СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
26 листопада 2007 року
Справа № 20-12/228
Севастопольський
апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Котлярової
О.Л.,
суддів Антонової
І.В.,
Ткаченка М.І.,
за участю представників сторін:
прокурор:
Шаблін Євген Ігорович, посвідчення №
490 від 21.03.07, Прокурор
міста Севастополя;
представник позивача:
не з'явився, Фонд комунального майна Севастопольської міської ради;
відповідач:
ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_2 від
05.11.96, Фізична особа -
підприємець ОСОБА_1;
представник відповідача:
ОСОБА_2, довіреність № 5912 від 19.11.07, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1
розглянувши апеляційну скаргу фізичної
особи - підприємця ОСОБА_1 на рішення
господарського суду міста Севастополя (суддя Харченко І.А.) від 23 липня 2007року у справі № 20-12/228
за позовом Прокурора Ленінського району міста Севастополя
(вул. Вороніна, 11, Севастополь,99011)
в інтересах держави в особі
Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Леніна,
3,Севастополь,99011)
до
фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
АДРЕСА_1, НОМЕР_1)
про розірвання договору оренди,
стягнення 3023,96 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста
Севастополя від 23 липня 2007 року у справі № 20-12/228 (суддя Харченко І.А.)
позов задоволено.
Розірвано договір оренди нерухомого
майна № 282-01 від 12 листопада 2001 року, укладений між Управлінням з питань
майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації та
суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1.
З суб'єкта підприємницької
діяльності ОСОБА_1 на користь Фонду
комунального майна Севастопольської міської ради стягнуто 3023,96 грн.
заборгованості з орендної плати.
В дохід державного бюджету з
суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 стягнуто державне мито у сумі
187,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу
-118,00 грн.
Не погодившись з рішенням суду,
фізична особа -підприємець ОСОБА_1 подав до Севастопольського апеляційного
господарського суду апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення
господарського суду першої інстанції, у задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована посиланнями фізичної особи
-підприємця ОСОБА_1 на порушення господарським судом міста Севастополя норм
матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи.
Розпорядженням першого заступника
голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 29 жовтня 2007
року здійснена заміна судді Антонової І.В. на суддю Дугаренко О.В.
Розпорядженням заступника голови
Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 листопада 2007 року
здійснена заміна судді Дугаренко О.В. на суддю Антонову І.В.
Слухання справи відкладалось з 29
жовтня 2007 року на 26 листопада 2007 року.
У судові засідання Фонд
комунального майна Севастопольської міської ради не з'явився, про місце і час
розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином.
Враховуючи те, що явка
представників сторін не визнавалась обов'язковою та є правом, а не обов'язком
учасників судового процесу, а також те, що в матеріалах справи достатньо
доказів для розгляду апеляційної скарги, судова колегія ухвалила можливим
розглянути справу за відсутністю вказаного учасника судового процесу, за
наявними в матеріалах справи доказами.
Повторно розглянувши матеріали
справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України,
перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм
матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду
обставинам справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши доводи
представників сторін, присутніх у судовому засіданні, судова колегія дійшла
висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що
12 листопада 2001 року між Управленням з питань майна комунальної власності
Севастопольської міської державної адміністрації, правонаступником якого є Фонд
комунального майна Севастопольської міської Ради, та суб'єктом підприємницької
діяльності ОСОБА_1 був укладений договір оренди
нерухомого майна № 282-01.
Відповідно до розділу 1 вказаного
договору Управлення з питань майна
комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації передало
суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 вбудоване нежитлове приміщення
загальної площею 351,1 кв.м, яке розташовано в будинку № 42 по пр. Ген.
Острякова у місті Севастополі.
Протоколом узгодження змін до
договору оренди від 31 квітня 2004 року закріплено, що розмір орендної плати
визначається відповідно до методики, затвердженої рішенням сесії
Севастопольської міської ради № 344 від 13 листопада 2002 року та складає
17179,20 грн. за рік (1513,45 грн. За місяць). Сума орендної плати перерахується не пізніше 20
числа місяця наступного за звітним.
