Постанова

від 16.04.2024 по справі 916/2675/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/2675/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Філінюка І.Г.

суддів Аленіна О.Ю., Поліщук Л.В.

секретар судового засідання Чеголя Є.О.

за участю представників сторін:

від ТОВ «МІТРІДАТ ОДЕСА» - адвокат Тішин Д.П., адвокат Толпиго Д.М., Ольбішевська О.М.

від ТОВ «НАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТОТРАНС» - Андрюхов С.Г., адвокат Лосич Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТРІДАТ ОДЕСА»

на рішення Господарського суду Одеської області від 09.10.2023

по справі №916/2675/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТОТРАНС»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТРІДАТ ОДЕСА»

про зобов`язання вчинити певні дії.

суддя суду першої інстанції Літвінов С.В.

місце винесення рішення: м. Одеса, пр-т Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області.

Повний текст рішення складено та підписано: 19.10.2023 року.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТОТРАНС» звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом про повернення в натурі безпідставно набутого майна, витребувати мано, зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «МІТРІДАТ ОДЕСА» повернути майно відповідачу, у фактичне володіння Товариство з обмеженою відповідальністю «НАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТОТРАНС».

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що у справі №916/3137/21 (сторони - ТОВ «НАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТОТРАНС» та ТОВ «МІТРІДАТ ОДЕСА») судом встановлено, що «відповідачем не забезпечено виконання предмету укладеного між сторонами договору транспортного експедирування №02/25-02 від 25.02.2019, що завадило досягти цілей замовлених послуг.

Позивач зазначає, що послуги на які Позивач очікував, а Відповідач був зобов`язаний виконати, за наявними доказами у справі не виконані - вантаж (лом мідного дроту) не доставлено, вантаж (лом мідного дроту) не видано вантажоотримувачу.

Позивач вважає, що Відповідач безпідставно набув майно за датою припинення дії договору, а саме припинення дії договору що відбулося з 07.09.2021р. по 31.12.2021 року.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.10.2023 позовні вимоги задоволено повністю.

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «МІТРІДАТ ОДЕСА» повернути в натурі майно Товариству з обмеженою відповідальністю «НАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТОТРАНС» - «Лом мідного дроту» вагою 20000 кг нетто , яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «НАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТОТРАНС» на праві власності

Рішення суду обґрунтовано наступним.

Місцевий господарський суд при прийнятті рішення враховані обставини, які встановлені в рамках господарських справ між тими сторонами, а саме № 916/3137/21 та № №916/192/20.Крім того, судом враховано:

-лист від 19.03.2019 №03/17, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю «НАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТОТРАНС» направило на адресу Компанії HEBEI DUOFENG IMPORT AND EXPORT TRADE CO LTD повідомлення про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «НАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТОТРАНС» відмовляється від вантажу, отриманого від Компанії HEBEI DUOFENG IMPORT AND EXPORT TRADE CO LTD за договором від 29.10.2018 №20181112 за коносаментом СOSU6143619380, контейнер №CSLU2202446 в зв`язку з його невідповідністю, а також про готовність прийняти помилково відправлений вантаж та повернення 50000 доларів США за сплачений товар;

- лист Компанії HEBEI DUOFENG IMPORT AND EXPORT TRADE CO LTD від 03.03.2021, в якому позивача повідомлено про виконання китайською компанією першої частини контракту №20181112 від 29.10.2018 на поставку на територію України 20 метричних тон лому мідного дроту на суму 50000 доларів США; про прийняття вказаного товару перевізником COSCO SHIPPING LINES CO., LTD у КНР; про передання морським перевізником товару експедитору та про те, що Компанія HEBEI DUOFENG IMPORT AND EXPORT TRADE CO LTD не надсилала листи про помилкову поставку іншого товару.

Також, судом зазначено, що строк позовної давності передбачений ст.ст. 257 та 258 ЦКУ, був продовжений на строк дії карантину та у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, отже на момент звернення позивача з відповідним позов до суду відповідний строк не є пропущеним.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТРІДАТ ОДЕСА» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 09.10.2023 по справі №916/2675/22 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Узагальнені доводи апеляційної скарги:

Скаржник зазначає, що судом першої інстанції, не надана належна оцінка доказам наявним в матеріалах справи, не взято до уваги то, що контейнер № CSLU2202446 по коносаменту № COSU6143619380 який прибув до Одеського морського порту в технічну справному стані, цілісність пломби вантажовідправника № J863252 була перевірена Одеської митної службою, службою безпеки при виїзді із порту Одеси, інспектором Донецької митниці, що свідчить про відсутність будь яких порушень зі сторони відповідача та те, що в контейнері № CSLU2202446 по коносаменту № COSU6143619380 який прибув до порту Одеси не було вантажу - лом мідного дроту(copper wire scrap) в кількості вага брутто - 20 120, вага нетто - 20 000, країни походження - 156 Китай у зв`язку з чим не має жодних правових підстав для задоволення позовних вимог

Окремо скаржник звертає на обраний позивачем спосіб захисту свої прав такий як «зобов`язання повернення майна у натурі» та суб`єктний склад сторін провадження.

