Постанова

від 17.04.2024 по справі 2-1132/08

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2280/24 Справа № 2-1132/08 Суддя у 1-й інстанції - Погребняк Т.Ю. Суддя у 2-й інстанції - Космачевська Т. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Космачевської Т.В.,

суддів: Канурної О.Д., Халаджи О.В.,

за участю секретаря судового засідання Паромової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Кам`янської міської ради на рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 18 червня 2008 року в цивільній справі номер 2-1132/08 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту містобудування Дніпродзержинської міської ради, треті особи: Обласне комунальне підприємство «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації», Департамент містобудування Дніпродзержинської міської ради про визнання права власності на самовільно переобладнаний об`єкт нерухомості,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Баглійської районної ради м. Дніпродзержинська, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: обласне комунальне підприємство «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» (далі ОКП «Дніпродзержинське БТІ»), про визнання права власності на переобладнаний об`єкт нерухомості, обґрунтовуючи вимоги тим, що йому на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 27 серпня 2001 року належить завод будівельних матеріалів, який розташований по АДРЕСА_1 .

Для успішного здійснення підприємницької діяльності він самовільно здійснив перепланування частини заводу, у зв`язку із чим виникла необхідність його узаконити.

Позивач просив визнати за ним право власності на переобладнане приміщення заводу.

Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська 18 червня 2008 року позов ОСОБА_1 до Департаменту містобудування Дніпродзержинської міської ради, треті особи: Обласне комунальне підприємство «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації», Департамент містобудування Дніпродзержинської міської ради про визнання права власності на самовільно переобладнаний об`єкт нерухомості - задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на розташований по АДРЕСА_1 завод будівельних матеріалів з частковою зміною цільового призначення під виробництво скотчу.

Зобов`язано ОКП «Дніпродзержинське БТІ» зареєструвати право власності на завод будівельних матеріалів з частковою зміною цільового призначення під виробництво скотчу, розташований по АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 .

Із вказаним рішенням не погодилась Кам`янська міська рада, як особа, яка не брала участі у справі, 21 грудня 2022 року подала апеляційну скаргу, просила апеляційний суд скасувати рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська по справі №2-1132/08 та ухвалити нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі, вирішити питання про розподіл судових витрат.

Доводами апеляційної скарги наведено, що оскаржуване рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Після того як Кам`янську міську раду було залучено до участі по справі №07/2125/21, міська рада ознайомилася з матеріалами справи і їй стало відомо, що в 2008 році по справі №2-1132/08 було винесено рішення від 18 червня 2008 року, за яким було визнано право власності на об`єкт нерухомості по АДРЕСА_1 .

Суд першої інстанції не залучив до участі у справі Кам`янську міську раду Дніпропетровської області, у зв`язку з чим порушено права та законні інтереси територіальної громади міста Кам`янське. Предметом позову в даній справі було визнання права власної на об`єкти нерухомого майна, які знаходяться земельній ділянці, яка перебуває у комунальній власності міста Кам`янське.

19 січня 2001 року на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 майно ДП «Дніпродзержинський завод будівельних товарів» було зареєстроване за Територіальною громадою м. Дніпродзержинська, тобто Дніпродзержинською (Кам`янською) міською радою та право власності було зареєстровано в Дніпродзержинському БТІ за №606, кн. №8.

Використання земельних ділянок для забудови здійснюється у відповідності з містобудівною документацією, яка представляє собою затверджені технічні та графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання території.

Отже порушення судом норм процесуального права виявилось у неповідомленні всіх зацікавлених осіб у розгляді даної справи, про дату, час та місце судового розгляду справи, що позбавило можливості захистити права та законні інтереси; що є безумовною підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Також суд допустив порушення норм матеріального права, оскільки ухвалив оскаржуване рішення без достатніх правових підстав для цього, а саме: позивачі набули право власності на самочинно збудовані об`єкти без введення їх в експлуатацію відповідно до норм та прав визначених чинним законодавством України. Фактично, ухваливши рішення по справі, задовольнивши позовні вимоги, суд незаконно перебрав на себе повноваження органів місцевого самоврядування, органів та установ, до повноваження яких відноситься надання дозволів, розробка проектів та іншої технічної документації а також прийом в експлуатацію самочинно збудованих об`єктів нерухомого майна.

Від позивача ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги Кам`янської міської ради на рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 червня 2008 року в повному обсязі та залишити рішення суду першої інстанції в силі.

Позивач вважає, що Кам`янською міською радою було пропущено строк на подачу апеляційної скарги та відсутні підстави для його поновлення. Апелянту про існування рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 червня 2008 року, на його думку, було відомо з березня 2021 року на підставі його звернення про вилучення земельної ділянки.

ОСОБА_1 стверджує, що ним було проведене реконструкцію виробничих приміщень зі зміною їх функціонального призначення, а не збудоване нове нерухоме майно.

Він вважає, що обраний ним відповідач Департамент містобудування Дніпродзержинської міської ради в цій справі є належним відповідачем.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 21 березня 2023 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою Кам`янської міської ради на рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 червня 2008 року закрито.

Постановою Верховного Суду від 15 листопада 2023 року касаційну скаргу Кам`янської міської ради задоволено, ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 21 березня 2023 року скасовано та справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції (а.с. 193-197, том 1).

В судовому засіданні апеляційного суду представник Кам`нської міської ради Тарасюк О.Л. доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, судове рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача ОСОБА_1 адвокат Тютюнник О.В. апеляційну скаргу не визнала, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач Департамент містобудування Дніпродзержинської міської ради в судове засідання апеляційного суду не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить отримане ним 26 лютого 2024 року рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 43, том 2).

Третя особа Обласне комунальнепідприємство «Дніпродзержинськебюро технічноїінвентаризації» в судове засідання апеляційного суду не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить отримане нею 27 лютого 2024 року рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 41, том 2).

Виконком Баглійської міської ради в судове засідання апеляційного суду не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до ст. 128, 130 ЦПК України (а.с. 42, том 2).

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Тому апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю не з`явившихся осіб.

Заслухавши суддю доповідача, представників позивача та Кам`нської міської ради, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що на підставі договору купівлі-продажу від 27 серпня 2001 року ОСОБА_1 належить завод будівельних матеріалів по АДРЕСА_1 ; договір купівлі-продажу посвідчено приватним нотаріусом Дніпродзержинського нотаріального округу Огнєвою Н.О., реєстровий №3811. Вказаний завод будівельних матеріалів складається з: А-1 адміністративна будівля цегла нежитловою площею 347,6 кв.м, Б-1 електромайстерня цегла, В-1 вбиральня цегла, Д-1 вагова шл.блок, Ж-1 котельна цегла нежитловою площею 203,4 кв.м, Л-1 підстанція цегла. М-1 кузня шл.блок цегла нежитловою площею 40,6 кв.м (а.с. 8, том 1).

Позивач самовільноперепланував приміщення будівлі (А-1), зменшивши її загальну адміністративну площу на 1,4 кв. м, приміщення електромайстерні (Б-1) переобладнав під слюсарну майстерню, площа якої складає 102,4 кв.м, самовільно здійснив реконструкцію з частковою зміною призначення котельної Ж-2 під виробництво скотчу, площа реконструйованого приміщення складає 430,4 кв. м. зі зміною функціонального призначення під цех з виробництва скотчу (а.с. 14-30, том 1).

Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 20 грудня 2004 року орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,7143 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 1.5 договору оренди земельна ділянка передана в оренду з метою несільськогосподарського використання для фактичного розміщення виробничих будівель 0,1579 га, під проходами, проїздами, площадками 0,5564 га.

Згідно з п. 2.1 договір укладений на строк до 21.10.2014 року (а.с. 11-13, том 1).

