Ухвала

від 22.04.2024 по справі 461/3325/24

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/3325/24

Провадження № 1-кс/461/2489/24

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

22.04.2024 року місто Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Старокостянтинів Хмельницької області, громадянина України, українця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

встановив:

відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024142410000076від 13.03.2024, за підозрою ОСОБА_7 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Старший слідчийв ОВСвідділу розслідуванняособливо тяжкихзлочинів СУГУ НПу Львівськійобласті ОСОБА_6 ,за погодженнямпрокурора Спеціалізованоїпрокуратури Західногорегіону,звернувся дослідчого суддіз клопотаннямпро застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покликаючись на те, що останній підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого йому загрожує покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. Також, вказує на необхідність забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, з огляду на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідківта інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Враховуючи зазначене, орган досудового розслідування вбачає необхідність у застосуванні до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримала, з мотивів наведених у ньому.

Підозрюваний та його захисник, кожен окремо, просили застосувати інший більш м`який запобіжний захід. Зокрема, сторона захисту вказала на наявність у підозрюваного постійного місця проживання та позитивні дані про його особу, а тому просили зменшити розмір запропонованої застави.

Подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.184 КПК України.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти ризикам, передбачених у вказаній статті.

Органом досудового розслідування дії підозрюваного кваліфікуються за ч. 3 ст. 332 КК України за викладених у повідомленні про підозру обставин.

Згідно приписівст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу. Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи.

20.04.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколамизатримань (обшуків); протоколом огляду; протоколом обшуку;протоколами допитів свідків; речовими доказами, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності та взаємозв`язку.

Характер інкримінованого особі правопорушення, санкція статті за якою кваліфіковано дії підозрюваного, дані про його соціальні зв`язки вказують на високий ризик переховування від органів досудового розслідування та суду.

Так, оцінюючи ризик незаконного впливу на інших учасників даного провадження, зокрема свідків слідчий суддя враховує положення ст. ст. 23, 94 КПК України, згідно яких суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а жоден доказ не має наперед встановленої сили. Отже, виходячи зі стадії даного кримінального провадження, має місце реальний ризик, впливу на свідків, які станом на момент розгляду даного клопотання не допитані судом.

Крім того, той факт, що на момент розгляду даного клопотання досудове розслідування триває, а отже не зібрані усі докази у межах даного кримінального провадження, не проведений весь комплекс слідчих (розшукових) та процесуальних дій, вказує на те, що інші ризики наведені слідчим у клопотанні мають місце і є обґрунтованими.

Слідчий суддя виходить з того, що ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

При вирішенні питання застосування запобіжного заходу слідчим суддею беруться до уваги дані про вік та стан здоров`я підозрюваного, характер вчиненого кримінального правопорушення, особу підозрюваного, його соціальні зв`язки та сімейне становище. Зокрема, слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваного, який є раніше не судимий, а також є учасником бойових дій.

Водночас, в ході розгляду клопотання обставин, які перешкоджають застосуванню запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного не встановлено.

Також, ухвалюючи рішення за клопотанням, у даному конкретному випадку враховую, що ризики визначені ст. 177 КПК України є обґрунтованими, оскільки підтверджуються матеріалами клопотання, як і підтверджуються інші обставини визначені ч. 1 ст. 194 КПК України.

Приймаючи рішення за клопотанням, враховую також практику Європейського суду з прав людини, згідно якої тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

У свою чергу, доводи слідчого та прокурора про необхідність застосування практики Європейського Суду з прав людини є важливим аспектом захисту прав людини, але в даному кримінальному провадженні посилаючись на зазначену у клопотанні практику Європейського Суду з прав людини, прокурор та слідчий намагаються використати її не на користь особи, а з метою обтяження та погіршення її становища, а саме застосування більш суворого запобіжного заходу, що може становити ризики для справедливості кримінального провадження та дотримання прав, свобод та законних інтересів його учасників, відтак такі доводи відхиляються судом.

З урахуванням наведеного, оцінивши у сукупності наявні у клопотанні докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку, а також оцінивши клопотання з точки зору його обґрунтованості, приходжу до висновку про необхідність застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищенаведеним у справі ризикам. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі підозрюваного та тяжкості пред`явленої йому підозри, зможе забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків та запобігти наведеним ризикам, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

Відповідно доч.5ст.12КК України,тяжким злочиномє передбаченецим Кодексомдіяння (діячи бездіяльність),за вчиненняякого передбаченеосновне покаранняу видіштрафу врозмірі небільше двадцятип`яти тисячнеоподатковуваних мінімумівдоходів громадянабо позбавленняволі настрок небільше десятироків.

Злочин інкримінований підозрюваному передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.2 ч.5 ст. 182 КПК України).

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).

Разом з тим, враховую те, що розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на особу обвинуваченого, належне йому майно, іншими словами, з огляду на ступінь впевненості, що можлива перспектива втрати застави у випадку неналежного виконання процесуальних обов`язків буде достатнім стримуючим фактором. Оскільки відповідне питання є основоположним правом на свободу, гарантованим статтею 5 Конвенції, органи державної влади повинні докладати максимум зусиль для встановлення належного розміру застави. Тяжкість обвинувачень, пред`явлених особі, не може бути вирішальним фактором для виправдання розміру застави.

На підставі ч.3 ст.183, ч. 5 ст. 182 КПК України, з врахуванням особи підозрюваного, інших обставин встановлених під час розгляду клопотання, в тому числі обставин визначених ст. 178 КПК України, матеріального та сімейного становища підозрюваного, беручи до уваги те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у злочині, який відноситься до категорії тяжких, вчиненого умисно з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, що має високий рівень суспільної небезпеки, вважаю за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним своїх процесуальних обов`язків, у сумі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 151400 гривень.

Керуючись ст.ст.176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, -

постановив:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 (шістдесят діб).

На підставі ч.3 ст.183 КПК України, визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обов`язків підозрюваним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сумі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 151 400 (сто п`ятдесят одну тисячу чотириста) гривень.

Підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інші особи, як заставодавці, мають право внести заставу у вказаному розмірі у будь-який момент протягом строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із Хмельницької областібез дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні, в т.ч. з ОСОБА_8 та іншими підозрюваними, вт.ч. ОСОБА_7 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури Західного регіону ОСОБА_3 .

Строк дії ухвали до 19 червня 2024 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1