Щодо обраного способу захисту, в апелянта ніколи не було у володінні майно зазначеною у позові тому його повернення не можливо навіть, як вбачається з матеріалів справи апелянт взагалі жодним чином фізично не взаємодіяв з контейнером № CSLU2202446 по коносаменту № COSU6143619380 який прибув до Одеського морського порту.

Як встановлено та не оспорюється сторонами доставку до даних Коносаменту із порту Тяньцзінь (Хінганг), Китайська Народна Республіка (Xingang Port, China) до Одеського морського порту суднохідною лінією COSCO SHIPPING LINES CO LTD, автоперевезення із порту Одеси до пункту митного контролю - м. Маріуполь, вул. Купріна, 10 здійснював ТОВ «TEJIK ЮВІС».

Водночас, COSCO SHIPPING LINES CO LTD та ТОВ «ТЕЛК ЮВІС» не залучені у справі як відповідачі або треті особи.

Процесуальний рух справи у суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Філінюк І.Г. судді Аленін О.Ю., Поліщук Л.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2023.

На момент надходження апеляційної скарги матеріали справи №916/2675/22 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/2675/22 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТРІДАТ ОДЕСА» на рішення Господарського суду Одеської області від 09.10.2023 по справі №916/2675/22 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції.

28.11.2023 матеріали справи № 916/2675/22 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТРІДАТ ОДЕСА» на рішення Господарського суду Одеської області від 09.10.2023 по справі № 916/2675/22. Призначено розгляд справи № 916/2675/22 на 30.01.2024 о 14:30 год.

18.12.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТОТРАНС» надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТРІДАТ ОДЕСА» є безпідставною та необґрунтованою, просить рішення суду залишити без змін.

11.01.2024 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТРІДАТ ОДЕСА» надійшла відповідь на відзив.

11.01.2024 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТРІДАТ ОДЕСА» надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТРІДАТ ОДЕСА» про витребування доказів, відповідно о якого відповідач просить витребувати в Державної митної служби України наступну інформацію:

Чи відповідає зміст копії наданої директором ТОВ «НАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТОТРАНС» Андрюховим С.Г. акту невідповідності товарів зазначеним відомостям б/н від 05.03.2019 року який було складено Донецької митницею ДФС, номер штампу митниці 156« 05031901 » 156 оригіналу зазначеного акту якій знаходиться в митної службі;

Чи відповідає зміст копії наданої брокерським агентством «Каяніс» акту невідповідності товарів зазначеним відомостям б/н від 05.03.2019 року який було складено Донецької митницею ДФС, номер штампу митниці 156« 05031901 » 156 оригіналу зазначеного акту якій знаходиться в митної службі;

Надати завірену належним чином копію оригіналу акту невідповідності товарів зазначеним відомостям б/н від 05.03.2019 року який було складено Донецької митницею ДФС, номер штампу митниці 156« 05031901» 156 оригіналу зазначеного акту якій знаходиться в митної службі Надати належним чином завірені копії документів, в тому числі скан-копії долучених до складеної 19.04.2019 митним постом ІІА700100 митної декларації в режимі реекспорту (форми МД-2) №001769;

Надати належним чином завірені копії документів, в тому числі скан-копії долучених до складеної 20.03.2019 митним постом ІІА700100 митної декларації в режимі реекспорту (форми МД-2) №001080.

Крім того, Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТРІДАТ ОДЕСА» звернулось з клопотанням про виклик та допит свідків: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

В судовому засіданні 30.01.2024 оголошено перерву до 26.02.2024 о 15:00 год.

В судовому засіданні 26.02.2024 оголошено перерву до 16.04.2024 о 15:00 год.

В судових засіданнях представники Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТОТРАНС» заперечували щодо задоволення апеляційної скарги, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представники Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТРІДАТ ОДЕСА» доводи та вимоги апеляційної скарги підтримали.