З технічного висновку Державного проектного інституту «Дніпродзержинськцивільпроект» вбачається, що проведене самовільне перепланування адміністративної будівлі (Літ. А-1) та котельної (Літ. Ж-1) з прибудовою та надбудовою (Літ. Ж-2) виробничий цех. Будівництво та реконструкція виконані без порушень будівельних, санітарних і протипожежних норм та правил та можуть бути прийняті до експлуатації (а.с. 50-60, том 1).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

Перевіряючи законність і обґрунтованість судового рішення Баглійського районногосуду м.Дніпродзержинська від18червня 2008року в межах доводів та вимог апеляційної скарги апеляційний суд виходить з наступного.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень частин 1, 3 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу будівельних матеріалів від 27 серпня 2001 року ОСОБА_1 належить завод будівельних матеріалів по АДРЕСА_1 . Згідно з п. 1 вказаний завод будівельних матеріалів складається з: А-1 адміністративна будівля цегла нежитловою площею 347,6 кв.м, Б-1 електромайстерня цегла, В-1 вбиральня цегла, Д-1 вагова шл.блок, Ж-1 котельна цегла нежитловою площею 203,4 кв.м, Л-1 підстанція цегла. М-1 кузня шл.блок цегла нежитловою площею 40,6 кв.м.

Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 20 грудня 2004 року орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,7143 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з п. 1.5 цього договору земельна ділянка передана в оренду з метою несільськогосподарського використання для фактичного розміщення виробничих будівель 0,1579 га, під проходами, проїздами, площадками 0,5564 га. У п. 2.1 встановлено, що договір укладений на строк до 21.10.2014 року.

З технічного висновку Державного проектного інституту «Дніпродзержинськцивільпроект» вбачається, що проведене самовільне перепланування адміністративної будівлі (Літ. А-1) та котельної (Літ. Ж-1) з прибудовою та надбудовою (Літ. Ж-2) виробничий цех. Будівництво та реконструкція виконані без порушень будівельних, санітарних і протипожежних норм та правил та можуть бути прийняті до експлуатації.

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви, передбаченими п. 1, п. 4 ч. 2 ст. 175 ЦПК України, остання повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава (ч. 2 ст. 48 ЦПК України).

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач залучається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Статтею 80 ЗК Українивстановлено, що самостійними суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності, а також держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, на землі державної власності.

Частиною 1 статті 83 ЗК України передбачено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю.

Частина 2 цієї статті встановлює, що у комунальній власностіперебувають,зокрема, усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

За таких обставин, виходячи з наведеного вище та обставин справи, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення в цій справі за участю неналежного відповідача Департаменту містобудування Дніпродзержинської міської ради, не залучивши належного відповідача Кам`янську (Дніпродзержинську) міську раду.

Оскільки апеляційний суд позбавлений права при перегляді справи в апеляційному порядку залучати до участі у справі співвідповідачів або замінювати неналежного відповідача відповідно до ст. 51 ЦПК України, тому вважає, що є підстави для відмови в задоволенні позовних вимог до неналежного відповідача.

Доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Крім того, відповідно до пп. в) п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції має бути зазначено розподіл судових витрат, понесених в зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи, що апеляційна скарга Кам`янської міської ради підлягає задоволенню, за подання апеляційної скарги нею сплачено судовий збір в розмірі 1488,60 грн (а.с. 92, том 1), тому з позивача ОСОБА_1 на користь позивача Кам`янської міської ради підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1488,60 грн за подання апеляційної скарги.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Кам`янської міськоїрадизадовольнити.

Рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 18 червня 2008 року скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту містобудування Дніпродзержинської міської ради, треті особи: Обласне комунальне підприємство «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації», Департамент містобудування Дніпродзержинської міської ради, про визнання права власності на самовільно переобладнаний об`єкт нерухомості відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кам`янської міської ради судовий збір у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 1488,60 грн.

Постанова набираєзаконної силиз дняїї прийняттяі можебути оскарженав касаційномупорядку безпосередньодо ВерховногоСуду протягомтридцяти днівз дняскладення повногосудового рішення.

Судді:

Повне судове рішення складено 19 квітня 2024 року.

Суддя: