасне виконання ухвали про доручення призначити адвоката тягнуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1