В судовому засіданні 16.04.2024 колегією суддів відмовлено у задоволені клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТРІДАТ ОДЕСА» про виклик та допит свідків та про витребування доказів (ухвала в протокольній формі), відповідно до наступного.

Згідно положень ч. 1 ст. 87 Господарського процесуального кодексу України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.

Свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти (ч. 1 ст.89 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 87 Господарського процесуального кодексу України на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Так, відповідно до ч. 9 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження свідки не викликаються.

Щодо витребування доказів, колегія суддів зазначає, що в силу ч.1 ст.81 ГПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

За приписами ч.ч.2, 3 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

При цьому предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що встановлено вимогою ч.2 ст.76 ГПК України.

У даному випадку, колегія суддів вважає, що наявні у матеріалах справи докази є достатніми для перевірки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, викладене скаржником не спростовано, тому відсутні підстави для задоволення клопотання останнього.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 ГПК України, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Фактичні обставини справи встановлені судом першої інстанції.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «НАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТОТРАНС» (далі - Позивач, Замовник, Клієнт, Вантажоодержувач, потерпілий, власник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МІТРІДАТ ОДЕСА» (далі - Відповідач, Експедитор, боржник, володілець, набувач) було укладено договір про надання транспортно-експедиторських послуг від 25.02.2019 N° 02/25- 02 (далі- Договір, копія надається), відповідно до п. 1 (Предмет договору) якого останній визначає порядок взаємовідносин, що виникають між Сторонами при організації, здійсненні і розрахунках за експедирування та автомобільні перевезення вантажів (далі- вантаж,товар,майно, речі) транспортними засобами Перевізника в інтересах Замовника (Клієнта).

Вантажем (товаром, майном, речами) є «лом (брухт) мідного дроту» за вагою 20000 кг нетто. Позивач є власником цього майна.

За умовами Договору п.1.2. Клієнт доручає Експедитору, а Експедитор в інтересах Клієнта забезпечує надання послуг з транспортно-експедиторського обслуговування ( надалі -ТЕО) вантажів, які перевозяться залежно від конкретного комбінованого транспортного ланцюга, який розробляється для перевезення кожної партії вантажу. При цьому, на кожне перевезення вантажу, шляхом підписання додаткової угоди до договору, яка виконує роль відповідної заявки клієнта, фіксуються умови перевезення, вид та найменування вантажу, вид транспорту, вартість послуг Експедитора, пункти призначення та відправлення вантажу, порядок узгодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок Клієнта, строки доставки вантажу, а також інші умови, які пов`язані з виконанням даного договору, угоджені між сторонами.

Відповідно до п.2.1.1. Договору сторони погодили обов`язки Експедитора, зокрема:

- відповідно з даним договором Експедитор зобов`язується за рахунок і плату клієнта забезпечувати ТЕО, а також організацію перевезення вантажів клієнта різними видами транспорту по території України та за її межами, а також надавати інші послуги клієнту по узгодженню сторін ;

Згідно з п.5. Договору сторони несуть взаємну відповідальність за невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором. Згідно з п.5.1.2. сторони несуть взаємну відповідальність за дії чи бездіяльність третіх осіб, залучених до виконання договору, при умовах належного виконання сторонами умов договору.Згідно з п.5.1.3 у випадку спричинення шкоди одній стороні з вини іншої сторони, винувата сторона зобов`язана відшкодувати збитки в повному обсязі, відповідно до чинного законодавства України.

Згідно з п.5.2.1. Експедитор несе відповідальність за втрату або пошкодження вантажу та/або його пакування , викликані діями або бездіяльністю залучених їм авто перевізників при умовах належного виконання Клієнтом обов`язків , вказаних у п.3.2.6. чинного договору.

Експедитору була видана довіреність №15 від 27.02.2019 р. на отримання вантажу позивача згідно коносаменту № COSU6143619380 та його доставку, який є власністю Позивача, а саме на партію Лому мідного дроту за вагою 20000 кг нетто вартістю 50000 (П`ятдесят тисяч) доларів 00 центів США (далі- вантаж, майно, речі, товар).

Відповідач як Експедитор (за участю найманого їм перевізника) узяв на себе зобов`язання отримати вантаж, перевезти вантаж, експедирувати вантаж, виконати операції та послуги, пов`язані з вантажо-розвантажувальними роботами, доставити вантаж автомобільним транспортом і видати вантаж уповноваженій особі Клієнта, а Клієнт зобов`язався за отримання послуг внести за них обумовлену договором, додатковою угодою №1 та рахунком передоплату.

Позивач зазначає, що Відповідач свої зобов`язання за Договором не виконав, що підтверджується рішенням господарського суду Одеської області від 15.02.2022 року за справою №916/3137/21.

Вантаж (майно), яке отримано Позивачем від ТОВ «КОСКО ШИПІНГ Лайнз (Україна) Ко.ЛТД» за коносаментом № COSU6143619380 , як Експедитором за договором про надання транспортно-експедиторських послуг від 25.02.2019 № 02/25- 02, за законом та за фактом не доставив та заволодів вантажем(майном) Позивача . Правова підстава тимчасового володіння вантажем (майном) на період виконання договору згодом відпала.

Позивач вказує, що Вантажовідправник з Китаю компанія HEBEI DUOFENG IMPORT and EXPORT TRADE Co.,LTD (CHINA) продала Товар (вантаж, майно) Позивачу у якості, кількості, за вагою, за описом згідно контракта та додатку №1 до контракту , державних сертифікатів якості та кількості, відправила вантаж на умовах CIF ( ІНКОТЕРМС 2010) морським перевізником «COSCO SHIPING», який оформив прийняття вантажу до морського перевезення чистим коносаментом № COSU6143619380 (цінним папером) без зауважень за описом у коносаменті та зобов`язався доставити його до причалу Одеського морського торгівельного порту Одеси (надалі ОМТП) . В порту ОМТП з борта судна вантаж без зауважень прийняла дочірня фірма цього морського перевізника ТОВ «КОСКО ШИПІНГ Лайнз (Україна) Ко.ЛТД», яка видала без зауважень вантаж Експедитору ,тут- Відповідачу під його повну відповідальність за вантаж за умовами договору між Експедитором та ТОВ «КОСКО ШИПІНГ Лайнз (Україна) Ко.ЛТД» (цей договір додається до справи, дивитись сторінку 6 п.4.3.4. договор №2912/18-81 від 29.12.2018р.). Відповідач без зауважень прийняв вантаж для його подальшого експедирування та перевезення , оформивши міжнародну товарно- транспортну накладну CMR №043670 від 04.03.2019 (додається до справи)де до перевезення було прийнято перевізником:вантаж- лом мідного дроту. 20 місць, вага брутто-20120 Кг, супутні документи які слідували з вантажем - коносамент з відміткою (печаткою) Відповідача, інвойс№1 з відмиткою митниці терміналу ОМТП. Відповідач у CMR №043670 не вказав будь які зауваження у пункт 18 CMR №043670 до вантажу, його опису, кількості та ваги, не записавши, що контейнер де знаходився вантаж опломбовано якоюсь пломбою . Це означає, що Відповідач отримав вантаж під свою відповідальність за описом у CMR №043670 .

05.03.2019 посадовими особами Донецької митниці ДФС складено акт про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення їх митного контролю, про проходження товарів, їх упаковки чи маркування або про їх втрату, в якому вказано, що у контейнері №CSLU2202446/211 на вантажному автомобілі ВН9539НТ/ВН1985XІ з пломбою №J863252, яка відповідає заявленому у супровідних документах (к/с COSU6143619380 від 16.01.2019) виявлено, що найменування товару, який зазначено в документах: лом (брухт) мідного дроту з рафінованої міді без сплавів, чистий від ізоляції та інших покриттів і сміття у кількості 20 шт., кількість вантажних місць - 20, вага брутто - 20120, вага нетто - 20000, країна походження - 156 Китай - не відповідає фактичному та зафіксовано, що наявною є - невідома речовина сипучого вигляду коричневого кольору у мішках, та зафіксовано також, зокрема, що фактична наявність товару не відповідає заявленому у товаросупровідних документах (CMR №043670), пакування виявленого фактичного товару не порушено.

11.03.2019 Донецькою торгово-промисловою палатою України складено акт експертизи №Є-48, яка була проведена на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТОТРАНС». Вказаним актом зафіксовано, що вантаж, який фактично знаходиться в контейнері №CSLU2202446 не відповідає товаротранспортним документам та умовам контракту №20181112 від 29.10.2018, додатку №1 до контракту, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «НАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТОТРАНС» та Компанією HEBEI DUOFENG IMPORT AND EXPORT TRADE CO LTD, Китай.

Партія Лому мідного дроту вагою 20000 кг нетто з первісною вартістю 50000 (п`ятдесят тисяч) доларів 00 центів США належить Позивачу на праві власності.

Позивач стверджує, що в справі №916/3137/21 (сторони - ТОВ «НАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТОТРАНС» та ТОВ «МІТРІДАТ ОДЕСА») судом встановлено, що «відповідачем не забезпечено виконання предмету укладенного між сторонами договору транспортного експедирування №02/25-02 від 25.02.2019, що завадило досягти цілей замовлених послуг. Господарський суд дійшов висновку про доведеність позивачем заявлених позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення. Постановою ПІВДЕННО-ЗАХІДНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ колегією суддів по справі 916/3137/21 від 28 липня 2022р. було підтвердженно, що рішення суду є обґрунтованим та правомірним. Існує нерозривність укладеного договору, причино-наслідковий зв`язок, вина Експедитора, наслідки у вигляді збитків, незаконне заволодіння майном Позивача.

Отже, позивача зазначає, що послуги на які Позивач очікував, а Відповідач був зобов`язаний виконати, за наявними доказами у справі не виконані - вантаж (лом мідного дроту) не доставлено, вантаж (лом мідного дроту) не видано вантажоотримувачу.

Позивач вважає, що Відповідач безпідставно набув майно за датою припинення дії договору, а саме припинення дії договору що відбулося з 07.09.2021 по 31.12.2021.

Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся до суду із даним позовом до Господарського суду Одеської області за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Норми права.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно із ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК).

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої ст. 11 ЦК України, частин першої, другої ст. 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою ст. 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Частиною першою ст. 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Отже, системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої ст. 11 ЦК України, частини першої ст. 177 ЦК України, частини першої ст. 202 ЦК України, частини першої ст. 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що лише чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст.1212 Цивільного Кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до ч.2 ст.1213 ЦК України, у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна. Оцінку вартості майна може замовляти суд , або за домовленістю сторонни можуть узгодити умови про «незалежну судову експертизу та оцінку» за вибором цінової пропозиції та строків виконання .

Згідно зі ст.509, ст.526 ЦК України, ст. 173, ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 929 Цивільного кодексу України, яка узгоджується із положеннями ст. 316 Господарського кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов`язки експедитора виконуються перевізником.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ст. 932 Цивільного кодексу України експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов`язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

За порушення обов`язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу (ст. 934 Цивільного кодексу України).

Правові та організаційні засади транспортно-експедиторської діяльності в Україні визначені Законом України «Про транспортно-експедиторську діяльність».

Статтею 1 вказаного Закону встановлено, що транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів. Транспортно-експедиторська послуга - це робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Відповідно до ч. 1, 8-10 ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони(клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Згідно ст. 10 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» експедитор має право, зокрема, на відшкодування в погоджених з клієнтом обсягах додаткових витрат, що виникли в нього при виконанні договору транспортного експедирування, якщо такі витрати здійснювалися в інтересах клієнта; не приступати до виконання обов`язків за договором транспортного експедирування до отримання від клієнта всіх необхідних документів та іншої інформації щодо властивостей вантажу, умов його перевезення, а також іншої інформації, необхідної для виконання експедитором обов`язків, передбачених договором транспортного експедирування.

Частиною 2 ст. 11 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» передбачено, що клієнт зобов`язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Експедитор відповідає перед клієнтом за кількість місць, вагу, якщо проводилося контрольне зважування у присутності представника перевізника, що зафіксовано його підписом, належність упаковки згідно з даними товарно-транспортних документів, що завірені підписом представника перевізника, якщо інше не встановлено договором транспортного експедирування (ч. 2 ст. 14 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»).

Частиною 3 ст. 14 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» встановлено, що експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, які притягнені ним до виконання договору транспортного експедирування, в тому ж порядку, як і за власні дії.

Позиція суду апеляційної інстанції.

Так, предметом позову Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТОТРАНС» є вимога про повернення в натурі безпідставно набутого майна, витребування майна, зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю «МІТРІДАТ ОДЕСА» повернути майно відповідачу, у фактичне володіння Товариство з обмеженою відповідальністю «НАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТОТРАНС»

Товариством з обмеженою відповідальністю «НАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТОТРАНС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «МІТРІДАТ ОДЕСА» було укладено договір про надання транспортно-експедиторських послуг від 25.02.2019 N° 02/25- 02 (далі- Договір, копія надається), відповідно до п. 1 (Предмет договора) якого останній визначає порядок взаємовідносин, що виникають між Сторонами при організації, здійсненні і розрахунках за експедирування та автомобільні перевезення вантажів (далі- вантаж,товар,майно, речі) транспортними засобами Перевізника в інтересах Замовника (Клієнта).