Протоколом узгодження змін до
договору оренди від 30 грудня 2004 року встановлений строк дії договору оренди
до 17 жовтня 2009 року.
Суд апеляційної інстанції зазначає,
що пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України
передбачено, що Цивільний кодекс України
застосовується до цивільних,
відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України,
положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що
виникли або продовжують
існувати після набрання ним чинності.
Правовідносини сторін виникли до 01
січня 2004 року та продовжуються після зазначеної дати, з огляду на що спір
підлягає вирішенню на підставі норм діючого Цивільного кодексу України.
Крім того, оскільки об'єктом оренди
є комунальне майно правові відносини між сторонами по справі регулюються
нормами Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.
Відповідно до частини 3 статті 26
Закону України „Про оренду державного та комунального майна” договір оренди
може бути розірвано за погодженням
сторін. На вимогу однієї із сторін
договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного
суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав,
передбачених законодавчими актами України.
Статтею 782 Цивільного кодексу
України визначено, що наймодавець
має право відмовитися
від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить
плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Відповідно до роз'яснень Пленуму
Верховного Суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29 грудня 1976
року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши
всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини
справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що
підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Ну думку судової колегії зазначене
рішення встановленим вимогам не відповідає.
З матеріалів справи вбачається, у
червні 2007 року прокурор Ленінського району міста Севастополя в інтересах
держави в особі Фонд комунального майна Севастопольської міської ради звернувся
до господарського суду міста Севастополя з позовом до фізичної особи
-підприємця ОСОБА_1 про розірвання договору оренди та стягнення 303,96 грн.
заборгованості по сплаті орендної плати, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що
наймач - фізична особа -підприємець ОСОБА_1 -протягом 2-х місяців не сплачує
орендну плату за користування орендованим майном.
Задовольняючи позовні вимоги,
господарський суд першої інстанції послався на норми статей 525 та 526
Цивільного кодексу України, якими врегульовані загальні умови виконання
зобов'язань, а також на статтю 26 Закону України „Про оренду державного та
комунального майна”, при цьому судом до спірних орендних правовідносин не були
застосовані положення статті 782 Цивільного кодексу України, якою закріплено та
врегульовано право наймодавця на відмову від договору оренди та яка є
спеціальною, у даному випадку, нормою.
У ході розгляду справи судом
апеляційної інстанції було встановлено, що прокурором Ленінського району міста
Севастополя при подачі позовної заяви була вказана неправильна адреса
відповідача - фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, що призвело до того, що
рішення суду було постановлено за його відсутності на підставі наявних у справі
матеріалів.
Крім того, суд зазначає, що
фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 надані докази того, орендна плата
сплачувалась ним своєчасно та відповідно до розрахунку по платежам орендної
плати по договору оренди № 282-01 від 12 листопада 2001 року заборгованості не
існує.
З огляду на вищенаведене суд
апеляційної інстанції дійшов висновку про невідповідність висновків, викладених
у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи та неправильне
застосування норм матеріального та процесуального права, що є підставою для
скасування рішення та прийняття нового про відмову у задоволенні позовних
вимог.
Державне мито за подання
апеляційної скарги підлягає стягненню відповідно до положень статті 49
Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 101, пунктом 2
статті 103, пунктом 3 та 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського
процесуального кодексу України
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу фізичної особи
- підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
2. Рішення господарського суду
міста Севастополя від 23 липня 2007року
у справі № 20-12/228 скасувати.
3. Постановити нове рішення.
4. У задоволенні позову відмовити.
5. Стягнути з Фонду комунального
майна Севастопольської міської ради (99011, місто Севастополь, вул.
Луначарського, 5, ідентифікаційний код 25750044) на користь фізичної особи -
підприємця ОСОБА_1 (НОМЕР_1,АДРЕСА_1,
ідентифікаційний код НОМЕР_3) 93,50 грн. державного мита за подання апеляційної
скарги.
6. Доручити господарському суду
видати наказ.
Головуючий суддя
О.Л. Котлярова
Судді
І.В. Антонова
М.І. Ткаченко
Суд | Севастопольський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 27.11.2007 |
Оприлюднено | 12.12.2007 |
Номер документу | 1185049 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Антонова І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні