Постанова

від 13.11.2024 по справі 211/6355/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6627/24 Справа № 211/6355/23 Суддя у 1-й інстанції - Юзефович І.О. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2024 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Корчистої О.І.

суддів: Агєєва О.В., Бондар Я.М.

за участю секретаря Лідовської А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу №211/6355/23 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа Первинна профспілкова організація Вільної профспілки залізничників України Криворізького локомотивного депо, про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,

на рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 квітня 2024 року,

встановив:

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа Первинна профспілкова організація Вільної профспілки залізничників України Криворізького локомотивного депо, про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позов мотивований тим, що позивач перебувала з відповідачем в трудових відносинах, які припинені наказом відповідача № 1026/ОС від 11 вересня 2023 року «По особовому складу».

Позивач вважає вказаний наказ незаконним з тих підстав, що на виконання рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 квітня 2023 року у справі №211/618/23 відповідачем було видано наказ від 14 квітня 2023 року № 51/ОС «По особовому складу», з тексту якого вбачається, що призупинено дію наказу про звільнення ОСОБА_1 від 27 грудня 2022 року № 100/ОС та поновлено ОСОБА_1 на посаді «черговий по залізничній станції Кривий Ріг структурного підрозділу «Криворізька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» з 13 січня 2023 року. Виплатити ОСОБА_1 , черговому по залізничній станції Кривий Ріг структурного підрозділу «Криворізька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», заробітну плату за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 15 708 грн 40 коп. Підстава: рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 квітня 2023 року, виконавчий лист Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 квітня 2023 року; справа № 211/618/23, провадження № 2/211/1125/23. Про що у трудовій книжці позивача зроблено відповідний запис.

Позивач вважає, що вона перебувала у трудових відносинах з відповідачем до 12 вересня 2023 року (включно) та вважає, що предмет спору не стосується скасування наказу № 100 від 27 грудня 2022 року «Про припинення трудового договору (контракту)», так як він немає наразі ніякого юридичного значення з огляду на той факт, що вона була поновлена на роботі 13 січня 2023 року, тобто трудові стосунки були поновлені на попередніх умовах.

Предмет спору стосується визнання незаконним та скасування Наказу № 1026/ОС від 11 вересня 2023 року «По особовому складу», так як саме цей наказ перешкоджає трудовим відносинам між працівником та роботодавцем та порушує Конструкційне право позивача на працю, гарантоване ст. 43 Конституції України.

На підставі наведеного вище, позивач, посилаючись на ефективність і належність способу захисту порушених прав робітника, просила суд визнати незаконним та скасувати наказ № 1026/ОС від 11 вересня 2023 року «По особовому складу», поновити її на посаді, стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення 12 вересня 2023 року по день винесення судом рішення.

Рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 квітня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач,посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що суд першої інстанції не в повній мірі дослідив матеріали справи, не врахував та відкинув доводи позивача про те, що фактично роботодавець Наказом № 1026/ОС від 11 вересня 2023 року «По особовому складу» звільняє позивача іншою датою 12 вересня 2023 року за п. 1 ст. 40 КЗпП України, яку роботодавець обрав на власний розсуд, адже факт звільнення, як і прийняття наказу, повинні бути пов`язані з виникненням підстав для цього.

Посилання суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні на постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 вересня 2023 року у справі № 211/618/23, як на єдину підставу, що зобов`язало відповідача видати оскаржуваний наказ № 1026/ОС від 11 вересня 2023 року «По особовому складу» без наявності інших підстав безпідставне та не може лягати в основу видачі оскаржуваного наказу.

Апелянт зауважує на тому, що, в поршення норм чинного законодавства, відповідач звільнив позивача з займаної посади без погодження виборного органу Первинної профспілкової організації Вільної профспілки залізничників України Криворізького локомотивного депо та вважає безпідставним посилання суду на постанову Верховного Суду від 17 вересня 2020 року у справі № 130/2249/15-ц.

Крім того, 12 вересня 2024 року, від позивача до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до одержання відповіді виборного органу Первинної профспілкової організації Вільної профспілки залізничників України Криворізького локомотивного депо щодо згоди/відмови в дачі згоди на звільнення чергового по залізничній станції ОСОБА_1 за ч.1 ст.40 КЗпП України.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм ні матеріального, ні процесуального права, а тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, за наступних підстав.

Відповідно до ч. 1ст. 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 3 статті3 ЦПК Українивизначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною 1статті 15 ЦК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1, 2ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ч. 1, 2, 5ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 01 лютого 2000 року працювала черговим по залізничній станції «Станція Кривий Ріг» структурного підрозділу «Криворізька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровської залізниці» AT «Українська залізниця». Звільнена 12 січня 2023 року у зв`язку з скороченням штату на підставі пункту 1статті 40 КЗпП України(а.с.13-16).

Рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 квітня 2023 року у справі № 211/618/23 позов ОСОБА_1 до АТ «Українська залізниця» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди було задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано Наказ (Розпорядження) від 27 грудня 2022 року № 100/ОС «Про припинення трудового договору (контракту)» та звільнення ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 на посаді чергового по залізничній станції «Станція Кривий Ріг» «Криворізька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця». Стягнуто з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13 січня 2023 року по 13 квітня 2023 року включно, в сумі 35 635 грн 60 коп, без утримання податку на доходи фізичних осіб і інших обов`язкових платежів; моральну шкоду у розмірі 5 000 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684 грн. Допущено негайне виконання судового рішення в частині поновлення на роботі та в частині стягнення середнього заробітку за місяць (а.с.21-25,26).

На виконання вказаного судового рішення відповідачем видано наказ від 14 квітня 2023 року № 51/ОС «По особовому складу», яким призупинено дію наказу про звільнення ОСОБА_1 від 27 грудня 2022 року № 100/ОС та поновлено ОСОБА_1 на посаді «черговий по залізничній станції Кривий Ріг структурного підрозділу «Криворізька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» з 13 січня 2023 року; вирішено виплатити ОСОБА_1 , черговому по залізничній станції Кривий Ріг структурного підрозділу «Криворізька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця», заробітну плату за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 15 708 грн 40 коп. Підстава: рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 квітня 2023 року, виконавчий лист Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 квітня 2023 року; справа № 211/618/23, провадження № 2/211/1125/23 (а.с. 27). Про що у трудовій книжці Позивача зроблено відповідний запис.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 вересня 2023 року у справі №211/618/23 апеляційну скаргу АТ «Українська залізниця» задоволено. Рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 квітня 2023 року скасовано. В задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ «Українська залізниця» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди відмовлено (а.с.47-49).

Відповідачем, в особі начальника дирекції ОСОБА_2 , видано Наказ від 11 вересня 2023 року № 1026/ОС «По особовому складу», відповідно до якого скасовано наказ від 14 квітня 2023 року № 51/ОС про поновлення ОСОБА_1 з 13 січня 2023 року на посаді чергового по залізничній станції Кривий Ріг структурного підрозділу «Криворізька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця», вирішено вважати звільненою ОСОБА_1 з роботи 12 вересня 2023 року у зв`язку зі скороченням штату (п. 1 ст. 40 КЗпП України). Здійснити виплату ОСОБА_1 всіх належних їй сум відповідно до чинного законодавства України, а саме компенсувати невикористані дні відпустки за період з 13 січня 2023 року по 12 вересня 2023 року у кількості 21 календарний день. Підстава: постанова Дніпровського апеляційного суду від 06 вересня 2023 року у справі № 211/618/23 (провадження №22-ц/803/5810/23) (а.с. 50). Про що також зроблено відповідний запис у трудовій книжці позивача.

Звертаючись до суду з позовом про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, позивач посилалась на Наказ від 31 травня року № 2000 №33/ДС (запис трудовій книжці № НОМЕР_1 ), відповідно якого була переведена на посаду чергового по залізничній станції, та на запис в трудовій книжці № НОМЕР_2 від 13 січня 2023 року, яким вона була поновлена на посаді черговий по залізничній станції Кривий Ріг структурного підрозділу «Криворізька дирекція залізничних перевезень». Позивач вважає, що вона перебувала у трудових відносинах з відповідачем до 12 вересня 2023 року (включно). При цьому позивач зауважувала, що предмет спору не стосується скасування наказу № 100 від 27 грудня 2022 року «Про припинення трудового договору (контракту)», так як він немає наразі ніякого юридичного значення з огляду на той факт, що вона була поновлена на роботі 13 січня 2023 року, тобто трудові стосунки були поновлені на попередніх умовах. Позивач вважає, що предмет спору стосується визнання незаконним та скасування Наказу № 1026/ОС від 11 вересня 2023 року «По особовому складу», так як саме цей наказ перешкоджає трудовим відносинам між позивачаем та відповідачем, та порушує Конструкційне право її на працю, гарантоване ст. 43 Конституції України.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що зі скасуванням рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 квітня 2023 року правові підстави для поновлення позивача на роботі на підставі рішення суду відпали, у зв`язку з чим відповідач мав всі підстави для розірвання з позивачем трудового договору на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, внаслідок чого було видано Наказ від 11 вересня 2023 року № 1026/ОС «По особовому складу», яким скасовано наказ від 14 квітня 2023 року № 51/ОС про поновлення ОСОБА_1 з 13 січня 2023 року на посаді чергового по залізничній станції Кривий Ріг структурного підрозділу «Криворізька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», вважати її звільненою з роботи 12 вересня 2023 року у зв`язку зі скороченням штату (п. 1 ст. 40 КЗпП України).

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Статтею 43 Конституції Українивизначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно частини 1статті 21 КЗпП Українитрудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

На підставі частини 3статті 40 КЗпП Українине допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Частинами 1-3статті 235 КЗпП Україниу разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимогЗакону України «Про запобігання корупції»іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Відповідно частини 5статті 124 Конституції Українисудові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини 3статті 129 Конституції Українидо основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування на всій території України у випадках, установлених міжнародними договорами, згода та обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, прийняте органом, який розглядав трудовий спір, підлягає негайному виконанню (частина 7статті 235 КЗпП України).

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей здійснення і підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів громадян і держави.

Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі і цей обов`язок полягає у тому, що у роботодавця обов`язок видати наказ про поновлення працівника на роботі виникає відразу післяоголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде дане рішення суду оскаржуватися.

Виконання рішення вважається закінченим з моменту фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків на підставі відповідного акта органу, який раніше прийняв незаконне рішення про звільнення працівника.

Тобто, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника вважається виконаним, коли власником або уповноваженим ним органом видано наказ (розпорядження) про допуск до роботи і фактично допущено до роботи такого працівника.

Як вбачається з матеріалів справи поновлення ОСОБА_1 на роботі не становило обставин прийняття її на роботу, а зумовлювалось виконанням вимог закону (частини 6статті 235 КЗпП України) щодо обов`язковості негайного виконання рішення про поновлення на роботі звільненого працівника, а саме рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 квітня 2023 року у справі № 211/618/23, яким ОСОБА_1 поновлено на роботі, яке втратило законну силу у зв`язку із його скасуванням постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 вересня 2023 року та відмовою у задоволенні позову про поновлення на роботі.

Вирішення питання про правомірність звільнення позивача з роботи безпосередньо залежить від законності судового рішення, на підставі якого він був на цій роботі поновлений.

У даному випадку рішення суду першої інстанції про поновлення позивача на роботі, яке виконано роботодавцем та в подальшому скасовано, не тягне правових наслідків та не зумовлює обставин прийняття працівника на роботу, а отже законність звільнення позивача ґрунтується на рішенні суду апеляційної інстанції, яким встановлено відсутність правових підстав для поновлення ОСОБА_1 на роботі.

У зв`язку зі скасуванням рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 квітня 2023 року правові підстави для поновлення ОСОБА_1 на роботі на підставі рішення суду відпали, у зв`язку з чим, відповідач мав всі підстави для розірвання із позивачем трудового договору.

Зважаючи на наведене суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17 вересня 2020 року по справі № 130/2249/15-ц.

Крім того, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідно рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 квітня 2023 року позивач не була беззаперечно поновлена відповідачем на работі, оскільки наказом від 14 квітня 2023 року № 51/ОС «По особовому складу», було призупинено дію наказу про звільнення ОСОБА_1 від 27 грудня 2022 року № 100/ОС (вказаний наказ не скасований) та поновлено ОСОБА_1 на посаді «черговий по залізничній станції Кривий Ріг структурного підрозділу «Криворізька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» з 13 січня 2023 року. При цьому ОСОБА_1 вказаний наказ відповідача в частині призупиненя дії наказу про звільнення ОСОБА_1 від 27 грудня 2022 року № 100/ОС не оскаржено.

Доводи позивача про те, що суд першої інстанції не в повній мірі дослідив матеріали справи, не врахував та відкинув доводи позивача про те, що фактично роботодавець Наказом № 1026/ОС від 11 вересня 2023 року «По особовому складу» звільняє позивача іншою датою 12 вересня 2023 року за п. 1 ст. 40 КЗпП України, яку роботодавець обрав на власний розсуд, адже факт звільнення, як і прийняття наказу, повинні бути пов`язані з виникненням підстав для цього, не спростовують висновків суду першої інстанції про законність оскаржуваного позивачем наказу.

Також не спростовують висновків суду першої інстанції про законність оскаржуваного позивачем наказу доводи апеляційної скарги про те, що посилання суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні на постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 вересня 2023 року у справі № 211/618/23, як на єдину підставу, що зобов`язало відповідача видати оскаржуваний наказ № 1026/ОС від 11 вересня 2023 року «По особовому складу» без наявності інших підстав безпідставне та не може лягати в основу видачі оскаржуваного наказу, оскільки зі скасуванням рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 квітня 2023 року правові підстави для поновлення ОСОБА_1 на роботі на підставі рішення суду відпали, у зв`язку з чим, відповідач мав всі підстави для розірвання із позивачем трудового договору.

Крім того, у зв`язку з тим, що зі скасуванням рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 квітня 2023 року правові підстави для поновлення ОСОБА_1 на роботі на підставі рішення суду відпали, у відповідача були відсутні підстави для погодження з виборним органу Первинної профспілкової організації Вільної профспілки залізничників України Криворізького локомотивного депо питання щодо звільнення позивача та винесення наказу № 1026/ОС від 11 вересня 2023 року «По особовому складу», оскільки в даному випадку рішення суду першої інстанції про поновлення позивача на роботі, яке виконано роботодавцем та в подальшому скасовано, не тягне правових наслідків та не зумовлює обставин прийняття працівника на роботу, а отже законність звільнення позивача ґрунтується на рішенні суду апеляційної інстанції, яким встановлено відсутність правових підстав для поновлення ОСОБА_1 на роботі.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що відповідно ч. 2 ст. 5 ЗаконуУкраїни «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у період дії воєнного стану норми ст. 43 КЗпП (розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації) не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

Колегія суддів апеляційного суду не вбачає підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції.

Аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів. Проте, відповідно вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду залишенню без змін.

Керуючись ст. 367,374,375,382 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Судді:

Повний текст постанови складено 18 листопада 2024 року.

Головуючий О.І. Корчиста