Вантажем (товаром, майном, речами) є «лом (брухт) мідного дроту» за вагою 20000 кг нетто. Позивач є власником цього майна.

Експедитору була видана довіреність №15 від 27.02.2019 на отримання вантажу позивача згідно коносаменту № COSU6143619380 та його доставку, який є власністю Позивача, а саме на партію Лому мідного дроту за вагою 20000 кг нетто вартістю 50000 (П`ятдесят тисяч) доларів 00 центів СІЛА (далі- вантаж, майно, речі, товар).

Відповідач як Експедитор (за участю найманого їм перевізника) узяв на себе зобов`язання отримати вантаж, перевезти вантаж, експедирувати вантаж, виконати операції та послуги, пов`язані з вантажо-розвантажувальними роботами, доставити вантаж автомобільним транспортом і видати вантаж уповноваженій особі Клієнта, а Клієнт зобов`язався за отримання послуг внести за них обумовлену договором, додатковою угодою №1 та рахунком передоплату.

03.04.2019 року контейнер № CSLU2202446 було доставлено до Одеського морського порту, Одеською митницею ДФС контейнер № CSLU2202446 із вантажем за заявкою митного брокера Товариства з обмеженою відповідальністю НАФТОВА КОМПАНІЯ НАФТОТРАНС, Товариства з обмеженою відповідальністю Брокерське агентство Каяніс, поставлено під митний контроль із місцем прибуття (призначення) для цілей митного оформлення - Донецька область, м. Маріуполь, вул. Купріна, 10, після чого на виконання умов укладеного між сторонами даного спору договору транспортного експедирування, первісним відповідачем було надано послуги з експедирування вищевказаного вантажу, а саме експедитор здійснив отримання від офіційного представника СOSCO SHIPPING CO., LTD в Україні Товариства з обмеженою відповідальністю КОСКО ШИППІНГ ЛАЙНЗ КО., ЛДТ, здійснив внутрішнє портове експедирування контейнера № COSU6143619380 з вантажем та передав вантаж перевізнику.

При цьому, укладеним між сторонами договору транспортного експедирування обов`язку експедитора зважити вантаж не передбачено, будь-якими доказами у справі не підтверджено, ані прохання/доручення клієнта здійснити зважування вантажу після його отримання від Товариства з обмеженою відповідальністю «КОСКО ШИППІНГ ЛАЙНЗ КО., ЛДТ», ані під час його внутрішнього портового експедирування. Доказів здійснення такого зважування матеріали справи також не містять.

З огляду на що, судова колегія вважає твердження позивача щодо наявності в експедитора обов`язку зважити вантаж, такими, що не відповідають умовам укладеного між сторонами договору, та не можуть бути прийняті до уваги у спірних правовідносинах.

За рішенням Господарського суду Одеської області від 08.10.2020 у справі №916/192/20 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТОТРАНС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТРІДАТ ОДЕСА» про стягнення матеріальних збитків за договором транспортного експедирування №02/25-02 від 25.02.2019 у розмірі 2360000 грн. відмовлено; зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТРІДАТ ОДЕСА» до Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТОТРАНС» про стягнення 138799,82 грн. задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТОТРАНС» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТРІДАТ ОДЕСА» заборгованість у розмірі 138799,82 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102 грн.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 у справі №916/192/20 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТОТРАНС» на рішення Господарського суду Одеської області від 08.10.2020 у справі №916/192/20 задоволено частково; рішення Господарського суду Одеської області від 08.10.2020 у справі №916/192/20 скасовано частково; відмовлено у задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТРІДАТ ОДЕСА» до Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТОТРАНС» про стягнення 138799,82 грн.; в іншій частині рішення Господарського суду Одеської області від 08.10.2020 у справі №916/192/20 залишено без змін.

Так, в рамках господарської справи №916/192/20 встановлено:

«у період з 04.03.2019 року по 05.03.2019 року контейнер № CSLU2202446 із вантажем було перевезено із Одеського морського порту до пункту призначення - м. Маріуполь, вул. Купріна, 10, та вантаж знаходився під митним контролем, про що наявна відмітка Одеської митниці ДФС на CMR.

05.03.2019 року контейнер № CSLU2202446 був оглянутий співробітниками Донецької митниці ДФС, про що було складено акт про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення їх митного контролю, про пошкодження товарів, їх упаковки чи маркування або про їх втрату б/н від 05.03.2019 року. У пункті пп. 4 п. 10 Акту про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення їх митного контролю, про пошкодження товарів, їх упаковки чи маркування або про їх втрату б/н від 05.03.2019 року митницею зазначено, що: номер пломби відповідає заявленому у супровідних документах (к/с № COSU6143619380).

Вказане свідчить про те, що митницею було підтверджено цілісність пломби вантажовідправника № J863252 на момент доставки контейнера № CSLU2202446 в місце призначення.

При цьому, матеріалами справи також підтверджено, що під час огляду був присутній, в т.ч. генеральний директор Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТОТРАНС», м. Дніпро (первісного позивача), який підписав вказаний акт без зауважень та заперечень, чим підтвердив, які цілісність контейнера, в якому надійшов його вантаж, так і цілісність пломби відправника вантажу та відповідність її супровідним документам, а саме коносаменту № COSU6143619380.

Вказане також спростовує доводи апеляційної скарги щодо самостійного зриву пломби водієм транспортного засобу та інші доводи щодо пошкодження пломб, оскільки такі твердження будь-якими доказами не підтверджені, з огляду на що не можуть прийматись до уваги.

Відповідно до п. 2.1.9. договору, укладеного між сторонами договору передбачено, що експедитор не несе відповідальність за кількість та/або якість вантажу та/або його пакування, доставленого в місце призначення за умови наявності непошкоджених пломб відправника, якими був опломбований технічно справний та не маючий механічних пошкоджень контейнер.

Тобто, в даному випадку, оскільки вантаж первісного позивача прибув в місце призначення у непошкодженому контейнері та з непошкодженими пломбами, що підтверджується самим первісним позивачем, з огляду на що підстави покладати відповідальність за невідповідність вантажу супровідним документам на експедитора відсутні.

Крім того, відповідно до ст. 14 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність, експедитор відповідає перед клієнтом за кількість місць, вагу, якщо проводилося контрольне зважування у присутності представника перевізника, що зафіксовано його підписом, належність упаковки згідно з даними товарно-транспортних документів, що завірені підписом представника перевізника, якщо інше не встановлено договором транспортного експедирування.

Оскільки в даному випадку контрольне зважування не проводилось, судом першої інстанції вірно зауважено, що твердження позивача, що Товариством з обмеженою відповідальністю МІТРІДАТ ОДЕСА, м. Одеса було прийнято від морського перевізника без зауважень саме лом мідного дроту, вага брутто - 20 120,00 кг. необхідно оцінювати критично, що в свою чергу виключає можливість стверджувати, що під час перевезення вантажу його було втрачено/замінено тощо, як на те посилається первісний позивач, оскільки в пункт призначення було доставлено контейнер, вміст якого не перевірявся, при цьому, вказаний контейнер доставлено технічно справним, без механічних пошкоджень та з цілісними пломбами, які повністю відповідали товаросупровідним документам.

Крім того, матеріали справи містять інші докази на підтвердження того, що невідповідність вантажу, який знаходився у контейнері № CSLU2202446 товаросупровідним документам, виникла не з вини експедитора чи перевізника.

Так, матеріали справи містять нотаріально засвідчений переклад копії листа компанії Hebei Duofeng and Export Trade Co., LTD, Китай від 11.03.2019 року, яким остання повідомила Товариство з обмеженою відповідальністю НАФТОВА КОМПАНІЯ НАФТОТРАНС, м. Дніпро, що за контрактом від 29.10.2018 року № 20181112 за коносаментом СOSU6143619380 було помилково направлено інший вантаж. Вказаним листом компанія Hebei Duofeng and Export Trade Co., LTD, Китай також запропонувала Товариству з обмеженою відповідальністю НАФТОВА КОМПАНІЯ НАФТОТРАНС, м.Дніпро залишити помилково отриманий товар у своїй власності, оскільки його повернення економічно недоцільне, та гарантувала, що обумовлений контрактом товар, а саме лом міді, буде направлено повторно.

Також матеріали справи містять лист Товариства з обмеженою відповідальністю НАФТОВА КОМПАНІЯ НАФТОТРАНС, м. Дніпро на адресу компанії Hebei Duofeng and Export Trade Co., LTD, Китай від 19.03.2019 року № 03, яким останню повідомлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю НАФТОВА КОМПАНІЯ НАФТОТРАНС, м.Дніпро відмовляється від вантажу, отриманого від компанії Hebei Duofeng and Export Trade Co., LTD, Китай за контрактом від 29.10.2018 року № 20181112 за коносаментом СOSU6143619380, контейнер № CSLU 2202446 в зв`язку з його невідповідністю. У зазначеному листі первісним позивачем було повідомлено, що вантаж, який був помилково поставлений, має бути повернений на адресу вантажовідправника та просив вантажовідправника повідомити про готовність прийняти помилково поставлений вантаж згідно пункту 17 контракту від 29.10.2018 року № 20181112.

