Рішення

від 18.04.2024 по справі 215/7545/23

ТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 215/7545/23

2/215/779/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2024 року Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі головуючого судді - Коноваленка М.І.

секретар судового засідання - Коломійчук К.Ю.

представник позивача - ОСОБА_1

представник відповідача - Рабко Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №7 цивільну справу в режимі відеоконференції з представником ПрАТ "Північний ГЗК" власними технічними засобами, в загальному порядку за позовною заявою ОСОБА_2 , представник позивача адвокат Севостьянова Ірина Григорівна, до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, -

ВСТАНОВИВ:

15 грудня 2023 року представник позивача ОСОБА_2 адвокат Севостьянова І.Г. звернулася в суд з позовом про відшкодування моральної шкоди до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» /далі ПрАТ/, яким просить стягнути відповідно до ст.ст.153, 173, 237-1 КЗпП України 850 000,00 грн. моральної шкоди, у зв`язку з отриманим професійним захворюванням на виробництві, стійкою втратою професійної працездатності позивача. (а.с.1-3).

В обґрунтування вказує, що в період роботи у шкідливих умовах праці тривалий час машиністом екскаватора на відвалах, виробничої дільниці №4 по прийманню гірничої маси у відвал Ганнівського кар`єру, а також раніше працюючи на різних посадах: помічником машиніста екскаватора, водієм великовантажного автомобіля, водієм автомобіля ТАТРА, помічником машиніста локомотива з вивезення руди, та проходив виробничу практику на ПрАТ, ним отримані хронічні професійні захворювання: хронічна радикулопатія шийна С6, С7, С8 ліворуч та попереково-крижова L5, S1 ліворуч в стадії неповної ремісії з помірними статико-динамічними порушеннями, м`язово-тонічним та больовим синдромами. М 54.1; хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість легкого ступеня (ІІ ст. за класифікацією ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ) Н 90.3; хронічний бронхіт ІІ ст., фаза затихаючого загострення, прикореневий пневмосклероз, ЛН І-ІІ (один-два) J 44. Супутній діагноз: Гіпертонічна хвороба ІІ ст., ст.3 І 11.9, ІХС, дифузний пневмосклероз, СН 0-1 ст. І 25.1, які, відповідно до акту розслідування від 15.09.2023, виникли з вини роботодавця.

Згідно висновку МСЕК від 14.12.2023 вперше позивачу була встановлена 3-тя група інвалідності та 65% втрата професійної працездатності безстроково. За висновком МСЕК йому рекомендовано санаторно-курортне та медикаментозне лікування, забезпечення виробами медичного призначення.

Вважає, що позивачу не було забезпечено безпечних умов праці, він втратив працездатність, виконуючи тривалий час роботи в напружених та шкідливих умовах праці. Виходячи з характеру захворювань позивач неодноразово знаходився на лікуванні. Позивача турбує постійний біль та обмеження рухів у шийному і в поперековому відділах хребта з іррадіацією в кінцівки, зниження слуху, сухий кашель, задишка при фізичному навантаженні, загальна слабкість, підвищена пітливість, швидка втомлюваність, підвищення АТ. Значну частину часу він витрачає на підтримання свого здоров`я, що порушує його нормальні життєві зв`язки. При цьому позивач розуміє, що стан його здоров`я не відновиться навіть при лікуванні, і це додає йому ще більшого морального пригнічення та призводить до постійних переживань.

Провадження у даній справі відкрито ухвалою судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02.01.2024 року, в якій зазначено, що розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, почато підготовче провадження.

08.01.2024 в суд надійшов відзив на позовну заяву з додатками (а.с.60-) разом з підтвердженням про направлення його копії позивачу. Представник відповідача позов не визнає в повному обсязі, у відзиві вказує, що позивач був попереджений про шкідливість умов праці під розписку; за роботу в шкідливих умовах позивач отримував пільги та компенсації, підвищену оплату праці та додаткові відпустки, а також йому було встановлено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1 та за Списком№2. Тривалість роботи позивача в шкідливих умовах залежить від самого працівника і лише працівник несе відповідальність за наслідки свого вибору. Працюючи в шкідливих умовах, позивач сам повинен дбати про свій стан здоров`я. Представник відповідача звертає увагу суду на те, що позивач, не зважаючи на явні ознаки ушкодження здоров`я та періодичне проходження лікування, продовжував працювати у шкідливих умовах, і жодного разу не заявляв про порушення зі сторони відповідача умов його праці. Усвідомлюючи ризик виникнення професійного захворювання, позивач умисно тривалий час не повідомляв адміністрацію ПрАТ «Північний ГЗК» про необхідність переведення його на іншу менш шкідливу або менш важку працю, у зв`язку з погіршенням стану його здоров`я. З медичної документації вбачається, що позивач відчував симптоми захворювань ще за декілька років до встановлення стійкої втрати працездатності, проте продовжував працювати в шкідливих умовах, не дивлячись на застереження лікарів, і звільнився у зв`язку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров`я. Крім того, позивачем не надано доказів спричинення шкоди, не обґрунтовано розмір моральної шкоди, сума не відповідає вимогам розумності та справедливості, просить відмовити в задоволенні позову. Також, представник відповідача вважає, що заявлена сума на відшкодування моральної шкоди підлягає оподаткуванню, тобто податки слід стягнути з позивача у разі задоволення позовних вимог. Загалом, заявлені позовні вимоги вважає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.02.2024 закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Інші процесуальні дії не вчинялись, заходи забезпечення доказів/позову, зупинення/відновлення провадження не застосовувались.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав та доводів викладених у позові.

В судовому засіданні представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечував у повному обсязі, підтримав наданий суду відзив на позовну заяву.

Вислухавши думку представників сторін, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

З 13.10.1981 по 28.11.1981 позивач проходив виробничу практику за професією слюсаря з ремонту рухомого складу (локомотивів) залізничного цеху №4 управління залізничного транспорту; з 10.08.1982 по 03.11.1982 працював помічником машиніста локомотива (тепловоза) з вивезення руди, породи з кар`єру залізничного цеху №2 управління залізничного транспорту; з 07.02.1985 по 31.07.1997 працював помічником машиніста екскаватора Ганнівського кар`єру; з 01.08.1997 по 31.05.2000 працював помічником машиніста екскаватора Ганнівського кар`єру; з 01.06.2000 по 31.10.2000 працював водієм автомобіля ТАТРА вантажопідйомністю 17т. зайнятий в технологічному процесі в кар`єрі майстерні з ремонту господарських автомобілів №20 в Ганнівському кар`єрі; з 01.11.2000 по 31.07.2002 - водієм автомобіля ТАТРА вантажопідйомністю 17т. зайнятий в технологічному процесі в кар`єрі дільниці дорожньо-будівельної техніки в Ганнівському кар`єрі; з 01.08.2002 по 03.08.2006 водієм великовантажного автомобіля в кар`єрі та на відвалах виробничої дільниці дорожньо-будівельної техніки №17 Ганнівського кар`єру; з 04.08.2006 по 14.10.2007 помічником машиніста екскаватора на відвалах виробничої дільниці №4 по прийманню гірничої маси у відвалах Ганнівського кар`єру; з 15.10.2007 по 18.04.2023 машиністом екскаватора на відвалах виробничої дільниці №4 по прийманню гірничої маси у відвалах Ганнівського кар`єру; 18.04.2023 звільнений у зв`язку із виявленою невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров`я, що підтверджується копією трудової книжки (а.с.5-10).

Згідно акта розслідування хронічного професійного захворювання від 15.09.2023. (а.с.18-23), позивачу ОСОБА_2 встановлені хронічні професійні захворювання: хронічна радикулопатія шийна С6, С7, С8 ліворуч та попереково-крижова L5, S1 ліворуч в стадії неповної ремісії з помірними статико-динамічними порушеннями, м`язово-тонічним та больовим синдромами. М 54.1; хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість легкого ступеня (ІІ ст. за класифікацією ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ) Н 90.3; хронічний бронхіт ІІ ст., фаза затихаючого загострення, прикореневий пневмосклероз, ЛН І-ІІ (один-два) J 44. Супутній діагноз: Гіпертонічна хвороба ІІ ст., ст.3 І 11.9, ІХС, дифузний пневмосклероз, СН 0-1 ст. І 25.1. Позивачу вперше встановлена 3-тя група інвалідності з 20.11.2023 та 65% втрати професійної працездатності безстроково, із яких: 40% - радикулопатія, 20% - хр.бр., 5% - по туговухості, згідно висновку МСЕК від 14.12.2023р., де також зазначено, що позивачу протипоказані важка фізична праця, тривала хода, вимушена поза та переохолодження в умовах виробничого пилу, шуму; рекомендовано санаторно-курортне та медикаментозне лікування, постійне спостерігання у сімейного лікаря та невролога (а.с.24,25).

З 01.04.2001 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Ст.ст.21, 28, 34 даного Закону було передбачено обов`язок Фонду по відшкодуванню моральної шкоди, заподіяної умовами виробництва, професійним захворюванням застрахованим та членам їх сімей.

Конституційний Суд України в абзаці 9 пункту 5 Рішення №20-рп/2008 (справа про страхові виплати) зазначив, що положеннями п.1, абзацу 3 п.5, п.9, абзацу 3 п.10, п.11 розділу 1 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.02.2007 року №717, скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції вказаного Закону. Проте Конституційний Суд України вважає,що саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст.1167 Цивільного кодексу України та ст.237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу.

Встановлений законодавством розподіл обов`язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві не суперечить вимогам ст.22 Конституції України. З огляду на викладене, Конституційний Суд України не вбачає підстав для визнання не конституційними положень п.1, абзацу 3 п.5, п.9, абзацу 3 п.10, п.11 розділу 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що при вирішенні спору по відшкодуванню моральної шкоди, завданої позивачу ОСОБА_2 внаслідок отриманих ним професійних захворювань та втрати у зв`язку із цим професійної працездатності, слід застосовувати норми трудового законодавства України, які регулюють спірні правовідносини.

Так, згідно зі ст.153 КЗпП України передбачено, що на всіх підприємствах створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці, безпека технологічних процесів, стан засобів захисту, санітарно побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. На власника покладається обов`язок впровадження сучасних засобів безпеки, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України власником проводиться відшкодування моральної шкоди працівнику в разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Позивачу, як вказувалося раніше, згідно акту розслідування хронічного професійного захворювання від 15.09.2023 (а.с.18-23), встановлені хронічні професійні захворювання. Виробничими факторами, що спричинили захворювання є: важкість праці: статистичне навантаження величина статистичного навантаження за зміну при утриманні вантажу, докладання зусиль двома руками становила 141150 кг/с при нормативному значенні до 70000 кг/с; робоча поза незручна 51,4% часу зміни при нормативному значенні 25% часу зміни, згідно з вимогами Державних санітарних норм та правил, затверджених наказом МОЗ України №248 від 08.04.2014; пил переважно фіброгенної дії - перевищення в повітрі робочої зони гранично-допустимої концентрації пилу переважно фіброгенної дії із вмістом вільного діоксиду кремнію кристалічного від 10% до 70% в 2,15 рази (4,3 мг/м3 при ГДК 2,0 мг/м3); еквівалентний корегований рівень шуму на 2-4 дБА перевищував допустимий рівень та складав 82-84 дБА при ГДР 80 дБА (згідно ДСН 3.3.6.037-99). Умови виробничого середовища та важкість праці машиніста екскаватора відносяться до 4 класу (небезпечні) (а.с.20).

Позивач працював в умовах впливу шкідливих факторів понад 38 років.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд вважає, що слід врахувати роз`яснення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, " Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого, розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість отриманого захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретні обставини по справі, характер моральних страждань і наслідки, що наступили.

При встановленні розміру моральної шкоди суд враховує характер захворювання, пов`язаного з обмеженням в пересуванні та фізичними навантаженнями, фізичними і моральними стражданнями позивача ОСОБА_2 у зв`язку з цим, їх тривалість і тяжкість, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках.

Відповідно до наслідків що наступили, які підтверджуються висновком МСЕК, медичним висновком ЛЕК, виписками із медичних карт амбулаторного та стаціонарного хворого, індивідуальною програмою реабілітації інваліда, виписками-епікризами (а.с.17,24-36) позов слід задовольнити частково та стягнути з ПрАТ на користь позивача 250 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, вважаючи суму, що вимагає позивач завищеною.

Крім того, чинним податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподаткованого доходу платника податку, відповідно підлягають оподаткування, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю.

Як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку мова йде про суми відшкодування збитків, завданих платнику податків внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю, отже вищевказані зміни не поширюються на оподаткування сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю.

Відповідно до ч. 1 ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності зі ст.141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, слід стягнути з ПрАТ на користь держави судовий збір в сумі 2500,00 грн.

На підставі ст.ст.153, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст.10, 12, 43, 49, 141, 259 ч.6, 263-265, 268, 273, 174 ч.4, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 , представник позивача адвокат Севостьянова Ірина Григорівна, до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я - задовольнити частково.

Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» Ікод 00191023 на користь ОСОБА_2 , ІПН: НОМЕР_1 250 000 /двісті п`ятдесят тисяч/ грн. моральної шкоди без стягнення податків та обов`язкових платежів.

Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» Ікод 00191023 - 2500 грн. судового збору на користь держави.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня його проголошення. Так як в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 22.04.2024.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ: