Рішення

від 22.04.2024 по справі 211/6355/23

ДОВГИНЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 211/6355/23

Провадження № 2/211/345/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22 квітня 2024 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Юзефовича І.О,

при секретарях Анідрійченко А.Ю., Строгановій Е.О.,

за участю: позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - ОСОБА_2 , представників відповідача - Григорівої О.Ю., ОСОБА_3 , представника третьої особи - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Первинна профспілкова організація Вільної профспілки залізничників України Криворізького локомотивного депо, про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом до відповідача АТ «Українська залізниця» та просить суд визнати незаконним та скасувати наказ №1026/ОС від 11.09.2023 «По особовому складу», поновити її на посаді, стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення 12.09.2023 по день винесення судом рішення, посилаючись на істотне обмеження її трудових прав та гарантій, встановлених законодавством.

Ухвалою суду від 12 жовтня 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

28 листопада 2023 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, надісланий відповідачем на поштову адресу суду 21 листопада 2023 року (копію позовної заяви отримано представником відповідача ОСОБА_5 у приміщенні суду 08 листопада 2023 року). В обґрунтування відзиву зазначено, що, по-перше, рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.04.2023 у справі №211/618/23 позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди - було задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано Наказ (Розпорядження) від 27.12.2022 №100/ОС «Про припинення трудового договору (контракту)» та звільнення ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на посаді чергового по залізничній станції «Станція Кривий Ріг» «Криворізька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», код ЄДРПОУ 40075815. Стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця», код ЄДРПОУ 40075815, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13.01.2023 по 13.04.2023 включно, в сумі 35 635 грн. 60 коп., без утримання податку на доходи фізичних осіб і інших обов`язкових платежів. Допущено негайне виконання судового рішення в частині поновлення на роботі та в частині стягнення середнього заробітку за місяць. На виконання рішення суду відповідачем видано наказ від 14.04.2023 №51/ОС «Про призупинення дії наказу від 27.12.2022 №100/ОС «Про припинення трудового договору (контракту)». Постановою Дніпровського апеляційного суду від 07.09.2023 у справі №211/618/23 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.04.2023 задоволено. Рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 квітня 2023 року скасовано. В задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди відмовлено. З огляду на те, що постановою Дніпровського апеляційного суду від 06.09.2023 у справі №211/618/23 рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 квітня 2023 року скасовано, а Наказ (Розпорядження) від 27.12.2022 №100/ОС «Про припинення трудового договору (контракту)» визнано законним, відповідач цілком правомірно видав на Наказ від 11.09.2023 №1026/ОС про скасування наказу від 14.04.2023 №51/ОС. Отже, наказ від 11.09.2023 №1026/ОС не є наказом про звільнення, а є наказом про скасування наказу від 14.04.2023 №51/ОС «Про поновлення ОСОБА_1 на посаді чергового по залізничній станції Кривий Ріг структурного підрозділу «Криворізька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця». АТ «Українська залізниця» наголошує, що ОСОБА_1 є звільненою на підставі Наказу (Розпорядження) від 27.12.2022 №100/ОС «Про припинення трудового договору (контракту)». По-друге, відповідно до пункту 8 довіреності від 05.09.2023, зареєстрованої в реєстрі за №794, ОСОБА_6 має право, зокрема, видавати та підписувати від імені Підрозділу розпорядчі документи (накази). Таким чином, ОСОБА_6 мав право підписувати наказ від 11.09.2023 №1026/ОС. По-третє, відповідно до Наказу (Розпорядження) від 27.12.2022 №100/ОС «Про припинення трудового договору (контракту)» ОСОБА_1 є звільненою з 12.01.2023, відтак позовна вимога останньої щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 12.09.2023 є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню. Тому представник відповідача ОСОБА_7 просить відмовити у задоволенні позову повністю.

28 листопада 2023 року позивачем ОСОБА_1 до суду подано відповідь на відзив, з якого вбачається, що її позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Позивач звертає увагу суду на те, що вона, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилалась на Наказ від 31.05.2000 №33/ДС (запис трудовій книжці № НОМЕР_2 ), відповідно якого була переведена на посаду чергового по залізничній станції, та на запис в трудовій книжці № НОМЕР_3 від 13.01.2023, цитую: «Поновлена на посаді черговий по залізничній станції Кривий Ріг структурного підрозділу «Криворізька дирекція залізничних перевезень». Таким чином, Позивачка та Відповідач перебували у трудових відносинах до 12.09.2023 (включно). Вважає, що предмет спору не стосується скасування наказу №100 від 27.12.2022 «Про припинення трудового договору (контракту)», так як він немає наразі ніякого юридичного значення з огляду на той факт, що Позивачка була поновлена на роботі 13.01.2023 (запис у трудовій книжці № НОМЕР_3 ), тобто трудові стосунки були поновлені на попередніх умовах. Предмет спору стосується визнання незаконним та скасування Наказу №1026/ОС від 11.09.2023 «По особовому складу», так як саме цей наказ перешкоджає трудовим відносинам між працівником (Позивачкою) та роботодавцем (Відповідачем) та порушує Конструкційне право Позивачки на працю, гарантоване ст. 43 Конституції України. Що також узгоджується зі ст. 16 ЦК У країни, яка наголошує, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, припинення дії, яка порушує право. Таким чином, доводи представника РФ «Придніпровська залізниця» Дмитра Хлабистіна, викладені у Відзиві на позовну заяву - безпідставні та не заслуговують уваги, не спростовують предмет та підстави позову.

