Рішення

від 18.04.2024 по справі 523/14984/23

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/14984/23

Провадження №2-др/523/34/24

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2024 р.

Суворовський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого судді Кисельова В.К.

за участю секретаря Дзюба Г.І.

за участю представника позивача адвоката Врона А.В.

за участю представника відповідача адвоката Козирєвої Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл спільного майна подружжя, визнання частки майнових прав особистою приватною власністю, визнання частки майнових прав спільною власністю подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась із заявою про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл спільного майна подружжя, визнання частки майнових прав особистою приватною власністю, визнання частки майнових прав спільною власністю подружжя. Так відповідачка посилається на те, що рішенням суду від 21.03.2024р. позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл спільного майна подружжя, визнання частки майнових прав особистою приватною власністю, визнання частки майнових прав спільною власністю подружжя були залишені без задоволення. В процесі розгляду справи інтереси відповідачки ОСОБА_1 представляла адвокат Козирєва Н.В. на підставі договору про надання правової допомоги від 11.10.2023р. та ордеру на надання правничої (правової) допомоги. На підставі викладеного, відповідачка просить стягнути з позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 11090 гривень.

В судовому засіданні адвокат Козирєва Н.В. наполягала на задоволенні заяви.

Представник позивача адвокат Врона А.В. просив залишити заяву без задоволення, оскільки вона надійшла з пропуском строку, встановлено у ч. 8ст.141 ЦПК України.

Судом встановлені наступні обставини справи.

В процесі розгляду справи інтереси відповідачки ОСОБА_1 представляла адвокат Козирєва Н.В. на підставі договору про надання правової допомоги від 11.10.2023р. та ордеру на надання правничої (правової) допомоги. (а.с. 63)

Згідно угоди-розрахунку суму гонорару за надання правової допомоги від 21.03.2024р. до договору від 11.10.2023р. витрати за надання правової допомоги склали суму у розмірі 9630 гривень. (а.с. 89)

Вищевказані угоду-розрахунок адвокат Козирєва Н.В. подала в процесі розгляду справи.

Рішенням суду від 21.03.2024р. позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл спільного майна подружжя, визнання частки майнових прав особистою приватною власністю, визнання частки майнових прав спільною власністю подружжя були залишені без задоволення.

Однак у рішенні суду суд не вирішив питання, пов`язані з розподілом витрат на правничу допомогу.

01 квітня 2024р. до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення суду щодо розподілу витрати на правничу допомогу.

У даній заяві відповідачка просить стягнути з позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 11090 гривень, згідно розрахунку від 21.03.2024р., тобто різниця між первісним розрахунком складає суму у розмірі 1460 гривень за участі в судовому засіданні адвоката 21.03.2024р.

Правові підстави ухваленого рішення.

Згідно ч. 1 ст.246ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст.246ЦПК України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У відповідності до ч. 3 ст. 246 ЦПК України у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1,3 ст.133ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. 1,2 ст. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 4 ст.137ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 5 ст.137ЦПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно доч.8ст.141ЦПК Українирозмір витрат,які сторонасплатила абомає сплатитиу зв`язкуз розглядомсправи,встановлюється судомна підставіподаних сторонамидоказів (договорів,рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

В судовому засіданні встановлено, що заяву про ухвалення додаткового рішення відповідачкою подано 01.04.2024р., в якій додатково просить стягнути суму у розмірі 1460 гривень за участі в судовому засіданні адвоката 21.03.2024р..

Однак рішення було ухвалене 21.03.2014р., а докази витрат у розмірі 1460 гривень були поданні після закінчення строку, встановленого ч. 8 ст. 141 ЦПК України, отже дані витрати не підлягають стягненню.

При визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін). Аналогічні критерії застосовуються Європейським судом з прав людини при визначенні розміру справедливої компенсації потерпілій стороні на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначений підхід ілюструється у рішеннях ЄСПЛ від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (§80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (§34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (§95).

Необхідно відзначити, що представник позивача не заперечував щодо обґрунтованості розрахунку витрат, а тому стягненню підлягає сума у розмірі 9630 гривень.

Керуючись ст.ст. 133, 137,246,270 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл спільного майна подружжя, визнання частки майнових прав особистою приватною власністю, визнання частки майнових прав спільною власністю подружжя задовольнити частково.

2. Ухвалити додаткове рішення у справі, яким стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) витрати за надання професійної правничої допомоги у розмірі 9630 гривень.

Додаткове рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду в 30 -ти денний строк з дня отримання копії рішення.

Суддя : В.К. Кисельов