Вказані докази свідчать про те, що в даному випадку невідповідність отриманого вантажу товаросупровідним документам сталась через його помилкове направлення компанією Hebei Duofeng and Export Trade Co., LTD, Китай, як продавцем за міжнародним контрактом, укладеним між нею та первісним позивачем у справі.»

«З урахуванням вищевикладеного, дослідивши всі докази в їх сукупності, колегія суддів Південно-західного зазначає, що первісним позивачем належними та допустимими доказами по справі не підтверджено, що збитки, які він поніс в зв`язку з отриманням вантажу, який не було обумовлено міжнародним контрактом та всіма товаросупровджуючими документами, були заподіяні в зв`язку з протиправною поведінкою експедитора та за наявності його вини. Навпаки матеріали справи свідчать про те, що експедитором - Товариством з обмеженою відповідальністю «МІТРІДАТ ОДЕСА», м.Одеса обумовлені договором транспортного експедирування № 02/25-02 від 25.02.2019 року послуги були виконані належним чином, що свідчить про відсутність складу цивільного правопорушення та виключає покладання на відповідача за первісним позовом обов`язку з відшкодуванням заявлених до стягнення збитків.»

Згідно вимог частини четвертої ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. За таких обставин вказані обставини не потребують повторного доказування.

Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі (постанова Верховного Суду від 05.12.2023 у справі № 914/1668/23).

Отже, факти та обставини, встановлені рішенням суду у справі №916/192/20, згідно ст. 75 ГПК України, мають преюдиційне значення для даної справи, відтак, не підлягають доказуванню.

Вищезазначені обставині не враховані судом першої інстанції, не надана належна оцінка доказам наявним в матеріалах справи, не взято до уваги то, що контейнер № CSLU2202446 по коносаменту № COSU6143619380 який прибув до Одеського морського порту в технічну справному стані, цілісність пломби вантажовідправника № J863252 була перевірена Одеської митної службою, службою безпеки при виїзді із порту Одеси, інспектором Донецької митниці, що свідчить про відсутність будь яких порушень зі сторони відповідача та те, що в контейнері № CSLU2202446 по коносаменту № COSU6143619380 який прибув до порту Одеси не було вантажу - лом мідного дроту (copper wire scrap) в кількості вага брутто - 20 120, вага нетто - 20 000, країни походження -156 Китай.

Щодо посилання позивача та суду першої інстанції на господарську справу №916/3137/21, колегія суддів зазначає, що предметом даної справи було стягнення з відповідача суми передоплати за договором транспортного експедирування №02/25-02 від 25.02.2019 у розмірі 45600,60 грн., що не є доказом про безпідставне набуте майно відповідачем за цим договором та не впливають на дані позовні вимоги, щодо витребування майна після закінчення дії договору.

Крім того, колегія суддів зауважує, щодо обраного позивачем способу захисту своїх прав шляхом повернення майна.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частиною четвертою статті 74 ГПК України визначено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Водночас, в матеріалах справи відсутні докази, що майно знаходиться у відповідача чи існує воно взагалі в натурі на час розгляду справи, чи існує можливість повернення в натурі зазначеного в позовній заяві майна, з огляду на те, що доставка до даних Коносаменту із порту Тяньцзінь (Хінганг), Китайська Народна Республіка (Xingang Port, China) до Одеського морського порту суднохідною лінією COSCO SHIPPING LINES CO LTD, автоперевезення із порту Одеси до пункту митного контролю - м. Маріуполь, вул. Купріна, 10 здійснювалась іншою особою.

Висновки апеляційного господарського суду:

Відповідно до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Приймаючи до уваги вищенаведені обставини справи в їх сукупності, судова колегія вважає, що аргументи, викладені в апеляційній скарзі, знайшли свої підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення, з огляду на що колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТРІДАТ ОДЕСА» підлягає задоволенню, рішення суду скасування, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

В даному випадку судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи в суді першої та апеляційної інстанції покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТРІДАТ ОДЕСА» - задовольнити.

Рішення Господарського суду Одеської області від 09.10.2023 у справі №916/2675/22 скасувати та ухвалите нове рішення.

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТОТРАНС» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТРІДАТ ОДЕСА» 4026,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 22.04.2024.

Головуючий суддяІ.Г. Філінюк

Суддя О.Ю. Аленін

Суддя Л.В. Поліщук