29 грудня 2023 року до суду надійшло заперечення, надіслане відповідачем на поштову адресу суду 12 грудня 2023 року. Як вбачається із заперечення, представником відповідача ОСОБА_8 зазначене наступне. Оскільки поновлення ОСОБА_1 на роботі не становило обставин прийняття її на роботу, а зумовлювалось виконанням вимог закону (частини шостої статті 235 КЗпП України) щодо обов`язковості негайного виконання рішення про поновлення на роботі звільненого працівника, а саме рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.04.2023 у справі №211/618/23, яке втратило законну силу у зв`язку із його скасуванням постановою Дніпровського апеляційного суду від 06.09.2023 у справі №211/618/23, якою встановлено, що звільнення ОСОБА_1 відбулося без порушення трудових прав та відповідно до вимог трудового законодавства, підстав для задоволення позову немає. Вирішення питання про правомірність звільнення ОСОБА_1 з роботи безпосередньо залежить від законності судового рішення, на підставі якого вона була на цій роботі поновлена. У даному випадку рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на роботі, яке виконано роботодавцем та в подальшому скасовано, не тягне правових наслідків та не зумовлює обставин прийняття працівника на роботу, а, отже, законність звільнення позивача ґрунтується на постанові Дніпровського апеляційного суду від 06.09.2023 у справі №211/618/23, якою встановлено відсутність правових підстав для поновлення ОСОБА_1 на роботі. Зі скасуванням рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.04.2023 у справі №211/618/23 правові підстави для поновлення ОСОБА_1 на роботі на підставі рішення суду відпали. Тому представник відповідача ОСОБА_7 просить відмовити у задоволенні позову повністю.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_9 та її представник ОСОБА_2 , кожен окремо, вимоги позову підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив.

Представники відповідача ОСОБА_10 , ОСОБА_3 , кожна окремо, у судовому засіданні вимоги позову не визнали та просили відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позов та запереченні.

Представник третьої особи Первинної профспілкової організації Вільної профспілки залізничників України Криворізького локомотивного депоПридачий Ю.М. у судовому засіданні вимоги позову підтримав.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 з 01.02.2000 працювала черговим по залізничній станції «Станція Кривий Ріг» структурного підрозділу «Криворізька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровської залізниці» AT «Українська залізниця». Звільнена 12.01.2023 у зв`язку з скороченням штату на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України (а.с. 13-16 - копія трудової книжки).

Рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.04.2023 у справі №211/618/23 позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди було задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано Наказ (Розпорядження) від 27.12.2022 №100/ОС «Про припинення трудового договору (контракту)» та звільнення ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на посаді чергового по залізничній станції «Станція Кривий Ріг» «Криворізька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», код ЄДРПОУ 40075815. Стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця», код ЄДРПОУ 40075815, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13.01.2023 по 13.04.2023 включно, в сумі 35 635 грн. 60 коп., без утримання податку на доходи фізичних осіб і інших обов`язкових платежів; моральну шкоду у розмірі 5 000 грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684 грн. 00 коп. Допущено негайне виконання судового рішення в частині поновлення на роботі та в частині стягнення середнього заробітку за місяць (а.с. 21-25 - копія рішення, а.с. 26 - копія виконавчого листа).

На виконання рішення суду відповідачем видано наказ від 14.04.2023 №51/ОС «По особовому складу», з тексту якого вбачається, що призупинено дію наказу про звільнення ОСОБА_1 від 27.12.2022 №100/ОС та поновлено ОСОБА_1 на посаді «черговий по залізничній станції Кривий Ріг структурного підрозділу «Криворізька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» з 13.01.2023; виплатити ОСОБА_1 , черговому по залізничній станції Кривий Ріг структурного підрозділу «Криворізька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», заробітну плату за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 15 708 грн. 40 коп. Підстава: рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.04.2023, виконавчий лист Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.04.2023; справа №211/618/23, провадження №2/211/1125/23 (а.с. 27). Про що у трудовій книжці Позивача зроблено відповідний запис.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 06.09.2023 у справі №211/618/23 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» задоволено. Рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 квітня 2023 року скасовано. В задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди відмовлено (а.с. 47-49).

У зв`язку з чим Відповідачем, в особі начальника дирекції ОСОБА_11 , видано Наказ від 11.09.2023 №1026/ОС «По особовому складу», яким скасовано наказ від 14.04.2023 №51/ОС про поновлення ОСОБА_1 з 13.01.2023 на посаді чергового по залізничній станції Кривий Ріг структурного підрозділу «Криворізька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», вважати її звільненою з роботи 12.09.2023 у зв`язку зі скороченням штату (п. 1 ст. 40 КЗпП України). Здійснити виплату ОСОБА_1 всіх належних їй сум відповідно до чинного законодавства України, а саме компенсувати невикористані дні відпустки за період з 13.01.2023-12.09.2023 у кількості 21 календарний день. Підстава: постанова Дніпровського апеляційного суду від 06.09.2023 у справі №211/618/23 (провадження №22-ц/803/5810/23) (а.с. 50). Про що також зроблено відповідний запис у трудовій книжці Позивача.

Позивач, як на підставу задоволення свої позовних вимог, посилається на Наказ від 31.05.2000 №33/ДС (запис трудовій книжці № НОМЕР_2 ), відповідно якого була переведена на посаду чергового по залізничній станції, та на запис в трудовій книжці № НОМЕР_3 від 13.01.2023, яким вона була поновлена на посаді черговий по залізничній станції Кривий Ріг структурного підрозділу «Криворізька дирекція залізничних перевезень». Таким чином, остання вважає, що вона перебувала у трудових відносинах з Відповідачем до 12.09.2023 (включно). Вважає, що предмет спору не стосується скасування наказу №100 від 27.12.2022 «Про припинення трудового договору (контракту)», так як він немає наразі ніякого юридичного значення з огляду на той факт, що вона була поновлена на роботі 13.01.2023, тобто трудові стосунки були поновлені на попередніх умовах. Предмет спору стосується визнання незаконним та скасування Наказу №1026/ОС від 11.09.2023 «По особовому складу», так як саме цей наказ перешкоджає трудовим відносинам між працівником (Позивачкою) та роботодавцем (Відповідачем) та порушує Конструкційне право її на працю, гарантоване ст. 43 Конституції України.

Суд не погоджується з даним твердженням, вважаючи позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Частинами першою-третьою статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, прийняте органом, який розглядав трудовий спір, підлягає негайному виконанню (частина сьома статті 235 КЗпП України).

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей здійснення і підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєвоважливих прав та інтересів громадян і держави.

Обов`язковість рішень суду віднесена Конституцією України до основних засад судочинства, а тому, з огляду на принцип загальнообов`язковості судових рішень судові рішення, які відповідно до закону підлягають негайному виконанню, є обов`язковими до виконання, зокрема, посадовими особами, від яких залежить реалізація прав особи, підтверджених судовим рішенням.

Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання свої попередніх обов`язків.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі і цей обов`язок полягає у тому, що у роботодавця обов`язок видати наказ про поновлення працівника на роботі виникає відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде дане рішення суду оскаржуватися.

Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.

Виконання рішення вважається закінченим із моменту фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків на підставі відповідного акта органу, який раніше прийняв незаконне рішення про звільнення працівника.

Тобто, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника вважається виконаним, коли власником або уповноваженим ним органом видано наказ (розпорядження) про допуск до роботи і фактично допущено до роботи такого працівника.

Поновлення ОСОБА_1 на роботі не становило обставин прийняття її на роботу, а зумовлювалось виконанням вимог закону (частини шостої статті 235 КЗпП України) щодо обов`язковості негайного виконання рішення про поновлення на роботі звільненого працівника, а саме рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.04.2023 у справі №211/618/23, яке втратило законну силу у зв`язку із його скасуванням постановою Дніпровського апеляційного суду від 06.09.2023 у справі №211/618/23, якою встановлено, що звільнення ОСОБА_1 відбулося без порушення її трудових прав та відповідно до вимог трудового законодавства. Вирішення питання про правомірність звільнення Позивача з роботи безпосередньо залежить від законності судового рішення, на підставі якого вона була на цій роботі поновлена. Зі скасуванням рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 квітня 2023 року правові підстави для поновлення Позивача на роботі на підставі рішення суду відпали, у зв`язку з чим Відповідач мав всі підстави для розірвання із Позивачем трудового договору на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, внаслідок чого було видано Наказ від 11.09.2023 №1026/ОС «По особовому складу», яким скасовано наказ від 14.04.2023 №51/ОС про поновлення ОСОБА_1 з 13.01.2023 на посаді чергового по залізничній станції Кривий Ріг структурного підрозділу «Криворізька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», вважати її звільненою з роботи 12.09.2023 у зв`язку зі скороченням штату (п. 1 ст. 40 КЗпП України).

Що узгоджується з правовою позицією, викладеної в постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі №130/2249/15-ц.

Згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно з вимогами пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Суд, аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, враховуючи заперечення відповідача, викладене у відзиві на позов та запереченні, які вважає обґрунтованими в частині підстав для відмови у задоволенні позовних вимог, приходить до висновку про наявність підстав для відмови у задоволення позовних вимог у повному обсязі. При цьому суд зауважує, що вимоги про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимоги про визнання незаконним та скасування наказу, тому в їх задоволенні суд відмовляє у зв`язку з відмовою у задоволенні первісної вимоги про визнання незаконним та скасування Наказу від 11.09.2023 №1026/ОС «По особовому складу».

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Оскільки позивач на підставі статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, на підставі статті 141 ЦПК України, він компенсується за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 10, 12,13, 141, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Первинна профспілкова організація Вільної профспілки залізничників України Криворізького локомотивного депо, про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.О. Юзефович